Висновок документа
При нарахуванні податкових зобов’язань (ПЗ) після відновлення реєстрації платником ПДВ з 01.08.2023 треба було застосовувати коефіцієнт, який розраховувався на 2022 рік. Перерахунок цього коефіцієнта слід було здійснювати виходячи з фактичних обсягів операцій 2022 — 2023 років (період перебування на спецЄП не враховується)
Сумно, що податківці так пізно роз’яснили дії, які платник повинен був зробити не пізніше 22.01.2024. Наскільки нам відомо, тим, хто звертався за консультацією, податківці на місцях роз’яснювали розподіл ПДВ саме так, як сказано в листі, що коментується (зазвичай, в усному порядку). Тому для когось це роз’яснення не стане несподіванкою, а когось зацікавить.
Ми не раз ставили питання про те, як розподіляти ПДВ колишнім спецЄПешникам після 01.08.2023, як робити перерахунок за підсумками 2022 і 2023 років (див. «Як розподіляти ПДВ і робити річний перерахунок колишнім спецЄПешникам» // «Податки & бухоблік», 2024, № 1-2; «Річний перерахунок ПДВ за 2023 рік» // «Податки & бухоблік», 2023, № 101; «Скасування спецЄП: регліміт, податковий кредит, строки виконання ПДВ-обов’язків» // «Податки & бухоблік», 2023, № 59). На жаль, специфіка ситуації не дозволяла дати однозначну відповідь. Такі ситуації, по-перше, в ПКУ не прописані і, по-друге, ніколи раніше не відбувалися, тому точної аналогії немає.
Ми описували декілька можливих варіантів, акцентуючи увагу на позитивних і негативних аспектах кожного з них, у тому числі згадували і про той варіант, який запропонували податківці в цьому роз’ясненні.
Нагадаємо, основні питання можна звести до таких трьох (виходимо з того, що платник з 01.04.2022 перейшов на спецЄП, а залишив його 01.08.2023*).
* Втім, роз’яснення, що коментується, буде цікаве і тим, хто перейшов на спецЄП у 2022 році, але пізніше за 1 квітня та/або залишив його у 2023 раніше з якихось своїх міркувань. Принцип тут один і той же.
1. Як проводити перерахунок за 2022 рік за операціями до переходу на спецЄП?
2. Як розподіляти ПДВ у періодах після виходу зі спецЄП (зокрема, як визначити коефіцієнт розподілу)?
3. Як проводити перерахунок за 2023 рік?
З другого питання навряд чи виникнуть розбіжності. Судіть самі: ст. 199 ПКУ передбачає два варіанти визначення коефіцієнта:
а) або відштовхуємося від минулорічного (якщо неоподатковувані операції здійснювалися в минулому році і був проведений річний перерахунок);
б) або розраховуємо коефіцієнт уперше за підсумками місяця виникнення неоподатковуваних операцій (якщо вони виникли в цьому місяці вперше).
Третього просто не дано. Варіант «б» нам теж не підходить. Залишається варіант «а»: якщо після 01.08.2023 ви продовжуєте здійснювати оподатковувані та неоподатковувані операції, то до кінця 2023 року потрібно було використати той ЧВ, який використовувався у 2022 році до моменту переходу на спецЄП (тобто той коефіцієнт, який був отриманий за підсумками річного перерахунку за 2021 рік; він задекларований у ряд. 3.1 таблиці 1 додатка Д6 до декларації за грудень-2021 і продубльований у ряд. 1 таблиці 1 додатка Д6 до декларації за січень-2022).
Суворо кажучи, це не зовсім правильно, адже ідея п. 199.2 ПКУ в тому, що минулорічний коефіцієнт повинен пройти через річний перерахунок. А в нас його за 2022 рік не було. Але іншого коефіцієнта просто немає. Тому розподільчі ПЗ у періодах із серпня по грудень-2023 треба було нараховувати за його допомогою (якщо в цих періодах були одночасно оподатковувані і неоподатковувані операції).
А ось відповідь на перше і третє питання недосвідченого бухгалтера може здивувати: податківці, по суті, об’єднали їх!
Вони пропонують окремо не проводити два різні перерахунки (один за 2022, другий за 2023 рік), а об’єднати їх в одному перерахунку!
Зрозуміло, що нічого подібного ПКУ не передбачає, але, нагадаємо, і ситуація нестандартна.
У результаті виходить, що в декларації за грудень-2023 треба було перерахувати розподільчі ПЗ, нараховані в періодах січень — березень 2022 і серпень — грудень 2023 року.
Важлива деталь: новий коефіцієнт розраховується без урахування обсягу постачань, здійснених на спецЄП (вони не є об’єктом оподаткування). Тобто в гр. 4 і 5 таблиці 1 додатка Д6 до декларації за грудень-2023 враховуємо обсяги постачань тільки періодів січень — березень 2022 і серпень — грудень 2023 року. Такого висновку доходили і ми, податківці його підтверджують. Це логічно, інакше постачання на спецЄП роздули б коефіцієнт антиЧВ і довелося б необґрунтовано донараховувати величезні розподільчі ПЗ.
Попутне питання — до якого рядка таблиці 1 додатка Д6 за грудень-2023 треба було вписувати новий коефіцієнт: до 3.1 (порахований за один календарний рік) чи 3.2 (порахований за два календарні роки)? Незважаючи на спокусу вписати його до ряд. 3.2 (адже ми розраховуємо коефіцієнт за два роки), вважаємо, що використовувати потрібно було саме ряд. 3.1, оскільки ряд. 3.2 призначений для зовсім іншого випадку — перерахунку старих перехідних необоротних активів.
Ще раз зауважимо — найбільш негативне, що податківці сильно запізнилися із цим роз’ясненням. Тому багатьох терзає інше питання:
що робити, якщо ми провели розподіл і перерахунок не так, як радять податківці в цьому роз’ясненні?
У принципі, якщо ви не хочете морочити голову з виправленням і маєте сили доводити свою позицію, то можна наполягати, що жодної помилки зовсім не було, ви зробили все правильно. Адже ст. 199 ПКУ не встановлює правила розподілу ПДВ у цій ситуації. А цей лист — усього лише рекомендація податківців.
Втім, багато що залежить від того, як ви зробили розподіл і перерахунок. Наприклад, ви не об’єднали перерахунок за 2022 — 2023 роки в єдине ціле, а окремо перерахували 2022 рік (скажімо, шляхом подання УР до березня-2022 після скасування спецЄП) і окремо 2023-й. Тут навряд чи можна говорити про якусь помилку.
Якщо ж ваші дії йшли зовсім врозріз із цим листом (скажімо, ви взагалі не зробили перерахунок та/або взагалі не розподіляли ПДВ після 01.08.2023), то вам доведеться виправляти помилку.
Благо в період воєнного стану не застосовується самоштраф при виправленні помилки в разі появи недоплати*.
* Навіть якщо не виправляти помилку і контролери донарахують податкові зобов’язання, а платник сплатить їх за ППР протягом30 календарних днів (без оскарження), то штрафні санкції, нараховані на суму такого податкового зобов’язання, вважаються скасованими, а пеня не нараховується (п.п. 69.37 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Тобто доплативши податок за ППР у 30-денний строк, платник звільняється від штрафів і пені.
Причому сумові помилки в обсягах розподільчих ПН податківці радять виправляти одним РК з рядками «-»/«+» (детальніше див. «Помилки в податкових накладних: ситуації» // «Податки & бухоблік», 2024, № 18). А ось за несвоєчасну реєстрацію розподільчих ПН або перерозрахункових РК штраф ніхто не скасовував.
