Всі сайти
За вимогами ч. 1 ст. 1014 ЦКУ комісіонер зобов’язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер має вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.
Якщо ж комісіонер продав товар на менш вигідних умовах, ніж ті, які визначив комітент, без поважних на те причин і доказової бази, що він (1) не мав можливості продати товар за погодженою ціною, (2) а його продаж за нижчою ціною попередив більші збитки, тоді
комісіонер повинен заплатити комітентові різницю між установленою комітентом ціною та фактичною ціною продажу (ч. 3 ст. 1017 ЦКУ)
Така різниця, з точки зору ст. 22 ЦКУ, є нічим іншим, як відшкодуванням завданих комітентові збитків. А точніше, неотриманим доходом, який комітент міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене комісіонером (упущена вигода) (п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦКУ).