Витрати, понесені відрядженим працівником у службовій поїздці, не оподатковують ПДФО лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість таких витрат (див. лист ДПСУ від 15.04.2024 № 2034/ІПК/99-00-24-03-03). Перелік підтвердних документів для витрат на відрядження законодавчо визначено п.п. «а» п.п. 170.9.1 ПКУ. Хоча, вважаємо, що на цей перелік (на відповідну його частину) слід орієнтуватися й для підтвердження витрачання коштів, отриманих підзвітною особою на господарські потреби.
Які саме документи належать до підтвердних з позиції п.п. «а» п.п. 170.9.1 ПКУ, наведемо в таблиці нижче (див. питання 2 розд. V інформаційного листа № 2/2023 і роз’яснення Центрального МУ ДПС по роботі з ВПП від 10.04.2023).
Документи, що підтверджують витрати на відрядження
Назва документів | Пояснення |
Транспортні квитки або транспортні рахунки та багажні квитанції (у тому числі електронні квитки) | З 01.04.2023 ПКУ не вимагає подання розрахункових документів, які підтверджують придбання транспортних квитків. У транспортному квитку є його вартість, отже, він сам по собі може підтвердити суму витрат. І не має значення, як здійснювалася оплата за нього, — із застосуванням платіжної картки (її реквізитів) чи готівкою. Однак податківці вимагають, щоб працівник, окрім квитка, надавав виписку з особистого рахунку, до якого емітовано платіжний інструмент. Інакше наполягають на включенні суми відшкодування до оподатковуваного доходу працівника (див. лист ДПСУ від 14.03.2024 № 1311/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК, статтю «Підтвердження витрат на проїзд у відрядженні» // «Податки & бухоблік», 2024, № 42). Також наразі у ПКУ не згадуються посадкові талони. Тому їх відсутність ніяк не повинна впливати на підтвердження транспортних витрат. Проте фіскали продовжують згадувати посадковий талон як документ для підтвердження вартості понесених витрат у відрядженні (див. листи ДПСУ від 22.03.2024 № 1552/ІПК/99-00-24-03-03 і від 05.01.2024 № 92/ІПК/99-00-24-03-03). Власне це передбачає п. 12 розд. ІІ і п. 7 розд. ІІІ Інструкції № 59*. Але Інструкція № 59 обов’язкова лише для бюджетників. А от небюджетники можуть використовувати цей документ лише як орієнтир для розробки внутрішнього Положення про службові відрядження |