За загальним правилом рахувати МПЗ мають не всі без винятку спрощенці, а лише ті, хто володіє та користується у своїй діяльності сільгоспугіддями (пп. 14.1.1142 та 14.1.233 ПКУ), тобто ріллею, сіножатями, пасовищами та багаторічними насадженнями та перелогами (БЗ 107.01.10).
Якщо платник ЄП узагалі не має справу із землею чи має, але вона не віднесена до когорти сільгоспугідь, тобто він користується тільки несільгоспземлями (наприклад, землями житлової та громадської забудови, водного фонду, промисловості, транспорту, енергетики тощо), то рахувати МПЗ йому не слід.
Втім, ФОП-спрощенцям не достатньо для розрахунку МПЗ просто володіти чи взяти в користування землю. Вони повинні також безпосередньо використовувати сільгоспугіддя у підприємницькій діяльності. Як саме оформлено право користування чи власності на таку землю (земля взята у користування у статусі ФОП чи від імені фізособи, що створила ФОП, та/або належить цій фізособі), значення не має. Якщо ФОП використовує землю у госпдіяльності, то за неї має рахувати МПЗ.
Коли ж сільгоспугіддя у діяльності ФОП не задіяні, то МПЗ за неї ФОП не рахує
На цьому наголошують і податківці (БЗ 107.01.05).
Водночас це не означає, що за такі сільгоспугіддя МПЗ не рахується. За таку землю МПЗ рахувати доведеться, але не у статусі ФОП, а у статусі фізособи-громадянина. Фізособі МПЗ нарахує податкова шляхом направлення ППР до 1 липня. Звичайно, якщо такі землі не звільнені від розрахунку МПЗ.
Для юросіб-спрощенців все простіше. Рахувати МПЗ їм слід за сам факт володіння чи отримання у користування сільгоспугідь. Факт безпосереднього використання такої землі у діяльності для розрахунку МПЗ не потрібний.