Теми статей
Обрати теми

Ризиковий платник — нещастя для ПН

Солошенко Людмила, податковий експерт
Якщо ПН/РК блокуються, то передусім важливо з’ясувати причину блокування. Достатньо часто нею може виявитися те, що платник — ризиковий. А в такому разі нічого хорошого не світить. Оскільки на більшість ПН/РК, що відправляються на реєстрацію ризиковим платником, чекає блокування. Про те, як платник податків може опинитися в ризикових і як боротися із цим статусом, зараз поговоримо.

Критерії ризиковості платника

Якщо ПН/РК не підпадають під «імунітет» (не відповідають пропускним ознакам безумовної реєстрації), то на наступному етапі блокувального моніторингу матиме значення статус платника податків — чи є він ризиковим?

Критерії ризиковості платника наведені в додатку 1 до Порядку № 1165. Усього їх 8

Підозріла реєстрація (критерії 1 — 4). Платник може виявитися ризиковим, якщо податківці запідозрять недобре в його реєстрації й отримають інформацію про те, що платник:

— зареєстрований на неіснуючі або підроблені документи;

— оформлений на підставну (яка не існує / померла / безвісти зникла) особу;

— зареєстрований особами, які не мали намірів здійснювати фінансово-господарську діяльність;

— зареєстрований і здійснює фінансово-господарську діяльність без відома та згоди засновників і призначених керівників.

Відсутність банківських рахунків (критерій 5). У ризикові може потрапити платник, у якого відсутні відкриті рахунки в банках, окрім рахунків у Казначействі (не стосується бюджетних установ).

Проте найпопулярнішими для зарахування в ризикові залишаються критерії 6, 7 (неподання звітності) та 8 (податкова інформація).

Неподання декларацій з ПДВ за два останніх місяці (критерій 6). Ризиковий статус можна отримати, якщо за два останніх (податкових) місяці платником не подані декларації з ПДВ.

У такому разі повинні зауважити. По-перше, обов’язок у поданні декларації виникає за наявності (!) у звітному періоді показників для декларування. Інакше якщо показники для декларування були відсутні (не провадилася діяльність / був відсутній об’єкт оподаткування / немає перехідного від’ємного значення), порожню декларацію з ПДВ можна не здавати (п. 49.2 ПКУ, п. 9 розд. III Порядку № 21, лист ДПСУ від 23.07.2020 № 3014/ІПК/99-00-05-06-02-06, БЗ 101.23). Тому якщо ПДВ-звітність не подавалася через відсутність показників, включати платника в ризикові за цим критерієм податківці не мають права. Проте чи будуть фіскали при прийнятті рішення про присвоєння ризикового статусу з’ясовувати, з якої причини платником не подавалися декларації, — не ясно. Швидше, простіше платникові подати порожні декларації, щоб уникнути загрози отримання ризикового статусу.

А по-друге, безумовно, слід враховувати, що в нинішніх непростих умовах неподання звітності може бути, передусім, обумовлене війною. Адже після введення воєнного стану (ВС) строки подання звітності / сплати податків були спочатку взагалі призупинені. Не усі платники могли подати звітність (деякі платники декларації за лютий-березень-квітень не подавали, тим паче, що не працював ЄРПН та і дозволялося відзвітувати після закінчення ВС). Невже через це платник може опинитися в ризикових?

І хоча Закон № 2260* такі правила підкоригував, проте на подання декларацій (з урахуванням можливостей платників під час ВС**) відвів спеціальний строк. У зв’язку з чим подати податкові декларації повинні (п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ):

— платники, що мають таку можливість, — до 20 липня;

— платники, що не мають такої можливості й у яких вона з’явиться з часом, — протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення такої можливості;

— платники, у яких така можливість з’явиться лише після закінчення ВС, — протягом 6 місяців після закінчення ВС.

* Детальніше про нього див. «Податки & бухоблік», 2022, № 39 і № 40.

** Порядок підтвердження можливості/неможливості виконання платником податкових обов’язків і перелік документів повинен визначити Мінфін.

А, отже, у надзвичайній ситуації, що виникла, застосовувати критерій 6 треба з поправкою на воєнні умови. Тому

говорити про неподання декларацій протягом ВС можна лише після закінчення граничних строків, відведених на їх подання,

тобто, зокрема, стосовно платників, що мають можливість відзвітувати, — тільки після 20 липня. І до закінчення таких граничних строків не можна вважати, що декларація не подана. Інакше, якщо податківці присвоять платникові ризиковий статус з причини неподання декларацій за воєнні періоди, то доведеться судитися.

Неподання фінзвітності податківцям (критерій 7). Стати ризиковим може платник податку на прибуток, який не подав податківцям фінансову звітність за останній звітний період усупереч вимогам п.п. 16.1.3 і п. 46.2 ПКУ. Вважаємо, що такий критерій також повинен застосовуватися з оглядкою на воєнні умови і те, може платник подати звітність чи ні.

Адже спочатку на ВС податкові строки заморожувалися, подання звітності до контролюючих органів дозволялося відкласти (детальніше див. статтю «Перенесення і призупинення подачі фінзвітності» // «Податки & бухоблік», 2022, № 32). Проте після Закону № 2260 призупинення строків подання звітності / сплати податків (для платників, що мають можливість виконати свої податкові обов’язки) більше не працює. Причому платникам, що мають можливість виконати податкові зобов’язання, дозволено без штрафів відзвітувати до 20 липня (тож до цієї дати можна подати податківцям річну декларацію з податку на прибуток за 2021 рік і декларацію за I квартал 2022 разом з фінзвітністю, якщо їх ще не подавали). Ну а оскільки фінзвітність є додатком до декларації (її невід’ємною частиною), то на подання фінзвітності до податкової поширюються ті самі правила, що й на подання самої декларації з податку на прибуток, з яким подається така фінзвітність. А отже,

тільки після закінчення відведеного строку (20 липня) можна говорити про те, що фінзвітність платником не подана податківцям

Якщо ж у платника немає такої можливості, йому і зовсім дозволено відзвітувати в міру її виникнення або протягом 6 місяців після закінчення ВС (якщо можливість з’явиться тільки після закінчення ВС). А, отже, до цього моменту немає підстав розцінювати фінзвітність як неподану і зараховувати таких платників у ризикові податківці не мають права.

Ще через війну питання виникають з аудитзобов’язаними підприємствами. Оскільки аудитзобов’язані платники (зобов’язані оприлюднювати річну фінзвітність з аудиторським висновком — зокрема великі, середні підприємства), що мають можливість виконати свої податкові обов’язки, повинні були, по-хорошому, подати податківцям повний комплект фінансової звітності за 2021 рік разом з аудиторським висновком не пізніше 10.06.2022 (п. 46.2 ПКУ). Оскільки для них на ВС такий строк подання проаудитованої фінзвітності податківцям ніяк не переноситься. Хоча провести аудит і оприлюднити фінзвітність аудитзобов’язаним підприємствам дозволено протягом 3 місяців після закінчення ВС (згідно із Законом України від 03.03.2022 № 2115-IX, п. 2 Порядку № 419). Детальніше про таку колізію див. у статті «Фінзвітність-2021 з аудитзвітом не подали фіскалам — наслідки» // «Податки & бухоблік», 2022, № 43, а про аудитзобов’язані підприємства — у «Податки & бухоблік», 2021, № 21, с. 5 і № 102, с. 4. Невже нестикування строків загрожує таким платникам потраплянням у ризикові?

Вважаємо, що за цих обставин, які виникли через дію ВС, платники, що не подали, скажімо, проаудитовану фінзвітність податківцям до 10 липня, не можуть зараховуватися в ризикові. Адже від платника вимагається подати податківцям саме проаудитовану фінзвітність. А строки проведення аудиту, у свою чергу, відсунуті аж до закінчення ВС! Тому до його проведення фінзвітність не можна розцінювати неподаною.

Податкова інформація (критерій 8). Останній найулюбленіший критерій податківців — «у контролюючого органу наявна податкова інформація, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації ПН/РК».

Врахуйте, що в такому разі в рішенні про присвоєння ризикового статусу обов’язково має зазначатися, яка саме податкова інформація стала підставою для зарахування платника в ризикові!

Щоправда, за якими ознаками і на підставі якої інформації/даних визначається, що платник здійснює ризикові операції, в цьому критерії не уточнюється. Причому іноді фіскали взагалі не звертають уваги на те, що йдеться про ризиковість конкретної (!) операції, зазначеної в ПН/РК. І найчастіше, користуючись цим «гумовим» критерієм, присвоюють ризиковий статус з таких причин: «платник та/або контрагент задіяні в проведенні ризикових операцій»; «відсутність за офіційним місцем реєстрації»; «невідповідність реалізованих товарів/послуг придбаним»; «відсутність реалізації придбаних товарів»; «відсутність достатніх трудових/виробничих ресурсів». Ну а ще платників відносять у ризикові в разі ризиковості (сумнівності) їх контрагентів.

Також за цим критерієм податківці могли зарахувати в ризикові, якщо платник не повідомляв про якісь об’єкти оподаткування за формою № 20-ОПП. Щоправда, зараз в умовах ВС у контролерів немає підстав до цього чіплятися. Адже через призупинення строків на ВС (п.п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ) строки подання ф. № 20-ОПП продовжуються. Тому якщо необхідність подання ф. 20-ОПП припадає на період дії ВС, то подати таку форму можна, загалом, протягом 10 днів після закінчення воєнного стану (детальніше див. статтю «Воєнна зупинка строків по-новому» // «Податки & бухоблік», 2022, № 39). Хоча, якщо є можливість, із цим краще не затягувати і ф. 20-ОПП подати, не чекаючи на закінчення ВС (детальніше див. у статті … ).

Ну а ще з приводу критеріїв ризиковості додамо: на сайті Мінфіну розміщений проєкт змін до Порядку № 1165. Окрім усього іншого, планують підкоригувати і «ризиковий» п. 6. І якщо ми правильно зрозуміли наміри законодавців, то на ризиковість хочуть перевіряти платника як на момент складання ПН/РК, так і на момент подання ПН/РК на реєстрацію. Із цієї причини ризиковим може стати в тому числі й покупець, що відправив на реєстрацію зменшуючий РК.

Присвоєння ризикового статусу

Чи є платник ризиковим, вирішує регіональна комісія (п. 6 Порядку № 1165).

При відповідності хоча б одному ризиковому критерію платника зарахують у ризикові

У день прийняття рішення регіональною комісією платникові прийде рішення про зарахування в ризикові (за формою додатка 4 до Порядку № 1165) через Електронний кабінет (із зазначенням конкретного ризикового критерію). Також перевірити свій ризиковий статус можна в ЕК у розділі «Моніторинг ПН/РК». Причому перевірку краще здійснювати до реєстрації ПН/РК. Адже якщо платникові присвоєний ризиковий статус, то більшість ПН/РК, що відправляються ним на реєстрацію (окрім тих, що відповідають безумовній реєстрації), блокуються (п. 6 Порядку № 1165).

Як скасувати ризиковий статус?

Якщо потрапили в ризикові, то передусім треба позбавитися від ризикового статусу і по можливості перший час не реєструвати нові ПН/РК (оскільки напевно їх теж заблокують). Хоча з поверненням штрафів за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК, можливо, що доведеться все ж направляти ПН/РК на реєстрацію й одночасно займатися зняттям ризикового статусу та їх розблокуванням (детальніше див. «Податки & бухоблік», 2021, № 30, с. 27).

Для виходу з ризикових діють за правилами п. 6 Порядку № 1165.

Подання «антиризикових» документів. Для скасування ризикового статусу платник може подати комісії регіонального рівня пакет антиризикових документів:

— інформацію (пояснення) та

— копії документів, необхідних для виключення з ризикових.

Перелік таких документів наведений у п. 6 Порядку № 1165 і аналогічний документам, що подаються на розблокування ПН/РК з п. 5 Порядку № 520 (ср. ).

Що стосується інформації, то (як і при поданні антиблокувальної Таблиці) податківці бажають бачити інформацію про наявність:

— приміщень (власних, орендованих);

— виробничих потужностей (власних, орендованих);

— земельних ділянок (власних, орендованих);

— найманого персоналу (основного, за сумісництвом);

— доходу від здійснення діяльності за попередній період;

— залишків готової продукції та сировини (найменування).

А також можна подати й інші додаткові документи.

Пакет антиризикових документів подають регіональній комісії в електронній формі у вигляді:

Повідомлення J(F)1314901 (у полі «Інформація» якого коротко наводять дані, що свідчать про те, що платник не відповідає присвоєному йому критерію ризиковості, БЗ 101.18) разом

з додатками «Документ довільного формату» J(F)1360102 (для подання сканкопій підтвердних документів про невідповідність критеріям ризиковості). Кількість таких додатків, що подаються з Повідомленням, не повинна перевищувати 100 шт., розмір кожного додатка (у форматі PDF, PNG або JPG) — не більше 2 Мб (хоча один додаток при цьому може містити копії декількох документів, БЗ 101.18).

У який строк подавати антиризикові документи для зняття ризиковості, Порядком № 1165 не визначено. Тому чим раніше діяти, тим краще.

У які строки податківці розглянуть документи? Згідно з п. 6 Порядку № 1165 поданих платником документів комісія регіонального рівня повинна розглянути протягом 7 робочих днів, що настають за отриманням документів від платника і на основі їх прийняти рішення про ризиковість/неризиковість платника. Проте

через призупинення строків на воєнному стані (п. 102.9, п.п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ) перебіг 7-денного строку призупиняється до закінчення ВС

Про те, що на період ВС призупиняються строки розгляду комісією регіонального рівня антиризикових документів, говорять і податківці (БЗ 101.18). А оскільки строки продовжені, то правило мовчазної згоди під час ВС не працює. Тому якщо податківці в 7-денний строк не розглянули документи і не направили відповідь, платника автоматом не виключать з ризикових. А для цього все одно доведеться чекати рішення комісії.

І все-таки продовження строків зовсім не означає, що податківці повинні не діяти, швидше, з їх боку можливе зволікання в розгляді документів. Та все ж, сподіваємося, що контролери оперативно реагуватимуть на звернення платників про зняття ризиковості.

За результатами розгляду поданих платником антиризикових документів регіональною комісією приймається рішення про відповідність/невідповідність платника критеріям ризиковості (за формою додатка 4 до Порядку № 1165). Таке рішення направлять платникові податків. А також перевірити статус платник може і в ЕК.

Якщо ж і після цього з ризикових не виключили і від податківців прийшло рішення-відмова, то в ньому повинно зазначатися, яких документів фіскалам не вистачило. Тоді направити антиризикові документи можна знову, оскільки це не заборонено. Або відмовне рішення можна оскаржити в адміністративному чи судовому порядку. Детальніше про оскарження див. статтю «Оскарження».

Якщо вдалося очиститися від ризикових, то можна братися за розблокування заблокованих ПН. Щоправда, засмучує те, що після позбавлення від ризикового статусу, податківці його легко можуть присвоїти знову. Тому вибратися з ризикових буває дуже непросто.

Висновки

  • Якщо ПН/РК не відповідають ознакам безумовної реєстрації, то далі їх перевірять за критеріями ризиковості платника.
  • Якщо платник зарахований до ризикових, то більшість ПН/РК, що відправляються ним на реєстрацію, блокуються.
  • Для скасування ризикового статусу платникові треба подати регіональній комісії пакет антиризикових документів. Рішення про присвоєння ризикового статусу можна оскаржити.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі