Фінзвітність — додаток до прибуткової декларації
Від платників податку на прибуток п. 46.2 ПКУ вимагає подавати разом з відповідною прибутковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.
Фінансова звітність є додатком до декларації з податку на прибуток та її невід’ємною частиною (п. 46.2 ПКУ)
Щодо платників податку на прибуток, які зобов’язані оприлюднювати свою річну фінзвітність (кого стосується цей обов’язок, див. у статті «Річна фінзвітність: оприлюднення» // «Податки & бухоблік», 2024, № 11), то вони згідно з абзацами другим і четвертим п. 46.2 ПКУ разом із річною декларацією мають подати фіскалам (1) Баланс (Звіт про фінансовий стан) і (2) Звіт про фінансові результати (Звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід), ще не перевірені аудитором. Саме ці дві форми фінзвітності є додатком до прибуткової декларації та її невід’ємною частиною (п. 46.2 ПКУ).
Про подану фінансову звітність у заключній частині прибуткової декларації проставляють відповідні позначки у таблиці «Наявність додатків» — про додаток ФЗ і водночас у таблиці «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків — форм фінансової звітності» — про конкретні форми фінзвітності (див. БЗ 102.20.02). Ці відмітки, за роз’ясненнями фіскалів, підтверджують подання фінансової звітності (див. БЗ 102.20.02, роз’яснення ГУ ДПС у Запорізькій обл. від 06.07.2023). Про те, чого чекати, якщо не проставили позначки про подану фінзвітність, див. у статті «У прибутковій декларації не проставили відмітки про подану фінзвітність» // «Податки & бухоблік», 2024, № 23.
Однак насправді наявність поданих форм фінзвітності до прибуткової декларації податківці перевіряють не за проставленими позначками, а серед поданих раніше та зареєстрованих в центральній базі даних діючих форм фінансової звітності за відповідний звітний період/періоди (див. БЗ 102.20.02 і роз’яснення ГУ ДПС у Харківській обл. від 07.09.2023). Отже, наявність поданих форм фінансової звітності визначають не за відміткою в декларації, а за фактом їх реального подання.
А тому прибуткова декларація вважається прийнятою за умови наявності та достовірності всіх обов’язкових реквізитів (пп. 49.3 і 49.8 ПКУ) у разі подання фінансової звітності, яка є додатком до декларації, в електронному вигляді до податкової раніше, ніж така декларація, — з різницею в один день/місяць (див. БЗ 102.20.02).
Відтак, послідовність дій така:
спершу слід подати фінзвітність, отримати квитанції щодо її прийняття і тільки потім подавати прибуткову декларацію з усіма належними відмітками про додатки
Тобто, подаючи декларацію з податку на прибуток в електронному вигляді, за хронологією спочатку надсилають фінзвітність, а після її прийняття — саму декларацію.
Суть та наслідки помилки
У випадку, що розглядається, платник податку на прибуток спершу подав декларацію і тільки потім надіслав фінансову звітність.
Однак без фінзвітності прибуткова декларація не вважається податковою декларацією (п. 48.7 ПКУ). Позаяк має місце складання податкової звітності з порушенням вимог ст. 48 ПКУ. Тож така декларація фактично вважатиметься не поданою (п. 49.15 ПКУ), бо — некомплект. Адже не вистачає фінзвітності — обов’язкового додатка до декларації з податку на прибуток та її невід’ємної частини. Оскільки серед поданих раніше та зареєстрованих в центральній базі даних діючих форм фінансової звітності вона не значиться (див. БЗ 102.20.02). А перевіряють фіскали декларацію на наявність всіх додатків до неї саме на дату її подання.
Отже, найімовірніше податківці відмовлять у прийнятті прибуткової декларації у разі неподання разом із нею фінансової звітності (див. БЗ 102.22). Бо на момент отримання прибуткової декларації фінзвітність має «світитися» в базі податкової, а її там немає.
Відтак, прибуткову декларацію платник мав направити фіскалам вже після подання фінзвітності й отримання квитанцій щодо її прийняття. Підприємство ж зробило навпаки — спочатку подало декларацію з податку на прибуток, а вже потім направило фінзвітність. Тож таку декларацію податківці вважатимуть неподаною.
До чого призведе неподання фінзвітності разом з прибутковою декларацією як її невід’ємної частини?
У такому разі податківці направлять платникові письмове повідомлення про відмову в прийнятті декларації (див. БЗ 129.02, роз’яснення ГУ ДПС у Житомирській обл. від 06.10.2023).
Як результат, підприємству доведеться наново подавати звітність і розплачуватися штрафом за порушення строків подання або несвоєчасне подання податкової декларації (п.п. 49.12.1 ПКУ) — у розмірі 340 грн за п. 120.1 ПКУ чи в розмірі 1020 грн при повторному порушенні (див. БЗ 102.22, роз’яснення ГУ ДПС у Львівській обл. від 18.12.2023 і ГУ ДПС у Запорізькій обл. від 08.05.2023).
Ще платник податку на прибуток, який не подав податківцям фінансову звітність за останній звітний період усупереч вимогам п.п. 16.1.3 і п. 46.2 ПКУ, може отримати статус ризикового ПДВ-платника (див. статті «Ризиковість платника» // «Податки & бухоблік», 2023, № 53 і «Ризиковий платник — нещастя для ПН» // «Податки & бухоблік», 2022, № 46, ср. ). А це загрожує блокуванням податкових накладних та розрахунків коригування.
А от право податківців складати протоколи про адміністративні правопорушення за неподання або несвоєчасне подання фінансової звітності нормами КУпАП не передбачено (див. БЗ 102.22).
Як виправити помилку?
Якщо подали декларацію з податку на прибуток, але забули перед цим надіслати фінзвітність, то виправити похибку можна так. Якщо помилку виявили:
— до отримання письмового повідомлення від податківців про відмову у прийнятті декларації — скоріше направляємо фінзвітність, а вже потім після її прийняття подаємо прибуткову декларацію з типом «Звітна нова» (якщо граничний строк подання ще не сплив) або «Уточнююча» з відмітками про всі додатки, зокрема, і про подану фінзвітність;
— вже після отримання письмового повідомлення від фіскалів про відмову у прийнятті декларації — тоді також
спершу подаємо фінзвітність, отримуємо квитанції щодо її прийняття, а вже потім наново направляємо декларацію з податку на прибуток з відповідними відмітками у її заключній частині про подану фінзвітність
Однак у цьому разі платникові загрожує штраф за п. 120.1 ПКУ. Розмір штрафу дорівнює 340 грн за кожне неподання або несвоєчасне подання прибуткової декларації. А при повторному порушенні штраф зросте до 1020 грн.
Ще раз наголошуємо на необхідності проставити позначку «+» про подання фінзвітності як додатка до прибуткової декларації у клітинці «ФЗ» таблиці «Наявність додатків» — відповідно у графі НП(С)БО чи МСФЗ залежно від того, за якими стандартами складаєте фінзвітність. Та водночас — ще й відмітки щодо конкретних форм поданої фінзвітності у таблиці «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків — форм фінансової звітності».
І ще одне зауваження. При формуванні звітності, яка подається податківцям і до статистики, використовують електронні форми з першою літерою «S». Звітність, яка подається тільки до податкової, формують за електронними формами з першою літерою «J» (див. БЗ 102.20.02, статтю «Декларація з податку на прибуток за 2023 рік: ключові аспекти складання та подання» // «Податки & бухоблік», 2024, № 7).
Висновки
- Якщо спершу подати декларацію з податку на прибуток, а після цього надіслати фінансову звітність, тоді таку прибуткову декларацію податківці не визнають податковою декларацією. За хронологією спочатку слід надіслати фінзвітність, а вже після її прийняття — саму прибуткову декларацію.
- Після отримання письмового повідомлення про відмову в прийнятті декларації знов-таки спершу потрібно подати фінансову звітність і тільки потім наново направити податківцям декларацію з податку на прибуток з відповідними відмітками у її заключній частині про подану фінзвітність.
