Пальне для генератора: зберігання без ліцензії
Вже котрий рік війна не дає нормально працювати суб’єктам господарювання в Україні, зокрема примушуючи до використання генераторів. Тому законодавці свого часу прийняли низку пільг і послаблень, пов’язаних з генераторами. Зокрема, вони стосуються операцій зі зберігання пального для генераторів. Про це зараз і поговоримо.
З декларацією чи без. Оскільки види пального, які використовуються для живлення генераторів, як правило, належать до підакцизних товарів, то операції із таким пальним підпадають під дію спеціального Закону. Донедавна це був Закон № 481*, а з 27.07.2024 його частково, а з 2025 року вже повністю замінив Закон № 3817**.
За нормами цих законів операції зі зберігання пального підпадають під ліцензування. Водночас у ст. 18 Закону № 481 були додані спеціальні норми щодо зберігання пального для генераторів під час воєнного стану. Потім ті ж самі норми практично без змін успадкував Закон № 3817.
Отже, нагадуємо чинну редакцію п. 24 розд. ХІІІ Закону № 3817, де передбачено, що на період дії воєнного стану в Україні та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування:
1) госпсуб’єкт має право зберігати пальне для заправлення генератора в обсязі до 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений генератором, без отримання дозвільних документів (і зокрема, без ліцензії на право зберігання пального);
2) зберігання пального для генератора в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений генератором, здійснюється суб’єктом господарювання на підставі декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального (далі — декларація), яка безоплатно подається до територіального органу ДПСУ.
Право на зберігання пального для генератора в обсязі понад 2000 л на об’єкті набувається з моменту подання декларації до територіального органу ДПСУ!
Детальніше щодо декларації читайте нижче.
А тут ще звернемо вашу увагу на такий момент:
мова в п. 24 розд. ХІІІ Закону № 3817 йде не про граничний обсяг ємностей, а про граничний обсяг пального (!), що в них зберігається
Тож, наприклад, якщо ви у п’ятикубовій ємності зберігаєте пальне для генераторів, обсяг якого не перевищує два куби (2000 л), то декларація / ліцензія вам не потрібна…
Декларація: коли, як, куди
Загальні відомості. Отже, для другого випадку («понад 2000 л») п. 24 розд. ХІІІ Закону № 3817 визначено перелік «суб’єктно-ідентифікаційних» відомостей, які мають зазначатись у декларації:
— для юридичних осіб — найменування, код згідно з ЄДРПОУ, місцезнаходження;
— для ФОП — П. І. Б., місцезнаходження (адреса місця проживання (перебування), за якою здійснюється зв’язок з ФОП), РНОКПП або серія та/або номер паспорта (для фізосіб, які мають право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);
— для осіб, уповноважених на ведення обліку діяльності за договорами про спільну діяльність без утворення юрособи, та осіб, які є відповідальними за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договорів, — найменування та код уповноваженої особи згідно з ЄДРПОУ і податковий номер, наданий такій особі під час взяття на облік договору згідно з п. 63.6 ПКУ;
— для іноземних госпсуб’єктів — найменування та податковий номер постійного представництва.
Місткість та місцезнаходження резервуарів! Окрім цих відомостей, у декларації необхідно зазначити також загальну місткість резервуарів та ємностей для зберігання пального та їх фактичне місцезнаходження!
Кілька зауважень. Гадаємо, мова йде про місткість резервуарів та ємностей, в яких зберігається пальне для генераторів, хоча буквально написано «пального», тож можна розуміти широко. У будь-якому випадку загальна місткість бути більшою за два куби (2000 літрів). Нормативи не вимагають подавати до ДПС інформацію у разі зміни після подання декларації загальної місткості резервуарів та ємностей…
Форма і адресат. Ця декларація складається у довільній формі та подається за вибором госпсуб’єкта нарочно, поштою або в електронному вигляді за ст. 42 ПКУ до відповідного територіального органу ДПСУ.
У консультації в БЗ 113.04 податківці уточнили, що
декларація подається госпсуб’єктами (у тому числі й тими, які перебувають на обліку в Міжрегіональних управліннях ДПС по роботі з ВПП) до Головних управлінь ДПС в областях та м. Києві за місцем здійснення зберігання пального
І додали, що декларація подається до початку здійснення зберігання пального, яке споживається для заправлення генератора!..
Ті, хто без декларації: обережно з повідомленням фіскалів!
Стара-нова незаконна вимога. Нагадуємо, що фіскали і за часів дії Закону № 481 незаконно вимагали від зберігачів генераторного пального в обсязі до 2000 л повідомляти їм про зберігання такого пального.
Після набуття чинності Законом № 3817 фіскали зробили «рімейк» своєї старої консультації на тему: чи зобов’язані госпсуб’єкти повідомляти ДПС про зберігання пального для електрогенераторної установки в обсязі до 2000 літрів та яким чином?
Звісно, зі згадкою «генераторних» норм вже із Закону № 3817, фіскали пишуть, що зобов’язані. І що
«суб’єктам господарювання необхідно повідомити ДПС про зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі до 2000 літрів будь-яким засобом зв’язку»
(БЗ 113.04).
Звісно, ні з норм Закону № 3817, ні з інших нормативів обов’язок повідомляти ДПС про зберігання генераторного пального в обсязі до 2000 л ніяк не випливає. Це суцільна вигадка фіскалів. Стару консультацію, яка містила таку ж незаконну вимогу, ми коментували: див. «Зберігаєте до 2000 л пального для генераторів? (Не)звертайтеся до ДПС!» // «Податки & бухоблік», 2023, № 104. Тож, за бажання, можете там прочитати детальніше щодо незаконності цієї вимоги-вигадки.
Будьте обачні. А ми вкотре радимо не вестися на це і не шукати собі «пальних пригод»! Адже за неповідомлення (бо вимога незаконна) ніяких санкцій не передбачено. А от у разі повідомлення — будете «на гачку» у фіскалів і матимете більше шансів потрапити під «пальну» перевірку…
Що таке «об’єкт»?
Оскільки в нормі п. 24 розд. ХІІІ Закону № 3817 мова йде про зберігання пального «на кожному об’єкті, що забезпечений генератором», то важливо знати:
що мають законодавці на увазі під «об’єктом». Скажімо, усі будівлі чи споруди госпсуб’єкта, розташовані на конкретній території, чи кожну окремо?
Різні нормативи дають різні тлумачення того, що можна розуміти під терміном «об’єкт». А цей момент важливий, бо можна «влетіти» в чималі штрафи…
Фіскали про «об’єкт». Свою версію розуміння «об’єкта» фіскали виклали в консультації в БЗ 113.04. Ця нова консультація практично дублює ту, що діяла за часів Закону № 481 і яку ми коментували в матеріалі «Пальне для генераторів: що ж таке «об’єкт»?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 40. Тож цей наш коментар можна так само поширити й на нову консультацію.
Отже, фіскали не стали сильно заморочуватись, а «перевели стрілки» на форму № 20-ОПП.
При цьому вони нагадали, що під час надання повідомлень за формою № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування (наприклад, не треба подавати інформацію щодо обладнання, устаткування тощо, які розміщені на одній території чи в одному приміщенні, а достатньо зазначити інформацію про цю територію або приміщення, де вони розміщуються). Однак цей принцип не застосовується при наданні інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному держоргані з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, у повідомленні № 20-ОПП надається інформація і про земельну ділянку, і про об’єкт нежитлової нерухомості, що розташований на такій земельній ділянці)…
Що робити / не робити. Якщо у вас загальний обсяг пального для генераторів (на всіх «об’єктах») взагалі не перевищує 2000 л, то вам ця проблема ні до чого.
Якщо ж у вас загалом по структурі зберігається пального для генераторів більше 2000 л, то радимо уважно перечитати згаданий наш коментар і зробити необхідні висновки. Окрім того, якщо звернутися до п. 47 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ (присвяченого генераторам, але в розрізі «акцизного складу»), то під об’єктом має розумітися «приміщення або територія»…
Можливо, варто перевірити «об’єкти», які ви заявляли в формі № 20-ОПП, і за потреби «передислокувати» зайві обсяги генераторного пального або подати декларацію…
Бо не виключаємо, що за такого визначення «об’єкта» фіскали при перевірці можуть йти шляхом «укрупнення», вважати кілька об’єктів одним, і якщо загальний обсяг «ген-пального» вийде більше 2000 л, «робити нерви» госпсуб’єктам…
Обсяг пального: розрахунок
Важливим є момент з розрахунком загального обсягу пального для генератора, яке зберігається на конкретному об’єкті, що забезпечується генератором.
Важливі нюанси. Тут зробимо декілька зауважень.
По-перше, повторимося, мова йде про обсяги саме пального, а не ємностей, в яких воно зберігається. Водночас якщо ви не подавали декларацію, то краще, щоб загальний обсяг не тільки пального, але і ємностей для його зберігання теж не перевищував 2000 л на конкретному «об’єкті» (згідно з 20-ОПП)!
По-друге, розрахунок обсягу проводиться станом на конкретний момент часу. Але якщо ви «по об’єкту» не подавали декларацію, то треба, щоб обсяг пального, яке зберігається на об’єкті, у будь-який момент часу (особливо під час перевірки) ні за документами, ні фактично не перевищував 2000 л. Тобто мова йде про обсяг (залишок) генераторного пального, наявний на конкретний момент, а не про обсяг отриманого або спожитого пального за якісь періоди (місяць, тиждень, день тощо). Тобто протягом місяця (тижня, дня, року) можна споживати більше 2000 л, але в будь-який момент часу в наявності (окрім обсягів у баках генераторів — див. нижче) має бути не більше 2000 л.
По-третє, кількість / обсяг пального, наявного в баках генераторів, при обрахунку загального обсягу, який зберігається на конкретному об’єкті, не враховується. Це питання в нормі прямо не обумовлено, але є низка аргументів на користь такого висновку. Таке розуміння підтвердили й фіскали в консультації в БЗ 113.04. Наш коментар (який не втратив своєї актуальності) до аналогічної «старої» консультації: «Зберігаємо пальне для генераторів: обсяг у баку не враховується у 2000 л» // «Податки & бухоблік», 2024, № 66.
По-четверте, у нормі використовуються фрази «до 2000 літрів» та «понад 2000 літрів» (коли потрібно подавати декларацію). Рівно 2000 л буквально «випали». Але виходячи зі змісту норм, ми схиляємось, що зберігання в обсязі рівно 2000 л потрапляє під «до» і не потребує подання декларації. Хоча для перевірки краще хай буде пального хоч трошки менше за цю цифру.
По-п’яте, цей граничний обсяг пального не залежить від кількості генераторів (один чи більше), які обслуговують об’єкт.
Алгоритм дій. 1. Визначте обсяг генераторного пального на об’єкті.
2. Якщо понад 2000 л — підготуйте декларацію.
3. Подайте її до обласної (чи м. Києва) ДПС за місцем об’єкта.
4. Зберігайте копію на об’єкті.
Якщо пальне виключно в тарі до 60 л!
Принагідно нагадуємо, що вже з 27.07.2024 можна не отримувати ліцензії на право зберігання пального також і госпсуб’єктам, що зберігають пальне виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки у споживчій тарі, тарі споживача та поворотній тарі (газових балонах) кожна об’ємом до 60 літрів включно.
Тож
якщо пальне для генератора на об’єкті зберігається виключно в тарі, обсяг кожної з яких не перевищує 60л (включно), то навіть коли загальний обсяг пального, що зберігається на такому об’єкті, перевищує 2000 л, декларацію можна не подавати
Адже у такому випадку не важливо, пальне призначене для генератора чи ні — ліцензія на його зберігання все одно не потрібна.
Хоча якщо ви ультраобережні, можете за такої ситуації про всяк випадок подати фіскалам декларацію…
Придбання пального
Придбання пального у оптовика. Нагадуємо, що оптова торгівля пальним має здійснюватися виключно з розрахунком безготівкою (або шляхом «передбаченого законом» заліку). Інакше загрожує чималий штраф, передбачений п. 40 ч. 2 ст. 73 Закону № 3817 (у розмірі 200 % вартості реалізованих товарів (продукції), але не менше 25 розмірів МЗП, установленої на 1 січня звітного року).
Звісно, в першу чергу це стосується продавця, і якщо ви оптовий покупець пального (для генераторів тощо), то вам це не цікаво.
Тому при придбанні пального замість бартерних договорів краще застосовуйте зустрічні договори купівлі-продажу, а потім проводьте «передбачений законом» залік зустрічних однорідних грошових зобов’язань…
Придбання в роздробі. Якщо пальне для генераторів ви придбаваєте в роздрібній мережі (АЗС, АЗК тощо), а такі випадки теж непоодинокі, то таке цілком можливе, однак тут слід звернути увагу на специфічне ПКУ-обмеження щодо форми розрахунків (див. далі).
За пальне для генераторів — тільки безготівкою? Нагадаємо, що є вимога щодо здійснення розрахунків виключно в безготівковій формі за пальне для генераторів —в п. 47 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ.
Але за недотримання такої форми розрахунку не оштрафують! Оскільки це обмеження критичне лише для цілей визначення (не)наявності акцизного складу у місці розташування генератора. Воно переважно стосується платників пального акцизу (детальніше про цю норму щодо платників і «кандидатів у платники» пального акцизу читайте в статті «Генератор та акцизні нюанси» // «Податки & бухоблік», 2025, № 84).
Водночас тут нагадаємо, що для неплатників діє критерій для визнання акцизного складу: якщо обсяг придбаного пального протягом календарного року перевищить 1000 м3 (1 млн л). А щоби пальне, придбане для генераторів, не враховувалось при обчисленні цього обсягу, п. 47 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ вимагає таке пальне придбавати тільки за безготівку і забезпечити його окремий облік (див. нижче). Тож ті неплатники, які ризикують перевищити цей річний обсяг, мають навіть при купівлі вроздріб завжди розраховуватись за пальне безготівково.
Щодо цього обмеження читайте також у статті «Пальне для генератора: чи можна платити карткою і скільки можна зберігати?» // «Податки & бухоблік», 2025, № 3.
Окремий облік генераторного пального
Щоб не було проблем з фіскалами під час фактичних перевірок, треба окремо зберігати пальне, призначене для генераторів, а також вести роздільний облік пального, призначеного саме для генераторів, і пального, призначеного для інших потреб госпсуб’єкта (можна завести окремі бухгалтерські субрахунки — див. у статті «Облік придбання й використання пального для генератора» // «Податки & бухоблік», 2025, № 84).
Зокрема, «ведення окремого обліку пального, яке отримано та використано для» заправлення генераторів, вимагає і згадана вище норма п. 47 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ.
Для цього бажано, щоб таке пальне зберігалось в окремих ємностях і місці(ях) вашого конкретного «об’єкта». Щоби на випадок фактичної перевірки можна було довести фіскалам, що «усе гаразд» і ліцензія чи подання декларації вам не потрібні.
Якщо ж загальний обсяг усього (!) пального, що зберігається госпсуб’єктом, в будь-який момент менший за 2000 л, то можна взагалі не перейматися ні окремим обліком, ні виділяти для генераторного пального окремі ємності…
Перевезення пального
Щодо перевезення неплатниками акцизу пального, яке використовується для власних потреб, зокрема для живлення генераторів, нагадаємо таке.
Нормою п.п. 230.1.5 ПКУ встановлено: транспортні засоби, які використовуються госпсуб’єктом, що не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального для потреб власного споживання чи промислової переробки, повинні обліковуватися в Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, який веде ДПС. Такий облік забезпечується обов’язковим поданням до ДПС в електронному вигляді Заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними (далі —Заявка). Нагадаємо, що форма і Порядок заповнення Заявки затверджені наказом Мінфіну від 08.05.2019 № 188.
Спираючись на цю норму, податківці наполягають на тому, що
неплатникам пального акцизу, які використовують пальне для власного споживання, у разі переміщення транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, пального навіть в каністрах (!) необхідно обов’язково подавати Заявку (крім переміщення у тарі до 5 літрів включно)
Див. щодо цього консультацію в БЗ 114.11.02.
Це — доволі неприємний момент. Адже, наприклад, за перевезення без подання Заявки в багажнику авто госпсуб’єкта якоїсь невеличкої каністри (більше 5 л) з пальним є шанси відхопити неприємностей «по повній»: аж до конфіскації авто, якщо воно належить госпсуб’єкту (див. про штраф у розділі нижче)!..
Наш коментар до цієї «невдалої» консультації див. тут: «Перевезення пального у більш ніж 5-літрових каністрах: проблеми» // «Податки & бухоблік», 2024, № 42. Там знайдете детально — і щодо механізму, і щодо можливих, зокрема «штрафно-конфіскаційних», наслідків неподання Заявки, і наші поради щодо таких перевезень / ситуацій.
Тож коли самі доставляєте (перекидаєте між підрозділами) пальне, навіть у каністрах (ємністю більше 5 л) на власному чи орендованому транспорті, пам’ятайте про обов’язковість завчасного подання згаданої Заявки.
Штрафи
За зберігання. У «пально-генераторній» нормі Закону № 3817 є і про штраф. Там зазначено: у разі якщо у період дії воєнного стану в Україні та протягом 30 днів з дня його припинення ДПС буде виявлено факти зберігання госпсуб’єктом пального в обсягах понад 2000 літрів без отримання ліцензії на право зберігання пального та за відсутності належним чином поданої декларації, до такого госпсуб’єкта застосовується відповідальність за зберігання пального без ліцензії, передбачена ст. 73 цього Закону.
А конкретніше тут мається на увазі — п. 36 ч. 2 цієї статті. Розміри штрафів складають: за перше порушення — 4 розміри МЗП, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року, за друге — 8 МЗП, за третє й більше — 85 МЗП.
Тобто за перший раз «можна відбутися легким переляком» — у 4 МЗП (у 2025 році — 32 тис. грн)…
Решта санкцій. Щодо інших штрафів ми вже писали вище: з пальним (зокрема, для генератора), що перевозиться без Заявки, можна «влетіти» під вельми неприємні наслідки за ч. 4 ст. 164 КУпАП. Ця норма передбачає
за перевезення пального без подання Заявки штрафи в розмірі від 17 до 34 тис. грн з конфіскацією пального та транспортних засобів або ємностей та обладнання
У разі закупки пального по бартеру також є небезпека штрафу, передбаченого п. 40 ч. 2 ст. 73 Закону № 3817 (див. вище).
Тож будьте якомога обережніші в операціях з пальним для генераторів (і не тільки)…
Висновки
- Якщо обсяг пального для генератора на кожному об’єкті не перевищує 2000 л, можна зберігати пальне без ліцензії та декларації. Рахується саме обсяг пального, а не ємностей.
- Якщо пального понад 2000 літрів — потрібно подати безкоштовну декларацію за довільною формою до обласної (чи по м. Києву) ДПС за місцем зберігання — до початку такого зберігання.
- Фіскали трактують «об’єкт» укрупнено: як територію або приміщення, заявлені в 20-ОПП. Якщо обсяг пального в межах одного такого об’єкта перевищує 2000 л — потрібна декларація.
- Якщо пальне зберігається виключно в тарі (каністрах тощо) обсягом до 60 л (включно) кожна, то навіть при загальному обсязі пального для генератора понад 2000 л подавати декларацію / отримувати ліцензію не треба.
- Неплатники акцизу, які перевозять пальне для власних потреб (у т. ч. для генераторів) у тарі понад 5 л, зокрема в невеликих каністрах, зобов’язані подавати до ДПС електронну Заявку. Без неї — ризик штрафу 1 — 34 тис. грн із конфіскацією пального, ємностей і навіть транспорту.
- Розрахунки за пальне — краще безготівкові. Для оптових придбань це обов’язково. А для придбання генераторного пального вроздріб — бажано, щоб не виник статус «акцизного складу» / не перевищити ліміт 1000 м³ на рік.
- Перший штраф за зберігання генераторного пального понад 2000 л без декларації — 4 МЗП (32000 грн у 2025 році). За друге порушення штраф вже буде 8 МЗП, за третє й більше — 85 МЗП!
