Як зареєструвати РРО/ПРРО на виїзну торгівлю

Починаючи з 01.08.2020 суб’єкти господарювання отримали можливість користуватися як класичними «залізними» РРО, так і програмними (ПРРО). На сьогодні двобій між ними, схоже, виграють останні. Разом з тим Закон про РРО не надає ПРРО жодних переваг. Ви можете й далі застосовувати тільки класичні РРО, а можете обрати програмні. Аби упевнитися в правильності свого вибору, рекомендуємо звернутися до статей «Обираємо РРО/ПРРО» // «Податки & бухоблік», 2021, № 40 і «Битва титанів: РРО vs ПРРО» // «Податки & бухоблік», 2021, № 100.

Як тільки вибір зроблено, наступний крок — реєстрація касового апарата. Оскільки виїзна торгівля відбувається за межами постійного місця перебування платника податків і провадиться безпосередньо з транспортних засобів або з пунктів некапітальної забудови, маємо з’ясувати,

Відповідати на це запитання почнемо трохи здаля.

Реєстраційна процедура: коротко про головне

Класичні РРО. Щоб зареєструвати класичний РРО, суб’єкт господарювання має звернутися до органу ДПС за основним місцем свого обліку із реєстраційною заявою за ф. № 1-РРО (п. 3 гл. 2 розд. ІІ Порядку № 547*). Форму заяви наведено в додатку 1 до Порядку № 547. Розділ 3 цієї заяви містить дані щодо господарської одиниці, зокрема її назву та адресу.

* Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 № 547.

Опускаючи решту подробиць цієї процедури (шукайте їх у статті «Реєстрація та розреєстрація РРО/ПРРО» // «Податки & бухоблік», 2021, № 40), зазначимо лише, що в підсумку суб’єкт господарювання отримає реєстраційне посвідчення РРО за ф. № 3-РРО (додаток 3 до Порядку № 547). У ньому міститимуться ті самі дані щодо господарської одиниці, що були вказані в реєстраційній заяві.

Головних нюансів тут два.

По-перше, назва та адреса господарської одиниці, зазначена в реєстраційному посвідченні РРО, друкуватиметься у фіскальному чеку. При цьому згідно з Положенням № 13* обидва ці реквізити є обов’язковими. А помилки в заповненні того чи іншого обов’язкового реквізиту податківці традиційно розглядають як його відсутність. Як наслідок, чек не вважатиметься розрахунковим документом, що загрожує штрафом за п. 1 ст. 17 Закону про РРО.

* Положення про форму та зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, затверджене наказом Мінфіну від 21.01.2016 № 13.

Тож легковажити цим не можна. Наші рекомендації, на яку саме господиницю слід реєструвати РРО (або ПРРО) при виїзній торгівлі, яку назву та адресу вказувати в реєстраційній заяві, надамо в наступному розділі, де йтиметься про заповнення ф. № 20-ОПП. Бо саме вона, як ви зрозумієте далі, є ключем до процедури реєстрації касового апарата.

По-друге, перед тим як подавати реєстраційну заяву,

Інакше контролюючий орган неодмінно відмовить платнику в реєстрації РРО. Підстави для цього дає абзац шостий п. 8 гл. 2 розд. ІІ Порядку № 547.

Програмні РРО. Якщо ж ідеться про програмний РРО, то для його реєстрації до контролюючого органу за основним місцем обліку подають заяву за ф. № 1-ПРРО (п. 3 розд. II Порядку № 317*). Форму заяви наведено в додатку 1 до Порядку № 317. Її можна подати в електронному вигляді через Електронний кабінет або засобами телекомунікацій. Решта подробиць — у статті «Реєструємо ПРРО: нюанси заповнення заяви» // «Податки & бухоблік», 2023, № 76.

* Порядок реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затверджений наказом Мінфіну від 23.06.2020 № 317.

У розділі 4 «Дані щодо ПРРО» реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО оберіть тип ПРРО «пересувний». Це означає, що такий ПРРО зареєстрований на конкретну господарську одиницю (наприклад, автомобіль, автокафе, авторозвозки, низькотемпературні лотки-прилавки тощо), але може використовуватися на всій території України (БЗ 109.01). Деталі — в наступному розділі статті.

Підтвердженням реєстрації ПРРО є отримання квитанції з присвоєним йому фіскальним номером. Тобто реєстраційне посвідчення на ПРРО не видається. Разом з тим, як і в попередньому випадку,

У розділі 3 «Дані щодо господарської одиниці» реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО є графа «Ідентифікатор об’єкта оподаткування», яка заповнюється згідно з повідомленням за ф. № 20-ОПП. Відсутність у контролюючому органі інформації щодо господарської одиниці, вказаної у заяві, про яку суб’єкт господарювання мав повідомити як про об’єкт оподаткування, є підставою для відмови в реєстрації ПРРО (абзац п’ятий п. 6 розд. ІІ Порядку № 317).

Таким чином, який би касовий апарат — класичний чи програмий ви не вирішили зареєструвати, передувати процедурі його реєстрації має подання ф. № 20-ОПП. Тож переходимо далі до особливостей заповнення цього документа в разі виїзної торгівлі.

Виїзна торгівля і ф. № 20-ОПП

От ми й наблизились упритул до відповіді на те запитання, яке поставили в рамці на самому початку статті.

Дилема тут полягає в тому,

При її вирішенні маємо враховувати визначення господиниці, що міститься в п. 2 розд. І Положення № 13. За його приписами, господарська одиниця — це стаціонарний або пересувний об’єкт, у тому числі транспортний засіб, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції. З урахуванням особливості виїзної торгівлі, про яку було сказано вище, стає очевидним, що реєструвати касовий апарат потрібно за транспортним засобом або пунктом некапітальної забудови, з яких відбувається виїзна торгівля.

Для правильного втілення цієї тези при заповненні ф. № 20-ОПП слід визначитись із тим,

Рекомендований довідник типів об’єктів оподаткування, яким слід користуватися, подаючи ф. № 20-ОПП, оприлюднюється на офіційному вебсайті ДПСУ. З усіх об’єктів, перелічених у ньому, для здійснення виїзної торгівлі, на нашу думку, найбільш підходять такі:

Зверніть увагу! В довіднику під кодом «656» зазначено такий об’єкт, як «виїзна торгівля». Щодо нього свого часу податківці роз’яснювали (див. листи ДПСУ від 19.11.2019 № 1431/6/99-00-05-04-01-15/ІПК та від 21.10.2019 № 881/ІПК/26-15-02-03-14, ГУ ДПС у м. Києві від 25.10.2019 № 1016/10/26-15-02-03-17-ІПК, ГУ ДПС у Сумській обл. від 24.01.2020 № 285/Д/18-28-05-06-23/ІПК): у разі якщо суб’єкт господарювання здійснює реалізацію товарів на виставках, ярмарках або інших видах господарських нестаціонарних об’єктів (виїзна торгівля), РРО можливо реєструвати на юридичну адресу. При реєстрації РРО в пункті 3 заяви про реєстрацію РРО можна вказати «Виїзна торгівля». Відповідно у касовому чеку РРО буде запрограмована юридична адреса суб’єкта господарювання та найменування господарської одиниці «Виїзна торгівля».

Ми, в свою чергу, не рекомендували б вам беззастережно користуватися цією порадою з огляду на те, що в деяких із цих листів були уточнення на кшталт «при відсутності пересувного господарського об’єкта» або «при відсутності у користуванні постійного транспортного засобу».

Неуніверсальний характер цієї поради податківців підтверджується також консультацією в БЗ 109.10. В ній ідеться про те, що

Міркуючи від протилежного, доходимо таких висновків:

— якщо виїзна торгівля відбувається з використанням транспортного засобу, саме на нього слід подати ф. № 20-ОПП з відповідним кодом типу об’єкта оподаткування («14» — автолавка, «16» — автомагазин, «20» — автомобіль тощо);

— якщо виїзна торгівля відбувається з пунктів некапітальної забудови, що мають певну адресу, тоді ф. № 20-ОПП подається на такі пункти (наприклад, «2» — кіоск, «282» — контейнер, «381» — павільйон тощо).

Підтвердження цих власних висновків зустрічаємо в консультації з БЗ 109.20, в якій податківці вимагають зазначати в чеку (а отже, й у ф. № 20-ОПП, й у реєстраційній заяві) дані про господарську одиницю, де буде використовуватись ПРРО. І додають, що

Очевидно, що в нашому випадку місце проживання ФОП / місцезнаходження «юрика» не має до виїзної торгівлі жодного відношення. Тобто такий варіант реєстрації РРО/ПРРО може розглядатися як винятковий і тільки тоді, коли не використовується транспортний засіб або немає можливості зазначити адресу пункту торгівлі.

Решта правил заповнення ф. № 20-ОПП доволі прості:

1) якщо ви вперше подаєте дані про транспортний засіб або пункт некапітальної забудови, з якого збираєтесь торгувати на виїзді, то в графі 2 слід зазначити код «1». Якщо ж ви раніше подавали інформацію про такий об’єкт, але тоді він був визначений як такий, що тимчасово не експлуатується, то тепер у цій графі вказуєте код «3», аби змінити стан цього об’єкта;

2) ідентифікатор об’єкта оподаткування (графа 5), скажімо, для автомагазина може бути таким — «01600005», де «16» — код типу об’єкта оподаткування згідно з Рекомендованим довідником, а «00005» — внутрішній ідентифікатор, що складається з 5 знаків, прийнятий самим платником;

3) у графах 6 — 8 слід зазначити дані про адресу місця реєстрації автівки або адресу некапітального пункту торгівлі;

4) у графі 9 проставляєте код «2» — експлуатується, а в графі 10 — відповідний код виду права на об’єкт («1» — право власності; 8 — право оренди);

5) у разі використання транспортного засобу також доведеться заповнити графу 12. Тут слід зазначити реєстраційний номер автівки. Щоправда, не номерний знак, отриманий при реєстрації в ДАІ, а номер кузова для легкового автомобіля або номер шасі для вантажного автомобіля та причепа. Бо саме така вимога прописана в Пам’ятці щодо заповнення ф. № 20-ОПП. Оскільки це специфічна вимога, то радимо її дотриматися.

На цьому про заповнення ф. № 20-ОПП все. Візьміть до уваги, що інформація про ваш об’єкт оподаткування з’явиться в базі даних ДПСУ наступного дня після подання електронної ф. № 20-ОПП або протягом 10 робочих днів, якщо подати її на папері (п. 8.6 Порядку № 1588*). Щойно це станеться (для перевірки скористайтесь Електронним кабінетом), можна буде подавати заяву на реєстрацію РРО/ПРРО. Ще кілька кроків (яких саме, див. у статті «Реєстрація та розреєстрація РРО/ПРРО» // «Податки & бухоблік», 2021, № 40) — і ваш касовий апарат готовий до роботи на виїзді.

* Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Мінфіну від 09.12.2011 № 1588.

Насамкінець зазначимо, що в загальному випадку ставати на облік за неосновним місцем обліку потреби немає, оскільки за місцем виїзної торгівлі зазвичай не виникає обов’язок щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів (п. 7.1 Порядку № 1588).

Водночас однією з підстав, коли контролюючий орган відмовляє в реєстрації РРО, п. 8 гл. 2 розд. II Порядку № 547 називає таку:

А от п. 6 розд. ІІ Порядку № 317 подібної підстави для відмови в реєстрації ПРРО не містить.

Тож якщо ви плануєте здійснювати виїзну торгівлю з використанням саме РРО через пункт некапітальної забудови, доведеться за його адресою стати на неосновний облік. Для цього можна в тій же ф. № 20-ОПП, яку ви подавали щодо такої господиниці, проставити в графі 11 відповідну відмітку. Або не робити цього, а додатково до ф. № 20-ОПП подати заяву за ф. № 17-ОПП. Вона може бути подана до податкової як за неосновним місцем обліку, так і за основним (п. 7.2 Порядку № 1588).

Якщо ж виїзна торгівля здійснюватиметься з транспортного засобу, то ставати на облік за неосновним місцем не потрібно, оскільки адреса такої господиниці не прив’язана до місця виїзної торгівлі. При поданні ф. № 20-ОПП щодо транспортного засобу в її графи 6 — 8 заносять дані про адресу місця реєстрації автівки, а ним є місце реєстрації юрособи / місце проживання фізособи, власника авто.