Чи можна працювати у власній квартирі / житловому будинку?
Так, можна. Але є певні обмеження. Так, у ст. 383 ЦКУ встановлена заборона на використання житлових будинків, квартир для промислового виробництва! Схожа заборона є в ст. 6 ЖКУ*, яка каже, що надання приміщень у житлових будинках для потреб промислового характеру забороняється.
* Житловий кодекс України від 30.06.83 № 5464-X.
А що воно таке — промислове виробництво? Це виготовлення нової продукції, оброблення вживаних товарів, надання промислових послуг, що класифікується у секціях В — F КВЕД 2010.Тобто у квартирі / житловому будинку прямо заборонено здійснювати діяльність, що класифікується у секціях B — F КВЕД 2010. Це розділи (перші дві цифри коду) 05 — 43 КВЕД 2010 (наприклад, промислове виробництво харчових продуктів, виготовлення одягу, меблів тощо).
Але ж не всі ФОП займаються промисловим виробництвом. Дехто торгує, дехто — надає побутові чи інші послуги. Таку непромислову діяльність у квартирі / житловому будинку вести не заборонено.
А чи не слід попередньо перевести квартиру у нежитловий фонд?
Ми б вважали, що якщо ФОП працює без залучення найманих працівників та постійного потоку клієнтів, наприклад, здійснює дзвінки партнерам (офіс), пише програми, розробляє сайти, займається дизайном чи web-дизайном, займається репетиторством, надає консультації чи організовує онлайн-тренінги тощо, то в нього немає ніяких причин переводити квартиру до нежитлового фонду. Вона ж використовується для проживання самого ФОП. Значить, це — житловий фонд, у якому непромислова підприємницька діяльність не заборонена.
Більше деталей, зокрема, щодо наслідків непереведення нерухомості у нежитловий фонд знайдете у статті «Бізнес «на дому» у ФОП» // «Податки & бухоблік», 2022, № 79.
Подання ф. № 20-ОПП
Подавати чи ні. На етапі ФОП-реєстрації адреса місця проживання (зазвичай «прописки») потрапляє до ЄДР*. Бо згідно з п. 5 ч. 4 ст. 9 Закону про держреєстрацію** місцезнаходження ФОП — це адреса місця проживання, за якою здійснюється зв’язок з ним.
* Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.
Ця адреса ще буде податковою адресою ФОП, бо саме за нею податківці беруть підприємців на облік.
Втім із ф. № 20-ОПП є нюанс. ФОП зобов’язаний подати ф. № 20-ОПП не просто за фактом своєї реєстрації в ЄДР, а лише
«у разі, якщо місце проживання фізичної особи — підприємця є місцем, де провадиться підприємницька діяльність, або воно пов’язане із здійсненням підприємницької діяльності»
Про це податківці кажуть у категорії 116.11 БЗ.
Інакше кажучи, податківці не виключають, що місце проживання ФОП може й не бути об’єктом оподаткування або об’єктом, пов’язаним з оподаткуванням, про який треба їх інформувати шляхом подання ф. № 20-ОПП. Коли це можливо?
Насамперед, якщо у ФОП є інше місце, де провадиться підприємницька діяльність (офіс, склад, магазин тощо), тоді саме про нього, а не про власне житло слід проінформувати податківців, як про об’єкт оподаткування.
Однак це не наш випадок. У нашому випадку ФОП веде бізнес вдома, тому ф. 20-ОПП на місце проживання ФОП має бути подано.
Нюанси заповнення. Що зазначати в цьому разі у ф. № 20-ОПП, зокрема у графі 3 «Тип об’єкта оподаткування»? Можна скористатися рекомендаціями податківців з категорії 116.11 БЗ: якщо місце проживання ФОП є місцем, де провадиться підприємницька діяльність, то у графі 3 зазначається тип об’єкта оподаткування, де проживає платник податків («682 — квартира», «685 — житловий будинок», «293 — котедж» тощо).
У принципі, на практиці можна зустріти й альтернативну думку податківців: якщо йдеться про торгівлю, то у ф. № 20-ОПП слід зазначати «склад» або «магазин». А якщо надаються послуги з консультування, інформаційні послуги, то в ф. № 20-ОПП зазначається «офіс», «квартира», «кабінет», «консультативний пункт».
Але вважаємо, якщо ФОП продовжує жити у своїй квартирі, з якої веде діяльність, при цьому ніяк спеціально її не переобладнує, то доцільніше іти шляхом, зазначеним у категорії 116.11 БЗ (див. вище).
Часто також запитують, як заповнити графу 10 («Вид права на об’єкт…»), якщо мова про ФОП, який прописаний у квартирі, але не є її власником.
Якщо це, наприклад, квартира батьків ФОП, то в графі 10 зазначаємо 3 («право користування (сервітут, емфітевзис, суперфіцій)»). Адже виходячи зі ст. 405 ЦКУ право члена сім’ї використовувати житло є сервітутом. Більше деталей щодо цього знайдете у статті «Спільне майно: що з ф. № 20-ОПП?» // «Податки & бухоблік», 2020, № 75 (ср. ).
Строк подання. Згідно з п. 8.4 Порядку № 1588 ф. № 20-ОПП слід подати протягом 10 робочих днів після реєстрації, створення або відкриття об’єкта оподаткування. Тобто фактично протягом 10 робочих днів після того, як ФОП почав використовувати житло в підприємницькій діяльності. Більше деталей знайдете у статті «Подання форми № 20-ОПП» // «Податки & бухоблік», 2024, № 49. До речі, ф. № 20-ОПП присвячений весь номер «Податки & бухоблік», 2024, № 49.
Пільга з податку на нерухомість
Правила обчислення податку на нерухомість для звичайних фізосіб і для ФОП аналогічні (категорія 106.01 БЗ).
Тож нас цікавить пільга, що надається всім фізособам — власникам житлової нерухомості. Вона полягає у зменшенні загальної площі всіх об’єктів такої нерухомості незалежно від їх кількості: а) на 60 кв. м — для квартири / квартир; б) на 120 кв. м — для житлового будинку / будинків; в) на 180 кв. м — для різних типів об’єктів житлової нерухомості (у разі одночасного перебування у власності фізособи квартири / квартир та житлового будинку / будинків). Таке зменшення надається один раз за кожен рік (п.п. 266.4.1 ПКУ).
Водночас
зазначена пільга не застосовується, зокрема, до об’єктів нерухомості, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності)
Це обмеження встановлено п.п. 266.4.3 ПКУ.
Тобто у разі, якщо ФОП веде бізнес вдома, пільга щодо відповідного об’єкта нерухомості втрачається.
Зверніть увагу! Втрата пільги не загрожує, якщо ФОП використовує у бізнесі житло, власником якого він не є (наприклад, житло своїх батьків).
У такому разі фактичний власник, за умови, що він не порушуватиме перелічені вище обмеження, пільгу щодо цього та іншого свого житла не втратить (див. категорію 106.05 БЗ і наш коментар до неї в статті «Пільги з податку на нерухомість, якщо в квартирі завівся ФОП» // «Податки & бухоблік», 2023, № 72).
Додаткові деталі знайдете у статті «Податок на нерухомість: пільги та ФОП» // «Податки & бухоблік», 2024, № 14.
Придбання офісного обладнання
Якщо ФОП на загальній системі придбав в квартиру / житловий будинок офісне обладнання (комп’ютер, принтер тощо) для використання в підприємницькій діяльності, то чи можна врахувати його вартість у витратах? Та чи можна зберегти податковий кредит (ПК) з ПДВ?
Врахування витрат. Дивіться. Для ФОП на загальній системі:
1) згідно з п. 177.2 ПКУ об’єктом оподаткування є різниця між виручкою у грошовій та негрошовій формі і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такого ФОП;
2) згідно з п.п. 177.4.5 ПКУ не включаються до складу витрат підприємця:
— витрати, не пов’язані з провадженням господарської діяльності таким ФОП;
— витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів (ОЗ) та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації. Логіка тут у тому, що відповідні витрати все ж враховуються при визначені об’єкта оподаткування (чистого доходу), але не напряму, а через включення до витрат амортизаційних відрахувань (п.п. 177.4.6 ПКУ);
— витрати на придбання та утримання ОЗ, визначених абз. 8 — 10 п.п. 177.4.6 ПКУ (земельні ділянки, об’єкти житлової нерухомості, легкові автомобілі). Такі витрати взагалі не можна врахувати;
— документально не підтверджені витрати.
Далі. Коли ми говоримо про офісне обладнання, очікуваний строк корисного використання якого традиційно становить понад один рік, то фактично це:
— чи то об’єкти ОЗ — якщо вартість придбання перевищує 20 тис. грн (див. визначення ОЗ із п.п. 14.1.138 ПКУ);
— чи то малоцінні необоротні матеріальні активи (МНМА) — якщо вартість придбання не перевищує 20 тис. грн.
Щодо ОЗ, то як ми з’ясували раніше, витрати на їх придбання можуть потрапити до витрат через амортизаційні відрахування. Є виняток — витрати на придбання земельних ділянок, об’єктів житлової нерухомості, легкових автомобілів. Але офісне обладнання до цих винятків не належить.
Щодо МНМА, то з ними досить складна ситуація. Шлях до витрат через амортизацію для них відсутній. І з віднесенням до поточних витрат ситуація незрозуміла, бо про МНМА формально немає прямої згадки в п.п. 177.4 ПКУ. Втім податківці традиційно ніби не проти обліку витрат на придбання МНМА у складі поточних витрат ФОП (див. консультацію в категорії 104.05 БЗ). Хоча на практиці ФОП може стикнутися із протилежною думкою. Тож краще отримати ІПК на свою користь.
Втім, якщо резюмувати, то
виходить, що ФОП теоретично має можливість врахувати у витратах сплачені за офісне обладнання кошти — за умови, що є документальне підтвердження відповідної сплати і офісне обладнання призначене для використання в господарській діяльності такого ФОП
Але на що тут слід звернути увагу.
Якщо ФОП установить відповідне обладнання в себе вдома, то є дуже високий ризик того, що податківці все одно заборонять враховувати відповідні витрати. Чому? Через гіпотетичну можливість змішаного використання відповідних ОЗ/МНМА. Тобто частково для підприємницьких, частково для власних побутових потреб (тобто для потреб, не пов’язаних з провадженням господарської діяльності таким ФОП).
Якщо змішане використання дійсно має місце, то витрати на придбання таких ОЗ/МНМА враховувати не можна (п.п. 177.4.5 ПКУ)
Якщо ж ОЗ та МНМА ФОП використовує виключно у підприємницькій діяльності і може це якось довести, то з податківцями тут можна пробувати сперечатися.
Наприклад, ФОП:
— у власному наказі про використання в господарській діяльності і введення в експлуатацію об’єкта ОЗ установив, що він введений в експлуатацію з метою його виключного використання в господарській діяльності ФОП (див. приклад у статті «Вантажні перевезення у ФОП: ПДВ» // «Податки & бухоблік», 2023, № 78);
— для побутового використання має інше обладнання.
Щоб довести побутове використання об’єкта ОЗ, податківці мають установити якісь відповідні факти. Але навряд чи вони це зможуть зробити.
Тож у ФОП є шанси поборотися з податківцями за витрати.
Та і, насправді, логіка законодавця, як здається, була такою, що там, де були великі ризики змішаного використання, законодавець установив безальтернативну (незалежно від способу використання) заборону на амортизацію — по тих же об’єктах житлової нерухомості, легкових автомобілях.
Також слід урахувати наступний момент. Якщо ви наважитеся на амортизацію ОЗ, то не забудьте про необхідність:
— видати наказ про використання в господарській діяльності і введення в експлуатацію вашого об’єкта ОЗ (краще те ж саме зробити і для МНМА, витрати за яким ФОП хоче врахувати);
— скласти акт про введення в експлуатацію вашого об’єкта ОЗ (краще те ж саме зробити і для МНМА, витрати за яким ФОП хоче врахувати);
— скласти розрахунок формування первісної вартості вашого об’єкта ОЗ;
— вести обліковий регістр «Облік амортизаційних відрахувань основних засобів (ОЗ) та нематеріальних активів (НА)» за затвердженою наказом № 261 формою*.
Більше деталей знайдете у статтях «Амортизація основних засобів у ФОП-загальносистемника» // «Податки & бухоблік», 2021, № 31, «Вантажні перевезення у ФОП: ПДВ» // «Податки & бухоблік», 2023, № 78.
ПК з ПДВ. Припустимо, ФОП є платником ПДВ і офісне обладнання йому потрібне для використання саме в діяльності / операціях, що оподатковуються ПДВ.
Щоб у ФОП виникло право на ПК, продавець має скласти на ФОП податкову накладну (ПН) та зареєструвати її в ЄРПН. Для цього продавець має розуміти, що контрагент в нього саме ФОП — платник ПДВ. Відповідно всі документи, що супроводжують купівлю (договір, накладна тощо), має бути оформлено саме на ФОП (а не просто на фізособу). Оплачувати купівлю при цьому краще саме з підприємницького рахунку (таких вимог у законодавстві немає, але це потрібно, щоб менше чіплялися податківці).
На цьому, власне, і все. Тобто продавець зареєстрував на ФОП ПН, у ФОП, як наслідок, виникло право на відображення ПК за правилом першої події. І такий ПК не потрібно надалі компенсувати нарахуванням «компенсуючих» податкових зобов’язань з ПДВ — за умови, що офісне обладнання буде використовуватися саме в діяльності / операціях, що оподатковуються ПДВ.
Але тут знову ж таки є дуже великий ризик прискіпувань податківців — саме через гіпотетичну можливість змішаного використання відповідних ОЗ/МНМА, про яку ми казали раніше (тобто у т. ч. для власних потреб).
Тож
щоб зберегти право на ПК, ФОП має бути готовим доводити виключне використання куплених ОЗ/МНМА в господарській діяльності
Якщо мова про ФОП на загальній системі, то порядок дій той самий, що і для доведення можливості врахувати амортизацію (якщо мова про ОЗ), поточні витрати (якщо мова про МНМА). Про це все ми казали вище.
А як бути ФОП на єдиному податку (ЄП)? Адже для них узагалі вимоги ст. 177 ПКУ (про амортизацію, витрати тощо) не є актуальними.
З урахуванням судової практики (див. статтю «Вантажні перевезення у ФОП: ПДВ» // «Податки & бухоблік», 2023, № 78) краще діяти в аналогічний ФОП на загальній системі спосіб. Тобто якщо мова про ті ж ОЗ, у тому числі розраховувати амортизацію за такими ОЗ (хоча вона, звісно, на сплату того ж ЄП жодного впливу не матиме).
Комуналка у витратах
Як ми зазначали вище, п.п. 177.4.5 ПКУ забороняє включати до складу витрат підприємця у т. ч. витрати на придбання та утримання об’єктів житлової нерухомості.
Що саме тут розуміється під витратами на утримання, ПКУ не конкретизує. Втім немає сумніву, що податківці будуть заганяти під утримання будь-які комунальні платежі.
До того ж у нашому випадку ФОП саме мешкає в квартирі / будинку. Тобто дійсно має місце змішане використання житла одночасно і в господарській, і негосподарській діяльності, що також закриває шлях до витрат.
Тож урахувати комуналку у витратах тут не можна
Висновки
- У квартирі / житловому будинку прямо заборонено здійснювати промислове виробництво. Але ж не всі ФОП займаються промисловим виробництвом. Дехто торгує, дехто — надає побутові чи інші послуги. Таку непромислову діяльність у квартирі / житловому будинку вести не заборонено.
- ФОП зобов’язаний подати ф. № 20-ОПП не просто за фактом своєї реєстрації в ЄДР, а лише у разі, якщо місце проживання фізичної особи — підприємця є місцем, де провадиться підприємницька діяльність, або воно пов’язане із здійсненням підприємницької діяльності.
- У разі, якщо ФОП веде бізнес вдома, пільга з податку на нерухомість щодо відповідного об’єкта нерухомості втрачається.
- ФОП на загальній системі оподаткування має можливість врахувати у витратах сплачені за офісне обладнання кошти — за умови, що є документальне підтвердження відповідної сплати і воно призначене для використання в господарській діяльності такого ФОП. Але якщо це обладнання знаходитиметься у житлі ФОП, є високі ризики невизнання податківцями цієї можливості. Така сама ситуація і з ПК з ПДВ.
- Врахувати комуналку у витратах тут не можна.