Як затягнути податкову перевірку або виконання ППР

Пропонуємо більш-менш безпечні способи для затягування перевірки та виконання ППР. Зокрема, за допомогою:

— адміністративного оскарження ППР, винесеного за результатами перевірки;

— подання заперечення на акт перевірки;

— надання первинки, яку вимагають перевіряючі, якомога пізніше.

Переходимо до деталей цих способів.

Оскаржуємо ППР в адміністративному порядку

Цей метод багато хто використовує на практиці. Але треба враховувати деякі нюанси. Отже, нагадаємо: якщо ми подаємо скаргу до центральних податківців (ДПСУ) на ППР, то зобов’язання, визначене в ньому, вважатиметься узгодженим з дня отримання рішення за скаргою (п. 56.17 ПКУ). При цьому це може бути як рішення про задоволення скарги, так і рішення про відмову в її задоволенні (пп. 56.17.2, 56.17.3 ПКУ).

А неузгоджене зобов’язання означає відсутність податкового боргу. Тобто таким чином ми відтягуємо момент сплати коштів, зазначених у ППР (п. 56.15 ПКУ).

Скільки часу є на подання адмінскарги? Нас цікавить лише загальний строк для подання скарги — 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником ППР або іншого спірного рішення (абз. 1 п. 56.3 ПКУ).

Звісно, є ще строк у 6 місяців з дати закінчення 10 днів (для тих, хто запізнився). Але його для наших цілей не враховуємо, бо ці 6 місяців не впливають на узгодження зобов’язань (п. 56.15, п.п. 56.17.1 ПКУ).

Отже, з поданням адмінскарги ми можемо тягнути максимум 10 робочих днів після одержання ППР.

Скільки часу можна виграти? Скарга, подана із дотриманням 10-денного строку, зупинить виконання рішення на строк від дня подання скарги до податкової до дня закінчення процедури адміністративного оскарження (п. 56.15 ПКУ).

Днем подання скарги є дата фактичного одержання скарги фіскалами. Якщо ж скарга надсилається поштою — дата отримання поштовим відділенням, з якого платник відправляє скаргу, поштового відправлення з цією скаргою (шукаємо дату в повідомленні про вручення або на конверті). Такі правила встановлені в п. 56.16 ПКУ.

А днем завершення процедури адміноскарження є, зокрема, день отримання платником рішення за скаргою (п. 56.17 ПКУ). І знову ж таки це може бути як рішення про задоволення скарги, так і рішення про відмову в її задоволенні (пп. 56.17.2, 56.17.3 ПКУ).

У податківців на розгляд скарги та надсилання рішення за нею відведено 20 календарних днів (п. 56.8 ПКУ). Також його можуть продовжити ще максимум до 60 календарних днів (п. 56.9 ПКУ).

Зверніть увагу: це лише загальні граничні строки розгляду скарги. Тобто податківці можуть впоратися набагато швидше. Тож не факт, що ви отримаєте саме додаткові 20 календарних днів і навряд вони продовжуватимуть строк до 60 календарних днів. Утім, відтермінування виконання ППР ми отримаємо в будь-якому разі.

Отже, час, який ми можемо виграти, складається з часу, поки:

— скарга надходитиме фіскалам (тож краще відправляти її поштою з описом вкладення та повідомленням про вручення);

— відбудеться розгляд скарги;

— платник отримуватиме відповідне результуюче рішення (краще просити у скарзі, щоб таке рішення відправили поштою).

Мінуси способу. Одразу зауважимо:

Але формально така перевірка може відбуватися, лише якщо у скарзі одночасно:

1) є посилання на обставини, що:

— не були досліджені під час спірної перевірки, та

— об’єктивний розгляд нових обставин неможливий без проведення нової перевірки;

2) вимагається:

— повний або частковий перегляд результатів перевірки або

— скасування ППР, прийнятого за результатами спірної перевірки.

Детально про цей тип перевірок читайте у «Податки & бухоблік», 2023, № 63.

На жаль, врятувати від п.п. 78.1.5 ПКУ воєнний стан навряд зможе.* Хіба що перевірці заважатиме небезпека.

* Про дозволені та заборонені під час війни перевірки читайте у «Податки & бухоблік», 2024, № 105.

Не забувайте, що наразі перевірку можуть провести за наявності безпечного доступу / допуску до документів та приміщень платника або безпечної можливості для можливості проведення інвентаризації (п.п 69.2² підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Якщо існує небезпека, то перевірку мають призупинити.

Крім того, ситуація складається не дуже у випадку, коли податківці нараховують платнику пеню за п.п. 129.1.2 ПКУ (тобто за донарахування податків під час перевірки). Не забувайте, що в цьому разі вона «накапає» ще й за весь період адміноскарження (п.п. 129.1.2 ПКУ).

Подаємо заперечення на акт перевірки

Платник має право надати заперечення на акт перевірки. При цьому це не обов’язково робити одразу під час його підписання. Ви цілком маєте право надати текст самих заперечень пізніше. Також до них можна додати додаткові документи, які, зокрема, але не виключно, підтверджують відсутність вини, наявність пом’якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності.

Скільки часу є на подання заперечень? Платник може подати заперечення на акт перевірки протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (п. 86.7 ПКУ).

Порада: під час підписання акта варто зазначати, що ви його підписуєте із запереченнями, повний текст яких надасте у строки, встановлені у п. 86.7 ПКУ. Крім того, можна зазначати в акті або в самих запереченнях про бажання брати участь в їх розгляді.

Також варто визнати:

До речі, порушення порядку розгляду заперечень та ненадання можливості їх подати може стати підставою для скасування ППР, винесеного за результатами спірної перевірки. Приклади: постанови Шостого апеляційного адмінсуду від 17.12.2024 у справі № 640/12900/22, Восьмого апеляційного адмінсуду від 07.11.2024 у справі № 300/3562/24, ВС від 24.07.2024 у справі № 520/10852/18. Проте вважаємо, що бажано все ж таки, щоб були ще й додаткові аргументи щодо скасування ППР.

Скільки часу можна виграти? Зазвичай податківці (а точніше їх спеціальна комісія) мають право розглядати заперечення протягом 10 робочих днів, наступних за днем отримання ними таких заперечень (п. 86.7 ПКУ).

ППР же, формально, можуть виносити протягом 5 робочих днів, наступних за днем прийняття висновку за результатами розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику в порядку, визначеному п.п. 86.7.1 та ст. 42 ПКУ (п.п. 86.7.5 ПКУ).

Отже, час, який ми можемо виграти, складається з часу, поки:

— заперечення надходитимуть фіскалам (їх так само, як і скаргу, можна відправити поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення);

— відбудеться розгляд заперечень та винесення ППР.

Повторимо:

Мінуси способу. Мінус той самий, що й один із мінусів для скарги, — ризик додаткової позапланової документальної перевірки за п.п. 78.1.5 ПКУ. І нюанси такі самі: наявність у запереченнях обставин та інформації, яка ще не досліджувалася фіскалами під час їх заходу контролю, необхідність провести додаткову перевірку з цього питання. Плюс вимога про повний або частковий перегляд результатів спірної перевірки. Звісно, про скасування ППР на етапі акта не йдеться, бо його ще не буде винесено.

Затягуємо з поданням документів під час перевірки

У цьому випадку говоримо про механізм, передбачений у п. 44.7 ПКУ. Зокрема, якщо платник під час перевірки надає документи менше ніж за 3 дні до дня її завершення або коли надіслані платником документи надходять до податківців за 3 дні до дня завершення перевірки, то така перевірка продовжується на певний строк.

Скільки часу є на подання документів? Формально ми можемо подати документи й після завершення перевірки. Зокрема, в порядку надання заперечень на акт перевірки, тобто протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (пп. 44.6, 86.7 ПКУ).

Так, дійсно, податківці навіть у цьому випадку зобов’язані врахувати надані документи під час винесення ППР, що прямо зазначено в тому ж абз. 2 п. 44.6 ПКУ. І так, можуть бути поважні причини для неданання документів. Наприклад, їх значний обсяг.

Проте фіскали частіше користуються абз. 1 п. 44.6 ПКУ: у разі, якщо під час проведення перевірки платник не надає перевіряючим документи (незалежно від причини такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронцями), вважається, що такі документи були відсутні в такого платника на час складення звітності.

Звісно, вони при цьому закривають очі на те, що йдеться не лише про строк проведення перевірки, а й про строк для надання заперечень. Але факт залишається фактом. І такий висновок загрожує донарахуваннями, оскільки виходить, що у платника нібито немає підтвердної первинки взагалі.

Крім того, у п. 44.7 ПКУ зазначено, що якщо документи від платника надійшли до податківців після завершення перевірки, то вони мають право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника.

Скільки часу можна виграти? Якщо ми надаємо документи, які вимагають перевіряючі, за 3 дні до завершення перевірки, то строк продовження перевірки залежить від типу заходу контролю. Зокрема, якщо це:

1) планова перевірка (п. 82.1 ПКУ), то для:

— великих платників можна продовжити не більш як на 15 робочих днів;

— суб’єктів малого підприємництва — не більш як на 5 робочих днів;

— інших платників — не більш як на 10 робочих днів;

2) позапланова перевірка (п. 82.2 ПКУ), то продовжити перевірку можуть на строк 3 робочих дні (у тому числі якщо перевірку вже було продовжено за інших підстав);

3) фактична перевірка (п. 82.3 ПКУ), то продовжити перевірку можуть ще на 5 діб. Увага! Для продовження строку фактичної перевірки додатково слід надавати заяву (п.п. 82.3.1 ПКУ).

Якщо все ж таки ми надаємо документи після завершення перевірки разом із запереченнями на акт, то все має відбуватися в порядку та строки для розгляду заперечень (див. вище). Крім того, бажано, щоб надання документів саме після завершення перевірки мало те чи інше обґрунтування.

Мінуси способу. Затягування з наданням документів під час перевірки може спричинити висновок про те, що у платника взагалі немає підтвердної первинки (про що ми згадували вище).

Також будьте обережні, коли вирішуєте взагалі не надавати первинку під час перевірки або протягом 10 днів після її проведення. У цьому випадку можна нарватися на ситуацію, де судді можуть узагалі не взяти такі документи до уваги. Так, наприклад, сталося в ситуації, яку ми описували, коментуючи постанову ВС від 10.02.2022 у справі № 420/6441/19 (див. «Податки & бухоблік», 2022, № 50).