Сільгосппродукція від населення: як оформити закупівлю

Ліміт на готівкові розрахунки з фізособою

При закупівлі с/г продукції у звичайної фізичної особи (що не є ФОП) за готівку діє 50-тисячне обмеження на готівкові розрахунки. Так,

* Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою правління НБУ від 29.12.2017 № 148.

При цьому не обмежується кількість фізосіб, з якими можуть здійснюватися готівкові розрахунки протягом дня. Тобто обмеження в 50 тис. грн стосується розрахунків протягом одного дня з однією фізособою. Придбаваючи сільгосппродукцію в декількох фізосіб протягом одного дня, можна здійснити закупівлю на загальну суму, що перевищує 50-тисячну межу (але не більше 50 тис. грн із кожною окремою фізособою) (див. також статтю «Готівкові обмеження у 10 та 50 тис. грн: як не порушити» // «Податки & бухоблік», 2024, № 80).

Слід урахувати, що якщо с/г продукцію закуповуватиме ФОП, то 50-тисячне готівкове обмеження працюватиме як у випадку, коли ФОП особисто здійснюватиме закупівлю продукції у фізособи, так і у випадку, коли закупівлю здійснюватиме підзвітна особа такого ФОП (див. також статтю «Готівка під звіт: як видати з ФОП-кишені?» // «Податки & бухоблік», 2025, № 15).

При цьому

Більше деталей знайдете у статті «Готівкові обмеження у 10 та 50 тис. грн: як не порушити» // «Податки & бухоблік», 2024, № 80.

Якщо с/г продукція закуповуватиметься підзвітною особою (юрособи чи ФОП), то також слід урахувати, що для видачі готівки під звіт на закупівлю сільгосппродукції передбачені особливі строки (п. 19 Положення № 148) — не більше 10 робочих днів з дня видачі, включаючи день її отримання під звіт. Якщо ж підзвітній особі одночасно видана готівка на відрядження і на закупівлю с/г продукції у відрядженні, тоді вказаний строк може бути продовжений до завершення відрядження.

Щодо подання та оформлення Авансового звіту вам стане в пригоді стаття «Авансовий звіт: правила складання і приклад заповнення» // «Податки & бухоблік», 2023, № 65.

Також додамо, що якщо закуповує с/г продукцію особисто ФОП, то сам собі під звіт він кошти не видає і не повинен звітувати про їх витрачання перед самим собою. А тому в цьому випадку авансовий звіт не складається. А ось правила оформлення Авансового звіту для працівників ФОП такі ж самі, як і для працівників юрособи (див. статтю «Готівка під звіт: як видати з ФОП-кишені?» // «Податки & бухоблік», 2025, № 15).

Чи потрібен РРО/ПРРО при закупівлі с/г продукції?

На перший погляд це запитання може взагалі здатися дивним. Адже при закупівлі не відбувається ані «приймання від покупця готівкових коштів», ані «видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу)», як сказано у визначенні розрахункової операції із ст. 2 Закону про РРО*. Тобто це взагалі не розрахункова операція в розумінні Закону про РРО.

* Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 № 265/95-ВР.

Проте традиційно сумніви викликає згадка в Переліку № 1336*, наприклад, про приймання від населення вторинної сировини та металобрухту. А ця операція за своєю суттю схожа на нашу.

* Постанова КМУ «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 23.08.2000 № 1336.

Так, відповідно до п. 19 Переліку № 1336 приймання вторинної сировини і металобрухту від населення можна здійснювати без застосування РРО/ПРРО, але з використанням РК і КОРО. Виходить, що КМУ, по суті, прирівнює таку операцію до розрахункової.

Також у п. 27 Переліку № 1336 фігурує «приймання від населення та реалізація через бджільницькі торговельно-заготівельні пункти продуктів бджільництва, обладнання та інвентарю для пасічників».

То як бути?

Цікавим у цьому сенсі є підхід із роз’яснення в категорії 109.15 БЗ, де податківці відповідають на запитання: «як проводиться видача готівки здавальникам сільськогосподарської продукції підприємством заготівником?».

Податківці звертаються до норми з п. 26 розд. ІІІ Положення № 148: «Підприємства, що займаються закупівлею товарів сільськогосподарської продукції, проведення розрахунків за які не врегульовано законодавством України, здійснюють видачу готівки здавальникам такої сільськогосподарської продукції за відомостями, у яких зазначаються прізвища здавальників, їх адреси, обсяги зданої продукції і сума виплаченої готівки, що підписуються здавальником».

І власне відповідь дають дзеркальну. Тобто жодної згадки про РРО/ПРРО/РК з КОРО немає. Тож,

За такою логікою,

При цьому документом, який підтверджуватиме факт готівкового розрахунку з фізособою при придбанні в неї с/г продукції, буде документ, яким підтверджується факт закупівлі с/г продукції, — та ж закупівельна відомість. Детальніше про цей документ ми ще казатимемо далі. Утім, не зайвим буде отримати з цього приводу ІПК (що РРО/ПРРО для закупівлі с/г продукції за готівку заготівельнику не потрібні).

Чи можна перерахувати кошти на розрахунковий рахунок фізособи?

Відповідно до п. 24 розд. I Інструкції № 162 за поточними, платіжними рахунками в нацвалюті фізичних осіб — резидентів здійснюються платіжні операції, які не пов’язані зі здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності.

* Інструкція про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затверджена постановою Правління НБУ від 29.07.2022 № 162.

У нашому випадку здійснюється виплата звичайній фізособі. Тобто фізособі, яка не зареєстрована як ФОП. І сама діяльність не є підприємницькою (принаймні коли кажемо про продаж фізособою надлишків власно виробленої / вирощеної с/г продукції з оподаткуванням згідно з п.п. 165.1.24 ПКУ).

Отже, враховуючи, що це виплата, не пов’язана з підприємницькою діяльністю фізособи, то перерахувати кошти фізособі на її особистий розрахунковий рахунок при закупівлі в неї власної с/г продукції можна. Але якщо при такій виплаті суб’єкт господарювання, який виплачує дохід фізособі, має право не утримувати ПДФО і ВЗ (про що йтиметься далі), то в платіжній інструкції в реквізиті «Призначення платежу» потрібно зазначити, що дохід не підлягає оподаткуванню на підставі п.п. 165.1.24 ПКУ.

Якими документами підтверджувати закупівлю?

Як було сказано вище, в п. 26 розд. ІІІ Положення № 148 є норма, що «Підприємства, що займаються закупівлею товарів сільськогосподарської продукції, проведення розрахунків за які не врегульовано законодавством України, здійснюють видачу готівки здавальникам такої сільськогосподарської продукції за відомостями, у яких зазначаються прізвища здавальників, їх адреси, обсяги зданої продукції і сума виплаченої готівки, що підписуються здавальником».

А якщо с/г продукцію закуповує ФОП, то податківці кажуть (категорія 107.05 БЗ) про оформлення закупівлі закупівельним актом або закупівельною відомістю.

Утім, вважаємо, що і підприємство може оформити саме закупівельний акт (у разі закупівлі в однієї особи, див. нижче).

Тож закупівлю оформлюють:

— або закупівельним актом. Форма закупівельного акта наведена в додатку 5 до Методичних рекомендацій, затверджених наказом Мінекономінтеграції від 17.06.2003 № 157. Вона має рекомендаційний характер, а тому її можна доповнювати необхідними реквізитами. Перелік реквізитів та приклад заповнення закупівельного акта ви можете знайти в статті «Придбання зерна у члена фермерського господарства: чи допустимо?» // «Податки & бухоблік», 2025, № 32 (ср. );

— або закупівельною відомістю. Так, у п. 26 Положення № 148 сказано про відомості, у яких зазначаються прізвища здавальників, їх адреси, обсяги зданої продукції і сума виплаченої готівки, що підписуються здавальником (див. вище). Але форму такої відомості не затверджено. Тому цей документ можна оформити в довільній формі.

Закупівельний акт використовуватиметься, коли здійснюється закупівля сільгосппродукції в невеликої кількості осіб за день. Один акт складається на закупівлю продукції в однієї особи. Покупцям, які за один день закуповують продукцію в багатьох фізосіб, стане у пригоді саме закупівельна відомість. Її одну можна складати на всіх фізосіб, у яких було закуплено с/г продукцію за один день.

При цьому який би документ ви не обрали, як зазначають податківці у своїх роз’ясненнях (див. зокрема, категорію 107.05 БЗ), цей документ повинен містити, зокрема, такі дані:

— місце укладання угоди (місце закупки);

— прізвище, ім’я, по батькові продавця;

— найменування продукції;

— ціну одиниці продукції;

— обсяг проданої продукції;

— суму виплачених коштів;

— підпис продавця про отримання цих коштів.

У цьому документі, за роз’ясненнями податківців, слід також зазначити:

— реєстраційний номер облікової картки платника податків — продавця сільськогосподарської продукції або серію (за наявності) та номер паспорта (якщо продавець через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний контролюючий орган і має відмітку у паспорті);

— реквізити Довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок (форма № 3ДФ, затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 17.01.2014 № 32) (за її наявності);

— загальну суму нарахованого доходу та суму утриманого при виплаті коштів податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військового збору (ВЗ) (якщо вони утримувалися).

Якщо закупівля здійснюється підзвітною особою, то ці документи підзвітна особа має надати разом з авансовим звітом.

За яких умов можна не утримувати ПДФО і ВЗ та коли потрібна довідка за ф. № 3 ДФ?

Якщо суб’єкт господарювання (юрособа чи ФОП) закуповує сільгосппродукцію у звичайної фізособи, то він є податковим агентом щодо доходу, який виплачується фізособі-продавцю. Щодо оподаткування доходів від продажу с/г продукції керуємось п.п. 165.1.24 ПКУ. При цьому ПКУ встановлені різні вимоги для продукції рослинництва та тваринництва.

Закупівля продукції рослинництва. Відповідно до п.п. 165.1.24 ПКУ не включаються до оподатковуваного доходу фізособи доходи, отримані від продажу власної с/г продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, для ведення:

— садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва;

— особистого селянського господарства та/або на земельних частках (паях), виділених у натурі (на місцевості).

При продажу власної с/г продукції (крім продукції тваринництва) отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 12 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (для 2025 року — 96000 грн). У разі перевищення — фізособа-продавець самостійно (!) має подати контролюючому органу декларацію про майновий стан і доходи і сплатити ПДФО та ВЗ з суми перевищення.

А для податкового агента важливим є те, що для того, щоб він мав право не утримувати ПДФО та ВЗ з доходу фізособи від продажу нею с/г продукції рослинництва,

Довідка видається особисто власнику с/г продукції сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад за його податковою адресою (місцем проживання) строком на 5 років. Оригінал довідки зберігається у власника с/г продукції протягом строку позовної давності з дати закінчення дії такої довідки.

Якщо така довідка є (і податковий агент отримав її копію), то тоді дохід від продажу с/г продукції виплачуємо фізособі без оподаткування ПДФО та ВЗ. Водночас суму доходу потрібно зазначити в додатку 4ДФ з ознакою доходу «148».

Якщо довідки немає, з доходу слід утримати ПДФО за ставкою 18 % та ВЗ за ставкою 5 %. Ознака доходу в додатку 4ДФ така ж сама — «148».

Закупівля продукції тваринництва. Якщо йдеться про продаж фізособою власної продукції тваринництва груп 1 — 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, то отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом фізособи, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (п.п. 165.1.24 ПКУ) (для 2025 року — 400000 грн). Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки про наявність земельних ділянок.

Якщо дохід більше, то фізособа-продавець уже має керуватися приписами останніх двох абзаців п.п. 165.1.24 ПКУ.

Але для суб’єкта господарювання, який закуповує таку продукцію у фізособи, головним є те, що

Більше деталей знайдете у статті «Закупівля сільгосппродукції у населення: оподаткування» // «Податки & бухоблік», 2025, № 41.