Оптимальна система оподаткування для фермерського господарства

Оптимальна система оподаткування для юрособи

Після того як з 2022 року у ПКУ з’явилася вимога, що всі власники та/або користувачі сільгоспугідь мають рахувати мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ), стало зрозуміло:

Ця система оподаткування має низку переваг перед іншими. Тут вам і:

1) схема сплати податку, яка враховує агроспецифіку, а саме сезонність виробництва продукції рослинництва. Адже в періоди вирощування продукції сплачуєте податок у найменшому розмірі (І та ІІ квартали по 10 % річної суми), а в періоді отримання урожаю у найвищому (у III кварталі — 50 %, у IV кварталі — 30 %);

2) відсутність прив’язки розміру податку до отриманого доходу (прибутку). Річ у тому, що платники сільгоспЄП сплачують податок виходячи з розміру нормативної грошової оцінки їх сільгоспугідь, а не від розміру отриманого доходу (прибутку);

3) звільнення від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з цілої низки податків і зборів (п. 297.1 ПКУ), а саме:

— з податку на прибуток, крім податку на репатріацію із доходів, що виплачуються нерезиденту чи отримання доходу від КІК;

— податку на майно, у частині земельного податку за земділянки, що використовуються для ведення сільгосптоваровиробництва;

— рентної плати за спецводокористування;

4) надання фізособам — орендодавцям звільнення від сплати земподатку, тощо.

Детально про переваги сільгоспЄП читайте у «СільгоспЄП проти спрощенки групи 3: переваги та недоліки» // «Податки & бухоблік», 2025, № 10.

Хоча до введення МПЗ з твердженням, що сільгоспЄП є найбільш оптимальною системою оподаткування для ФГ, можна було сперечатися. Адже інколи гарну конкуренцію сільгоспЄП у плані сплати податків робили інші системи оподаткування. Наприклад, якщо підприємство:

1) було успішним (отримувало прибуток), але площа земель була невеликою і до того ж була:

— велика частка власних земель, то тоді конкуренцію сільгоспЄП у плані найоптимальнішої системи оподаткування робив ЄП групи 3;

— велика частка орендованих земель комунальної та державної власності, то тоді навіть податок на прибуток мав дати невелику фору у порівнянні із сільгоспЄП у плані обсягу сплати податків у бюджет;

2) було збитковим, то тут однозначно вигідним ставав податок на прибуток. Адже коли прибутку немає, то й платити в бюджет немає чого.

Але введення МПЗ, а потім запровадження вимоги рахувати МПЗ не менше мінрозміру за 1 га (див. «МПЗ-нововведення» // «Податки & бухоблік», 2024, № 101) всі ситуативні переваги інших систем оподаткування нівелювало. І тому на сьогодні навіть збитковому підприємству вигідніше бути на сільгоспЄП, адже за правилами сплати МПЗ навіть ті підприємства, які отримують збитки, мають платити в бюджет позитивне значення МПЗ.

Яку систему оподаткування обрати у перший рік роботи

СільгоспЄП не варіант. І хоча сільгоспЄП є оптимальною системою для ФГ — юрособи, але, на жаль, скористатися нею у році створення не вдасться. І проблема тут криється у п.п. 291.4.7 ПКУ. Відповідно до нього

Причому щоб з початку наступного року юрособа — ФГ могла стати платником сільгоспЄП, така юрособа має дотримуватися всіх вимог, які висуває п.п. «а» п. 291.4 ПКУ. Це, по-перше, вимоги до частки сільгосптоваровиробництва. Вона в році створення має дорівнювати або перевищувати 75 % (а для деяких аграріїв під час дії ВС — 50 % межі*). Причому загальна сума продажу сільгосппродукції ролі не відіграє.

* Деталі у «Дохід від екскурсій на ферму та сільгоспчастка» // «Податки & бухоблік», 2024, № 99.

По-друге, не можна займатися забороненими на сільгоспЄП видами діяльності. Перелік усіх вимог шукайте у «Як стати платником сільгоспЄП групи 4 у 2025 році» // «Податки & бухоблік», 2025, № 10.

До відома! Існують випадки, коли і в році створення ФГ може стати платником сільгоспЄП. Мова йде про випадки, коли ФГ утворене шляхом злиття, приєднання або перетворення (пп. 291.4.4 — 291.4.5 ПКУ). Але і тут щоб стати платником сільгоспЄП, слід дотримуватися 75 % розміру сільгоспчастки.

А от утворені ФГ шляхом поділу або виділення можуть бути платниками податку, як і новостворені ФГ, тільки з наступного року після створення. Про особливості обрання сільгоспЄП трансформованими ФГ говорити тут не будемо. Адже коли відбувається така трансформація, для цього є дуже вагомі вимоги. І всі їх врахувати просто нереально.

Підсумуємо: новостворене ФГ — юрособа у році створення має працювати на будь-якій іншій системі оподаткування, а не на бажаному сільгоспЄП. Це може бути як ЄП групи 3, так і загальна система.

Яку із цих систем обрати, ми і поговоримо далі.

Яку систему оподаткування обрати? Обираючи між ЄП на групі 3 і загальною системою оподаткування, перш за все треба пам’ятати, що при будь-якому варіанті, доведеться рахувати МПЗ. І якщо в результаті розрахунку буде отримано позитивне значення цього показника, то його доведеться окремо сплатити в бюджет, як частину податку відповідної системи оподаткування.

Тому приймаючи рішення про те, яка система оподаткування буде вигіднішою (ЄП групи 3 чи податок на прибуток), слід:

1) порахувати розмір МПЗ, виходячи із наявних у ФГ площ сільгоспугідь;

2) визначити, як на кожній із обраних систем оподаткування, виходячи із планових показників діяльності, ФГ буде виконуватися розмір МПЗ;

3) якщо МПЗ не буде виконано, то скільки коштів доведеться доплатити в бюджет за результатами року, а якщо буде виконано, то на якій системі буде перевиконання більше.

І потім, спираючись на ці дані, новостворене ФГ має приймати рішення про те, на якій системі оподаткування буде вигідніше працювати до кінця року.

Приймаючи таке рішення, слід ураховувати такі вихідні дані:

— платник податку на прибуток платить податок із суми отриманого прибутку за ставкою 18 %. Причому рахує він податок у річні строки. Про те, як порахувати суму податку до сплати, читайте у «Заповнюємо покроково декларацію з податку на прибуток — 2024» // «Податки & бухоблік», 2025, № 4;

— платник ЄП групи 3 починаючи з 01.01.2025 по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан (п.п. 1.1 п. 16¹ підрозд. 10 розд. XX ПКУ) має сплачувати ЄП за ставкою 5 або 3 % (якщо він є платником ПДВ) з отриманого доходу та ВЗ за ставкою 1 % також з доходу. Про це читайте у «Військовий збір «з обороту»: інструкція для юросіб на єдиному податку групи 3» // «Податки & бухоблік», 2025, № 23.

Крім того, варто пам’ятати про пакети документів при переході на сільгоспЄП:

1) якщо це загальна система, то достатньо буде не пізніше 20 лютого наступного року подати у податкову пакет документів, наведений у п.п. 298.8.1 ПКУ. Деталі шукайте у «Як стати платником сільгоспЄП групи 4 у 2025 році» // «Податки & бухоблік», 2025, № 10;

2) якщо це ЄП групи 3, то, на думку фіскалів, треба спочатку подати до ДПС заяву для відмови від спрощеної системи оподаткування не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного року. З цим підходом можна сперечатися. А саме можна стверджувати, що ПКУ вимагає при зміні групи подати заяву не на відмову, а на перехід до іншої групи, не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу (Детально про це читайте у «Перехід з групи 3 ЄП до 4-ї: чи потрібна заява про відмову?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 99). Тому тим, хто не бажає проблем із переходом з ЄП групи 3 на сільгоспЄП, про цей нюанс варто пам’ятати. А потім, не пізніше 20 лютого наступного року, звісно, треба подати пакет документів, наведений у п.п. 298.8.1 ПКУ.

Оптимальна система оподаткування — ФОП

СільгоспЄП не завжди вихід. Для ФОП, які створені у статусі ФГ, на відміну від ФГ — юросіб,

Говорити про те, що найвигіднішою є сільгоспЄП, не можна, адже вимоги із п.п. «а» п. 291.4 ПКУ, які дають право ФОП бути претендентом на сільгоспЄП, відсікають від цієї системи оподаткування багато ФОП. Так, наприклад, більшість ФОП, що створені у статусі ФГ, можуть не виконувати такі вимоги:

1) є наймані працівники. ФГ можуть мати найманих працівників, але щоб бути на сільгоспЄП, ФОП не може використовувати працю найманих осіб;

2) обсяг площі більший, ніж дозволено. Щоб ФОП міг бути на сільгоспЄП, у власності та/або користуванні членів ФГ має перебувати площа в обсязі від 0,5 до 20 га сукупно. Якщо ФОП має більший обсяг землі, то обрати сільгоспЄП йому не вдасться.

Ці та інші вимоги, яких має дотримуватися ФГ-ФОП, щоб обрати сільгоспЄП, шукайте у «Як стати платником сільгоспЄП групи 4 у 2025 році» // «Податки & бухоблік», 2025, № 10 (ср. ).

Крім того, навіть для ФОП — сімейних ФГ, які виконають усі вимоги для обрання сільгоспЄП, ця система може бути не така і радісна. Адже:

1) починаючи із розрахунку МПЗ за 2024 і наступні роки, доки триває ВС, ФОП — платники сільгоспЄП мають рахувати МПЗ виходячи з мінмежі. Причому для ФОП — платників сільгоспЄП ця межа визначена виходячи з повновісного коефіцієнта (0,05), а не зменшеного удвічі (див. «МПЗ-нововведення» // «Податки & бухоблік», 2024, № 101). А тому це вирівнює податкове навантаження для ФОП на сільгоспЄП порівняно з іншими системами оподаткування;

2) починаючи з 01.01.2025 ФОП — платники сільгоспЄП на рівні з іншими ФОП мають платити ВЗ за себе (див. «Військовий збір за себе у ФОП: все, що треба знати у 2025 році» // «Податки & бухоблік», 2025, № 27). А це доволі відчутно додає податкового навантаження.

Тому навіть той факт, що стати платником сільгоспЄП можна у році реєстрації ФОП (п.п. 291.4.7 ПКУ), не свідчить про те, що для ФОП — сімейних ФГ буде вигіднішою саме сільгоспЄП;

3) також починаючи з 2025 року сам ФОП — платник сільгоспЄП має сплачувати щомісяця ЄСВ за себе у розмірі, не меншому мінімального страхового внеску.

Що можна вибрати. Тим ФОП, хто не може бути платником сільгоспЄП, однозначно у році створення можна обрати на вибір або ЄП груп 2 чи 3, або загальну систему оподаткування.

Роблячи вибір із цих систем оподаткування у 2025 році, потрібно враховувати такі нюанси:

— на ЄП групі 2 слід буде платити щомісяця авансовий внесок з ЄП (у межах до 1600 грн на місяць) та авансовий внесок з ВЗ за себе (800 грн на місяць), а також рахувати МПЗ. Крім того, тим хто буде на групі 2 ЄП, слід пам’ятати, що кількість найманих осіб не має перевищувати 10, а граничний річний обсяг доходу у 2025 році повинен бути не більшим 6 672 000 грн. Крім того, варто щомісяця сплачувати самому ФОП ЄСВ за себе у розмірі, не меншому мінімального страхового внеску;

— на ЄП групі 3 слід буде платити щокварталу ЄП у розмірі 5 або 3 % (як станете платником ПДВ) від отриманого доходу (виручки) та ВЗ за себе у розмір 1 % від доходу (виручки), а також рахувати МПЗ. Обмеження за кількістю працевлаштованих осіб немає. А от обмеження за граничним обсягом доходу становить 9 336 000 грн. Також варто сплачувати ЄСВ за себе щомісяця у розмірі, не меншому за мінімальний страховий внесок;

— на загальній системі слід буде платити ПДФО за ставкою 18 % та ВЗ за ставкою 5 % з чистого доходу і, звичайно, доведеться рахувати МПЗ. Обмеження за працівниками та обсягом доходу немає. Хоча доведеться документально підтверджувати витрати. Адже без цього платити ПДФО і ВЗ доведеться з усього отриманого доходу. Також варто пам’ятати, що ФОП-загальносистемник має сплачувати за місяці, в які отримано прибуток, ЄСВ за себе із суми отриманого прибутку у розмірі, не меншому за мінімальний страховий внесок і не більшому за максимальний.

Із вищепереліченого привабливішим виглядає обрання ЄП групи 2 чи 3. А от якщо вибирати між ЄП групи 2 та 3, то, чисто з економічної точки зору, група 3 буде привабливішою до того часу, доки обсяг оподатковуваного доходу не перевищить 40000 грн на місяць (або 480000 грн за рік). Після цього вигіднішою буде саме ЄП групи 2. Водночас якщо враховувати й інші вимоги до ЄП, а саме той факт, що платник ЄП групи 3 сплачує податок, тільки коли отримує дохід (ФОП продає продукцію), а платник ЄП групи 2 — щомісяця, то декому із виробників сезонної сільгосппродукції, можливо, ЄП групи 3 може бути привабливішим. І це незважаючи на те, що і платити доведеться більше.

Також ЄП групи 3 стане до вподоби тим ФГ, хто вирішить пов’язати свою долю з ПДВ. Адже на групі 2 ЄП платником ПДВ бути не вдасться.

Як бачимо, вибір великий. Головне, зваживши всі плюси і мінуси, обрати ту систему оподаткування, яка буде вигіднішою на певному етапі розвитку бізнесу.