Начебто все так добре починалося в березні 2015 року. І року не минуло, як Кабмін затвердив Порядок № 105. Роботодавець «позбавився» фінансових витрат щодо мобілізованих працівників (їх на свої плечі «звалила» держава через Мінсоцполітики). З’явилася законна можливість «звільнити» від оподаткування середній заробіток мобілізованих працівників. Але на податковому полі «бою» знову баталії. Усе через те, що Порядок № 105 (ср. ), мабуть, готувався поспіхом і був написаний «криво» (випадково чи умисно — відповіді ми не дізнаємося), давши «волю» податківцям. ДФСУ ж, скориставшись недосконалим Порядком, підійшла до прочитання ПКУ формально (буквально слово у слово). І це не перша спроба податківців «змусити» роботодавців сплачувати «по повній».
Пригадати все
Обов’язок зберігати середній заробіток за мобілізованими працівниками було поставлено роботодавцям з 18.03.2014 р. При цьому оновлена редакція ст. 119 КЗпП обіцяла їм, що такі виплати компенсують з бюджету. Доки чекали, роботодавцям довелося виплачувати середній заробіток «солдатам підприємства» за рахунок своїх коштів. Та ще й оподатковувати таку виплату, незважаючи на те, що законодавці начебто подбали про її неоподаткування. Як так вийшло? Прослідкуємо хронологію цих подій (див. рис. 1).
Дата | Подія | Дії роботодавців |
1 | 2 | 3 |
18.03.2014 | Розпочався призов на військову службу за мобілізацією | Роботодавці звільняли своїх працівників на підставі ч. 3 ст. 36 КЗпП |
01.04.2014 | Частина 3 ст. 119 КЗпП зобов’язала роботодавців на період військової служби за призовом під час мобілізації зберігати за працівниками місце роботи, посаду і середній заробіток, але не більше року | Працівників не звільняли. Їх вивільняли від виконання роботи. При цьому роботодавець зберігав за ними місце роботи (посаду) і середній заробіток (за свій рахунок). Оподатковували такі виплати за зарплатними правилами. Компенсацію таких витрат з бюджету не було передбачено* |
08.06.2014 | Гарантію щодо збереження місця роботи (посади) та середнього заробітку поширили на всіх працівників, призваних з 18.03.2014 р., тобто «заднім числом». У ст. 119 КЗпП з’явилася норма про компенсацію середнього мобзаробітку з бюджету | Роботодавці відновлювали вже звільнених працівників, призваних на військову службу за мобілізацією. З 18.03.2014 р. компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку мобілізованих працівників виключили з числа оподатковуваних доходів (див. п.п. «и» п.п. 165.1.1 ПКУ), а також із числа виплат, з яких справляється ЄСВ (див. ч. 7 ст. 7 Закону № 2464)** |
Серпень — вересень 2014 року | Податківці заявили про те, що оскільки немає порядку компенсації з бюджету, середній заробіток мобілізованих працівників — це звичайна зарплата. Тому роботодавець зобов’язаний був нараховувати ЄСВ, утримувати ПДФО, ВЗ та ЄСВ | Роботодавці не справляли ПДФО, ВЗ і ЄСВ. Крім цього провели перерахунок податків і зборів за весь період мобілізації (з 18 березня 2014 року)*** |
Березень 2015 року | Вийшов у світ Порядок № 105 | Роботодавцям почали компенсувати з бюджету мобілізаційний середній заробіток. Причому в бюджеті заплановані кошти на компенсацію витрат із січня 2015 року**** |
* Див. також статтю «Мобілізація: практичні поради роботодавцю» // «ОП», 2014, № 11, с. 6. ** Пригадати все допоможе стаття «Зустрічайте мобілізаційні зміни» // «ОП», 2014, № 12, с. 4. *** Див. «ОП» 2014, № 18, с. 12 і № 19, с. 24. З урахуванням роз’яснень податківців роботодавці повинні були провести коригування податків, зборів і внесків. Освіжити в пам’яті цю інформацію допоможе стаття «Мобілізаційні» коригування: враховуємо думку податківців» // «ОП», 2014, № 20, с. 16. **** З’явилася інформація з приводу можливості компенсації середнього заробітку мобілізованим за весь період військової служби, тобто з 18.03.2014 р. (див. с. 5 цього номера). | ||
Рис. 1. «Працезарплатно-мобілізаційна» хронологія подій
«Назад у майбутнє»: фіскали стоять на своєму, або Хто винен
А що ж тепер з податками і зборами? Адже поява Порядку № 105 за ідеєю повинна була врятувати від оподаткування середній заробіток мобілізованих. Як не прикро , але ДФСУ, як і раніше, дотримується жорсткої політики. Порядок № 105 вони коментують по-своєму, на догоду оподаткування. А розробник і куратор Порядку — Мінсоцполітики — донедавна скромно відмовчувався. Єдине на сьогодні їх роз’яснення (див. с. 5 цього номера) тільки цитує норми Порядку № 105, але всієї ситуації з компенсованим мобілізаційним заробітком до кінця так не прояснило.
Як усе ж таки правильно діяти роботодавцю при нарахуванні та виплаті середнього заробітку мобілізованим працівникам? Варіантів два: від Мінсоцполітики та від ДФСУ. На схемі нижче ви знайдете думки цих двох відомств (див. рис. 2).
Рис. 2. Порядок дій роботодавця при виплаті середнього заробітку мобілізованим працівникам, який компенсують з бюджету
Ці два варіанти впливають не тільки на правильне дотримання норм Порядку № 105. Від їх вибору залежить оподатковувати чи ні такі виплати ПДФО і ВЗ.
На думку податківців, Порядок № 105 не узгоджується з п.п. «и» п.п. 165.1.1 ПКУ, згідно з яким не включаються до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Тобто вони вважають, що відповідно до зазначеної норми ПКУ не оподатковується тільки компенсація середнього заробітку з бюджету, яка виплачується працівнику після надходження на рахунок роботодавцю. Тому роботодавці не повинні за рахунок власних коштів виплачувати середній заробіток, а зобов’язані чекати надходження компенсації з бюджету, щоб потім її виплатити (див. лист № 8720 і роз’яснення ДФСУ від 02.04.2015 р.).
А якщо роботодавець нараховує та виплачує за рахунок власних коштів середній заробіток мобілізованим, як того вимагає Порядок № 105, не чекаючи надходження компенсації з бюджету? ДФСУ вважає, що цей роботодавець виплачує середній заробіток «а-ля» звичайна зарплата. Отже, його треба обкласти ПДФО і ВЗ та сплатити суми податку і збору до бюджету при його виплаті. І тільки коли на рахунок підприємства «зайде» компенсація, оподатковуваний середній заробіток трансформується в неоподатковувану компенсацію з бюджету. А отже, можете відсторнувати в обліку раніше утриманий ПДФО і ВЗ.
Абсурд, скажете ви? Мобілізований працівник отримує тільки одну виплату у розмірі свого середнього заробітку. І те, що така виплата здійснюється через роботодавця з подальшою компенсацією, не означає її розділення на два доходи. Згодні, але така офіційна позиція ДФСУ, викладена чорним по білому в листі № 8720 та роз’ясненні від 02.04.2015 р.
Крок праворуч, крок ліворуч…Штрафи там, штрафи тут
Діяти точно, як рекомендовано в листі № 8720, не радимо. Тобто варіант «чекати компенсації з бюджету і тільки потім виплачувати середній заробіток» загрожує штрафами:
— на підприємство, установу, організацію — згідно зі ст. 265 КЗпП;
— на посадових осіб — згідно зі ст. 41 КпАП (див. листи Мін’юсту від 24.09.2014 р. № 486-0-2-14/7.2 і Мінсоцполітики від 18.09.2014 р. № 1301/13/84-14).
Якщо ж обрати позицію Мінсоцполітики з виплати середнього заробітку з подальшою компенсацією витрат і «забити» на дивні роз’яснення податківців, то також можна «нарватися» на штрафи. Є небезпека штрафу згідно зі ст. 127 ПКУ з пенею. Хоча, на наш погляд, якщо перевіряючих не буде, то при кожному отриманні компенсації оподатковуваний, на думку податківців, середній заробіток мобілізованих перетворюватиметься на неоподатковувану компенсаційну виплату, і з роботодавця нічого не візьмеш.
Зауважимо, що з ЄСВ таких глобальних проблем немає. Коректне формулювання ч. 7 ст. 7 Закону № 2464 дозволяє роботодавцю не нараховувати та не утримувати ЄСВ, навіть якщо він виплачує середній заробіток і тільки потім отримує компенсацію з бюджету. Це підтверджують фахівці ДФСУ в усних консультаціях.
Увага! Якщо роботодавець з будь-яких причин не отримує компенсацію з бюджету, то на середній заробіток мобілізованих працівників потрібно нараховувати ЄСВ, утримувати з нього ПДФО, ВЗ і ЄСВ.Що робити?
Чекати і сподіватися, що податківці одумаються. Зазначимо, що Незалежна асоціація банків України звернулася в офіційних листах до керівництва Мінфіну і Мінсоцполітики з проханням сприяти скасуванню роз’яснень ДФСУ, зокрема, наданих у листі № 8720. Не факт, що це допоможе, але надія вмирає останньою.
А до появи інших роз’яснень можете діяти так, як рекомендують податківці в усних консультаціях:
1. Нараховуєте середній заробіток, утримуєте ПДФО і ВЗ, виплачуєте суму працівнику та перераховуєте податки і збори.
2. Заповнюєте Звіт, погоджуєте його з військкоматом і подаєте до УПСЗН.
3. Отримуєте гроші для компенсації середнього заробітку.
4. Сторнуєте раніше нарахований ПДФО і ВЗ.
5. Доплачуєте мобілізованому працівнику різницю.
Так, клопітно, так, безглуздо. Але така селяві . Зате отримаєте бонус — у перевіряючих не буде претензій і спроб покарати роботодавця.
Залишається тільки додати: зате не нудно!
ВИКОРИСТАНІ ДОКУМЕНТИ І СКОРОЧЕННЯ
КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.
Закон № 2464 — Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.
Порядок № 105 — Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, затверджений постановою КМУ від 04.03.2015 р. № 105.
Лист № 8720 — лист ДФСУ від 24.04.2015 р. № 8720/6/99-99-17-03-03-15.
ВЗ — військовий збір.
ЄСВ — єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
ПДФО — податок на доходи фізичних осіб.
УПСЗН — Управління праці та соціального захисту населення.
