Декларація з податку на прибуток за 2023 рік: ключові аспекти складання та подання

За якою формою звітувати?

Форма декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Мінфіну від 20.10.2015 № 897. За її допомогою звітують із цього податку і квартальники, і річники, і підприємства з особливим статусом. При цьому особливі платники (наприклад, банки, страховики, резиденти Дія Сіті на особливих умовах тощо) проставляють у полі 10 вступної частини декларації позначку про свою належність до відповідної спецкатегорії.

Зауважте! До форми прибуткової декларації у 2023 році були внесені зміни.

Наказ № 101. Нагадаємо, що завдяки наказу Мінфіну від 20.02.2023 № 101 (докладно див. статтю «Декларація з податку на прибуток: що змінилося після оновлення?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 30):

1) у формі декларації враховано особливості оподаткування прибутку учасника індустріального парку, включеного до Реєстру індустріальних парків (п. 142.4 ПКУ). Зокрема:

— у вступній частині декларації в полі 10 «Особливі відмітки» з’явилося окреме поле для проставляння відмітки таким учасником індустріального парку, а

— до декларації включили нові рядки 06.4, 06.4.1 і 06.4.2 для відображення об’єктів оподаткування при здійсненні учасником індустріального парку контрольованих операцій, визначених ст. 39 ПКУ (п. 142.4 ПКУ). У цих же рядках фіксує прибутковий об’єкт від здійснення контрольованих операцій за ст. 39 ПКУ і підприємство — інвестор із значними інвестиціями (п. 55 підрозд. 4 розд. XX ПКУ);

2) викладено в новій редакції трансфертний додаток ТЦ у зв’язку з доповненням його графами 3 та 4. Їх заповнюють відповідно до Переліку кодів країн світу для статистичних цілей, затвердженого наказом Держстату від 08.01.2020 № 32;

3) пільговий додаток ПП, який заповнюється платниками, що не сплачують податок через отримання податкових пільг, доповнено графою 7 «Сума податкової пільги, що використана не за цільовим призначенням» та графою 8 «Сума податкової пільги, що залишилась невикористаною на кінець звітного періоду».

Якщо вимогу про цільове використання стосовно пільги не передбачено, то графи 6, 7, 8 додатка ПП не заповнюють (див. БЗ 102.19);

4) різничний додаток РІ доповнено новими коригувальними рядками, зокрема, щодо:

— добровільних особливих різниць щодо першого продажу майбутньої житлової нерухомості замовниками та девелоперами будівництва — рядки 4.1.4.2, 4.1.4.3, 4.2.3.1 і 4.2.3.2 (п. 141.12 ПКУ, див. БЗ 102.12, статтю «Перше постачання майбутнього житла: податок на прибуток і ПДВ» // «Податки & бухоблік», 2022, № 77);

— зменшення фінрезультату (ряд. 4.2.26) на суму коштів, отриманих безпосередньо з держбюджету в межах процедури врегулювання заборгованості на ринку природного газу відповідно до Закону України від 14.07.2021 № 1639-IX, на яку було збільшено фінрезультат за нормами НП(С)БО або МСФЗ (п. 64 підрозд. 4 розд. XX ПКУ);

— збільшення (ряд. 4.1.24) та зменшення (ряд. 4.2.27 і 4.2.28) фінрезультату на суму нарахованих бухвитрат і бухдоходів від операцій, пов’язаних з отриманням об’єктів права власності рф та її резидентів, врахованих у фінрезультаті до оподаткування (пп. 66 і 67 підрозд. 4 розд. XX ПКУ).

Заразом уточнено редакцію показників рядків 4.1.22, 4.1.23, 4.2.24 та 4.2.25 додатка РІ, призначених для виробників електричної енергії за «зеленим» тарифом;

5) викладено у новій редакції показник рядка 7 нерезидентського додатка ПН;

6) форму декларації та додаток ВП доповнено:

— рядками 26 ОВ — 28, які заповнюють платники податку, що сплачують авансові внески з пунктів обміну іноземних валют у звітному, попередньому і останньому звітному (податковому) періоді;

— розділом «Виправлення помилок щодо суми авансових внесків із пунктів обміну іноземних валют», у якому відображають збільшення (зменшення) податкового зобов’язання, суму штрафу та пені (рядки 38 — 41 декларації та рядки 36 — 38 додатка ВП);

— окремим додатком ОВ — для розрахунку суми авансових внесків із пунктів обміну іноземних валют, що має бути сплачена у звітному (податковому) періоді;

7) зменшуючий додаток ЗП доповнено новим рядком 16.5 — у ньому відображають суму нарахованих та сплачених авансових внесків із пунктів обміну іноземних валют, що зменшує податкові зобов’язання з податку на прибуток (п.п. 141.13.3 ПКУ).

Наказ № 302. 31 липня 2023 року набрав чинності наказ Мінфіну від 07.06.2023 № 302 (з урахуванням наказу від 28.06.2023 № 353), що пристосував додатки до прибуткової декларації під нововведення Закону України від 12.01.2023 № 2888-IX (див. статтю «Електронні гроші, «підзвітна революція»: перші роз’яснення від податківців» // «Податки & бухоблік», 2023, № 20).

Вперше за оновленою наказом № 302 формою декларації будемо звітувати починаючи зі звітного (податкового) періоду — 2023 рік (див. лист ДПСУ від 07.08.2023 № 19100/7/99-00-21-02-01-07). Нагадаємо, що змінилося внаслідок наказу № 302 (див. табл. 1).

Таблиця 1. Зміни до прибуткових додатків за наказом № 302

Ще раз наголосимо: за підсумками 2023 року прибуткову декларацію слід подавати саме за оновленою наказом № 302 формою.

Наказ № 572. З 15 грудня 2023 року (дня опублікування) набрав чинності наказ Мінфіну від 24.10.2023 № 572 (див. статтю «Декларація з податку на прибуток: оновлений Додаток РІ» // «Податки & бухоблік», 2023, № 102). Ним додаток РІ до декларації з податку на прибуток нарешті пристосували до норм оновленого п. 4¹ підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ. Тож у додатку РІ з’явилися рядки для врахування перехідних різниць, які можуть виникати при переході з єдиного податку (ЄП) в прибутківці (див. табл. 2).

Таблиця 2. Перехідні різниці при переході з ЄП на прибуток

Однак якщо дотримуватися правила введення нових форм з п. 46.6 ПКУ, то декларацію зі зміненим додатком РІ взагалі-то вперше слід подати: квартальним платникам податків — за результатами I кварталу 2024 року, а річникам — аж за підсумками 2024 року.

Утім, позаяк підкоригований додаток РІ пристосований до вже діючих змін ПКУ і дає змогу при визначенні об’єкта оподаткування врахувати різниці екс-єдиноподатникам, податківці увідповіднили програмне забезпечення вимогам наказу № 572. Тому під час звітування за 2023 рік використовуємо осучаснений додаток РІ.

Ідентифікатор форми декларації з податку на прибуток за 2023 рік (див. Реєстр електронних форм податкових документів):

— J0100125 — для юридичних осіб;

— F0100725 — для фізичних осіб;

— J0100925 — для інститутів спільного інвестування.

Хто подає річну декларацію?

Платники податку. Декларацію з податку на прибуток за 2023 рік подають підприємства — платники податку на прибуток, зокрема:

1) високодохідники, які звітують щоквартально, у тому числі за рік — тобто прибутківці-квартальники з бухгалтерським доходом за минулий 2022 рік понад 40 млн грн (п. 137.4 ПКУ);

2) малодохідники, для яких звітним (податковим) періодом є календарний рік (п.п. «в» п. 137.5 ПКУ).

Нагадаємо: у 2023 році річний (звітний) період з податку на прибуток застосовували підприємства, у яких дохід (за вирахуванням непрямих податків) за 2022 рік не перевищував 40 млн грн;

3) сільгоспники, які не (!) перейшли на особливий звітний період. Як відомо, для сільськогосподарських товаровиробників установлено річний звітний період з податку на прибуток* (п. 137.5 ПКУ).

* Водночас податківці стверджують (див. БЗ 102.20.01), що право бути річниками мають лише ті сільгоспники, які обрали особливий звітний період або є малодохідниками (докладніше див. у статті «Звітуємо з податку на прибуток за зміщений сільгоспрік» // «Податки & бухоблік», 2023, № 64).

Причому п.п. 137.4.1 ПКУ дозволяє їм обрати особливий річний (звітний) період — з 1 липня минулого звітного року по 30 червня поточного звітного року.

Зауважте: у цьому випадку проставляти сільгосппозначку в полі 10 вступної частини декларації не потрібно (див. лист ДФСУ від 30.06.2017 № 16989/7/99-99-15-02-01-17);

4) новостворені платники (зареєстровані у 2023 році). Для підприємств-новачків перший звітний період розпочинається з дати їх реєстрації і закінчується останнім днем звітного податкового року (п.п. «а» п. 137.5 ПКУ).

Тому всі підприємства, створені протягом 2023 року, вперше звітують шляхом подання річної декларації з податку на прибуток. У ній вони підбивають підсумки діяльності з дати реєстрації по 31.12.2023;

5) колишні єдиноподатники, які у 2023 році стали платниками податку на прибуток. Податківці зараховують таких перебіжчиків до новачків і дозволяють звітувати за правилами з п.п. «а» п. 137.5 ПКУ. Тому такі новоспечені прибутківці звітують і сплачують податок за підсумками першого прибуткового року шляхом подання річної декларації за період перебування на загальній системі. До речі, у цьому випадку податківці радять до декларації додавати одразу два комплекти фінзвітності — за період перебування на спрощеній системі оподаткування і за звітний рік (див. БЗ 102.20.02).

Звітувати з податку не прибуток за 2023 рік доведеться і екс-спецЄПешникам за ставкою 2 %, які з 01.08.2023 повернулися на загальну систему оподаткування (знову стали платниками податку на прибуток).

Докладно про звітування з податку на прибуток колишніми спрощенцями читайте у статті «Особливості звітування-2023 колишніх єдинників» // «Податки & бухоблік», 2024, № 7;

6) прибутківці, які ліквідувалися. Для підприємств, які ліквідуються, останнім податковим (звітним) періодом є період, на який припадає дата ліквідації (п.п. 137.4.3 ПКУ).

Тому річну декларацію за 2023 рік подають:

— річники, які ліквідувалися протягом звітного року;

— квартальники, що ліквідувалися в IV кварталі 2023 року.

Щоправда, якщо ліквідація відбулася на початку / в середині кварталу/року, останню декларацію можна було подати і раніше, не чекаючи настання граничних строків, установлених п. 49.18 ПКУ (див. БЗ 102.20.01);

7) нерезиденти, які здійснюють діяльність на території України через постійні представництва;

8) НПО-порушники. До них належать неприбуткові організації, що порушили у звітному році НПО-умови з п. 133.4 ПКУ. Зокрема, допустили нецільове використання доходів. З місяця, що настає за місяцем порушення, такі неприбуткові організації стають платниками податку на прибуток з усіма відповідними наслідками.

Такі вимоги висуває п.п. 133.4.3 ПКУ (див. також БЗ 102.04);

9) платники (не важливо — квартальники/річники), які у 2023 році перейшли у резиденти Дія Сіті на особливих умовах. Тоді такі платники подають одну річну декларацію з податку на прибуток за 2023 рік. У ній показують результати від двох режимів оподаткування: звичайного (до переходу) і на особливих умовах.

Причому позаяк прибуткову декларацію за 2023 рік платник подаватиме, вже коли став резидентом Дія Сіті, то в рядку 10 вступної частини декларації в окремому полі треба зробити відмітку про резидентство Дія Сіті, що дозволяє ідентифікувати платника на особливих умовах (див. статті «Декларація з податку на прибуток резидентів Дія Сіті: як відзвітувати за 2022 рік?» // «Податки & бухоблік», 2022, № 97 і «Декларацію з податку на прибуток пристосували до Дія Сіті» // «Податки & бухоблік», 2022, № 89).

Податкові агенти. Крім платників податку на прибуток, прибуткову декларацію за 2023 рік зобов’язані подати неплатники цього податку — податкові агенти. Ідеться про осіб, які протягом звітного року виплачували юрособам-нерезидентам* доходи із джерелом походження з України та оподатковували їх за українськими правилами з утриманням податку на доходи нерезидента або за правилами міжнародних договорів (п. 141.4 і п.п. 134.1.3 ПКУ).

* Доходи, що виплачуються нерезидентам-фізособам, оподатковуються ПДФО за правилами п. 170.10 ПКУ.

Прибуткову декларацію за 2023 рік у зв’язку з виплатою нерезидентських доходів подають:

— неприбуткові організації разом зі Звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (див. лист ДПСУ від 19.10.2020 № 4297/ІПК/99-00-05-05-02-06, БЗ 102.04);

— юридичні особи — платники єдиного податку (п. 297.5, абзац другий п.п. 133.1.1, п.п. «ґ» п. 137.5 ПКУ, див. БЗ 102.16);

— фізособи-підприємці (як загальносистемники, так і єдиноподатники), а також фізособи, які провадять незалежну професійну діяльність (п.п. 133.1.4, п.п. «г» п. 137.5, п. 297.5 ПКУ, див. БЗ 102.16).

Усі перелічені особи звітують про нерезидентські виплати і подають фіскалам декларацію з податку на прибуток тільки (!) із заповненими рядками 23 ПН, 25 і додатком ПН (кількома додатками ПН — якщо дохід виплачувався декільком нерезидентам), а також із додатком ПП (якщо застосовувалися знижена ставка чи звільнення відповідно до міжнародного договору). Інші рядки в декларації вони не заповнюють і інші додатки з нею не подають.

А ось звичайні фізособи (не підприємці) податок на репатріацію при виплаті нерезидентських доходів не утримують, а отже, і декларацію з податку на прибуток не подають (див. БЗ 102.16).

Якщо призупинили діяльність. А якщо підприємство тимчасово зупинило свою діяльність (простоює) з початку 2023 року. Чи звітувати за таких обставин з податку на прибуток?

Навіть попри тимчасову бездіяльність підприємству, скоріше за все, доведеться подати пусту декларацію з податку на прибуток. Причина — фінансова звітність, яка є обов’язковим додатком до такої декларації та її невід’ємною частиною (п. 46.2 ПКУ).

Тож аби взагалі не подавати декларацію з податку на прибуток, не тільки вона сама не повинна містити показників, але й не повинно бути заповнено жодного додатка до неї. А оскільки уявити абсолютно порожню фінзвітність неможливо, навіть під час призупинення діяльності, то виходить, що не можна обійтися і без подання прибуткової декларації (див. статтю «Діяльність призупинена: чи слід звітувати за період простою?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 75).

На цьому наголошують і податківці (БЗ 102.20.02). За роз’ясненнями фіскалів, подавати декларацію з податку на прибуток потрібно незалежно від показників, які відображені у фінзвітності. Адже для обрахунку об’єкта оподаткування використовуються дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності, які беруться із проміжної або річної фінзвітності, поданої разом із декларацією.

В які строки звітувати і сплачувати податок?

Для декларування податку на прибуток установлено два звітних періоди: квартал і рік (пп. 137.4 і 137.5 ПКУ). При цьому і річники, і квартальники річну декларацію подають протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.6 ПКУ).

Якщо останній день строку подання декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ПКУ).

Виходить,

Сплатити податок за декларацією необхідно протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання декларації (п. 57.1 ПКУ). А отже, суму податку на прибуток за 2023 рік потрібно перерахувати не пізніше 11.03.2024. Адже 10 березня припадає на вихідний день — неділю.

Але у ці строки повинні вкластися платники, які мають можливість виконувати свої податкові зобов’язання. Адже в умовах воєнного стану виконання податкових обов’язків (зокрема, подання декларацій / сплата податку) залежить від можливостей платників (п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Тому подати декларацію / сплатити податок за 2023 рік платникам податку на прибуток треба в такі строки (див. табл. 3).

Таблиця 3. Коли звітувати з податку на прибуток за 2023 рік

При цьому відсутність можливості своєчасно виконати свої податкові обов’язки платник повинен обов’язково підтвердити згідно з Порядком, затвердженим наказом Мінфіну від 29.07.2022 № 225. Докладніше див. у статтях «Неможливість виконання податкових обов’язків + втрата первинки через війну: що кажуть суди?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 51, «Неможливість виконувати податкові обов’язки: нагадуємо про головне» // «Податки & бухоблік», 2022, № 98, «Підтвердження неможливості: якщо податківці відмовили» // «Податки & бухоблік», 2022, № 87, «З’явилася можливість виконувати податкові обов’язки» // «Податки & бухоблік», 2022, № 83.

Куди подавати декларацію?

За загальним правилом декларацію з податку на прибуток подають податковому органу, в якому перебуває на обліку платник податку (п. 49.1 ПКУ), тобто за місцезнаходженням (основним місцем обліку) платника.

Особливими правилами подання декларації керуються прибутківці, які у звітному періоді змінювали своє місцезнаходження. Так, до закінчення бюджетного періоду (календарного року — тобто до 31 грудня) вони повинні сплачувати податок за попереднім місцезнаходженням (ч. 8 ст. 45 БКУ і п. 10.13 Порядку № 1588*).

* Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Мінфіну від 09.12.2011 № 1588.

Із цієї причини до кінця поточного року платник податків перебуває на обліку одночасно:

— у податковому органі за попереднім місцезнаходженням (у якому основне місце обліку змінюється на неосновне) — з ознакою того, що він залишається платником податків до кінця року, і

— у податковому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) — з ознакою того, що він є платником з наступного року.

При цьому до закінчення поточного бюджетного року підприємство подає декларації з податку на прибуток і сплачує цей податок за попереднім місцезнаходженням (тобто за неосновним місцем обліку). А вже починаючи з наступного бюджетного року — звітує і сплачує податок за новим місцезнаходженням, тобто за основним місцем обліку.

Ви, звісно, пам’ятаєте: подати декларацію з податку на прибуток за 2023 рік слід не пізніше за 29.02.2024 (тобто вже в наступному бюджетному році). Тому

Підтверджують це й податківці в БЗ 102.20.01, діяла до 13.10.2023, а також у листі ДФСУ від 28.09.2018 № 4251/6/99-99-08-01-01-15/ІПК.

Ще один випадок, коли загальне правило вибору місця подання звітності не працює, — це переведення підприємства до лав великих платників податку.

Щорічно контролюючі органи формують Реєстр великих платників податків на наступний рік (п. 64.7 ПКУ). Реєстр великих платників податків на 2024 рік затверджено наказом ДПСУ від 20.10.2023 № 872.

Якщо ваше підприємство включено до цього Реєстру, то з початку 2024 року воно перебуває на обліку в контролюючому органі, що здійснює супровід великих платників податків. Цей орган стає для платника основним місцем обліку (п.п. 20.1.25 ПКУ, п. 10.22 Порядку № 1588).

Після такого переведення, тобто з початку податкового року, подавати декларації з податку на прибуток платнику потрібно за новим місцем обліку (п. 64.7 ПКУ, лист ДФСУ від 21.03.2018 № 8319/7/99-99-12-03-03-17).

Детальніше про перехід до великих платників див. у статті «Стали великим платником: що робити?» // «Податки & бухоблік», 2019, № 90.

Ну а якщо вас, навпаки, виключили з Реєстру великих платників з 2024 року, то річну декларацію з податку на прибуток за 2023 рік ви повинні будете подавати вже до податкового органу за своїм місцезнаходженням, який тепер для вас знову став основним місцем обліку.

У який спосіб подавати декларацію?

Можливі способи подання прибуткової декларації до податкових органів перелічені в ст. 49 ПКУ і залежать від масштабу підприємства (див. табл. 4).

Таблиця 4. Способи подання декларації з податку на прибуток

Зверніть увагу: розмірну групу підприємства за їх величиною — мікро-, малі, середні та великі для цілей ст. 49 ПКУ (тобто для визначення способу подання податкової звітності) визначають за бухобліковими критеріями, установленими ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік* (див. статтю «Річна фінзвітність — 2022: хто подає?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 11).

* Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV.

Які вимоги до заповнення декларації?

Для того щоб у податківців не виникло претензій до вашої звітності, при складанні декларації з податку на прибуток потрібно враховувати декілька правил:

1) декларацію заповнюють наростаючим підсумком з початку року в гривнях без копійок з округленням за загальновстановленими правилами.

Це означає, що просто перенести дані з фінансової звітності не вийде. Адже, як відомо, повну фінзвітність заповнюють у тисячах гривень без десяткових знаків, а спрощену — у тисячах гривень з одним десятковим знаком після коми. Виходить,

Тобто ще до округлення у фінзвітні тисячі гривень (див. БЗ 102.20.02);

2) декларацію заповнюють українською мовою (ч. 2 ст. 37 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25.04.2019 № 2704-VIII). Виняток можуть становити графи «Повне найменування нерезидента» і «Місцезнаходження нерезидента» додатка ПН до декларації. Їх, на думку податківців, можна заповнювати іноземною мовою, за умови, що в договорі з нерезидентом ці реквізити зазначені без перекладу українською мовою (див. БЗ 102.20.02);

3) декларація повинна містити всі обов’язкові реквізити, перелічені в пп. 48.3 і 48.4 ПКУ. Без обов’язкових реквізитів вона втратить статус податкової декларації. Зокрема, до обов’язкових реквізитів належать відмітки про додатки, які подають разом із декларацією. Не забувайте їх проставити;

4) у декларації та її додатках треба зазначати усі передбачені в них показники (див. БЗ 102.20.02). За відсутності показників у відповідних рядках декларації або додатків їх прокреслюють (у разі подання звітності в паперовому вигляді) або залишають порожніми (при поданні звітності в електронній формі);

5) якщо заповнено рядки декларації, до яких передбачено подання додатків, то з декларацією подають і додатки.

Зауважте, що

Тому в заключній частині декларації зазначають кількість поданих додатків ПН і КІК-додатків. До речі, вперше КІК-додатки за 2022 рік мають подаватися разом з податковою звітністю за 2023 рік.

А ось до рядків декларації, які залишилися незаповненими через відсутність операцій (показників), додатки не подають (див. БЗ 102.20.02).

Єдиний виняток — коли рядок декларації за розрахунком вийшов нульовим (порожнім), але є дані, які необхідно при цьому показати в додатку. Яскравий приклад такої ситуації — бухгалтерська амортизація дорівнює податковій, інших різниць немає, і значення рядка 03 додатка РІ дорівнює нулю. У цьому випадку показник рядка 03 РІ самої декларації також дорівнює нулю (тобто рядок залишається незаповненим через відсутність показника), але додаток (у цьому випадку додатки РІ та АМ) до такого порожнього рядка подати доведеться;

6) фінансова звітність є додатком до декларації з податку на прибуток та її невід’ємною частиною (п. 46.2 ПКУ).

Яку фінзвітність подавати з декларацією?

Отже, з декларацією з податку на прибуток за 2023 рік подають і фінансову звітність. Про подану фінзвітність у заключній частині декларації проставляють відповідну відмітку.

За вимогами п. 46.2 ПКУ платники податку на прибуток (крім юросіб, зобов’язаних оприлюднювати фінзвітність) повинні подавати річну фінансову звітність разом з податковою декларацією, тобто за 2023 рік — не пізніше 29 лютого 2024 року.

Що стосується платників податку на прибуток, які зобов’язані оприлюднювати фінзвітність (їх визначено ч. 3 ст. 14 Закону про бухоблік), то вони згідно з абзацами другим і четвертим п. 46.2 ПКУ

Саме ці дві форми є додатком до прибуткової декларації та її невід’ємною частиною (п. 46.2 ПКУ).

Повний комплект фінзвітності* (вже перевіреної аудитором) аудитзобов’язані прибутківці подають податківцям не пізніше 10 червня року, що настає за звітним, тобто за 2023 рік — не пізніше 10.06.2024 (див. БЗ 102.20.01). Проте в умовах війни подати податківцям перевірену аудитором річну фінзвітність можна протягом 3 місяців після припинення або скасування воєнного стану (п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

* Податківці вимагають, щоб разом із фінзвітністю такі підприємства подавали й аудиторський звіт (див. листи ДПСУ від 02.07.2021 № 2586/ІПК/99-00-21-02-01-06 та від 09.06.2020 № 2356/6/99-00-05-05-02-06/ІПК, БЗ 102.20.01), хоча з п. 46.2 ПКУ такий обов’язок не випливає.

Ще зауважимо: Порядком № 419* установлено два різні строки подання податківцям річних Звіту про фінансовий стан (Балансу) та Звіту про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (Звіту про фінансові результати):

* Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою Кабміну від 08.02.2000 № 419.

1) строки, встановлені ПКУ (абзац шостий п. 5 Порядку № 419), тобто за 2023 рік — не пізніше 29.02.2024;

2) не пізніше 28 лютого року, що настає за звітним (абзаци перший та другий п. 5 Порядку № 419).

Ця неузгодженість легко вирішується своєчасним (не пізніше 28 лютого) поданням річної фінзвітності до статистики в електронному вигляді (через «Єдине вікно подання електронної звітності»). У такому разі її побачать і податківці. Тобто першою подається фінзвітність (за електронними формами з першою літерою «S» — оскільки подається і до статистики, і податківцям), а після — декларація з податку на прибуток з відмітками в заключній частині про подану фінансову звітність (див. 102.20.02, роз’яснення ДПСУ від 23.06.2022). Відтак, не буде порушення строків подання фінансової звітності. При цьому немає проблеми в тому, що фінзвітність в електронному вигляді як додаток до декларації з податку на прибуток податківці отримають раніше, ніж саму декларацію.

Детальніше про подання фінзвітності див. тематичний номер «Податки & бухоблік», 2023, № 11.