Бухоблік і фінзвітність юрособи-єдиноподатника

Юрособи-єдиноподатники і спрощена фінзвітність

На сьогодні Закон про бухоблік* узагалі не виділяє єдиноподатників в окрему категорію підприємств і не дозволяє їм вести бухоблік та подавати фінансову звітність у порядку, встановленому законодавством про спрощену систему обліку і звітності. Тож юрособи — платники ЄП групи 3 повинні вести бухгалтерський облік та складати фінансову звітність за загальними правилами.

* Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV.

Поготів наразі єдиноподатники групи 3 за ставками 3 % і 5 % прямо не названі ні у п. 2 Порядку № 419*, ні у п.п. 2 п. 2 розд. І НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність» серед тих, хто може складати суто фінзвітність мікропідприємства у складі форм № 1-мс і № 2-мс (див. статтю «Єдиноподатники! Для фінзвітності — орієнтуйтеся на категорію підприємства» // «Податки & бухоблік», 2022, № 93).

* Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою Кабміну від 28.02.2000 № 419.

Відтак, натепер усі юрособи-єдиноподатники групи 3 за ставками 3 % і 5 % повинні звітувати залежно від своєї бухгалтерської категорії, а не за фактом перебування в лавах спрощенців. Позаяк, повторимо, Закон про бухоблік не виділяє єдиноподатників в окрему класифікаційну групу підприємств. Тому

Адже у переважній більшості саме до цих двох класифікаційних груп (мікро- та малих підприємств) належать юрособи-єдиноподатники групи 3.

А це означає, що мікро- і малі юрособи-єдиноподатники (крім МСФЗ-зобов’язаних) можуть складати та подавати скорочену фінзвітність згідно з НП(С)БО 25 (ч. 3 ст. 11 Закону про бухоблік, п. 2 Порядку № 419, п. 2 розд. ІІ НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності») (див. табл. 1).

Водночас юрособи-єдиноподатники, визнані відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік мікро- та малими підприємствами, можуть застосовувати спрощений План рахунків, затверджений наказом Мінфіну від 19.04.2001 № 186. Однак за умови, що складають фінзвітність за НП(С)БО 25.

А мікроєдиноподатники, які звітують за НП(С)БО 25, можуть скористатися обліковими послабленнями, передбаченими п. 7 розд. I НП(С)БО 25 (про них далі), та подавати спрощену фінансову звітність виключно за рік — не пізніше 28 лютого, що настає за звітним роком (п. 2 Порядку № 419).

Натомість за бажання і мікро-, і малі підприємства можуть складати повну фінзвітність (п. 2 розд. ІІ НП(С)БО 1). Свій вибір такі підприємства обов’язково закріплюють у наказі про облікову політику (див. статтю «Облікова політика підприємства — 2024: визначаємо, переглядаємо, змінюємо» // «Податки & бухоблік», 2024, № 4). І якщо вирішено звітувати за повною формою, тоді в усьому доведеться підпорядковуватися вимогам НП(С)БО 1. Тобто складати річну фінансову звітність у складі п’яти форм і щокварталу подавати проміжну фінзвітність у складі двох форм (п. 2 Порядку № 419, п. 2 розд. II НП(С)БО 1). А мікропідприємства за таких обставин втрачають усі привілеї, встановлені для них п. 7 розд. I НП(С)БО 25. І в купі з малими не можуть застосовувати спрощений План рахунків.

Нагадаємо, що проміжну фінансову звітність (за I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) подають не пізніше 30-го числа місяця, що настає за звітним кварталом (п. 5 Порядку № 419).

І ще! Юрособи, які перебувають на ЄП групи 3, подають фінансову звітність лише органам статистики (див. табл. 1). Подавати фінзвітність у податкову підприємствам — платникам ЄП не потрібно. Адже — це обов’язок суто платників податку на прибуток.

Таблиця 1. Юрособи-єдиноподатники — надавачі спрощеної фінзвітності

Як визначити категорію підприємства?

Критерії поділу підприємств за їх величиною — мікро-, малі, середні та великі — установлені ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік (див. статтю «Визначаємо категорію підприємства для фінзвітності за 2025 рік» // «Податки & бухоблік», 2025, № 13).

Для віднесення підприємства до тієї чи іншої категорії достатньо відповідати двом критеріям з трьох (ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік). Критерії, визначені в євро, перераховують за середнім за період курсом НБУ (див. bank.gov.ua/ua/markets/exchangerate-chart).

Для підприємств, які працюють не один рік, порядок переходу з однієї групи в іншу встановлений ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік. Головне правило:

Якщо дворічної невідповідності немає, то підприємство залишається у складі раніше обраної групи — категорію не змінює.

Переходити із групи в групу протягом року не можна. Для аналізу критеріїв потенційної групи переходу використовують показники саме річної фінзвітності за рік, що передує звітному. А це означає, що попрощатися зі старою категорією можна тільки з початку наступного року, тобто з 1 січня. Звичайно, за умови, що два роки поспіль підприємство не відповідає старим критеріям.

Щодо фінзвітності-2025, то на невідповідність критеріям групи перебування слід протестувати показники річної фінзвітності за 2023 і 2024 роки (див. табл. 2). І тільки при дворічній невідповідності змінити свій статус.

Таблиця 2. Класифікуємо мікро- і мале підприємство за підсумками 2023 і 2024 років

Тоді тут спрацьовує друге правило:

Тобто для фінзвітності за 2025 рік слід орієнтуватися на дані фінансової звітності за 2024 рік (див. табл. 3).

Підприємства, які створені у 2023 і 2024 роках, у 2025 році зберігають первісно встановлену розмірність. Адже новоутворені підприємства для встановлення своєї категорії застосовують показники на дату складання першої річної фінзвітності. Тобто ті, хто створений у 2023/2024 році, беруть дані фінзвітності за 2023/2024 рік, а хто у звітному 2025 році — візьмуть показники із фінзвітності за 2025 рік.

Таблиця 3. Статус підприємства для фінзвітності-2025

Тож підсумуємо: з метою складання фінзвітності за звітний 2025 рік підприємству слід перевірити на відповідність критеріям групи перебування показники річної фінзвітності за 2023 та 2024 роки. І лише у разі, коли підприємство два роки поспіль (і 2023, і 2024 рік) не відповідало критеріям обраної категорії, змінити свій статус. Приналежність підприємства встановлюємо виходячи з показників категорії другого року невідповідності. А таким є 2024 рік.

Для фінзвітності за 2026 рік на предмет невідповідності слід буде проаналізувати дані річної фінзвітності за 2024 і 2025 роки.

Про наслідки втрати і набуття мікростатусу читайте у статті «З мікро- в малі та навпаки: мігруємо із групи в групу» // «Податки & бухоблік», 2022, № 7 (ср. ).

Преференції для мікропідприємств за НП(С)БО 25

За нормами п. 7 розд. I НП(С)БО 25 мікропідприємства можуть:

1) обліковувати необоротні активи тільки за первісною вартістю (без урахування зменшення корисності та переоцінки до справедливої вартості);

2) не створювати забезпечення майбутніх витрат і платежів (на виплату наступних відпусток працівникам, виконання гарантійних зобов’язань тощо), а визнавати відповідні витрати в періоді їх фактичного понесення;

3) включати поточну дебіторську заборгованість до підсумку Балансу за її фактичною сумою, тобто без розрахунку резерву сумнівних боргів.

А позаяк у мікропідприємства є право вибору, то воно повинне вирішити — застосовувати положення п. 7 розд. I НП(С)БО 25 чи діяти, як усі. Відповідно

Якщо, скажімо, мікропідприємство вирішило не створювати забезпечення на виплату відпусток працівникам (резерв відпусток), то в наказі про облікову політику має так і записати: «не створюємо забезпечення на виплату наступних відпусток працівникам». Врахуйте! За замовчуванням облікові спрощення з п. 7 розд. I НП(С)БО 25 не діють.

Докладно про облікову політику читайте у статті «Облікова політика підприємства — 2024: визначаємо, переглядаємо, змінюємо» // «Податки & бухоблік», 2024, № 4.