ЄП-обмеження
Серед засновників підприємства буде фізична особа — нерезидент. Чи не виникне проблем із переходом такого підприємства на єдиний податок (ЄП)?
Дивіться. Певні сумніви можуть викликати заборони, які встановлені:
1) п.п. 291.5.7 ПКУ, в якому сказано, що не можуть бути платниками ЄП груп 1 — 3 фізичні та юридичні особи — нерезиденти. Але тут мова не про засновників юрособи! Тут ідеться про випадок, коли нерезидентами є саме фізособа чи підприємство, які бажають перейти на ЄП. У нашому ж випадку на ЄП переходитиме підприємство, яке буде резидентом України. Тому це обмеження не спрацьовуватиме (хай навіть серед засновників буде фізособа-нерезидент);
2) п.п. 291.5.5 ПКУ, який забороняє бути платником ЄП груп 1 — 3 підприємству, у статутному капіталі якого сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками ЄП, дорівнює або перевищує 25 відсотків. Але
в цій нормі встановлені обмеження щодо засновників, які є юридичними особами
У нашому ж випадку серед засновників не буде юридичних осіб. Обидва засновники — фізичні особи. Тож обмеження з п.п. 291.5.5 ПКУ нам узагалі жодної погоди не робить.
Якщо говорити про обмеження за видами діяльності, то експорт с/г продукції не є забороненим для підприємства на ЄП.
Тобто, щоб працювати на ЄП, підприємству потрібно лише вписатися в загальні обмеження, які діють для платників ЄП (див. з цього приводу статті «Обмеження та заборони роботи на спрощенці» // «Податки & бухоблік», 2024, № 44, «Хто може перебувати у лавах сільгоспЄП групи 4 у 2024 році» // «Податки & бухоблік», 2024, № 9 ).
Група ЄП
Що стосується групи ЄП, то
підприємства можуть працювати у групі 3 ЄП (п.п. 3 п. 291.4 ПКУ)
А якщо підприємство буде не тільки експортувати с/г продукцію*, а ще й виробляти її, та частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік складе 75 % і більше, то тоді воно може обрати сільськогосподарську групу 4 ЄП. Щоправда, варто звернути увагу, що новостворене підприємство одразу з моменту держреєстрації обрати с/г групу 4 ЄП не може. Адже відповідно до п.п. 291.4.7 ПКУ новоутворені сільськогосподарські товаровиробники — юридичні особи можуть бути платниками податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий рік, дорівнює або перевищує 75 %.
* Сільськогосподарська продукція — сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари), що підпадає під визначення груп 1 — 24 УКТ ЗЕД (п.п. 14.1.331 ПКУ).
Тобто
стати платником с/г групи 4 ЄП можна не раніше наступного року після держреєстрації юрособи за умови дотримання вимог щодо с/г частки
Детальніше див. статтю «Хто може перебувати у лавах сільгоспЄП групи 4 у 2024 році» // «Податки & бухоблік», 2024, № 9.
При цьому нагадаємо, що ЗКУ (ст. 130) заборонено купувати землю с/г призначення підприємствам, які створені і зареєстровані на території України, якщо засновниками / учасниками такого підприємства є нерезиденти.
Що стосується групи 3 ЄП, то тут доцільно обирати ПДВшну ставку ЄП 3 %.
Тим паче що для експорту окремих видів с/г продукції під час воєнного стану Кабміном може бути (та судячи з усього в осяжній перспективі буде) запроваджено режим експортного забезпечення. А цей режим дозволяє експорт окремих видів с/г продукції тільки експортерам — платникам ПДВ. Додаткові деталі знайдете у статті «Нові реквізити ПН та зміни в експортному забезпеченні ПДВ с/г продукції: огляд змін» // «Податки & бухоблік», 2024, № 50. Вам буде корисною також стаття «Тонкощі експорту сільгосппродукції» // «Податки & бухоблік», 2024, № 35.
При цьому треба врахувати, що
у новоствореного суб’єкта господарювання одразу з дати держреєстрації обрати ЄП зі ставкою 3 % не вийде. Із дати держреєстрації можна стати тільки платником ЄП зі ставкою 5 %
Адже відповідно до п.п. 4 п. 293.8 ПКУ ставка ЄП 3 % може бути обрана:
— суб’єктом господарювання, який уже зареєстрований платником ПДВ і переходить на ЄП із загальної системи;
— платником ЄП групи 3, який вже працює на ставці ЄП 5 % та, відповідно, хоче змінити ставку ЄП на 3 %;
— при переході неплатником ПДВ із загальної системи на ЄП або при зміні групи ЄП.
Отже, потрібно щонайменше до кінця кварталу, наприклад, пропрацювати на ставці ЄП 5 % і з початку нового кварталу перейти на ставку ЄП 3 % з ПДВ. Або з моменту держреєстрації працювати на загальній системі. У такому разі можна стати платником ПДВ і посеред кварталу (якщо подати заяву на добровільну ПДВ-реєстрацію не пізніше ніж за 10 днів до початку наступного місяця). А потім уже, будучи платником ПДВ, подати заяву на перехід із початку найближчого кварталу на ЄП 3 %.
До речі, не можна виключати претензій податківців у ситуації, коли підприємство сплачуватиме ЄП за ставкою 3 % (тобто «3 відсотки доходу — у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом»), а ПДВ до сплати в нього ніколи не буде — через застосування експортної нульової ставки ПДВ. Хоча підкреслимо, що ПКУ в цьому плані жодних обмежень не містить!
Що стосується платників сільськогосподарської групи 4 ЄП, то в питаннях ПДВ вони керуються загальними правилами (в них немає єдиноподаткової специфіки). Див., зокрема, статтю «Платник ПДВ: хто може ним бути, а хто зобов’язаний» // «Податки & бухоблік», 2024, № 29.
