Без березневих свят! У мирний час на березень 2025 року припадає один святковий день: 8 березня — Міжнародний жіночий день (субота). Тобто в мирний час у березні 2025 року мав би бути вихідний 10 березня (перенесення вихідного з 08.03.2025).
Водночас на період дії ВС було призупинено визначення святкових і неробочих днів та святково-вихідного перенесення. Тому 10 березня у 2025 році буде звичайним робочим днем, який оплачується у звичайному порядку.
Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю. До 10 березня 2025 року Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю повинен визначити підприємства та ФОП, які не виконали норматив працевлаштування осіб з інвалідністю в попередньому році, та надіслати порушникам розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій (АГС), що підлягають сплаті у зв’язку з невиконанням цього нормативу.
Розрахунок із сумою АГС надсилається Фондом в електронному вигляді Пенсійному фонду України (ПФУ), а вже той розміщує їх на порталі ПФУ в електронних кабінетах роботодавців, які не виконали норматив. Тобто кожен роботодавець має самостійно зайти на портал ПФУ та дізнатися про нараховані АГС. Сплатити ці АГС роботодавці повинні в строк до 15 квітня 2025 року.
Побачити «лист щастя» з сумою АГС роботодавець може у своєму електронному кабінеті на порталі ПФУ в розділі «Мої документи» — вкладка «Адміністративно-господарські санкції».
Перебронювання. Наприкінці листопада — на початку грудня 2024 року відбулося масштабне оновлення порядку бронювання працівників. У зв’язку з цим деяким підприємствам до кінця лютого потрібно підтвердити свою критичність та перебронювати працівників. Про те, як це зробити, читайте у статті «Як перебронювати заброньованого?» // «Податки & бухоблік», 2025, № 7.
Проте через різні причини це не всім вдається зробити вчасно. Тому Кабмін постановою від 25.02.2025 № 208 (набрала чинності 26.02.2025) дозволив підприємствам, які не змогли підтвердити критичність і перебронювати працівників до кінця лютого, зробити це до 31 березня. Причому до цієї дати бронювання працівників таких підприємств залишаються чинними.
Нові реквізити чека РРО/ПРРО. Ще наприкінці 2024 року Мінфін наказом від 22.11.2024 № 601 дещо змінив перелік обов’язкових реквізитів чеків, які мають формувати РРО/ПРРО (див. статтю «Нові реквізити фіскального чека РРО/ПРРО: вже з 1 січня?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 102).
Спочатку планувалося оновлені правила ввести з 1 січня 2025 року. Але зрозумівши, що до цієї дати просто фізично переналаштувати всі РРО/ПРРО не вдасться, Мінфін переніс впровадження своїх нововведень на початок весни (про це — у статті «Нові реквізити фіскального чека РРО/ПРРО відтермінували до 1 березня» // «Податки & бухоблік», 2025, № 3).
Отже, використовувати ці нововведення слід уже при формуванні чека РРО/ПРРО з 1 березня 2025 року. Про те, що ж має змінитися в реквізитах чеків РРО/ПРРО, читайте у статті «Нові обов’язкові реквізити чека РРО / ПРРО» // «Податки & бухоблік» 2025, № 14 (ср. ).
Надання неправомірної вигоди. 25 березня 2025 року набирає чинності Закон України від 04.12.2024 № 4112-IX, яким уносяться зміни до ПКУ. Здебільшого вони пов’язані з витратами, понесеними на підкуп службових осіб, у тому числі іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях. Так, відповідно до цих змін:
1) усім платникам податку на прибуток (тобто як високодохідникам, так і малодохідникам) заборонено враховувати при визначенні об’єкта оподаткування витрати за операціями, здійсненими з метою надання неправомірної вигоди службовій особі (у тому числі службовій особі іноземної держави). Щоб реалізувати таку заборону, з’явилася збільшуюча податкова різниця в п. 140.6 ПКУ, яку застосовують всі платники, в тому числі і малодохідники, які відмовилися від податкових різниць;
2) юрособи — резиденти Дія Сіті, які використовують податок на виведений капітал (ПнВК), повинні будуть оподаткувати ПнВК операції, де є ознаки надання неправомірної вигоди службовій особі, у тому числі службовій особі іноземної держави (пп. 141.91.2.16 і 141.91.2.17 ПКУ);
3) ФОП-загальносистемники та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, до своїх витрат також не зможуть віднести витрати, пов’язані з наданням неправомірної вигоди службовій особі (у тому числі службовій особі іноземної держави) (п.п. 177.4.5 та п. 178.3 ПКУ).
Якщо виявити витрати, пов’язані з наданням неправомірної вигоди в минулих періодах, то доведеться не лише зняти ці витрати через уточнюючу декларацію, а ще й заплатити самоштраф 9 % (18 %) від суми таких витрат.
Крім того, законодавці підкоригували розмір деяких інших штрафів. Так:
— за неподання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній буде світити штраф у розмірі не 50, а вже 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (п. 120.3 ПКУ);
— максимальний розмір штрафу за несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому звіті про контрольовані операції в разі подання уточнюючого звіту тепер визначатиметься, опираючись на одну з двох величин, яка буде меншою за розміром. А саме слід обирати між 300 розмірами прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового року (була раніше тільки ця межа), та 0,5 % суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції (п. 120.6 ПКУ).
Також вводиться нова підстава для проведення позапланової документальної перевірки. Так, з 25.03.2025 прийти на таку перевірку можуть через набрання законної сили обвинувальним вироком суду за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369 та 3692 ККУ за пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди службовій особі (п.п. 78.1.28 ПКУ).
Електронні акцизні марки. З початку наступного року контроль за переміщенням вироблених або ввезених товарів (алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах) здійснюватиметься за допомогою електронних марок акцизного податку (Закон України від 29.06.2023 № 3173-IX). Тому податківці вирішили завчасно підготуватися до цієї знаменної дати.
Для цього з 1 березня 2025 року вони запускають (див. новину на сайті ДПСУ) у тестовому режимі функціонування Електронної системи простежуваності окремих видів підакцизних товарів, яка згодом буде основою для використання електронних торгових марок.
Ціни на ліки. 1 березня набирають чинності постанови Кабміну від 14.02.2025 № 168 та від 25.02.2025 № 207, якими змінюються правила формування цін на ліки. Так, із цієї дати:
— граничні постачальницько-збутові надбавки не можуть бути вищими за 8 %, що нараховуються до оптово-відпускної ціни з урахуванням податків та зборів;
— граничні торговельні (роздрібні) надбавки, що встановлюються до закупівельних цін, мають перебувати в межах від 10 % до 35 , залежно від вартості препарату.
Також із 1 березня 2025 року на суб’єктів господарювання, що провадять діяльність у сфері оптової та роздрібної торгівлі ліками і медвиробами, не поширюється мораторій на планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю), що був уведений на період дії ВС. Тобто цих суб’єктів із початку весни можуть перевірити на дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Крім того, юрособам і ФОП, які провадять господарську діяльність з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів), забороняється:
— надання маркетингових послуг, послуг із промоції лікарських засобів, інформаційних та інших послуг, пов’язаних із реалізацією лікарських засобів кінцевому споживачу;
— використовувати практики чи методи, а також вчиняти дії, які призводять до фактичного зменшення закупівельних цін після переходу права власності на товари, включаючи використання механізмів відтермінованих знижок, кредитних нот, бонусів або інших форм зворотного коригування ціни.
Аптеки. 14 березня 2025 року набирає чинності постанова Кабміну від 10.01.2025 № 15, якою вносяться зміни до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів), затверджених постановою Кабміну від 30.11.2016 № 929.
Цими змінами:
1) виключили згадку з Ліцензійних умов про селища міського типу;
2) уточнено вимоги до загальної мінімальної площі аптек, які здійснюють роздрібну торгівлю лікарськими засобами, розташованих у селах та селищах. А саме з 14 березня загальна мінімальна площа для аптек, розташованих:
— у селищах, становить не менше 30 кв. м, а площа торговельного залу не може бути меншою за 11 кв. м (раніше площа цього залу не могла бути меншою за 13,5 кв. м);
— у селі, становить не менше 18 кв. м, із виділенням зони торговельного залу не менше 6 кв. м та зони для зберігання лікарських засобів і службово-побутової зони. До цього площа приміщення для зберігання лікарських засобів мала бути не меншою за 3,6 кв. м, а кімната для персоналу — не меншою за 2,4 кв. м;
3) визначено, що площа аптечних пунктів, розташованих у селі, не може бути меншою за 10 кв. м. До цього конкретних мінімальних меж для аптечних пунктів у селах не визначалося, і слід було опиратися на загальні вимоги щодо площі таких пунктів (не менше 18 кв. м).
