Спрощена фінансова звітність — 2023: тонкощі подання

Хто має звітувати за спрощеними формами?

Зміст і форми скороченої фінансової звітності та порядок її заповнення встановлює НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність». Таких форм два різновиди:

— фінансова звітність малого підприємства (додаток 1 до НП(С)БО 25), що включає Баланс (форма № 1-м) і Звіт про фінансові результати (форма № 2-м);

— фінансова звітність мікропідприємства (додаток 2 до НП(С)БО 25) у складі Балансу (форма № 1-мс) і Звіту про фінансові результати (форма № 2-мс).

Для кого саме призначена така спрощена фінзвітність, наведено у табл. 1.

Зауважте! Наразі єдиноподатники групи 3 за ставками 3 і 5 % прямо не названі ні у п. 2 Порядку № 419*, ні у п.п. 2 п. 2 розд. І НП(С)БО 25 серед тих, хто може складати фінзвітність мікропідприємства у складі форм № 1-мс і № 2-мс (див. статтю «Єдиноподатники! Для фінзвітності — орієнтуйтеся на категорію підприємства» // «Податки & бухоблік», 2022, № 93).

* Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою Кабміну від 28.02.2000 № 419.

Відтак, натепер усі єдиноподатники-юрособи (за ставками 3 і 5 %, а також на сільгоспЄП) повинні звітувати залежно від своєї бухгалтерської категорії, а не за фактом перебування в лавах спрощенців. Позаяк Закон про бухоблік* не виділяє єдиноподатників в окрему класифікаційну групу підприємств.

* Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV.

Таблиця 1. Надавачі спрощеної фінансової звітності

Важливо! НП(С)БО 25 не надає права вибору між формами звітності «м» і «мс». Тобто мале підприємство не може звітувати за формами мікропідприємства (формами № 1-мс і № 2-мс), а мікропідприємство, відповідно, не може подавати фінансову звітність за формами № 1-м і № 2-м. Про те, що загрожує підприємству, яке відзвітувало не за своєю формою, див. у статті «Відповідальність за неподання фінзвітності або подання її за «чужою» формою» // «Податки & бухоблік», 2024, № 11.

Водночас ті підприємства, які підпорядковуються НП(С)БО 25, можуть на власний розсуд складати замість скороченої фінзвітності повноформатний комплект фінзвітності. Таке право їм надано п. 2 розд. ІІ НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності». Свій вибір слід закріпити в наказі про облікову політику. Тож малі підприємства, мікропідприємства, непідприємницькі товариства, представництва іноземних госпсуб’єктів можуть за бажанням керуватися НП(С)БО 1 і складати за загальними правилами повну фінансову звітність (п. 2 розд. ІІ НП(С)БО 1). За таких обставин жодних порушень немає.

Щодо непідприємницьких товариств (НПО), то для них можливість складати мікроФЗ прямо прописана в п.п. 2 п. 2 розд. І НП(С)БО 25. Нещодавно про те, що для неприбуткових організацій (НПО) встановлена мікроФЗ, наголосив Мінфін у листі від 10.03.2023 № 41010-07-10/6640 (див. статтю «Неприбуткові організації подають мікрофінзвітність: нагадування від Мінфіну» // «Податки & бухоблік», 2023, № 28). Однак за бажанням НПО можуть складати повну фінзвітність.

Проте податківці такі фінзвітні норми ігнорують і продовжують ділити НПО на категорії (великі/середні/малі/мікро-) і вимагають подавати відповідно: від мікроНПО — мікроФЗ (ф. № 1-мс, № 2-мс), від малих НПО — малу ФЗ (ф. № 1-м, № 2-м), а від усіх інших НПО — повну ФЗ у складі всіх 5 форм (див. БЗ 102.04). Хоча законні підстави для подібних вимог відсутні, оскільки для всіх НПО встановлена мікроФЗ (і тільки за бажанням — повна ФЗ).

Пам’ятайте! Не можуть користуватися НП(С)БО 25, а отже, і подавати фінзвітність у скороченому форматі підприємства, які складають МСФЗ-звітність — в обов’язковому порядку або за самостійним рішенням (див. статтю «Фінансова звітність за 2023 рік: хто, кому, коли та як подає?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 11).

Малі та мікропідприємства, які не є аудитзобов’язаними, подають річну фінзвітність лише один раз у річні строки. Тобто від них не вимагається повторно подавати фінзвітність, як це роблять середні та великі підприємства (див. статтю «Фінансова звітність за 2023 рік: хто, кому, коли та як подає?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 11).

Тож у загальному випадку мікро- та малим підприємствам слід подати річну фінзвітність за 2023 рік до статистики — не пізніше 28.02.2024, до податкової (якщо підприємство — платник податку на прибуток) — не пізніше 29.02.2024.

Як визначити категорію підприємства?

Критерії поділу підприємств за їх величиною — мікро-, малі, середні та великі — установлені ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік (див. статтю «Класифікація підприємств за категоріями: на що впливає та як визначити?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 11). Для віднесення підприємства до тієї чи іншої категорії достатньо відповідати двом критеріям з трьох (ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік). Критерії, визначені в євро, перераховують за офіційним курсом НБУ (середнім за період).

Для підприємств, які працюють не один рік, порядок переходу з однієї групи в іншу визначений ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік. Головне правило:

Якщо дворічної невідповідності немає, то підприємство залишається у складі раніше обраної групи — категорію не змінює.

Переходити із групи в групу протягом року не можна. Для аналізу критеріїв потенційної групи переходу використовують показники саме річної фінзвітності за рік, що передує звітному. А це означає, що попрощатися зі старою групою можна тільки з початку наступного року, тобто з 1 січня. Звичайно, за умови, що два роки поспіль підприємство не відповідає старим критеріям.

Уперше свій калібр підприємства визначили на початку 2018 року — за даними річної фінзвітності за 2017 рік. Відповідно 2018 рік був першим роком перебування підприємства в певній групі; 2019 рік — другим роком. За наявності дворічної невідповідності критеріям певної групи, категорію треба було змінити.

Щодо фінзвітності-2023, то на відповідність критеріям групи перебування слід протестувати показники річної фінзвітності за 2021 і 2022 роки (див. табл. 2). І тільки при дворічній невідповідності змінити свій статус.

Таблиця 2. Класифікуємо мікро- і малі підприємства за підсумками 2021 і 2022 років

Тоді тут спрацьовує друге правило:

Тобто для фінзвітності-2023 орієнтуємося на дані фінансової звітності за 2022 рік (див. табл. 3).

Підприємства, які створені у 2021 і 2022 роках, у 2023 році зберігають первісно встановлену розмірність. Адже новоутворені підприємства, нагадаємо, для встановлення своєї категорії застосовують показники на дату складання першої річної фінзвітності. Тобто ті, хто створений у 2021/2022 році, беруть дані фінзвітності за 2021/2022 рік, а хто у звітному 2023 році — візьмуть показники із фінзвітності за 2023 рік.

Таблиця 3. Статус підприємства для фінзвітності-2023

Тож підсумуємо: з метою складання фінзвітності за звітний 2023 рік підприємству треба перевірити на відповідність критеріям групи перебування показники річної фінзвітності за 2021 та 2022 роки. І лише у разі, коли підприємство два роки поспіль (і 2021, і 2022 рік) не відповідало критеріям обраної категорії, змінити свій статус. Приналежність підприємства встановлюємо виходячи з показників категорії другого року невідповідності. А таким є 2022 рік.

Для фінзвітності за 2024 рік на предмет невідповідності слід проаналізувати дані річної фінзвітності за 2022 і 2023 роки.

Про наслідки втрати і набуття мікростатусу читайте у статті «З мікро- в малі та навпаки: мігруємо із групи в групу» // «Податки & бухоблік», 2022, № 7.