Виплата дивідендів: запитання-відповіді

За яких умов можлива виплата дивідендів учасникам ТОВ?

Джерелом виплати дивідендів для товариств з обмеженою відповідальністю (ТОВ) є чистий прибуток (ч. 1 ст. 26 Закону № 2275*).

Під дивідендами п.п. 14.1.49 ПКУ розуміє платіж, що здійснюється юридичною особою на користь власника корпоративних прав у зв’язку з розподілом частини прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

У свою чергу, п. 4 НП(С)БО 15 «Дохід» визначає дивіденди як частину чистого прибутку, розподілену між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства.

Отже, дивіденди розраховують саме з бухгалтерського, а не податкового прибутку. Тобто головна умова для виплати дивідендів — наявність чистого бухгалтерського прибутку у відповідному періоді.

Крім чистого прибутку звітного року, дивіденди можуть бути нараховані також із нерозподіленого прибутку за минулі роки. Адже жодних обмежень щодо цього в нормативних актах не передбачено (див. лист ДПСУ від 16.01.2024 № 242/ІПК/99-00-21-02-02).

Водночас дивіденди можна виплачувати за звітний рік і за наявності непокритого збитку за минулі роки, а також у разі, якщо немає прибутку, що підлягає оподаткуванню (див. листи ДПСУ від 27.11.2020 № 4874/ІПК/99-00-05-05-02-06, ГУ ДПС у Харківській обл. від 05.08.2020 № 3190/ІПК/20-40-04-04-10, ГУ ДФС у м. Києві від 28.05.2019 № 2419/ІПК/26-15-12-03-11, ДФСУ від 26.03.2018 № 1221/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, статтю «Чи можна виплатити дивіденди, якщо є збитки?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 17)

* Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII.

Чи може ТОВ виплачувати дивіденди за кожен квартал?

За вимогами ч. 3 ст. 26 Закону № 2275 дивіденди можуть виплачуватися за будь-який період, що є кратним кварталу, якщо інше не передбачено статутом. Тобто ТОВ може виплачувати дивіденди за квартал, півроку, 9 місяців, рік тощо. Але у статуті товариства можна передбачити й інший період виплати дивідендів. Наприклад, можна зазначити, що «дивіденди виплачуються за будь-який період, установлений у рішенні загальних зборів» або «...за будь-який період, кратний місяцю». Те саме стосується й строку виплати дивідендів

Чи можна нараховувати дивіденди, якщо є борг перед учасником ТОВ за поворотною фіндопомогою?

За нормами п. 2 ч. 1 ст. 27 Закону № 2275 ТОВ не має права приймати рішення про виплату дивідендів або виплачувати дивіденди, якщо майна товариства:

— недостатньо для задоволення вимог кредиторів за зобов’язаннями, строк виконання яких настав, або

— буде недостатньо внаслідок прийняття рішення про виплату дивідендів чи здійснення виплати.

Тобто якщо, наприклад, у ТОВ є тільки прибуток і немає майна, то спочатку потрібно розрахуватися за поворотною фінансовою допомогою, а вже потім здійснювати нарахування дивідендів.

Як варіант, заборгованість за поворотною фіндопомогою можна закрити, здійснивши залік зустрічних однорідних вимог, або продовжити строк погашення позики (тільки єдинникам у цьому випадку потрібно бути обережними).

Ще статут товариства може додатково передбачати інші умови, за яких загальні збори учасників не можуть приймати рішення про виплату дивідендів чи за яких дивіденди не можуть виплачуватися (ч. 2 ст. 27 Закону № 2275).

Окрім того, ТОВ не має права виплачувати дивіденди учаснику, який повністю або частково не вніс свій вклад (ч. 3 ст. 27 Закону № 2275)

Чи можна виплачувати дивіденди частинами?

Дивіденди мають виплачуватися у строк, що не перевищує 6 місяців із дня ухвалення рішення про їх виплату, якщо інший строк не встановлений статутом ТОВ або рішенням загальних зборів учасників (ч. 4 ст. 26 Закону № 2275).

Тобто рішення учасників про виплату дивідендів має прийматися у точній відповідності зі статутом ТОВ. А конкретні строки та умови виплати дивідендів визначають у відповідному рішенні.

Відтак дивіденди цілком можуть виплачуватися частинами в міру появи грошей протягом строку, вказаного у рішенні

Чи можливо у період воєнного сану перерахувати за кордон інвалюту як виплату дивідендів нерезиденту?

З 13 травня 2024 року вперше з початку повномасштабної війни НБУ пом’якшив валютні обмеження щодо можливості репатріювати «нові» дивіденди за корпоративними правами чи акціями за кордон.

Так, з 13.05.2024 дозволяється переказ резидентами іноземної валюти за кордон на користь іноземного інвестора / нерезидента з метою виплати дивідендів у разі одночасного дотримання таких умов (п.п. 46 п. 14 Положення № 18*):

1) дивіденди нараховані за результатами діяльності за період з 1 січня 2024 року. Це пом’якшення не стосується виплати дивідендів за рахунок нерозподіленого прибутку за попередні періоди чи резервного капіталу;

2) переказ іноземної валюти здійснює емітент корпоративних прав / акцій безпосередньо на рахунки іноземних інвесторів / нерезидентів за кордоном та/або через депозитарну систему України;

3) щомісячний ліміт переказу іноземної валюти для репатріації дивідендів не може перевищувати 1 млн євро в еквіваленті;

4) період діяльності емітента з дати державної реєстрації не менший ніж 12 місяців до дати здійснення відповідної операції;

5) з моменту набуття іноземним інвестором / нерезидентом права власності на корпоративні права / акції емітента, за якими здійснюється виплата дивідендів, минуло не менше ніж 6 місяців до дати здійснення відповідної операції.

Заразом без застосування зазначених вище обмежень дозволяється репатріація дивідендів за корпоративними правами / акціями на користь юридичної особи — нерезидента, пов’язаних з виплатою єврооблігацій, але теж за одночасного дотримання низки умов, визначених пп. 46¹, 46², 46³ п. 14 постанови № 18.

Однак пам’ятайте, якщо ваш засновник є юрособою, створеною за законами російської федерації чи пов’язаною з рф, або — є громадянином рф, то виконання будь-яких зобов’язань перед ними зараз заборонено. Виняток — тільки для громадян рф, що проживають в Україні на законних підставах. Детально щодо цих заборон див. у постанові Кабміну «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації» від 03.03.2022 № 187

* Постанова Правління НБУ «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022 № 18.

Як у податковому обліку відображати отримані дивіденди?

Малодохідники, які відмовилися від застосування коригувань з розд. ІІІ ПКУ, отримані дивіденди від будь-яких підприємств відображають виключно за бухгалтерськими правилами.

Високодохідники ж і малодохідники-добровольці на суму визнаних у бухобліку дивідендів (Дт 373 — Кт 731) зменшують фінрезультат до оподаткування. Але працює ця зменшуюча різниця за умови, що такі дивіденди належать до отримання від інших підприємств — платників податку на прибуток (п.п. 140.4.1 ПКУ). Виняток — дивіденди від інститутів спільного інвестування і платників, прибуток яких звільнений від оподаткування згідно з ПКУ (у розмірі звільненого від оподаткування прибутку).

Якщо ж високодохідний платник веде облік інвестиції за методом участі в капіталі, тоді фінрезультат:

— зменшують на суму нарахованих доходів від участі в капіталі інших платників податку на прибуток і платників єдиного податку (ЄП) (незалежно від групи) (п.п.140.4.1 ПКУ);

— збільшують на суму втрат від інвестицій в асоційовані, дочірні та спільні підприємства, розрахованих за методом участі в капіталі або методом пропорційної консолідації (п.п.140.5.3 ПКУ).

Докладно читайте у статті «Дивіденди одержані інвестором-юрособою: облік і оподаткування» // «Податки & бухоблік», 2024, № 17

Чи включається до доходу ЮО — платника ЄП третьої групи сума дивідендів, отримана від ЮО — платника ЄП?

Відповідно до п.п. 10 п. 292.11 ПКУ до складу доходу платників ЄП не включаються дивіденди, отримані платником ЄП — юридичною особою від інших платників податків, оподатковані в порядку, визначеному ПКУ.

А які дивіденди вважаються оподаткованими в порядку, визначеному ПКУ? Раніше фіскали наполягали, а деякі й зараз вважають, що тут ідеться про дивіденди, при нарахуванні яких емітент має сплачувати дивідендний авансовий внесок за нормами п. 57.1¹ ПКУ. Тобто що не включаються в дохід єдинника тільки ті дивіденди, які одержані від платника податку на прибуток (див. лист ГУ ДПС у Закарпатській обл. від 14.07.2023 № 1882/ІПК/07-16-04-03-12).

Наразі ж податківці доходять висновку, що майже у будь-якому випадку отримані єдинником дивіденди не мають включатися до доходу отримувача і оподатковуватись ЄП (див. БЗ 108.01.02).

Хіба що виняток можуть скласти випадки, згадані у абзацах другому та третьому п.п. 57.1¹.3 ПКУ (зокрема, коли дивіденди виплачує пільговик з податку на прибуток), та коли дивіденди виплачує нерезидент. Ще один випадок — отримання юрособою-єдинником конструктивних дивідендів. Він має включити їх собі в дохід, що оподатковується ЄП (див. лист ДПСУ від 22.10.2021 № 3984/ІПК/99-00-18-04-03-06).

Подробиці див. у статті «Дивіденди та єдиний податок» // «Податки & бухоблік», 2024, № 17

Як розрахувати дивідендні аванси за період перебування на спрощеній системі оподаткування?

Юрособа-прибутківець може виплачувати дивіденди і за період, коли вона перебувала у статусі платника ЄП. Тоді у разі виплати дивідендів за період перебування на спрощеній системі оподаткування авансовий внесок з податку на прибуток підприємству доведеться заплатити з усієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Пов’язано це з тим, що за період перебування на ЄП платник не сплачував податок на прибуток. Відповідно у нього немає даних для розрахунку суми перевищення, з якої звичайні платники податку на прибуток сплачують дивідендні авансові внески.

При цьому суми дивідендів, що підлягають виплаті, не зменшують на суму дивідендного авансу.

Водночас сплачений протягом податкового (звітного) періоду авансовий внесок при виплаті дивідендів прибутківець має право зарахувати у зменшення податкового зобов’язання (ПЗ) з податку на прибуток, задекларованого у прибутковій декларації (див. БЗ 102.09).

А у разі якщо сума дивідендного авансу перевищить нарахований податок на прибуток за такий період, то суму такого перевищення переносять у зменшення ПЗ наступних податкових періодів до повного його погашення (див. статтю «Додаток ЗП — зменшення нарахованої суми податку» // «Податки & бухоблік», 2025, № 4)

В якому звітному періоді в додатках АВ та ЗП до прибуткової декларації необхідно відобразити авансові внески, якщо платник в одному звітному періоді виплатив дивіденди без утримання авансового внеску, а в іншому — нарахував та сплатив такий дивідендний аванс?

У разі, коли платник податку на прибуток виплатив дивіденди без утримання авансового внеску, податківці пропонують наступний алгоритм дій (див. БЗ 102.09):

— суму таких дивідендних авансових внесків відображають у відповідних рядках додатка АВ до уточнюючої декларації за період, у якому здійснено виплату дивідендів. Додаток ВП до уточнюючої декларації не подають;

— уточнений показник рядка 6 додатка АВ переносять до рядка 20 АВ декларації, в якому відображають суму авансового внеску при виплаті дивідендів, що має бути сплачена у звітному (податковому) періоді.

При цьому уточнюють показники декларації, а саме:

— рядка 21, в якому зазначають суму авансового внеску при виплаті дивідендів, що має бути сплачена за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року, з урахуванням уточнень;

— рядка 22, де зазначають суму авансового внеску при виплаті дивідендів, нараховану за результатами останнього (звітного) податкового періоду, що дорівнює різниці між рядком 20 АВ та рядком 21 декларації.

Враховуючи те, що декларація розраховується наростаючим підсумком з початку року, то при уточненні показників звітного (податкового) періоду також уточненню підлягають показники рядків 20 АВ та 21 — 22 декларацій, складених за звітні (податкові) періоди: півріччя, три квартали, рік.

До уточнюючої декларації додають усі додатки, що підтверджують показники декларації, яка уточнюється, навіть якщо такі показники не підлягають виправленню.

Однак врахуйте! Право зарахувати у зменшення задекларованого у декларації за звітний податковий період ПЗ з податку на прибуток суми дивідендних авансових внесків виникає суто у тому звітному періоді, коли фактично відбулась сплата цих авансових внесків.

Тому платник податку, який сплатив суму авансового внеску у наступному періоді за періодом виплати дивідендів, у рядку 16.2 додатка ЗП до декларації відображає суму авансового внеску, фактично сплаченого у цьому звітному періоді. Тобто зменшує нараховану суму податку на прибуток саме за такий звітний (податковий) період.

На підставі порівняння ПЗ уточнюючої декларації та декларації, що уточнюється, у частині «Виправлення помилок» визначають:

— суму збільшення (зменшення) податкового зобов’язання (рядок 30);

— пеню, нараховану на виконання вимог п.п. 129.1.3 ПКУ (рядок 32), та

— суму самоштрафу у розмірі 3 % при відображенні недоплати в уточнюючій декларації (рядок 33).

Водночас пам’ятаємо, що відповідно до п.п. 69.38 підрозд. 10 розд. XX до припинення або скасування воєнного стану у разі самостійного виправлення помилок, що призвели до заниження ПЗ, самоштраф і пеню не нараховують

Яка відповідальність передбачена у разі несплати або несвоєчасної сплати платником авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів?

Як визначено п. 137.3 ПКУ, відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного, зокрема, в п. 57.1¹ ПКУ (тобто дивідендного авансового внеску), покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати.

А за вимогами п. 125¹.1 ПКУ ненарахування, та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, а також нерезидентом, на якого покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розд. III ПКУ, — тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10 % суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

А ті самі дії, вчинені умисно, — тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 % суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125¹.2 ПКУ).

Отже, платнику, який не нарахував, та/або не утримав, та/або не сплатив (не перерахував), та/або нарахував, сплатив (перерахував) суми авансових внесків при виплаті дивідендів не в повному обсязі, загрожує штраф, передбачений п. 125¹.1 ПКУ.

Заразом, як зазначають податківці, до платника, який виплатив дивіденди та не вніс до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток до або одночасно з виплатою дивідендів, але нарахував та сплатив такий податок з порушенням термінів, визначених п.п. 57.1¹.2 ПКУ, штраф, передбачений ст. 125¹ ПКУ, не застосовується, якщо такий платник до початку перевірки контролюючим органом (див. листи ДПСУ від 20.12.2024 № 5786/ІПК/99-00-21-02-02 і від 17.09.2024 № 4522/ІПК/99-00-04-03-01, БЗ 102.09):

— надіслав уточнюючу декларацію за звітний (податковий) період, в якому були виплачені дивіденди, з відображенням сплаченого дивідендного авансу, або

— відобразив сплачену суму авансового внеску при виплаті дивідендів у складі декларації, що подається за податковий період, у якому виявлено факт несплати дивідендного авансового внеску, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку