Значення ТТН
Головна теза, з якої слід виходити, тут така:
ТТН одночасно є (1) транспортним документом на перевезення вантажів і (2) первинним документом бухобліку
При цьому вимоги до істотності порушень заповнення ТТН при рейдових перевірках на дорогах органами Укртрансбезпеки і перевірках дотримання податкового законодавства податковими органами є різними.
Для перевезення вантажів. ТТН — один із документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів, який автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред’являти особам, уповноваженим здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху (ст. 48 Закону № 2344*). Відсутність ТТН під час перевірки уповноваженим органом загрожує перевізнику штрафом у розмірі 17000 грн (абзац третій ч. 1 ст. 60 Закону № 2344).
* Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-ІІІ.
Обов’язкові реквізити ТТН як транспортного документа передбачені Законом № 2344 (див. ч. 3 ст. 48) і Правилами № 363* (див. п. 11.1). Їх перелік доволі об’ємний, тож наводити його тут не будемо. Звернемо вашу увагу лише на таку деталь:
зазначати обов’язкові реквізити під час оформлення ТТН має вантажовідправник, а штрафувати за їх неправильне зазначення будуть перевізника
Причому, на думку судів, жодних суперечностей тут немає, оскільки водій після отримання вантажу має перевірити оформлення ТТН та підписати всі її примірники (п. 11.4 Правил № 363), а контроль за роботою водіїв, у свою чергу, покладено на перевізника (ст. 18 Закону № 2344), який і буде крайнім у разі перевірки на дорогах. Саме такий висновок міститься в постанові ВС від 25.07.2024 у справі № 440/2334/23.
У підсумку фактично маємо, що
за відсутності будь-якого з обов’язкових реквізитів ТТН не може вважатися заповненою належним чином, а це прирівнюється до відсутності ТТН на момент перевірки і карається штрафом
Зокрема, у справі, що розглядалась Верховним Судом (її номер див. вище), ТТН не містила найменування та коду ЄДРПОУ автоперевізника та вантажоодержувача. І судді стали на бік перевіряючих. Однак постраждати можна за будь-який відсутній обов’язковий реквізит. Але ще раз підкреслимо: все сказане вище справедливо для ТТН як документа на перевезення вантажу при перевірках органами Укртрансбезпеки.
Для бухгалтерського і податкового обліку. Для цих цілей у першу чергу важлива наявність обов’язкових реквізитів первинного документа, перелічених у ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік*. Причому цей висновок застосовний до всіх реквізитів ТТН, перелічених як у Законі № 2344, так і в Правилах № 363.
* Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV.
Тобто на кожний такий реквізит слід дивитися крізь бухоблікові окуляри, не випускаючи з поля зору те, що
неістотні недоліки в документах, які містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання такої госпоперації
Це послаблення міститься в останньому абзаці ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік з додатковою умовою, що такі недоліки одночасно:
— не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні госпоперації;
— не викривляють відомості про дату складання первинного документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст і обсяг господарської операції тощо.
А яку ж роль відведено ТТН у бухгалтерському і заодно в податковому обліку?
Взагалі-то, інформації, що міститься в ТТН, теоретично достатньо для того, аби підтвердити не тільки витрати на перевезення, а й списання / оприбуткування товарів, які перевозяться. Однак податківці зводять роль цього документа лише до підтвердження витрат із перевезення вантажу (БЗ 102.02).
Трохи ширше підходять до цього суди. На їх думку (див. постанову ВС від 05.09.2022 у справі № 805/5190/15-а),
ТТН підтверджує факт надання послуг з перевезення товарів, документує рух матеріальних цінностей та є одним із доказів реальності здійснення господарської операції з постачання товарів
Відсутність ТТН, тим не менш, не може бути самостійною підставою вважати господарську операцією такою, що не відбулася, а причини відсутності ТТН у кожному конкретному випадку мають бути досліджені судом.
Разом з тим істотні недоліки в складанні ТТН можуть породжувати сумніви щодо реальності господарської операції, особливо зважаючи на інші обставини, що свідчать про її безтоварність (див. постанову ВС від 27.12.2023 у справі № 200/12015/21).
Як відрізнити істотні недоліки від неістотних для бухгалтерсько-податкових цілей, покажемо на прикладі.
Габаритно-вагові реквізити в ТТН
При заповненні ТТН габарити і вагу автомобіля в ній не вказуємо через відсутність відповідних полів. Чи можуть податківці визнати операцію нереальною? Чи не знімуть, бува, витрати на доставку товару?
Дійсно, у затвердженій типовій формі № 1-ТН (додаток 7 до Правил № 363) не відведено спеціального місця для таких параметрів автомобіля, як довжина, ширина, висота, загальна вага (в тому числі з вантажем) і маса брутто транспортного засобу. Немає, до речі, в ній і окремих полів для кодів ЄДРПОУ (ідентифікаційних кодів ФОП або серії / номера паспорта, якщо від ідентифікаційного коду підприємець відмовився) вантажовідправника, вантажоодержувача і перевізника. Хоча в ч. 3 ст. 48 Закону № 2344 згадка про них з’явилася ще три роки тому (подробиці шукайте в статті «Нове в складанні ТТН» // «Податки & бухоблік», 2021, № 81).
Взагалі-то, ніж зараз гадати на кавовій гущі, які будуть наслідки відсутності зазначених реквізитів, можливим неприємностям краще було б одразу запобігти. Як саме, прописано в п. 11.1 Правил № 363. Він дозволяє до затвердженої форми ТТН додати поля, яких бракує. Втім, це можна зробити й зараз. Щоб використовувати таку самостійно розроблену форму ТТН, потрібно ввести її в обіг наказом керівника або іншим розпорядчим документом по підприємству.
Крім того, в раніше виписані ТТН можна вписати габаритно-вагові параметри авто (і коди ЄДРПОУ) від руки. Хоча як подивляться на це податківці, наразі невідомо. Тож, безсумнівно, певний ризик для витрат на перевезення є. В разі суперечки з перевіряючими майте на увазі таке.
Габаритно-вагові реквізити ТТН, про які ви запитуєте, — не бухгалтерсько-податкового характеру. По суті, дані про параметри автомобіля важливі тільки для габаритно-вагового контролю.
На нашу думку,
відсутність таких реквізитів не заважає класифікації ваших ТТН як бухпервинки
ТТН без даних про параметри автомобіля цілком дає змогу ідентифікувати вантаж та зміст госпоперації. Якщо, звісно, з рештою реквізитів усе гаразд. Тож сама по собі відсутність у ТТН габаритів і ваги авто стати на перешкоді витратам не повинна. Вартість використаного пального і зарплату, нараховану водієві, можна цілком законно списати за даними подорожнього листа.
Аналогічний підхід має бути й до решти реквізитів ТТН, обов’язковість яких хоч і визначена Законом № 2344 та Правилами № 363, однак вони не є обов’язковими з точки зору Закону про бухоблік.
При цьому основними реквізитами ТТН, що дають можливість зрозуміти характер господарської операції, є пункти навантаження / розвантаження, реквізити сторін, марка, модель та номер транспортного засобу, прізвища та ініціали водіїв, які перевозили вантаж (див. постанову ВС від 21.02.2024 у справі № 520/27606/21).
Хоча й щодо оцінки цих реквізитів можна знайти судові рішення прямо протилежного змісту (подробиці — в статті «Значні й незначні помилки в реквізитах ТТН: як визначитись?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 30). Звідси невтішний висновок: жодної гарантії, правильно чи неправильно ви заповнили свої ТТН, вам ніхто не дасть. А головна наша порада: не нехтуйте жодним із реквізитів ТТН, за наявності відповідної інформації заповнюйте їх усі. Може, вам і пощастить…
ТТН при власних перевезеннях
Наше підприємство займається виробництвом м’ясних продуктів. Підкажіть, потрібно чи ні виписувати ТТН при реалізації продукції покупцям, які забирають її самовивозом на власному авто? Чи достатньо в такому разі видаткової накладної?
Доставка товару може здійснюватись як із залученням стороннього перевізника, так і власними силами продавця або покупця.
У будь-якому випадку ТТН на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках. Це передбачено п. 11.3 Правил № 363. А згідно з визначеннями, наведеними у гл. 1 Правил № 363:
— замовник — той, хто уклав із перевізником договір про перевезення вантажів. У відносинах, що склалися, замовник перевезення відсутній, оскільки договір перевезення взагалі не укладався;
— вантажовідправник — той, хто подає перевізнику вантаж для перевезення. Вантажовідправником тут, очевидно, буде продавець (автор запитання). Тобто саме на продавця у цій ситуації лягає обов’язок виписати ТТН;
— перевізник — той, хто надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами. Отже, перевізником тут виступатиме покупець. Однак він сам ТТН не складає, а отримує свій екземпляр ТТН у вантажовідправника-продавця.
Залишилося лише сказати, що на сьогодні Закон № 2344 дозволяє не складати ТТН на перевезення для власних потреб тільки фізичним особам. На суб’єктів господарювання дозвіл не використовувати ТТН при власних перевезеннях уже не поширюється. Таким чином,
якщо перевезення здійснює покупець — юрособа або ФОП, нехай навіть на власному транспорті та для власних потреб, то ТТН потрібна
Виписати її в цій ситуації має продавець. Причому відсутність ТТН нестиме подвійну загрозу.
По-перше, це буде підставою для притягнення перевізника до відповідальності, встановленої абзацом третім ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-III (див. про це вище). І винятком з цього правила є лише випадки, якщо перевезення здійснюється фізичною особою за рахунок власних коштів та для власних потреб (постанова ВС від 31.10.2023 у справі № 440/17062/21).
По-друге, без ТТН податківці можуть поставити під сумнів витрати покупця на перевезення товарів. А можуть ще й засумніватися в реальності операції в цілому…
Кількість ТТН протягом дня
За договором доставка товару здійснюється за рахунок покупця зі складу продавця. Авто перевізника може перевезти весь товар протягом дня за 4 рейси. Як ми маємо виписати ТТН — окремо на кожну поїздку чи одну на всю партію товару?
ТТН складають датою передання постачальником вантажу перевізникові, тобто датою відвантаження товару. Прийняття до перевезення відповідної кількості товару підтверджує своїм підписом водій / експедитор (п. 11.4 Правил № 363).
Якщо автомобіль за день робить декілька рейсів за тією ж адресою й перевозить однорідний товар, у вас є вибір. Можна оформити декілька комплектів ТТН (у вашому прикладі 4) на кожну поїздку. А можна обмежитися одним комплектом ТТН, виписаним на загальну кількість товару, яку планується перевезти за день.
При цьому оформлення проміжних рейсів можна проводити з видачею вантажовідправником водієві автомобіля талона на кожний окремий рейс. Така норма міститься у п. 2.6 вже скасованої Інструкції, затвердженої наказом Мінстату і Мінтрансу від 07.08.96 № 228/253. Проте цими правилами можна користуватися й сьогодні.
Дата ТТН і видаткової накладної
Постачальник в ТТН від 09.09.2024 вписав видаткові накладні (ВН) від 09.09.2024 і від 10.09.2024. Чи можуть не збігатися дати складання ВН і ТТН?
Видаткову накладну складають на дату відпуску ТМЦ зі складу постачальника, тобто на дату відвантаження товару. Причому незалежно від того, оформляють ТТН чи ні, перевозять вантаж автомобільним або будь-яким іншим видом транспорту, відправляють кур’єрською службою або поштою. Адже саме на підставі ВН матеріально відповідальна особа здійснює відпуск товару зі складу (передає перевізникові).
Якщо, припустимо, ВН виписати датою прибуття товару до покупця і в цей проміжок часу провести на складі інвентаризацію, то у комірника буде нестача. Він не зможе пред’явити документ, що підтверджує відпуск товару, — у нього його просто не буде. Звідси робимо висновок:
дати оформлення ТТН і складання ВН повинні збігатися
Щоправда, суди за певних умов не вбачають нічого страшного, якщо дати ТТН і ВН не збігатимуться. Наприклад, коли за умовами договору кількість товару визначають за результатами зважування на вагах покупця. При цьому в одну партію товару, яка передається за ТТН, включають товар, поставлений декількома автомобілями. Тоді ВН виписують за результатами прийняття товару на вагах покупця (див. ухвалу ВАСУ від 21.06.2017 у справі № 816/4556/15). Та все ж це не правило, а виняток із правил. Правило ми сформулювали вище.
Електронна форма ТТН
Чи обов’язково на сьогодні застосовувати електронну форму ТТН (е-ТТН)?
В питанні обов’язковості е-ТТН поки що все залишається незмінним. Наразі електронні ТТН не є обов’язковими. І найближчим часом обов’язковими вони теж не стануть. Дата, з якої це може статися, залишається не визначеною.
Разом з тим Правила № 363 вже давно дозволяють використовувати як паперові, так і е-ТТН. Але обійтися виключно е-ТТН поки що не можна.
Так, згідно з п. 11.5 Правил № 363 в разі використання е-ТТН замовник (вантажовідправник) друкує, підписує і надає водію (експедитору перевізника) в одному примірнику паперову копію е-ТТН — для пред’явлення особам, уповноваженим здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху. Водій (експедитор перевізника) ставить свій підпис на паперовій копії е-ТТН про прийняття ним вантажу для перевезення.
Зверніть увагу! Затверджена нещодавно постанова КМУ від 30.05.2024 № 629 (наш коментар до неї читайте в статті «е-ТТН: добровільний експеримент для внутрішніх вантажних перевезень» // «Податки & бухоблік», 2024, № 48), не дає старт обов’язковому застосуванню е-ТТН. Ця постанова, по суті, є одним із кроків на шляху до впровадження е-ТТН. Вона встановлює механізм реалізації експериментального проєкту з впровадження е-ТТН у внутрішніх перевезеннях. Однак участь у ньому учасників вантажних перевезень є добровільною.
Висновки
- Без ТТН існує висока ймовірність того, що податківці наполягатимуть на відсутності у продавця права на витрати по доставці товару. А можуть ще й поставити під сумнів реальність госпоперації в цілому.
- Відомості про транспортний засіб та його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто авта не є обов’язковими реквізитами ТТН з точки зору набуття / втрати нею статусу бухпервинки.
- Незначні недоліки в ТТН не свідчать про нереальність госпоперації. Але тільки за умови, що такі недоліки є неістотними і дають змогу визначити операцію, яка здійснюється.
- На думку судів, основними реквізитами ТТН, що дають можливість зрозуміти характер господарської операції, є пункти навантаження / розвантаження, реквізити сторін, марка, модель та номер транспортного засобу, прізвища та ініціали водіїв, які перевозили вантаж.
- На сьогодні при перевезеннях суб’єктом господарювання для власних потреб на своєму (чи орендованому) автотранспорті, у тому числі при самовивезенні товарів покупцем, ТТН слід складати обов’язково.
