Одне порушення — один вид відповідальності: як застосувати?

Суть принципу

Ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Саме так сформульований принцип, що нас цікавить, у ст. 61 Конституції України*.

* У судових рішеннях цей принцип також згадується латиною non bis in idem — не можна стягувати двічі за те саме.

Він, відповідно, поширюється на будь-які випадки та на всі правопорушення, включаючи податкові та трудові.

Також подібний принцип сформульовано у п. 112.4 ПКУ: особа не може бути притягнута двічі до відповідальності одного виду за вчинення одного і того самого податкового правопорушення.

Слід звернути увагу: вважається, що принципу «одне порушення = один вид відповідальності» не дотримуються, коли:

— штрафи застосовують до однієї і тієї ж особи. Наприклад, порушенням принципу, про який ми говоримо, будуть вважатися випадки, коли до одного і того ж ФОП застосовуватимуть кілька штрафів за одне порушення. Звісно, враховуючи нюанси, про які ми сказали вище (щодо того, коли порушення вважається одним, що штраф та пеня за ПКУ — це не притягнення до одного виду відповідальності тощо).

Коли ж застосовують штраф за ПКУ або КЗпП до юридичної особи і адмінштраф за КУпАП до її директора, то це не вважатиметься порушенням принципу «одне порушення = один штраф». Усе тому, що суб’єкти різні. Навіть якщо у юридичної особи директор і єдиний засновник — це одна й та сама людина;

— відповідальність саме одного виду. Наприклад, порушенням принципу «одне порушення = один вид відповідальності» вважатиметься намагання застосувати за одне порушення адміністративні штрафи за двома статтями КУпАП.

А ось притягнути до відповідальності різних видів цілком можливо. Зокрема, до ФОП можуть застосувати за одне порушення штраф за ПКУ та адмінштраф за КУпАП. Хоча можуть бути й нюанси, про це ми скажемо далі, коли розглядатимемо судову практику. Або ж, приміром, можуть притягнути до відповідальності за ПКУ та одночасно ККУ (зокрема, ст. 112 ККУ — ухилення від сплати податків). Про те, що інші види відповідальності можуть застосувати до платника, говорить і п. 111.3 ПКУ.

Також зауважимо:

— йдеться саме про одне порушення. Наприклад, якщо єдиноподатник групи 3 тільки не сплатив єдиний податок за певний період, то до нього можуть застосувати лише один штраф за ПКУ (пеню у цьому випадку не рахуємо).

Проте якщо цей платник не подав декларацію і в подальшому, відповідно, не сплатив єдиний податок, то це вже інша історія. У цьому випадку треба говорити вже про два порушення. Тож порушення принципу не відбуватиметься у ситуації, яку ми обговорюємо, якщо штрафуватимуть окремо за неподання звітності (ст. 120 ПКУ) та за несплату єдиного податку (ст. 124 ПКУ)*.

* За такої ситуації у пригоді стануть статті «Задекларували податок, але не сплатили: що загрожує, чи можна уникнути відповідальності?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 24 та «Як не потрапити в халепу при користуванні воєнним звільненням від штрафів» // «Податки & бухоблік», 2025, № 34.

Що ж до порушень трудового законодавства, то можуть, наприклад, за неоформлених працівників застосувати штрафи як Держпраці (за КЗпП та КУпАП), так і податківці (за ПКУ та КУпАП). Детальніше про це читайте у статті «Неоформлені працівники: мінусів більше, ніж плюсів» // «Податки & бухоблік», 2023, № 102.

Що кажуть суди та держоргани? Як користуватися принципом?

Що кажуть суди? Цікавими є, наприклад, кілька рішень щодо штрафів на ФОП за ст. 155¹ КУпАП (порушення порядку проведення розрахунків) та за п. 1 ст. 17 Закону про РРО* (непроведення операцій через РРО/ПРРО або не на повну суму вартості товарів, невидача розрахункового документа та ін.).

* Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 № 265/95-ВР.

Зокрема, ФОП змогли відбитися від штрафу за Законом про РРО, пославшись на те, що його вже притягнули до відповідальності за ст. 155¹ КУпАП. Причому

Приклади таких рішень: постанови Другого апеляційного адмінсуду від 26.04.2023 у справі № 440/3359/21 та від 22.01.2024 у справі № 520/12908/23.

Хоча у цьому випадку платникам слід бути обачними, бо це всього лише висновки апеляційного суду. Верховний Суд поки що їх у своїй практиці не закріпив. Принаймні подібних рішень у реєстрі судових рішень нам знайти не вдалося. Також зауважте: йдеться саме про ФОП. Юрособам на подібну практику спиратися не можна.

Проте принцип «одне порушення — одне покарання» Верховний Суд все ж застосовував. Зокрема, у контексті трудових порушень. Так, у постанові Об’єднаної палати Касаційного адмінсуду ВС від 22.12.2020 у справі № 260/1743/19 дійшов висновку, що за недопуск до роботи оформленого працівника ФОП не можна штрафувати одразу за ст. 265 КЗпП та ст. 41 КУпАП. Тож підприємці цим користуються.

Хоча й тут не без нюансів. Наприклад, трапляються справи, коли постанови про накладення штрафів за КЗпП все одно відбуваються. Зокрема, у випадку, коли адмінштраф до ФОП не застосували через сплив строків притягнення до адмінвідповідальності (див. ст. 38 КУпАП). Приклад: постанова Восьмого апеляційного адмінсуду від 13.06.2024 у справі № 1340/5399/18.

Що кажуть держоргани? Податківці іноді самі посилаються на принцип «одне порушення — одне покарання». Наприклад, у ситуації, коли йдеться про повторну фактичну перевірку. Зокрема, фіскали заявляли, що повторна фактична перевірка можлива, але зазначають: «платники податків не можуть бути притягнуті до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, яке вже було відображено в акті попередньої перевірки» (див. за посиланнями: od.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/662710.html та kyiv.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/688720.html). Звісно, це не індивідуальна податкова консультація або навіть не роз’яснення із ЗІР. Але тим не менш.

Проте навіть це — більше виняток, ніж правило. По-перше, про проблеми свідчить існування судової практики. Тобто держоргани далеко не завжди застосовують принцип, який ми розглядаємо. По-друге, варто подивитися, наприклад, на роз’яснення податківців у категорії 101.27 БЗ. Йдеться про ПН, де одночасно фігурують операції, що оподатковуються за основною та за нульовою ставкою. Про цю ситуацію ми писали також у статті «Несвоєчасна реєстрація податкової накладної з різними ставками: який розмір штрафу?» // «Податки & бухоблік», 2025, № 31 (ср. ).

Як скористатися принципом? Зрозуміло, що якщо рішення про застосування обох штрафів, у принципі, незаконні (тобто взагалі не було підстав застосовувати штрафи до платника або роботодавця, бо не було порушення), то ми просто оскаржуємо обидва спірних рішення. Нюанс щодо порушення принципу неможливості подвійної відповідальності стане лише додатковим, а не основним аргументом.

Але цей принцип корисний ще й тим, що дає можливість принаймні ФОП скасувати одне з рішень про застосування штрафу навіть тоді, коли порушення все-таки відбулося.

У цьому випадку алгоритм дій може мати такий вигляд:

— сплачуємо один зі штрафів (звісно, той, що менший за сумою; наприклад, ФОП може сплатити адмінштраф за ст. 41 КУпАП за допуск до роботи неоформленого працівника та відбитися від санкцій за ст. 265 КЗпП);

— рішення про накладення штрафу, який залишився, оскаржуємо. Формально принцип «одне порушення — один вид відповідальності» має відігравати роль вагомого аргументу як під час адміністративного оскарження, так і під час звернення до суду. Тому можна розпочинати з адміністративної скарги і згодом звертатися до адміністративного суду. Але розраховувати, що усе закінчиться саме на етапі розгляду адмінскарги, вважаємо, не варто. Скоріше за все, доведеться таки подати позов до суду.