На сьогодні Закон про бухоблік* узагалі не виділяє єдиноподатників в окрему категорію підприємств і не дозволяє їм вести бухоблік та подавати фінансову звітність у порядку, встановленому законодавством про спрощену систему обліку і звітності. Тож юрособи — платники ЄП групи 3 повинні вести бухгалтерський облік та складати фінансову звітність за загальними правилами.
* Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV.
Поготів наразі єдиноподатники групи 3 за ставками 3 % і 5 % прямо не названі ні у п. 2 Порядку № 419*, ні у п.п. 2 п. 2 розд. І НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність» серед тих, хто може складати суто фінзвітність мікропідприємства у складі форм № 1-мс і № 2-мс (див. статтю «Єдиноподатники! Для фінзвітності — орієнтуйтеся на категорію підприємства» // «Податки & бухоблік», 2022, № 93).
* Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою Кабміну від 28.02.2000 № 419.
Відтак, натепер усі юрособи-єдиноподатники групи 3 за ставками 3 % і 5 % повинні звітувати залежно від своєї бухгалтерської категорії, а не за фактом перебування в лавах спрощенців. Позаяк, повторимо, Закон про бухоблік не виділяє єдиноподатників в окрему класифікаційну групу підприємств. Тому
юрособи, які перебувають на ЄП групи 3, мають вести бухоблік і подавати фінзвітність у звичайному порядку — залежно від того, до якої категорії підприємств вони належать: мікро- чи малих
Адже у переважній більшості саме до цих двох класифікаційних груп (мікро- та малих підприємств) належать юрособи-єдиноподатники групи 3.