Продаж основних засобів юрособою-єдиноподатником

Види діяльності для продажу

Перш за все зазначимо, що продаж ОЗ не заборонено платникам ЄП. Про це свідчить той факт, що у п. 292.2 ПКУ містяться прямі вказівки, як визначати величину ЄП-доходу в цьому випадку. Це підтверджують і податківці у листі ДПСУ від 06.03.2024 № 1170/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК.

Для здійснення певної діяльності на спрощеній системі інформація про неї має бути внесена у Реєстр платників ЄП. У разі здійснення видів діяльності, не зазначених у Реєстрі платників ЄП, єдиноподатник має перейти на загальну систему оподаткування (п.п. 7 п.п. 298.2.3 ПКУ).

Тому коли юрособа-єдиноподатник приймає рішення продати власний ОЗ, то в неї відразу виникає запитання:

На наш погляд, для продажу об’єктів ОЗ вносити у Реєстр платників ЄП спеціальний «торговельний» КВЕД необхідності немає.

Аргументуємо це тим, що:

— юрособа не збирається займатися діяльністю з продажу ОЗ. Така операція є епізодичною;

— сам об’єкт ОЗ взагалі був придбаний для використання в діяльності підприємства, а не з метою перепродажу. А необхідність продажу виникла уже з часом після використання певного об’єкта.

Враховуючи все це, вважаємо, що ототожнювати одиничні випадки продажу об’єкта ОЗ зі здійсненням певної торгової діяльності, наприклад роздрібної торгівлі, неправильно. Таку операцію варто класифікувати як разову операцію, обумовлену здійсненням іншої господарської діяльності підприємства.

Добре, що з цим твердженням на сьогодні згодні й податківці. Вони такі разові операції з реалізації ОЗ не розцінюють як окремий вид економічної діяльності (див. листи ДПСУ від 09.06.2021 № 2308/ІПК/99-00-18-04-03-06, від 27.06.2018 № 2902/6/99-99-12-02-03-15/ІПК). А тому не вбачають порушення ЄП-правил при продажу ОЗ без наявності спеціалізованих торгових кодів у Реєстрі платників ЄП.

Проте, щоб не було проблем, краще отримати ІПК з аналогічними висновками на свою адресу. Детальніше про це див. «Продаж неліквідів (об’єктів основних засобів) єдиноподатником» // «Податки & бухоблік», 2024, № 16.

Загальні правила оподаткування

Юрособи — платники ЄП групи 3 визначають об’єкт оподаткування ЄП при продажу ОЗ по-особливому. А саме, якщо продається об’єкт ОЗ, який був у використанні:

— менше 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, то в оподатковуваний дохід потрапляє уся сума коштів, отриманих від продажу ОЗ (абзац перший п. 292.2 ПКУ);

— більше 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, то дохід визначають не в сумі отриманої виручки, а як різницю між сумою коштів, отриманих від продажу, і залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу (абзац другий п. 292.2 ПКУ).

Причому у 12-місячний строк використання ОЗ для розрахунку доходу слід брати весь строк використання ОЗ підприємством, а не тільки строк використання такого активу при перебуванні у статусі платника ЄП. Тобто якщо підприємство придбало і почало використовувати ОЗ ще до переходу в єдиноподатники, то у 12-місячному періоді враховують і період їх роботи на загальній системі оподаткування (див. лист ГУ ДПС у Вінницькій обл. від 14.09.2021 № 3440/ІПК/02-32-18-03-13).

Визначати оподаткований дохід при продажу ОЗ платник ЄП має за касовим методом, тобто на дату отримання коштів від покупця в касу або на рахунок у банку (п. 292.6 ПКУ).

Такий дохід від продажу ОЗ є складовою загального ЄП-доходу й оподатковується (у його складі) за тією ж ставкою ЄП, яку застосовує підприємство-єдиноподатник (тобто за ставкою ЄП 3 % або 5 %).

Визначаємо ЄП-дохід від продажу ОЗ

У загальному випадку для того, щоб визначити розмір оподатковуваного доходу у випадку продажу ОЗ юрособою — платником ЄП, слід мати інформацію про два показники:

1) суму коштів, отриману від продажу ОЗ. Визначаючи її, варто пам’ятати, що:

— цей показник потрібний при продажу ОЗ, який використовували як більше 12 місяців, так і менше. У першому випадку це буде базою для розрахунку ЄП, а у другому — однією із складових, потрібних для визначення цієї бази;

— враховується саме сума коштів, яка встановлена згідно з договором про продаж ОЗ. Немає необхідності спиратися на показник оціночної вартості. Адже ні ПКУ, ні інші нормативно-правові акти не містять такої вимоги.

Враховуючи все це, констатуємо:

Цей висновок прямо підтверджують і податківці у БЗ 108.05, листі ГУ ДПС у Чернівецькій обл. від 07.06.2021 № 2274/ІПК/24-13-18-04-13;

2) залишкову балансову вартість ОЗ.

Цей показник разом із виручкою від продажу ОЗ потрібний тільки тоді, коли юрособа — платник ЄП продає ОЗ, що використовувала більше 12 місяців з дати введення в експлуатацію.

Щоб платники ЄП могли визначити залишкову вартість ОЗ, їм слід орієнтуватися на залишкову вартість, визначену за правилами НП(С)БО 7 «Основні засоби». Тобто таким показником буде різниця між первісною (переоціненою) вартістю ОЗ і сумою накопиченої амортизації (зносу) (п. 4 НП(С)БО 7).

Оскільки залишкова вартість ОЗ є доволі важлива для визначення об’єкта оподаткування ЄП, то платників ЄП, які продають ОЗ, цікавить питання:

В абзаці другому п. 292.2 ПКУ говориться, що слід брати залишкову вартість, що склалася на день продажу ОЗ. Але це фізично не можливо. Адже за правилами бухобліку, амортизація нараховується щомісячно і припиняє нараховуватися з місяця, що настає за місяцем вибуття об’єкта ОЗ (п. 29 НП(С)БО 7). Тому для розрахунку оподатковуваного доходу, на наш погляд, слід брати залишкову балансову вартість з урахуванням амортизації, нарахованої за останній місяць експлуатації об’єкта ОЗ.

Також варто пам’ятати, що, за правилами бухобліку, підприємство може завчасно (ще до того, як настане місяць продажу ОЗ) перевести ОЗ, що підлягають реалізації, до складу необоротних активів, утримуваних для продажу (це робиться, тільки коли об’єкт ОЗ, що реалізується, відповідає критеріям п. 1 розд. ІІ НП(С)БО 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність»). Так от, в цьому випадку нараховувати амортизацію таких ОЗ підприємство припинить раніше місяця їх реалізації, а саме з наступного місяця після переведення до об’єктів, утримуваних для продажу (Дт 286). Адже на необоротні активи, утримувані для продажу, амортизацію не нараховують (п. 6 розд. ІІ НП(С)БО 27).

Якщо ж переведення ОЗ до складу необоротних активів, утримуваних для продажу, відбудеться в місяці продажу, то тоді припинення амортизації збігатиметься з місяцем продажу такого активу.

Продаж особливих ОЗ

Продаж землі. Земля, за правилами бухобліку, є ОЗ, на який не нараховується амортизація. Тому податківці кажуть, що такий об’єкт продажу, як земля, не має залишкової вартості. І тому дохід від продажу землі має визнаватися з усієї продажної вартості, а не з різниці (див., зокрема, листи ДПСУ від 14.10.2024 № 4800/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК, ДФСУ від 17.10.2018 № 4457/6/99-99-12-02-03-15/ІПК).

Тут можна сперечатися тільки з аргументацією фіскалів. Але це не говорить, що фіскали не праві в суті висновку: об’єкт для ЄП — уся виручка від продажу. Річ у тому, що спеціальні правила визначення ЄП-доходу із 292.2 ПКУ встановлені для ОЗ в розумінні ПКУ. А земля, на жаль, такою не є. Адже у п.п. 14.1.138 ПКУ, у якому міститься трактування поняття «основні засоби», чітко сказано, що земля не належить до таких активів. Тому констатуємо, що

Продаж МНМА. Проблема із оподаткуванням ЄП продажу малоцінних необоротних матеріальних активів (МНМА) співзвучна з проблемою із оподаткуванням ЄП продажу земділянок.

Справа в тому, що за податковими правилами МНМА не підпадають під поняття «основні засоби», яке містить п.п. 14.1.138 ПКУ. Адже за цим визначенням до кола ОЗ не належать матеріальні активи, очікуваний строк служби яких більше 1 року і вартість яких не перевищує 20000 грн. А саме такі активи в більшості випадків і відносять до МНМА.

Таким чином,

До відома! За бухгалтерськими правилами, підприємство має право встановити будь-який вартісний критерій (як у 20000 грн, так і в іншому розмірі — наприклад, меншому) для розмежування ОЗ і МНМА. Але цей факт ніяк не впливає на визначення ОЗ за податковими правилами. Тому продаючи актив, який за правилами бухобліку є ОЗ, слід чітко проаналізувати, чи є він таким для цілей оподаткування. І якщо він таким не є (тобто первісна вартість такого активу при введенні в експлуатацію була меншою 20000 грн), то на продаж такого активу поширювати правила визначення ЄП-доходу від продажу ОЗ (встановлені п. 292.2 ПКУ) не можна.

Продаж транспортних засобів. Транспортні засоби точно є ОЗ. Тому на них правила визнання ЄП-доходу із п. 292.2 ПКУ, однозначно, поширюються. Інша справа, що транспортні засоби (автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли) є підакцизними товарами (п. 215.1, п.п. 14.1.145 ПКУ). А як всім відомо, спрощенцям, у тому числі і юрособам, продаж таких товарів заборонено (п.п. 3 п.п. 291.5.1 ПКУ).

У зв’язку з цим виникає запитання: чи можна на ЄП продавати такі активи?

Податківці не вбачають у продажу підприємством-єдиноподатником транспортних засобів, які обліковуються на балансі у складі ОЗ, порушення правил перебування на спрощеній системі оподаткування (БЗ 108.01.05, БЗ 108.05, листи ГУ ДПС у Дніпропетровській обл. від 16.04.2021 № 1564/ІПК/04-36-18-04-11 і ГУ ДПС у Миколаївській обл. від 04.05.2020 № 1791/ІПК/14-29-04-03-24).

Особливості визначення ЄП-доходу

Мінімізація доходу. Звичайно, кожне підприємство, яке продає ОЗ, має намір при такому продажу сплатити якнайменшу суму податку. У платників ЄП, враховуючи правила визначення оподаткованого доходу, для цього є декілька варіантів:

1) продати ОЗ доволі дешево. Адже граничної мінімальної межі, за яку має право продати об’єкт ОЗ підприємство-єдиноподатник, наприклад не нижче оціночної вартості, законодавство не містить (БЗ 108.05).

При цьому, якщо мова йде про продаж ОЗ, що використовувався:

— менше 12 місяців, то цими діями платник ЄП може лише зменшити розмір податку, який слід сплатити до бюджету. Адже при продажу таких ОЗ чим менший розмір договірної вартості, тим меншу суму ЄП доведеться сплатити до бюджету;

— більше 12 місяців, то цими діями можна не просто зменшити суму ЄП, яку слід сплатити до бюджету, а взагалі уникнути такої сплати. Так станеться у тому випадку, коли договірна вартість буде меншою за залишкову або дорівнюватиме їй.

Щоправда, у ПДВ-обліку при дешевих продажах юрособам-єдиноподатникам (на ставці ЄП 3 % — платникам ПДВ) слід враховувати правило мінбази (абзац другий п. 188.1 ПКУ). А саме їм доведеться дотягнути нарахування ПДВ до розміру мінбази (залишкової вартості за даними бухобліку на початок місяця продажу). Деталі шукайте у «Дешеві продажі та ПДВ» // «Податки & бухоблік», 2025, № 36;

2) збільшити залишкову вартість ОЗ. Щоб мінімізувати сплату ЄП при продажу ОЗ, строк використання якого більше 12 місяців, підприємство може також збільшити інший показник, який бере участь розрахунку ЄП-доходу, а саме — збільшити залишкову вартість такого активу. Для цього підприємству слід провести переоцінку (дооцінку) ОЗ, що буде продаватися. Детально про це читайте у «Єдиноподатник дооцінює основні засоби перед продажем» // «Податки & бухоблік», 2025, № 22 (ср. ).

Часткова оплата. Добре, коли оплата за проданий ОЗ надходить одним платежем після передачі ОЗ покупцю або перед його передачею. Тоді визначити ЄП-дохід не складно. Якщо ОЗ використовували менше 12 місяців, тоді оподатковуєте всю вартість отриманої виручки. Якщо ж більше, — то різницю між виручкою і залишковою вартістю проданого ОЗ.

Але доволі часто оплата за продані ОЗ надходить частинами протягом декількох періодів (кварталів). Тоді в один момент визначити розмір ЄП-доходу не вдасться. Його доведеться визначати також частинами — у періодах (кварталах) отримання часткової оплати (лист ДФСУ від 17.10.2018 № 4457/6/99-99-12-02-03-15/ІПК).

Причому якщо оплата надходить частинами за ОЗ, які використовувалися більше 12 місяців, то податківці погоджувалися з можливістю відображення ЄП-доходу частинами — пропорційно частині оплати, що надходить. І пропонували включати до складу ЄП-доходу різницю між сумою (частиною) отриманої оплати і частиною залишкової вартості об’єкта, що припадає на неї (розрахованою пропорційно частці отриманої оплати) (див. БЗ 108.01.02). Незважаючи на те, що ця консультація діяла до 23.05.2020, її висновки і зараз не втратили актуальності.

Наприклад, якщо договірна вартість ОЗ без ПДВ складає 200000 грн і залишкова вартість 140000 грн, а оплата надходить в два етапи: 140000 грн (70 % — у II кварталі) і 60000 грн (30 % — у IІІ кварталі), то дохід буде визначатися так:

— у II кварталу він становитиме 42000 грн (140000 грн - 140000 грн х 0,7);

— у IІІ кварталі — 18000 грн (60000 грн - 140000 грн х 0,3).

Якщо кошти за проданий ОЗ надходитимуть поступово, то підприємство може розтягнути період, протягом якого він оподатковуватиме ЄП таку операцію. А якщо, наприклад, ця операція відбуватиметься наприкінці року і загальний дохід від продажу ОЗ може вплинути на право перебування підприємства на ЄП, то часткова оплата і часткове визнання доходу від реалізації ОЗ може врятувати право підприємства бути на ЄП.

Крім того, при частковій оплаті протягом значного періоду може так статися, що неоподатковувана операція з продажу ОЗ перетвориться на оподатковувану. Деталі шукайте у «Дешеві продажі основних засобів юрособою-спрощенцем» // «Податки & бухоблік», 2025, № 36.