Неприбутківці — такі ж РРО-зобов’язані, як і всі
Закон про РРО, як випливає з його преамбули, регулює застосування РРО/ПРРО* у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Його дія поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
* Далі про ПРРО не згадуємо, бо в контексті цієї статті немає жодного значення, який саме реєстратор — програмний чи класичний застосовується.
Впевнені, дехто заперечуватиме, що неприбуткові організації (НПО) є суб’єктами господарювання, дехто вчепиться за слово «торгівля» і наполягатиме, що НПО — ніякі не торгаші ☺, а тому про застосування ними РРО говорити, мовляв, узагалі недоречно…
Насправді ж, НПО теж можна вважати суб’єктами господарювання. А поняття «сфера торгівлі» означає не якийсь із різноманітних торгових видів діяльності (оптова/роздрібна торгівля, матеріально-технічне постачання та збут тощо), а підкреслює суть операції — надання неприбутківцем чогось матеріального чи нематеріального за грошову компенсацію (див. також БЗ 109.01). Тож відкинемо всі сумніви, а ліпше конкретизуємо далі, коли НПО мають застосовувати РРО при отриманні готівки, а коли ні.
Чинне законодавство наказує проводити через РРО лише розрахункові операції (п. 1 ст. 3 Закону про РРО). У свою чергу, розрахунковою операцією є, зокрема, приймання готівкових коштів та платіжних карток за продані суб’єктом господарювання товари чи послуги (ст. 2 Закону про РРО).
Із наведених норм можна дійти декількох висновків.
Реалізація і позареалізація. РРО застосовують тільки при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Про приймання готівки для виконання платіжної операції, коли РРО теж потрібен, ми свідомо не говоримо, оскільки така діяльність не притаманна НПО. Отже,
якщо НПО здійснює операції, не пов’язані з реалізацією, РРО застосовувати не потрібно
До позареалізаційних податківці відносять надходження за тими операціями, доходи від яких включають до складу інших операційних або інших доходів (зокрема, надходження від відшкодування раніше списаних активів, роялті, реалізації необоротних активів, утримуваних для продажу, інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов’язані з операційною діяльністю підприємства) (див. БЗ 109.03). Зокрема, до позареалізаційних надходжень належить і благодійна допомога.
Водночас податківці продовжують наполягати на тому, що такі позареалізаційні надходження, як отримання орендних платежів та компенсації комунальних послуг, що передбачена договором оренди, потрібно проводити через РРО (див. БЗ 109.03). На цих та інших випадках ми зупинимося детальніше трохи згодом.
Готівка і безготівка. Обов’язок застосовувати РРО поширюється як на готівкові розрахунки, так і на розрахунки в безготівковій формі із застосуванням електронних платіжних засобів (тобто платіжних карток, скорочено — ЕПЗ). Знову ж таки за умови, що йдеться про операцію з продажу товарів/послуг.
Якщо ж НПО здійснюватиме будь-які розрахунки в безготівковій формі через банківські установи, застосовувати РРО йому не потрібно взагалі (БЗ 109.03). В тому числі й тоді, коли оплата відбуватиметься за допомогою сервісу «інтернет-банкінг» (Приват24, Ощад24 ПУМБ Онлайн тощо) (БЗ 109.02).
А якщо НПО одночасно проводитиме розрахункові операції в готівковій та в безготівковій формі (із застосуванням ЕПЗ) і отримуватиме кошти на поточний рахунок за реквізитами у форматі IBAN?
У такому разі отримання коштів безпосередньо на поточний рахунок за допомогою його реквізитів у форматі IBAN не РРОшиться. А от для решти операцій без РРО не обійтися (БЗ 109.02).
Перейдемо далі до аналізу конкретних ситуацій в діяльності НПО, що вимагають відповіді на запитання, потрібен для цього РРО чи ні.
Оплата товарів/послуг
Товари. НПО не позбавлені права продавати деякі товари. Очевидно, що такі операції є розрахунковими в розумінні ст. 2 Закону про РРО.
Тож неприбутківцю доведеться або проводити їх через РРО, або організувати оплату таких товарів виключно у безготівковій формі на свій поточний рахунок за реквізитами у форматі IBAN. При цьому не має жодного значення, як саме здійснено оплату, якщо альтернативних способів оплати, крім оплати за IBAN-реквізитами, НПО не пропонувало. В такому разі будь-які надходження коштів на поточний рахунок НПО не вимагатимуть РРО без жодної додаткової ідентифікації способу їх надходження.
Якщо ж НПО прийматиме оплату за товари через POS-термінал або інтернет-еквайринг, це потребуватиме обов’язкового застосування РРО
До речі, власні необоротні активи — теж товар, який можуть продавати НПО. Однак такі операції мають свої нюанси, про які буде сказано нижче.
Послуги. Так само слід підходити й до оплати тих платних послуг, які мають право надавати НПО. Разом з тим, якщо НПО отримує оплату за послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, застосування РРО не вимагається (п. 14 ст. 9 Закону про РРО, БЗ 109.02). Докладно про це читайте в статті «Надаєте послуги — можете не використовувати РРО» // «Податки & бухоблік», 2023, № 49. Додаткові застереження щодо надання в оренду майна НПО див. нижче.
Зверніть увагу! Нещодавно головні податківці погодилися з тим, що (див. роз’яснення ДПСУ від 07.11.2023)
у випадку здійснення торгівлі одночасно товарами та послугами, за умови приймання оплати саме за послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, РРО можна не застосовувати
Подробиці — в статті «Дистанційна оплата послуг і звільнення від РРО/ПРРО» // «Податки & бухоблік», 2023, № 98.
КОРО з РК замість РРО. Таке послаблення для деяких товарів та послуг надає неприбутківцям ст. 10 Закону про РРО та розроблений на її виконання спеціальний Перелік № 1366*.
* Затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 № 1336.
По-перше, цим послабленням можуть скористатися НПО, що надають медичні та ветеринарні послуги на території села, селища (п. 7 Переліку № 1336, БЗ 109.04), а також медичні послуги виїзними бригадами та медичне обслуговування вдома у замовника (п. 23 Переліку № 1336). Але за умови, якщо річний обсяг розрахункових операцій не перевищить:
— для п. 7 Переліку № 1336 — 250 тис. грн на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів, надання послуг);
— для п. 23 Переліку № 1336 — 500 тис. грн на один суб’єкт господарювання.
По-друге, заміна РРО на КОРО та РК можлива для бібліотек, які мають статус НПО і надають платні послуги (п. 13 Переліку № 1336, БЗ 109.04). Для них також установлене обмеження на річний обсяг розрахункових операцій 500 тис. грн на один суб’єкт господарювання.
По-третє, таке право є у релігійних організацій, які здійснюють продаж предметів релігійно-обрядової атрибутики та надання обрядових послуг (п. 14 Переліку № 1336, див. також БЗ 109.03). Обмеження на річний обсяг розрахункових операцій для реалізації цього права — те ж саме (500 тис. грн). Оскільки свого переліку таких товарів та послуг Перелік № 1336 не містить, орієнтуватися можна на той, що наведений у п.п. 197.1.9 ПКУ і призначений для звільнення від ПДВ культових послуг та предметів культового призначення.
Орендні платежі
Як відомо, оренда в розумінні ЦКУ не є послугою (оренді присвячена окрема глава 58 ЦКУ). А отже,
на нашу думку, при отриманні готівкових орендних платежів РРО застосовувати не потрібно, бо відсутня реалізація товарів, послуг
Проте податківці посилаються на ті норми ПКУ, де оренда визначається як послуга (п.п. 14.1.185 ПКУ), і наполягають на застосуванні РРО при готівкових розрахунках за оренду (БЗ 109.03).
Водночас якщо НПО не має наміру сперечатися з фіскалами, то краще визнати орендні операції послугами. І застосовувати послугове звільнення від РРО згідно з п. 14 ст. 9 Закону про РРО. Добре, що з цим на сьогодні згодні і податківці (див. лист ДПСУ від 09.11.2021 № 4242/ІПК/99-00-07-05-01-06).
Продаж основних засобів (ОЗ)
А ось при продажу ОЗ за готівку, вважаємо, застосовувати РРО доведеться. Оскільки згідно із ПКУ основний засіб — це товар, а тому його продаж — це продаж товару. Тобто маємо справу з розрахунковою операцією.
Проте податківці підходять до цього питання лояльніше і дозволяють не застосовувати РРО при продажу ОЗ за готівковий розрахунок за умови, що такі ОЗ обліковуються в бухобліку на рахунку 10 «Основні засоби» (БЗ 109.02).
Разом з тим за правилами бухобліку перед будь-яким продажем об’єкт ОЗ має бути переведений на субрахунок 286 «Товари, утримувані для продажу» (див. НП(С)БО 27). Тому висунута фіскалами умова виглядає щонайменше дивно. Можливо, тут вони мали на увазі ті основні засоби, які до моменту їх переведення в товари значилися на рахунку 10…
Не менший подив викликає інше роз’яснення податківців (БЗ 109.02), де вони відповідають на запитання,
чи потрібно застосовувати РРО при продажу ОЗ, які при їх ліквідації обліковувались у бухгалтерському обліку на рахунках «Товари» або «Виробничі запаси»?
Хоча, судячи з їхньої відповіді, можна припустити, що тут ідеться не власне про об’єкт ОЗ, а про ті ТМЦ, що залишилися після його ліквідації і оприбутковані як сировина та матеріали, паливо, запасні частини тощо на відповідних рахунках. У такому разі вимога застосовувати РРО при продажу таких ТМЦ, а не ОЗ видається нам цілком виправданою.
Загалом зрозуміло одне: щоб скористатися лояльністю податківців із першої консультації, безпечніше заручитися індивідуальною податковою консультацією на своє ім’я. А при продажу залишків ліквідованого ОЗ без РРО дійсно не обійтись.
Внески: вступні/членські/цільові тощо
Сплата таких внесків не вважається розрахунком за товари (послуги) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Зокрема, членський внесок по своїй суті не є розрахунковою операцією у розумінні Закону про РРО (див., наприклад, листи ДПСУ від 31.10.2023 № 3850/ІПК/99-00-07-04-02-06, від 12.01.2024 № 209/ІПК/99-00-07-04-01 ІПК та № 219/ІПК/99-00-07-04-01 ІПК). Отже,
вступні, членські та цільові внески можна приймати у приміщенні каси НПО за прибутковими касовими ордерами із оприбуткуванням готівки до касової книги без застосування РРО
Причому іноді (як-от у першому з листів, згаданих вище) податківці не мають нічого проти приймання через касу навіть тих цільових членських внесків, які потім підуть на сплату електроенергії, використаної на загальні потреби НПО (освітлення місць загального користування, охорона тощо). Хоча свого часу (див. лист ДФСУ від 22.12.2018 № 5378/6/99-99-14-05-01-15/ІПК) вони застерігали неприбутківців від приховування під виглядом членських внесків оплати за товари/послуги, які НПО надають своїм членам, що фактично є споживачами таких товарів/послуг. У такому разі застосування РРО є обов’язковим. Тож будьте із цим обережні.
РРО в ОСББ
Максимальну ж обережність має проявити саме ця категорія неприбутківців.
Внески співвласників. За рахунок цих коштів формуються спеціальні фонди (наприклад, резервний, ремонтний тощо). В момент їх унесення взагалі не зрозуміло, коли та на що саме вони будуть витрачені. З ними ситуація така ж, як і з вступними/членськими/цільовими внесками: оскільки ОСББ у рахунок таких внесків жодної реалізації товарів/послуг) співвласникам не здійснює, то й РРО застосовувати не потрібно. Достатньо оформити внески прибутковим касовим ордером у касі об’єднання. Погоджуються з цим і податківці (лист ДФСУ від 12.04.2019 № 1582/6/99-99-14-05-01-15/ІПК).
Платежі співвласників. До таких платежів можна віднести оплату за комунальні послуги, послуги з прибирання будинку та прибудинкової території, платежі на утримання апарату управління тощо. Тобто платежами співвласників є ті надходження, за рахунок яких фінансується поточна діяльність ОСББ.
Необхідність застосування РРО при одержанні готівкових платежів співвласників настає у разі, коли такі платежі фактично є оплатою за товари/послуги, реалізовані ОСББ
Такими є, наприклад, оплата за комунальні послуги, якщо ОСББ надає їх самостійно. Це можуть бути, скажімо, послуги теплопостачання (за наявності власної котельні), послуги водопостачання (за наявності свердловини), послуги з прибирання будинку та прибудинкової території (за наявності відповідного персоналу в штаті ОСББ) тощо.
Якщо ж ОСББ отримує оплату за комунальні послуги для подальшого її перерахування виконавцю послуг, тобто ОСББ при здійсненні цієї операції жодної послуги не надає, необхідності застосовувати РРО тут не виникає.
Водночас фіскали не вважають за потрібне заглиблюватися в такі тонкощі. Вони просто наполягають на тому, що при здійсненні розрахунків за електропостачання, водопостачання та водовідведення тощо ОСББ зобов’язане застосовувати РРО (лист ДФСУ від 12.04.2019 № 1582/6/99-99-14-05-01-15/ІПК). Тож майте це на увазі.
Що стосується такого виду готівкових надходжень, як платіж на утримання апарату управління, то він, на нашу думку, застосування РРО не потребує. Причина та сама — оплати за реалізований товар/послугу тут немає.
РРО на благодійній виставці
Цей розділ є безпосереднім продовженням статті «Благодійний збір коштів для ЗСУ в обліку неприбутківця» // «Податки & бухоблік», 2024, № 13. Опишемо порядок застосування РРО в ситуаціях, що там розглядалися.
Благодійні внески (пожертви). Якщо НПО організовує збір коштів у вигляді благодійних пожертвувань, які відвідувачі за власним бажанням можуть здійснити в будь-якій сумі, в тому числі в «скриньки», але при цьому вхід на виставку вільний, то жодної реалізації товарів чи послуг не відбувається. Отже, надходження таких коштів не є розрахунковою операцією в розумінні Закону про РРО. Відтак, проводити їх через РРО не потрібно.
Як зазначають податківці (БЗ 109.15),
благодійна організація повинна оприбуткувати у касі з оформленням прибуткового касового ордера готівкові кошти, отримані як благодійні внески, у тому числі вилучені зі «скриньки», та у визначені законодавством строки здати готівку до установ банку для зарахування на рахунок
Експонати — за донати. Якщо ж НПО вирішила передавати експонати з виставки відвідувачам за донати/благодійні внески, то в такому разі відбувається їх продаж (реалізація). Тобто експонати стають звичайним товаром, а донати/благодійні внески відвідувачів — грошовою компенсацію за такий товар. При цьому не має жодного значення, встановлена на експонати тверда ціна заздалегідь чи вона формується в результаті аукціону, проведеного благодійною організацією. Також не важливо, будуть експонати власністю НПО чи вони отримані, скажімо, від волонтерів на комісію (БЗ 109.02). У будь-якому разі матиме місце розрахункова операція, тож без РРО приймати готівку аж ніяк не можна.
Втім можна підійти до справи інакше: заохотити відвідувачів робити пожертви, пообіцявши кожному з благодійників будь-який експонат із виставки на пам’ять. При цьому експонати мають бути більш-менш рівнозначними, їх кількість — достатньою для проведення заходу, а розмір пожертви краще нічим не обмежувати, щоб не давати підстав витлумачити такий захід як прихований продаж експонатів. У такому разі, вважаємо, РРО теж не знадобиться.
НПО отримує кошти через LiqPay
Аби отримувати кошти з карток фізосіб безпосередньо в торговому залі магазину, звичайний торговець повинен укласти з банком договір еквайрингу. В такому разі приймати картки від покупців він буде через POS-термінал, наданий банком-еквайром. Крім того, існує можливість приймання карткових платежів дистанційно. Для цього треба підключитися до сервісу інтернет-еквайрингу. Одним із таких сервісів і є LiqPay. В обох випадках торговець, що продає товари, приймаючи до оплати платіжні картки (хоч безпосередньо, хоч віддалено), зобов’язаний застосовувати РРО.
Неприбутківець у цьому сенсі нічим не відрізняється від звичайного торговця. Тож якщо НПО забажає продавати свої товари (звісно, в тому разі, коли йому це дозволено) з оплатою платіжними картками, він повинен зробити те ж саме. І так само зобов’язаний проводити через РРО розрахунки за товар, здійснені через POS-термінал або дистанційно за допомогою LiqPay. При цьому дистанційний продаж послуг не РРОшиться — про це ми говорили вище.
Разом з тим НПО може організувати не тільки приймання оплати з карток за товари/послуги, а й надходження коштів у вигляді благодійних внесків. А ви вже знаєте, що отримання неприбутківцем благодійної допомоги — це так звана позареалізаційна операція, тож застосування РРО не потребує, причому незалежно від форми розрахунків.
Отже,
ті суми, що списуватимуться з карток благодійників як через POS-термінал, так і дистанційно за допомогою LiqPay, через РРО пробивати не слід
Про нюанси бухгалтерського обліку сум, отриманих НПО в такий спосіб, ви можете прочитати в статті «Надходження неприбутківцям коштів через Приват24 і LiqPay» // «Податки & бухоблік», 2022, № 12.
Висновки
- Якихось особливих послаблень у питаннях застосування РРО неприбутківці не мають. Однак для них особливої ваги набуває те, пов’язаний готівковий або картковий платіж з реалізацією товарів/послуг чи ні. Адже позареалізаційні платежі, зокрема благодійну допомогу, РРОшити не слід.
- Податківці вимагають застосовувати РРО при отриманні готівкової оплати за оренду. Якщо ж НПО прийматиме оренду плату виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, РРО не знадобиться.
- Готівкову оплату за реалізований основний засіб, на наш погляд, обов’язково потрібно провести через РРО. Хоча податківці на застосуванні РРО при продажу ОЗ не наполягають.
- При прийманні вступних, членських і цільових внесків у готівковій формі РРО застосовувати не потрібно. Такі розрахунки НПО можуть здійснювати в касах з оформленням прибуткових касових ордерів.