Чим небезпечний ризиковий статус?
Включення платника в ризикові спричиняє неприємні наслідки, оскільки при ризиковому статусі більшість ПН/РК, що відправляються на реєстрацію (за винятком ПН/РК, які мають «імунітет» від блокування і підлягають безумовній реєстрації), блокуються.
Причому якщо платник — ризиковий, то від блокування ПН/РК тепер його вже не врятує і Таблиця даних (див. п.п. 4 п. 3 Порядку № 1165*, підкоригований постановою КМУ від 02.06.2023 № 574)**. Оскільки при ризиковості платника (за критеріями 1 — 5) Таблицю можуть скасувати (п. 19 Порядку № 1165). А при ризиковості (за критеріями 6 — 8), якщо є врахована Таблиця даних, її дія на час перебування платника в ризикових буде призупинена. Тому розраховувати в такому разі на допомогу від Таблиці вийде тільки після виходу з ризикових (коли дія Таблиці буде відновлена). Детальніше про це див. статтю «Таблиця даних: правила з 08.07.2023» // «Податки & бухоблік», 2023, № 53.
* Порядок зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджений постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165.
** Хоча на практиці податківці й раніше не враховували Таблицю, якщо платник опинився в ризикових. І навіть скасовували Таблицю, якщо ризиковим ставав хтось із його контрагентів.
Ще засмучує те, що через ризиковість платника його контрагенти за ланцюгом також можуть опинитися в ризикових (оскільки їм можуть присвоїти цей статус). Тому ризиковий статус може зіпсувати стосунки з контрагентами, а також стати перешкодою для реєстрації ПН/РК (що для продавця може обернутися штрафами за несвоєчасну реєстрацію, а для покупця — неможливістю відображення податкового кредиту).
Тому краще остерігатися ризикового статусу, а при його отриманні — швидше від нього позбутися. Щоправда, після виходу з ризикових (завдяки змінам, внесеним постановою КМУ від 02.06.2023 № 574 до Порядку № 1165) передбачена можливість автоматичного розблокування деяких заблокованих ПН/РК (при виконанні певних умов). Детальніше про це див. статтю «Автоматичне розблокування ПН після зняття «ризикового» статусу» // «Податки & бухоблік», 2023, № 53.
За якими критеріями платник може бути визнаний ризиковим?
Критерії ризиковості
Критерії ризиковості платника наведені в додатку 1 до Порядку № 1165 (всього їх 8).
Платника можуть зарахувати в ризикові, якщо він відповідає хоча б одному з таких восьми критеріїв (п. 6 Порядку № 1165)
Нагадаємо, що:
— критерії 1 — 4 (підозріла реєстрація платника) не змінилися;
— у критерії 5 (відсутність банківських рахунків) тепер (після змін, внесених постановою КМУ від 16.06.2023 № 603) уточнено, що в ризикові може потрапити платник, у якого відсутні рахунки, відкриті як у банках, так і в небанківського надавача платіжних послуг, окрім рахунків у Казначействі (не стосується бюджетних установ);
— у критеріях 6 і 7 (не подали ПДВ-звітність/фінзвітність) ще після минулих змін (які внесені постановою КМУ від 23.12.2022 № 1428 і запрацювали з 11.01.2023, див. «Блокування ПН: чергові зміни» // «Податки & бухоблік», 2022, № 99) враховані особливості воєнного стану (ВС). І передбачено, що їх застосовують з поправкою на воєнні умови, тобто з урахуванням вимог п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ і відведених цим підпунктом строків на подання звітності у зв’язку з ВС (тобто з урахуванням продовження строків / можливості-неможливості виконання платником податкових обов’язків). Тому відкладене подання звітності через ВС у межах строків, установлених п.п. 69.1, повинне позбавити від зарахування в ризикові. Детальніше про це див. «Новації у ризиковості платника» // «Податки & бухоблік», 2023, № 15.
Критерій 8. Проте найпопулярнішим залишається критерій 8 — «у контролюючого органу наявна податкова інформація, яка визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації ПН/РК». Причому
при зарахуванні платника в ризикові за критерієм 8 податківці повинні в деталях пояснити, яка саме податкова інформація послугувала підставою для віднесення платника до ризикових
Для цього в рішенні про відповідність платника критеріям ризиковості (за формою додатка 4 до Порядку № 1165) податківці повинні:
— по-перше, зазначити код податкової інформації, яка послугувала причиною включення платника в ризикові. У зв’язку із цим наказом ДПСУ від 11.01.2023 № 17 затверджений спеціальний Довідник кодів податкової інформації, який містить аж 18 кодів податкової інформації (тобто можливих причин зарахування в ризикові), а
— по-друге, в спеціальній таблиці цього рішення зазначити операцію/операції, через які платник віднесений до ризикових, і розшифрувати:
1) тип операції (придбання/постачання);
2) період здійснення господарської операції;
3) код згідно з УКТ ЗЕД/ДКПП/умовний код товару;
4) податковий номер платника податку (контрагента), задіяного в ризиковій операції, а також
5) дату включення платника податку (контрагента), задіяного в ризиковій операції, до переліку ризикових платників (у рішенні в таблиці після змін, внесених постановою КМУ від 02.06.2023 № 574, додана нова графа) — очевидно, щоб співвідносити період здійснення самої операції та дату включення контрагента в ризикові.
Довідник кодів (включення в ризикові). Коди з Довідника кодів податкової інформації покликані детальніше пояснити причини зарахування платника в ризикові. Найпоширеніші (з 18 кодів) умовно можна згрупувати за такими напрямами:
— сумніву щодо «прозорості» здійснення платником операції з товаром, коли здійснюється:
«01» — постачання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом постачання;
«02» — придбання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом постачання;
«05» — постачання товарів платникам, які здійснюють постачання товарів, відмінних від придбаних;
— недостатність ресурсів та відповідної матеріально-технічної бази для ведення діяльності, коли має місце:
«03» — відсутність відомостей про об’єкти оподаткування або їх оренду;
«04» — постачання товарів, відмінних від придбаних (за відсутності умов / матеріальних ресурсів для їх виробництва);
«07» — недостатність трудових ресурсів;
«11» — накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання;
— здійснення операцій з ризиковим контрагентом, зокрема:
«12» — постачання товарів (послуг) ризиковому контрагентові;
«13» — придбання товарів (послуг) у ризикового контрагента;
— організаційні:
«09» — відсутність-анулювання ліцензій на виробництво/торгівлю підакцизними товарами;
«18» — керівник та/або особа, яка має право підпису, займає аналогічну посаду більш ніж у п’яти (включно) платників податку.
Тому в рішенні про ризиковість податківці зазначать відповідний код, що характеризує ризиковість платника. Детальніше про такі коди див. «ПДВ-блокування: зустрічайте коди для включення в ризикові платники» // «Податки & бухоблік», 2023, № 6.
Строк давності податкової інформації — не старше 180 днів. З позитивного (привнесеного до Порядку № 1165 постановою КМУ від 02.06.2023 № 574) — період, який можуть моніторити податківці для отримання податкової інформації за критерієм 8, тепер обмежили строком у 180 днів*. Тому судити про ризиковість платника фіскали можуть тільки за піврічним минулим — на підставі ПН/РК, зареєстрованих не старше 180 днів до дати прийняття рішення про ризиковість (зверніть увагу: строк 180 днів відлічується не від дати ПН/РК, а від дати реєстрації). А ось
давніші ПН/РК, з моменту реєстрації яких уже пройшло 180 днів і більше, податківці не мають права використовувати як «податкову інформацію» для ризиковості платника
* Очевидно, маються на увазі 180 календарних днів (оскільки згідно з правовою позицією, викладеною в рішенні Конституційного Суду від 19.05.2004 у справі № 11-рп/2004, термін «дні», якщо він уживається в правових актах без застережень, означає календарні дні. А якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, то днем його закінчення є наступний робочий день). Див. також постанову ВС від 11.03.2020 у справі № 176/2087/19 (2-а/176/43/19).
Таким чином частково вирішена проблема зарахування в ризикові «заднім числом» (через включення в ризикові контрагентів), коли платникові могли присвоїти ризиковий статус на підставі минулих операцій (скажімо, через придбання, здійснене рік тому) у контрагента, який на той момент ризикового статусу не мав, проте якого потім включили в ризикові. Тепер така операція річної давності вже не зможе вплинути на присвоєння платникові (через контрагента) ризикового статусу. Оскільки контролери, приймаючи рішення про ризиковість за критерієм 8, повинні відштовхуватися від свіжих даних про податкову інформацію — за півріччя.
Утім, податківці зможуть ігнорувати «правило 180 днів» і враховувати й давнішу податкову інформацію (тобто враховувати і давніші зареєстровані ПН/РК), якщо платник, отримавши рішення про ризиковість, для виходу з ризикових подасть пакет «антиризикових» документів, проте не переконає податківців у своїй «неризиковості» і за результатами розгляду поданих документів отримає повторне рішення про присвоєння ризикового статусу (п. 6 Порядку № 1165). Тобто в такому разі рішення про відповідність ризиковим критеріям платника за результатами розгляду поданих платником документів може бути прийняте, незважаючи на правило 180 днів.
Включення в ризикові
Якщо під час такого моніторингу буде встановлено, що платник відповідає критеріям ризиковості (хоча б одному з 8 критеріїв), його зарахують у ризикові. Рішення про ризиковість платника приймає регіональна комісія. Воно набирає чинності в день засідання комісії та прийняття такого рішення (п. 6 Порядку № 1165).
У день прийняття рішення регіональною комісією платникові надійде рішення про зарахування в ризикові (за формою додатка 4 до Порядку № 1165) через Електронний кабінет
із зазначенням конкретного критерію ризиковості, тобто за яким з 8 критеріїв платника включили в ризикові (а при ризиковості за критерієм 8 ще й із зазначенням коду податковій інформації з Довідника кодів і поясненнями в табличній частині рішення). Нагадаємо, що конкретизувати та пояснювати підставу для включення в ризикові ДПСУ закликала податківців і раніше (лист ДПСУ від 24.10.2022 № 23876/7/99-00-18-02-02-07, детальніше див. «Включення в ризикові платники: податківці повинні чітко зазначати підстави» // «Податки & бухоблік», 2022, № 83). А з 11.01.2023 (після змін, внесених постановою КМУ від 23.12.2022 № 1428) для цього остаточно пристосували форму рішення.
Також перевірити свій ризиковий статус можна в Електронному кабінеті в розділі «Моніторинг ПН/РК». Причому перевірку краще здійснювати до реєстрації ПН/РК. Адже якщо платникові присвоєний ризиковий статус, то більшість ПН/РК, які відправляються ним на реєстрацію (крім тих, що підлягають безумовній реєстрації), блокуватимуться (п. 6 Порядку № 1165). До речі, також в Електронному кабінеті можна дізнатися про ризиковий статус контрагента (див. «Електронний кабінет: більше інформації про контрагента» // «Податки & бухоблік», 2023, № 22).
Якщо потрапили в ризикові, то передусім треба позбутися від ризикового статусу. Хоча через штрафи за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК, можливо, доведеться все ж направляти ПН/РК на реєстрацію. Адже доки ПН/РК заблоковані, штрафи не застосовуються. А після виходу з ризикових деякі ПН/РК за дотримання певних умов можуть розблокувати автоматично (детальніше див. статтю «Потрапили в ризикові платники: виходити з ризикових чи відправляти податкові накладні на реєстрацію?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 53).
Зняття ризикового статусу
Для виходу з ризикових діють за правилами п. 6 Порядку № 1165.
Подання «антиризикового» пакета документів. Для зняття ризикового статусу платник може подати комісії регіонального рівня «антиризиковий» пакет документів, який включає:
— інформацію (пояснення) і
— копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника критеріям ризиковості (див. таблицю).
Пакет документів для скасування ризикового статусу
| Що подаємо | Примітки |
| Інформація (код J/F1314901) | В інформації (поясненнях) про діяльність платника фіскали бажають бачити інформацію про: — платника в цілому — його місцезнаходження, здійснювані види діяльності, засновників підприємства та посадових осіб; — наявні власні (із зазначенням документів власності) або орендовані (із зазначенням угод) приміщення, виробничі потужності та інші дані щодо основних засобів; — власні/орендовані складські приміщення або опис угод про зберігання; — наявність транспортних засобів у розрізі (чи опис угод із суб’єктами господарювання, які надають транспортні послуги); — земельні ділянки (власні/орендовані із зазначенням угод) у га; — найманий персонал (основний, за сумісництвом) із зазначенням посад/професій; — розмір доходу від здійснення діяльності за попередній період; — залишки готової продукції, сировини (найменування); — сертифікати якості, ліцензії, дозвільні документи (за наявності). Також можна подати й інші додаткові документи |
| Копії документів (код J/F1360102) | Документи згідно з Порядком № 1165. Такими документами (згідно з п. 6 Порядку № 1165) можуть бути: — договори, зокрема ЗЕД-контракти, з додатками до них; — договори, доручення, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; — первинні документи про постачання/придбання товарів/послуг, зберігання та транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм і галузевої специфіки, накладні; — розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; — документи на підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством; — інші документи, які підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Додаткові документи. Додатково до документів з п. 6 Порядку № 1165 податківці також хочуть бачити підтвердження наявності: — приміщень (власних, орендованих); — виробничих потужностей (власних, орендованих); — земельних ділянок (власних, орендованих); — найманого персоналу (основного, за сумісництвом); — доходу від здійснення діяльності за попередній період; — залишків готової продукції та сировини (найменування) |
Якогось строку для подання «антиризикових» документів не встановлено. Тому їх можна подати в будь-який момент: чим раніше, тим краще.
Строк розгляду документів. Згідно з п. 6 Порядку № 1165 подані платником документи регіональна комісія повинна розглянути протягом 7 робочих днів, що настають за отриманням документів від платника, і на їх основі прийняти рішення про ризиковість/неризиковість платника. Хоча через призупинення строків на воєнному стані (п. 102.9, п.п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ) зараз податківці такий 7-денний строк можуть ігнорувати і приймати рішення й пізніше, але обіцяють не затягувати (БЗ 101.18).
До того ж оскільки строки продовжуються, то правило мовчазної згоди під час ВС не працює. Тому якщо податківці в 7-денний строк не розглянули документи і не направили відповідь, платника автоматом не виключать з ризикових. А треба почекати рішення комісії.
Утім, врахуйте, що за законопроєктом № 8401 воєнне призупинення строків можуть скасувати (орієнтовно, з 1 серпня). І якщо це станеться, то все повернеться до довоєнних правил і податківці повинні будуть розглядати «антиризикові» документи в 7-денний строк. А в разі неприйняття в такий 7-денний строк відповідного рішення працюватиме правило мовчазної згоди і платник виключатиметься з ризикових автоматично.
За результатами розгляду поданих платником «антиризикових» документів регіональна комісія приймає рішення про відповідність/невідповідність платника критеріям ризиковості (тобто про збереження або зняття ризикового статусу).
Причому якщо прийнято рішення про збереження ризикового статусу, то податківці в рішенні повинні пояснити причини і зазначити, які документи не були надані платником для зняття ризикового статусу (тобто яких документів фіскалам не вистачило).
У такому разі платник може знову подати «антиризиковий» пакет документів, оскільки це не заборонено. Або відмовне рішення можна оскаржити в адміністративному чи судовому порядку.
Оскарження. Зверніть увагу, що завдяки змінам, внесеним постановою КМУ від 02.06.2023 № 574:
— оскарження ризикового статусу відтепер узаконили в Порядку оскарження № 1165*,
— з’явилася спеціальна форма скарги на рішення про відповідність платника критеріям ризиковості (додаток 3 до Порядку оскарження № 1165), при цьому
— разом зі скаргою платник може подати інформацію та копії документів, що свідчать про невідповідність платника критеріям ризиковості (п. 11 Порядку оскарження № 1165).
При задоволенні скарги платника не пізніше наступного робочого дня повинні виключити з ризикових (п. 20 Порядку оскарження № 1165).
Автоматичне розблокування деяких ПН/РК після виходу з ризикових. Ще одна новація. Після виходу з ризикових (завдяки змінам, внесеним постановою КМУ від 02.06.2023 № 574 до Порядку № 1165) передбачена можливість автоматичного розблокування деяких заблокованих ПН/РК (при виконанні певних умов). Детальніше про це див. статтю «Автоматичне розблокування ПН після зняття «ризикового» статусу» // «Податки & бухоблік», 2023, № 53 (ср. ).
Автоматичне виведення з ризикових і контрагентів. І пам’ятайте про таку особливість: якщо платникові вдалося позбутися від ризикового статусу, то автоматично виведуть з ризикових і його контрагентів, якщо (п. 6 Порядку № 1165):
— вони були включені в число ризикових виключно через здійснення операції з таким платником і
— відсутні інші підстави й інформація про відповідність контрагента критеріям ризиковості.
Висновки
- Якщо платник — ризиковий, то більшість ПН/РК, які відправляються ним на реєстрацію, блокуються (причому в такому разі не захистить від блокування і Таблиця даних). До того ж у його контрагентів також з’являється загроза опинитися в ризикових.
- У рішенні про ризиковість повинно пояснюватися, за яким критерієм платник зарахований до ризикових (а при критерії 8 — також зазначатися код податкової інформації з Довідника кодів і розшифровуватися операції, через які платник став ризиковим).
- Моніторити ризиковість платника фіскали можуть тільки на основі ПН/РК, зареєстрованих не старше 180 днів до дати прийняття рішення про ризиковість (а давніші ПН/РК — тільки якщо платник після подання «антиризикових» документів не вийде з ризикових).
- Для скасування ризикового статусу платникові треба подати регіональній комісії пакет «антиризикових» документів. Рішення про присвоєння ризикового статусу можна оскаржити.
