Критерії ризиковості платника

1

Платник ПДВ зареєстрований (перереєстрований) на підставі недійсних (втрачених, загублених) і підробних документів

Перші 4 критерії ризиковості пов’язані з фіктивною реєстрацією платника. Тобто в такому разі платник може опинитися в ризикових, якщо податківці запідозрять ознаки фіктивності в його реєстрації, виявлять нереальність діяльності або зловживання при її веденні й отримають інформацію про те, що платник:

— зареєстрований на неіснуючі або підробні документи;

— оформлений на підставну (неіснуючу / померлу / без вісті зниклу) особу;

— зареєстрований особами, які не мали намірів здійснювати фінансово-господарську діяльність;

— зареєстрований і здійснює фінансово-господарську діяльність без відома та згоди засновників і призначених керівників.

Такі дані контролери збирають на підставі:

— інформації з державних реєстрів;

— відкритих джерел інформації;

— інформації про судові розгляди (відкриті кримінальні провадження), зокрема, за даними Єдиного реєстру судових рішень;

— зустрічних звірок;

— аналізу реєстраційних і облікових даних платника;

— відомостей про посадових осіб платника;

— відомостей про засновників (даних про склад засновників, пов’язаності засновників юросіб з іншими платниками податків, частки в статутному капіталі, стан його формування, інформації про бенефіціарів);

— направлення запитів іншим органам з метою збору податкової інформації;

— іншої інформації, наявної або отриманої податковими органами з внутрішніх і зовнішніх джерел відповідно до ст. 72, 73 ПКУ

2

Платник ПДВ зареєстрований (перереєстрований) в органах держреєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння або управління неіснуючим особам, що померли, без вісті зникли

3

Платник ПДВ зареєстрований (перереєстрований) в органах держреєстрації фізичними особами, які не мали наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність або здійснювати повноваження згідно з інформацією, наданою такими особами

4

Платник ПДВ зареєстрований (перереєстрований) і здійснював фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками

5

Платник ПДВ — юридична особа не має відкритих рахунків у банку / у небанківського надавача платіжних послуг, окрім рахунків у Казначействі (не стосується бюджетних установ)

Зверніть увагу, що такий критерій установлений тільки для юросіб (і не стосується фізосіб-підприємців). За ним у ризикові може потрапити підприємство — платник ПДВ, у якого відсутні рахунки, відкриті в банках або в небанківського надавача платіжних послуг. Імовірність потрапляння в ризикові за цим критерієм висока в новостворених підприємств при відкритті (на початку діяльності) — тобто коли тільки вирішується питання про відкриття рахунків. Причому, імовірно, після відкриття рахунку платника-новачка повинні автоматично вивести з ризикових. Оскільки про відкриття рахунку банки / небанківські надавачі платіжних послуг повинні повідомляти контролюючий орган, у якому на обліку стоїть платник (п. 69.2 ПКУ, Порядок подання повідомлень про відкриття / закриття рахунків.., затверджений наказом Мінфіну від 18.08.2015 № 721). І після отримання про це інформації податківці повинні прийняти рішення про виключення платника з ризикових (п. 6 Порядку № 1165). Але на практиці часто для скасування ризикового статусу платникові доводиться йти за процедурою виходу з ризикових. Тобто подавати пояснення про те, що рахунок відкритий (разом з довідкою з банку про відкриття такого рахунку). Регіональна комісія повинна розглянути такі документи протягом 7 робочих днів, що настають за днем їх отримання від платника, і на їх підставі прийняти рішення про скасування ризикового статусу (п. 6 Порядку № 1165).

Тому, щоб підприємству не опинитися в ризикових з перших днів створення, з відкриттям рахунку краще не зволікати. Або реєструватися платником ПДВ після того, як процедура створення доведена до кінця і рахунок відкритий.

Ця умова (про відкриття рахунків у банку / у небанківського надавача платіжних послуг) не стосується бюджетних установ

Два наступні критерії, коли платникові можуть присвоїти ризиковий статус, пов’язані з неподанням ним звітності

6

Платником ПДВ не подані за два останні звітні (податкові) місяці контролюючому органу декларації з ПДВ (з урахуванням вимог п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ)

Зарахувати в ризикові за цим критерієм можуть, якщо два місяці підряд не подавалася ПДВ-звітність. У зв’язку із цим нагадаємо, що обов’язок з подання декларації виникає тільки за наявності (!) у звітному періоді показників для декларування. Інакше, якщо показники для декларування були відсутні (не велася діяльність / був відсутній об’єкт оподаткування / немає перехідного від’ємного значення з ПДВ), то порожню декларацію з ПДВ можна не здавати (п. 49.2 ПКУ, п. 9 розд. III Порядку № 21, лист ДПСУ від 23.07.2020 № 3014/ІПК/99-00-05-06-02-06, БЗ 101.23). Тому, суворо кажучи, якщо ПДВ-звітність не подавалася через відсутність показників, то включати платника в ризикові за цим критерієм податківці не мають права. Проте чи будуть фіскали при прийнятті рішення про присвоєння ризикового статусу з’ясовувати, з якої причини платником не подавалися декларації, — не ясно. Тому платникові навіть за відсутності показників для декларування простіше подати порожні декларації, щоб уникнути загрози отримання ризикового статусу*

7

Платником податку на прибуток не подана контролюючому органу фінансова звітність за останній звітний період (з урахуванням вимог п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ)

Нагадаємо, що фінансова звітність є обов’язковим додатком до декларації з податку на прибуток. Тому навіть якщо в прибутковій декларації виникли нульові показники, то подавати декларацію (через додаток — фінансову звітність, яка в будь-якому разі міститиме якісь дані) платникові податку на прибуток усе одно доведеться. Також майте на увазі, що без фінансової звітності декларацію з прибутку не приймуть (!) (платник отримає відмову в прийнятті декларації і така декларація вважатиметься не поданою, п. 49.15 ПКУ, БЗ 102.22).

Оприлюднення річної ФЗ. До того ж для платників податку на прибуток, які зобов’язані оприлюднювати річну фінзвітність разом з аудиторським висновком, п. 46.2 ПКУ встановлений обов’язок подавати окремо податківцям проаудитовану річну фінзвітність не пізніше 10 червня року, наступного за звітним (детальніше про це див. у статті «Річна фінзвітність: оприлюднення» // «Податки & бухоблік», 2024, № 11). Проте у зв’язку з воєнним станом (ВС) дозволено оприлюднювати річну фінансову звітність пізніше — протягом 3 місяців після закінчення ВС у повному обсязі за весь період неоприлюднення (п.п. 4² п. 1 Закону України від 03.03.2022 № 2115-IX, передостанній абзац п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, БЗ 102.22, детальніше див. у статті «Фінзвітність з аудитзвітом фіскалам — протягом 3 місяців після ВС» // «Податки & бухоблік», 2022, № 97). Про звільнення в такому разі платників від відповідальності (штрафів) за відкладене оприлюднення ФЗ через ВС говорилося в листі ДПСУ від 26.05.2023 № 12059/7/99-00-04-03-01-07 і роз’ясненні ДПСУ від 09.06.2023 (детальніше див. у статті «Не подали податківцям проаудитовану фінзвітність — штрафів немає!» // «Податки & бухоблік», 2023, № 48). Тому з урахуванням дії таких воєнних правил платники, які не подали протягом ВС податківцям проаудтовану річну фінансову звітність до 10 червня, не повинні зараховуватися в ризикові за критерієм 7*

* Важливо! До того ж для критеріїв ризиковості 6 і 7 враховані особливості ВС. Тому їх застосовують з поправкою на воєнні умови — тобто з урахуванням вимог п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ і відведених цим підпунктом строків на подання звітності у зв’язку з ВС (тобто з урахуванням продовження строків / можливості-неможливості виконання платником податкових обов’язків). Тому неподання звітності на ВС (зокрема, декларацій з ПДВ / фінансової звітності), наприклад через неможливість виконання платником податкових обов’язків, не має бути підставою для зарахування платника в ризикові за критеріями 6 і 7. Детальніше про неможливість виконання платником податкових обов’язків через ВС див. статтю «Неможливість виконувати податкові обов’язки: нагадуємо про головне» // «Податки & бухоблік», 2022, № 98. А платників податку на прибуток,, як зазначалося, не повинні зарахувати в ризикові, зокрема, через неподання податківцям проаудитованої річної фінансової звітності (яку можна оприлюднити протягом 3 місяців після закінчення ВС).

8

У контролюючого органу наявна податкова інформація, яка визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації ПН/РК

найпопулярніший критерій, за яким податківці найчастіше присвоюють платникові ризиковий статус. При зарахуванні в ризикові за цим критерієм податківці повинні в деталях пояснити, яка саме податкова інформація послугувала підставою для віднесення платника до ризикових. І зазначити в Рішенні про відповідність платника критеріям ризиковості код податкової інформації (з Довідника кодів, затвердженого наказом ДПСУ від 11.01.2023 № 17), яка послугувала причиною включення платника в ризикові. Детальніше цьому критерію присвячена окрема стаття тематичного номера «Критерій 8 ризиковості платника — «наявна податкова інформація» // «Податки & бухоблік», 2024, № 59 (ср. )