Право на навчальну відпустку
Оплачувані відпустки у зв’язку з навчанням у вищих навчальних закладах передбачені ст. 15 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) та ст. 216 КЗпП.
Так, додаткові оплачувані відпустки надають працівникам, які без відриву від виробництва успішно навчаються у вишах на вечірній та заочній формах навчання. Вони надаються за основним місцем роботи (див. ст. 217 КЗпП) на підставі заяви працівника та довідки-виклику з вишу.
Яку тривалість навчальної відпустки встановлено ст. 216 КЗпП для студентів та аспірантів вищих навчальних закладів, ви можете побачити в таблиці нижче.
Тривалість навчальної відпустки для студентів та аспірантів вишів
| № з/п | Підстави надання навчальної відпустки | Курс навчання | Форма навчання | Тривалість навчальної відпустки |
| 1 | Настановні заняття, виконання лабораторних робіт, складання атестацій, оцінювань, заліків та іспитів (екзаменів) | I та II | Вечірня | 20 календарних днів |
| Заочна | 30 календарних днів | |||
| III та наступні | Вечірня | 30 календарних днів | ||
| Заочна | 40 календарних днів | |||
| 2 | Складання державної підсумкової атестації, державного кваліфікаційного іспиту | Не має значення | Вечірня та заочна | 30 календарних днів |
| 3 | Підготовка та захист дипломного проєкту, дипломної чи творчої роботи | — | Вечірня та заочна | 4 місяці |
| 4 | Підготовка та складання вступних іспитів до аспірантури | — | — | 10 календарних днів на кожний іспит (один раз на рік) |
| 5 | Успішне виконання індивідуального плану підготовки у разі навчання в аспірантурі без відриву від виробництва | — | — | 30 календарних днів |
Майте на увазі! Якщо працівник отримує другу (наступну) вищу освіту за заочною або вечірньою формою навчання, то тривалість відпустки для нього визначається як для осіб, які навчаються на третьому та наступних курсах вишу (ч. 2 ст. 15 Закону про відпустки).
Для студентів вишів, де навчальний процес має свої особливості, законодавство може встановлювати іншу тривалість навчальних відпусток. Зокрема, постановою КМУ від 28.06.97 № 634 визначено тривалість оплачуваних та неоплачуваних навчальних відпусток, що надаються понад відпустки, наведені в таблиці вище, для осіб, які навчаються творчим професіям (музиканти, актори, режисери та ін.), та для майбутніх філологів.
Зауважте, що вищезазначеними законодавчими актами встановлено максимальну тривалість навчальних відпусток. Водночас планування навчального процесу належить до компетенції вишів. Тому у довідці-виклику може бути зазначена тривалість відпустки менша за гарантовану законодавством для відповідного року навчання.
Коли працівнику можна відмовити
Оплачувані навчальні відпустки надають за основним місцем роботи (ст. 217 КЗпП). За сумісництвом студент може претендувати лише на відпустку без збереження заробітної плати на підставі п. 14 ст. 25 Закону про відпустки (див. лист Мінсоцполітики від 12.09.2016 № 1294/13/84-16).
Також пам’ятайте, що право на оплачувані навчальні відпустки мають виключно студенти вечірньої та заочної форм навчання. Якщо ваш працівник поєднує роботу з навчанням на денній або дистанційній формах навчання, оплачувана навчальна відпустка йому не надається. При цьому не плутайте дистанційну форму здобуття вищої освіти з використанням технологій дистанційного навчання, які можуть застосовуватися за різних форм. Дистанційна сесія у студента вечірньої чи заочної форми навчання не є підставою для відмови у наданні йому навчальної відпустки. Докладніше про це див. у статті «Навчальна відпустка, якщо сесія дистанційна» // «Податки & бухоблік», 2023, № 26 (ср. ).
А чи може роботодавець за основним місцем роботи відмовити в наданні навчальної відпустки студенту вечірньої або заочної форми навчання, який приніс довідку-виклик із вишу?
За загальним правилом
ненадання навчальної відпустки у зв’язку з виробничою необхідністю неприпустимо
Про це свого часу говорило Мінпраці (див. лист від 06.09.2005 № 09-402).
Але із загального правила є винятки. Вони встановлені ч. 2 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ (далі — Закон № 2136).
Так, у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити у наданні будь-якого виду відпустки (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до 3 років), якщо працівника залучено до виконання:
— робіт на об’єктах критичної інфраструктури;
— робіт з виробництва товарів оборонного призначення;
— мобілізаційного завдання (замовлення).
Тобто таким працівникам може бути відмовлено у наданні навчальної відпустки під час воєнного стану. Наприклад, цю норму можна поширити на медпрацівників (див. роз’яснення Держпраці від 06.02.2024).
Крім того, абзац третій ч. 1 ст. 12 Закону № 2136 дозволяє роботодавцям у період дії воєнного стану надавати будь-які відпустки понад щорічні основні (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки у зв’язку з усиновленням дитини) без збереження заробітної плати. Але врахуйте, що це не поширюється на керівних працівників установ та закладів освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ та закладів, а також на педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників. А от будь-яким іншим працівникам-студентам у період дії воєнного стану роботодавець замість оплачуваної навчальної відпустки має право надати неоплачувану.
Водночас, на думку Мінекономіки (див. лист від 28.01.2024 № 4706-05/6893-09 та коментар до нього у статті «Оплачувані відпустки без оплати: роз’яснення Мінекономіки» // «Податки & бухоблік», 2024, № 12),
роботодавець зобов’язаний обґрунтувати необхідність надання оплачуваних відпусток без збереження зарплати та документально підтвердити настання обставин, які її спричинили
Щоправда, які саме документи мають підтверджувати обґрунтованість такого рішення, Мінекономіки не повідомило.
Важливо! На наш погляд, приймати рішення щодо надання навчальних відпусток без оплати окремим працівникам не можна. Усі працівники мають бути в рівних умовах (див. ст. 21 КЗпП). Інакше Держпраці може вважати дії роботодавця дискримінаційними щодо окремих осіб. І це є порушенням трудового законодавства.
Ба більше, нерівність можливостей для навчання є однією з форм психологічного та економічного тиску, що входить до поняття «мобінг». У свою чергу, здійснення мобінгу заборонено на законодавчому рівні ч. 4 ст. 22 КЗпП (більше див. у статті «Мобінг: злочин та покарання» // «Податки & бухоблік», 2022, № 99).
І не забувайте, що роботодавці зобов’язані створювати працівникам необхідні умови для поєднання роботи з навчанням (див. ст. 202 КЗпП). Тому рішення про відмову у наданні навчальної відпустки або про надання її без оплати не повинні ставати нормальною практикою.
Висновки
- Оплачувана навчальна відпустка надається за основним місцем роботи працівникам-студентам, які успішно навчаються у вишах на вечірній та заочній формах здобуття вищої освіти.
- Роботодавець може відмовити в наданні навчальної відпустки працівнику, залученому до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, робіт з виробництва товарів оборонного призначення, а також до виконання мобілізаційного завдання (замовлення).
- У період дії воєнного стану навчальну відпустку може бути надано без збереження заробітної плати. Це не поширюється на педагогів, науковців та керівників освітніх установ (закладів, частин).
