Якщо готівку ще не вилучили в рахунок боргів, ви можете використати її для розрахунків із контрагентами через підзвітну особу. Обмеження на готівкові розрахунки при видачі коштів під звіт, а також при внесенні їх через касу банку не діють. Авансовий звіт у будь-якому разі подати доведеться.
Докладніше — далі.
Хто може заарештувати рахунок? Приватний або державний виконавець (далі — виконавець) самостійно або податківці, але останні тільки через суд (п.п. 94.6.2 ПКУ). Крім того, рахунок може бути заблокований банком у разі здійснення фінансового моніторингу.
За що? Виконавці можуть накласти арешт для примусового виконання судових та інших рішень, що мають силу виконавчого документа (наприклад, податкової вимоги з ЄСВ-боргом).
Причиною арешту банківського рахунку з боку податкової може бути, зокрема, наявність податкового боргу, якщо у платника недостатньо майна для погашення цього боргу
Застосувати такий арешт податківці мають право виключно в сумі боргу.
У свою чергу, банки можуть заморозити активи, пов’язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, а також зупинити здійснення фінансових операцій, якщо вони є підозрілими.
Що робити? Відкрутитися від відповідальності за невиконання своїх зобов’язань через арешт рахунку, посилаючись на відсутність вини, шансів, вважаємо, мало. Адже причина законного арешту коштів, як правило, це дії чи бездіяльність самого боржника. Тож виконувати свої зобов’язання в умовах арешту коштів на рахунках все одно доведеться.
Якщо винні контрагентам. Є кілька варіантів виходу із ситуації:
— здійснити переведення боргу. Це можна зробити лише за згодою кредитора (ст. 520 ЦКУ);
— попросити відстрочення виконання зобов’язань у контрагента (оформити краще письмово, наприклад, додатковою угодою);
— укласти договір доручення на погашення боргу з кимось із дружніх підприємств/ФОП з подальшою компенсацією витрат.
Недолік перелічених варіантів — їх не можна застосувати в односторонньому порядку, попередньо не узгодивши з контрагентами чи третіми особами. Тож за відсутності їхньої згоди на той чи інший варіант залишається тільки вдатися до готівкових розрахунків.
Готівка під звіт: на які цілі? Із запитання читача прочитується сумнів, чи можна підзвітними коштами погасити заборгованість підприємства перед іншим підприємством за отриманими авансами. Тобто, по суті, повернути контрагенту неотоварений аванс.
Вважаємо, жодних заборон тут нема. Адже в п.п. 3 п. 19 Положення № 148*
одним із напрямків видачі готівки під звіт названо всі інші виробничі (господарські) потреби
У свою чергу, податкове законодавство розглядає кошти, видані під звіт, як такі, що призначені для виконання окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх видала (п.п. «б» п.п. 170.9.1 ПКУ). Тобто використати видані гроші під звіт можна куди завгодно (на придбання товарів/послуг для підприємства, сплату податків, погашення заборгованості тощо — цей перелік відкритий). Але, звісно, з дотриманням суті цивільно-правової дії, виконати яку підприємство доручило підзвітній особі.
Чи діють готівкові обмеження? За загальним правилом при готівкових розрахунках з іншими підприємствами та підприємцями суб’єкти господарювання мають дотримуватися обмеження в 10 тис. грн, а при розрахунках з фізособами — у 50 тис. грн на день за одним або декількома платіжними документами (п. 6 Положення № 148).
Водночас
видача готівки працівникам під звіт не є розрахунком готівкою, а тому жодні готівкові обмеження на таку операцію не поширюються
Подробиці знайдете в статті «Кошти під звіт і готівкові обмеження» // «Податки & бухоблік», 2023, № 6. Отже, видати кошти підзвітній особі ви маєте право в будь-якій сумі.
Так само без дотримання 10/50-тисячного обмеження можна витрачати підзвітні кошти, якщо виконувати платежі шляхом унесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки (абзац п’ятий п. 6 Положення № 148).
Чи треба авансовий звіт? Відповідно до п.п. 170.9.4 ПКУ авансовий звіт слід обов’язково подавати у разі використання платником податку готівки понад суму добових (включаючи отриману із застосуванням платіжних інструментів). При цьому не має значення, яким чином така готівка отримана підзвітною особою. Вона могла бути видана безпосередньо з каси підприємства або знята із застосуванням платіжних інструментів (корпоративних чи особистих платіжних карток).
У будь-якому разі
при використанні готівки на виробничі потреби підприємства авансовий звіт необхідний завжди незалежно від суми витрат
Авансовий звіт складається та подається до закінчення місяця, наступного за місяцем, у якому платник податків завершує виконання окремої цивільно-правової дії (БЗ 109.14). Докладніше про це див. у статтях «Авансовий звіт: коли він потрібен?» і «Підзвітні строки та відповідальність за їх порушення» // обидві в «Податки & бухоблік», 2023, № 65 (ср. ).
Як довго можна не повертати зайві кошти в касу? Аби в підзвітної особи не виник оподатковуваний дохід,
за наявності надміру витрачених коштів їх сума повинна бути повернена в касу або зарахована на рахунок особи, яка їх видала, до або при поданні авансового звіту
Про це ми розповідали в статті «Готівка під звіт на госппотреби: як довго можна не повертати?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 46.
