Відкриваємо ФОП і «вливаємо» власні кошти у бізнес

Чи можна витрачати власні кошти на бізнес?

Можна, однозначно. У законодавстві є навіть прямий дозвіл на це (ст. 320 ЦКУ):

«1. Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, установлених законом.2. Законом можуть бути встановлені умови використання власником свого майна для здійснення підприємницької діяльності»

Це стосується в тому числі й грошових коштів!

Інколи допитливі ФОП цікавляться: а що то за особливі умови такі, про які йдеться у ч. 2 ст. 320 ЦКУ? Тож трошки про це поговоримо.

А що там з умовами використання?

Пройдемось по деяких показових випадках.

Квартира. Якщо у фізичної особи є власна квартира, її можна використовувати для ведення бізнесу. Наприклад, здавати в оренду або працювати в ній особисто, зокрема, консультувати клієнтів, проводити онлайн-тренінги, надавати освітні послуги, послуги дизайну чи web-дизайну, розробки сайтів, вести інтернет-магазин тощо.

Але в квартирі не можна організовувати промислове виробництво. Зокрема, не можна: виробляти напої, харчові продукти, пекти хліб, торти, виготовляти одяг, меблі, мило тощо. Бо житловий фонд заборонено використовувати для промислового виробництва (ст. 383 ЦКУ). Більше деталей щодо цього знайдете у статтях «Якщо ФОП веде бізнес удома» // «Податки & бухоблік», 2024, № 63, «Бізнес «на дому» у ФОП» // «Податки & бухоблік», 2022, № 79.

Інвалюта. Навіть якщо у фізичної особи є інвалюта, нею не можна розраховуватись, наприклад, на території України або виплачувати нею зарплату працівникам. У межах України розрахунки проводять тільки у гривні (за деякими винятками) (ст. 5 Закону про валютні операції*). Тож інвалюту спочатку доведеться продати, а отримані гривні вже можна пустити «у справу».

* Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII.

Гривня на картці фізособи. Навряд чи для вас буде несподіванкою дізнатися, що ФОП не має права використовувати свої непідприємницькі рахунки (що відкриваються для власних потреб) у підприємницькій діяльності. Про це кричать з кожної праски. І це цілковита правда. У п. 24 Інструкції № 162* прямо сказано:

* Інструкція про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затверджена постановою НБУ від 29.07.2022 № 162.

Тому банки відкривають окремо:

— рахунки для власних потреб громадян (у т. ч. з емітованою до них особистою платіжною карткою). Наприклад, для зарахування зарплати тощо;

— рахунки для бізнесу (у т. ч. з емітованою до них корпоративною (бізнесовою) платіжною карткою). Наприклад, щоб отримувати виручку від покупців / замовників і оплачувати товари постачальникам.

Таких рахунків може бути скільки завгодно. Але загальна ідея в тому, що громадянські доходи та витрати фізичної особи не повинні змішуватися з її ж підприємницькими доходами та витратами.

А якщо фізична особа хоче направити свою зарплату в бізнес? — запитаєте ви. Жодних проблем. Можна перевести кошти зі свого громадянського рахунку / картки на ФОП-рахунок і далі використати їх у бізнесі. Чи зняти їх зі свого громадянського рахунку / картки та використати в бізнесі отриману готівку. А от напряму оплачувати бізнес-витрати з рахунку / картки для власних потреб не можна. Але це в ідеалі.

На практиці все виглядає дещо інакше. По-перше, за порушення цієї заборони ніяких санкцій немає!

По-друге, податківці зазвичай лютують не тоді, коли ФОП оплачує з рахунку / картки для власних потреб підприємницькі витрати, а тоді, коли він навпаки, отримує на рахунок / картку для власних потреб підприємницький дохід. Вони вважають, що таким чином ФОП ховає прибуток від оподаткування, тому намагатимуться за це неабияк покарати ФОП (більше деталей знайдете, зокрема, у статті «Використання власної картки у діяльності ФОП: підводні камені» // «Податки & бухоблік», 2023, № 17).

До витрат (коли ФОП оплачує з рахунку / картки для власних потреб підприємницькі витрати) податківці ставляться лояльніше. Ба більше, в п. 87.1 ПКУ навіть прямо сказано, що джерелом сплати податків можуть бути будь-які власні кошти платника. І на практиці фіскали залюбки приймають оплату, наприклад, податків з рахунку / картки для власних потреб.

Тож

Хоча, враховуючи позицію фіскалів з приводу оподаткування, інколи краще все ж оплачувати бізнес-витрати готівкою або з ФОП-рахунку. Але про це дещо пізніше.

А поки що резюмуємо:

Поодинокі особливі умови використання майна в підприємницькій діяльності трапляються нечасто. Вони розкидані по різних нормативних актах, з якими ФОП так чи інакше буде знайомитися залежно від обраного виду діяльності.

А от із чим зіштовхнеться кожен ФОП, так це з необхідністю час від часу «вливати» власні кошти у бізнес. Ми вже з’ясували, що це робити можна. Тепер же розберемося з тим, як це зробити найкраще з точки зору оподаткування.

Як «влити» власні заощадження / доходи у бізнес?

На початку діяльності, коли на ФОП-рахунку ще немає ні копійки, варіантів небагато. Оплатити підприємницькі витрати із власних заощаджень / доходів можна тільки:

1) готівкою;

2) з рахунку / картки для власних потреб;

3) з ФОП-рахунку, на який попередньо закинули власні заощадження / доходи (рис. 1).

Як ми вже з’ясували, в нормативці немає жодних заборон на те, щоб:

— оплатити бізнес-витрати (будь-які: зарплата працівника, відрядження, закупка товарів, оплата оренди, комуналки тощо) напряму власними готівковими коштами / заощадженнями;

— покласти власну готівку на ФОП-рахунок чи перекинути власні кошти зі свого рахунку / картки для власних потреб на свій же ФОП-рахунок і оплачувати будь-які підприємницькі витрати з ФОП-рахунку.

Є заборона тільки оплачувати ФОП-витрати з рахунку / картки для власних потреб, але навіть якщо її і порушити, за це нічого не буде.

Який же варіант обрати краще? Усе залежить від конкретної ситуації і системи оподаткування ФОП.

ФОП-ЗС + ФОП-рахунок = дружба навіки

ФОП на загальній системі (ЗС) можуть сміливо закидати власні кошти / заощадження на ФОП-рахунок. Будь то готівка чи переказ з рахунку / картки для власних потреб. Податківці протягом багатьох років цілком логічно вважають, що таке поповнення не є доходом ФОП на загальній системі (категорія 104.04 БЗ):

І так воно, насправді, й є. Бо кошти належать одній і тій самій фізособі, а ФОП — це лише статус, який дає право займатися підприємницькою діяльністю. Це не нова особа і не окремий суб’єкт права власності. Тому коли фізособа перекладає власні гроші зі своєї, скажімо так, «громадянської» кишені у свою ж «підприємницьку» кишеню, ніякого доходу вона не отримує. До того ж тут є інший аргумент, який вочевидь і подіяв на податківців. У ФОП на ЗС у дохід іде виручка. А поповнення ФОП-рахунку власними коштами — не є виручкою.

Добре! Поповнили ФОП-рахунок власними коштами без жодних податкових питань. Ну а далі вже з ФОП-рахунку можна оплачувати будь-які підприємницькі витрати.

Але не забувайте про документальне підтвердження витрат та первинку на товарні запаси. Бо ФОП на ЗС:

— може врахувати під час підрахунку чистого доходу лише документально підтверджені витрати (п. 177.2 ПКУ);

— зобов’язаний вести облік товарних запасів (п. 12 ст. 3 Закону про РРО).

І тут ви запитаєте: а навіщо ганяти гроші туди-сюди, а не оплатити підприємницькі витрати напряму готівкою або з рахунку / картки для власних потреб?

ФОП-ЗС оплачує витрати власними коштами: у чому ризик?

А справа тут ось у чому. Податківці зазвичай дуже прискіпливо перевіряють витрати ФОП-ЗС. Воно і зрозуміло: чим менше витрати, тим більше податків сплатить ФОП.

«Викосять» витрати. Так ось, фіскали зазвичай стверджують, що якщо витрати оплачені з рахунку / картки для власних потреб, вони не пов’язані з господарською діяльністю ФОП, а понесені для особистих потреб. А значить, такі суми не можна включити до витрат ФОП на ЗС!

Причому податківців не бентежить навіть той факт, що вся первинка по операції буде оформлена на ФОП, а не на звичайну фізособу.

Більше того, претензії можуть бути навіть по готівкових проплатах, якщо податківці бачитимуть, що виручка ФОП ще не надходила чи є меншою за здійснені витрати. Тобто буде зрозуміло, що ФОП витрачав саме власні кошти / заощадження.

Звісно, цей підхід неправильний! Ми не знайдемо таких вимог ані в ст. 177 ПКУ, а ні в ПКУ в цілому, ані в інших нормативних актах.

До речі, на боці ФОП і суди. Наприклад, у постанові ВС від 03.05.2022 у справі № 824/348/20-а

Суд зазначив, що ФОП правомірно:

— не включив власні готівкові заощадження до доходу, бо це не дохід ФОП;

— включив до витрат суми, які підтверджені первинкою і які він сплатив за рахунок власних готівкових коштів.

Чому? Бо законодавство не забороняє ФОП використовувати для здійснення підприємницької діяльності особисте майно і кошти, які належать їй як фізичній особі. ФОП на ЗС може використовувати у бізнесі не лише підприємницький дохід, а й «власні заощадження, кредити фінансових установ, позики, позички, поворотну та безповоротну фінансову допомогу, благодійні внески тощо».

Втім, спорити з фіскалами аж у суді наважиться не кожен.

Нівелюють ПК з ПДВ. Та й окрім витрат, вони можуть причепитися ще до податкового кредиту (ПК) з ПДВ. Стверджувати, що ПК з ПДВ слід компенсувати нарахуванням податкових зобов’язань з ПДВ.

Але це також нісенітниця. Насправді, ПКУ не ставить у залежність право на ПК із тим, якими коштами ФОП оплатив витрати. Головне, щоб була зареєстрована податкова накладна на ім’я ФОП та товари / послуги, які він придбав, використовувалися в оподатковуваних ПДВ операціях.

Втім, знову ж таки, ризики є! Отож бо, щоб уникнути усіх цих проблем,

Варіант оплати бізнесвитрат власною готівкою теж може «проскочити», але, скоріш, у тих ФОП, які вже давно працюють і мають якийсь готівковий дохід. Є шанс, що податківці просто полінуються порівняти готівковий дохід і готівкові витрати ФОП. Хоча у справі № 824/348/20-а, про яку ми говорили вище, вони не полінувалися це зробити.

А от що стосується оплати підприємницьких витрат напряму з рахунку / картки для власних потреб, то так краще не чинити. Або оплачувати лише ті суми, які в будь-якому випадку не можна ставити до витрат ФОП (бо це не дозволено ст. 177 ПКУ). Наприклад, витрати під час особистого перебування ФОП у відрядженні, ремонт легкового авто тощо.

ФОП-ЄП: обираємо свій варіант

У єдиноподатників ситуація діаметрально протилежна. З якогось переляку податківці завжди вважали власні заощадження, які єдиноподатник вносить на свій ФОП-рахунок, підприємницьким доходом спрощенця! Це абсолютна нісенітниця, яку вже починають розуміти і самі фіскали (більше деталей знайдете у статті «Як закинути власні гроші на ФОП-рахунок спрощенця?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 77).

Втім,

Це, звісно, неприємний нюанс.

Але є і приємний: спрощенцям байдуже на витрати. Адже вони взагалі не ведуть облік витрат (за винятком платників ПДВ). А ЄП сплачують не від прибутку, як ФОП на ЗС, а від виручки (група 3) або взагалі — певну ставку, яка не залежить ні від виручки, ні від витрат (групи 1 та 2).

За таких обставин можна «вливати» власні заощадження у бізнес так:

Варіант 1. ФОП на ЄП оплачує свої підприємницькі витрати напряму власною готівкою або з рахунку / картки для власних потреб. Сума витрат ролі не відіграє. З поповненням ФОП-рахунку голову не морочимо.

Чим ризикує спрощенець? Ризики мінімальні. Витрати він не обліковує, тож знімати в нього нічого. Цей варіант не підійде тільки спрощенцям — платникам ПДВ, бо їх можуть змусити компенсувати ПК з ПДВ (ситуація така сама, як і у ФОП-ЗС, див. вище).

Також інколи на практиці можна зустріти екзотику від податківців — типу, у такому разі у ФОП на ЄП виникає дохід у негрошовій формі (це, як ми знаємо, — шлях для скидання з ЄП). Але, знову ж таки, такий підхід нічого спільного із законними вимогами не має. Адже ФОП тут витрачає кошти. Ніяких надходжень (у т. ч. у негрошовій формі) в нього немає.

Варіант 2. Попросити в когось перерахувати вам поворотну фіндопомогу прямо на ФОП-рахунок, обов’язково строком до 12 місяців. А далі — оплачуйте підприємницькі витрати з ФОП-рахунку і податківці не чіплятимуться до вас (в тому числі до вашого ПК з ПДВ).

Чому фіндопомога? Бо вона не є доходом ФОП на ЄП, якщо її повернуто протягом 12 календарних місяців з дня її отримання (п.п. 3 п. 292.11 ПКУ). Тож із неї не доведеться сплачувати додаткові ЄП і військовий збір (ВЗ) (якщо мова про ФОП на ЄП групи 3).

Ну а щоб комар носа не підточив, робимо все правильно:

— укладаємо письмовий договір позики з фізичною особою, ФОП чи юрособою. Головне, не з самим собою (більше деталей знайдете у статті «Як закинути власні гроші на ФОП-рахунок спрощенця?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 77). При цьому не слід отримувати фіндопомогу від іншого ФОП на ЄП, бо в нього будуть через це неприємності (див. статтю «Надання платником єдиного податку фіндопомоги: що говорять податківці» // «Податки & бухоблік», 2024, № 44);

— складаємо документ про вчасне повернення фіндопомоги (це може бути навіть розписка фізособи-позикодавця). Пам’ятайте тільки, якщо ви повертатимете позику готівкою, це повинно бути не більше 10000 грн/день позикодавцю-юрособі або ФОП і не більше 50000 грн/день позикодавцю — звичайній фізособі;

— в додатку № 4ДФ до Об’єднаного ПДФО/ВЗ/ЄСВ-розрахунку показуємо повернення фіндопомоги позикодавцю-фізособі або ФОП (з ознакою доходу «153»). Подаємо звіт за той звітний період, в якому повернули фіндопомогу.

Варіант 3. Якщо вам не подобається «залізобетонний» варіант з фіндопомогою, можете випробувати удачу і запросити ІПК у податківців з приводу того, що зарплатні кошти, з яких сплачено ПДФО та ВЗ, не є доходом ФОП на ЄП при їх внесенні на ФОП-рахунок.

Шанси отримати відповідь на кшталт «так, це не дохід спрощенця» дійсно є. Але зауважте, що податківці вимагатимуть від вас документ по сплату ПДФО та ВЗ із зарплати (листи ДПСУ від 03.05.2024 № 2535/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК, від 06.05.2024 № 2588/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК). Втім, його нескладно отримати через «Електронний кабінет»: досить надіслати запит F1319103 — і ви отримаєте у відповідь довідку про суму доходів і ПДФО/ВЗ із зарплати.

Далі перерахуйте зарплату з картки ФО на ФОП-рахунок і сміливо оплачуйте свої бізнес-витрати.

Але ще раз підкреслюємо: без ІПК не ризикуйте поповнювати ФОП-рахунок власними заощадженнями! Бо офіційна позиція податкової поки що не оновлена, тобто вони вважають таке поповнення доходом ФОП на ЄП.

Варіант 4. Якщо мова про ФОП на ЄП груп 1 та 2, то може виникнути питання. Типу, добре, ФОП не проти включити суму поповнення ФОП-рахунку в ЄП-дохід. Може, в нього ще достатньо ліміту доходу. А ставка ЄП та ВЗ не залежить від величини доходу. То можна сміливо поповнювати ФОП-рахунок?

Наче так (якщо погодитися з вимогами податківців). Але не все так просто. Адже, хто знає, що у податківців буде на умі завтра. Можливо, вони заявлять, що власні заощадження — це дохід ФОП від діяльності, яка не зазначена в Реєстрі платників ЄП. І вимагатимуть сплачувати з цього доходу 15 % ЄП. Хоча це вже з області фантастики, бо зарплата — це ніяк не підприємницький дохід спрощенця. Але з нашими фіскалами не варто скидати з рахунків навіть найфантастичніші трактовки нормативки.

Тож навіть таким ФОП ми б не рекомендували зв’язуватися з поповненням ФОП-рахунку власними заощадженнями.

Ну а тепер — відповіді на запитання з практики.

Гарячі запитання на старті бізнесу