Коли відпустка не «згорає»
Розпочнемо з головного: у разі тимчасової непрацездатності працівника, підтвердженої в установленому порядку, щорічна відпустка (основна, додаткова) переноситься на інший період або подовжується (п. 1 ч. 2 ст. 11 Закону про відпустки і ч. 2 ст. 80 КЗпП).
Аналогічним чином подовжується або переноситься у разі хвороби працівника додаткова відпустка на дітей, яка надається на підставі ст. 19 Закону про відпустки (ч. 7 ст. 20 Закону про відпустки).
Крім того, при визначенні тривалості відпустки не враховуються дні тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої в установленому порядку (ст. 78 КЗпП).
Таким чином, працівник, який захворів у відпустці, зможе і лікуватися, і відпочити (згодом).
Але повинні дотримуватися (одночасно) дві умови:
1) хвороба працівника настала в період щорічної відпустки або додаткової відпустки працівникам, що мають дітей;
2) тимчасова непрацездатність працівника засвідчена в установленому порядку.
Врахуйте при цьому:
• лікарняний лист має бути оформлений за усіма правилами, без помилок;
• хвороба працівника, засвідчена листком непрацездатності, є підставою для перенесення або подовження відпустки незалежно від причини. Тут не стоятиме на заваді навіть непрацездатність, обумовлена захворюванням або травмою, отриманою внаслідок алкогольного, токсичного сп’яніння або дії наркотиків (лист Мінсоцполітики від 17.07.2017 р. № 1922/0/101-17/284 // «ОП», 2017, № 15);
• перенести або подовжити відпустку можна, якщо захворів сам працівник;
• у разі хвороби дитини або члена сім’ї, за яким такий працівник здійснював догляд, підстав для перенесення/подовження відпустки немає.
Проте деякі види відпусток не переносяться у разі хвороби працівника. Далі в табл. 1 наведемо види відпусток, які подовжуються у разі хвороби і відпустки, які перенесенню і подовженню через хворобу не підлягають.
Таблиця 1. Шпаргалка з подовження/перенесення відпусток
| Роботодавець зобов’язаний перенести або подовжити: | Не переносять і не подовжують: |
| 1) щорічна відпустка: • основна відпустка (ст. 6 Закону про відпустки); • додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці (ст. 7 Закону про відпустки); • додаткова відпустка за особливий характер праці (ст. 8 Закону про відпустки); • інші додаткові відпустки, передбачені чинним законодавством; 2) додаткова відпустка працівникам, що мають дітей або повнолітню дитину, — особи з інвалідністю з дитинства підгруп А I групи (ч. 7 ст. 20 Закону про відпустки) | 1) відпустка без збереження заробітної плати; 2) творча відпустка; 3) додаткова відпустка у зв’язку з навчанням; 4) додаткова «чорнобильська» відпустка, що надається на підставі п. 22 ч. 1 ст. 20 Закону № 796* (листи Мінпраці від 17.11.2006 р. № 415/13/116-06, від 18.06.2007 р. № 150/13/133-07) |
* Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 р. № 796-XII.
Перенесення vs подовження — у чому різниця?
Переносити або подовжувати відпустку — вирішують працівник і роботодавець разом. Тут треба враховувати затверджений графік відпусток інших співробітників підприємства, технологічний процес виробництва і т. д. Розглянемо обидва варіанти.
Подовжити… — це коли не використана у зв’язку з хворобою частина відпустки надається відразу після закінчення хвороби або оформленої раніше відпустки. Тобто подовжена відпустка розпочинається з дня, коли працівник повинен був приступити до роботи (див. лист Мінсоцполітики від 21.03.2019 р. № 369/0/206-19 // «ОП», 2019, № 7).
Перенести… — це коли не використану у зв’язку з хворобою частину відпустки переносять на інший період. Частина відпустки, що не використана, може бути перенесена як на місяць закінчення хвороби (наприклад, після одужання на початку місяця працівник може попрацювати декілька днів і піти догуляти свою відпустку в цьому ж місяці), так і на будь-який інший місяць, про який домовилися працівник і роботодавець. Єдине, про що в цій домовленості треба пам’ятати і обов’язково дотримуватися (передусім роботодавцеві), це вимоги ст. 12 Закону про відпустки:
• основна безперервна частина щорічної відпустки працівника повинна складати не менше 14 календарних днів. Тому після хвороби бажано дати можливість працівникові все ж відгуляти 14 днів відпустки, а залишок можна перенести. Але якщо такий залишок менше 14 днів, то нічого не залишається, як надати працівникові тільки частину відпустки, що залишилася.
Адже роботодавець не винен у тому, що безперервна частина відпустки була розірвана лікарняним;
• невикористана частина щорічної відпустки має бути надана працівникові, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.
Оформляємо подовження
Майте на увазі, що у зв’язку з хворобою працівника відпустка не подовжується автоматично. До речі, і Мінсоцполітики наполягає на тому, що при подовженні відпустки (у зв’язку з хворобою) частина щорічної відпустки, що залишилася, має бути надана на підставі (лист від 31.01.2012 р. № 30/13/133-12):
• заяви працівника з проханням подовжити відпустку у зв’язку з хворобою, що збіглася з періодом відпустки;
• наказу (розпорядження) керівника про подовження відпустки (оформляється на підставі заяви і листка непрацездатності).
Оформляємо перенесення
Якщо працівник, що захворів у період відпустки, хоче перенести невикористану частину відпустки на інший період, то він зобов’язаний подати заяву роботодавцеві з проханням перенести невикористану частину відпустки і вказати нову дату та тривалість відпустки. Погоджуючись на «перенесення», роботодавець повинен враховувати вимоги:
• ст. 10 Закону про відпустки, що містить перелік осіб, яким відпустка повинна надаватися в зручний для них час;
• ст. 12 Закону про відпустки, про мінімальну тривалість основної частини відпустки і строки надання відпустки (див. вище).
Далі роботодавець видає наказ про перенесення відпустки, а в графік відпусток вносяться відповідні зміни.
Врахуйте! Відпустку подовжують/переносять на кількість календарних днів хвороби, що припадає на її період. При цьому святкові (неробочі) дні, що припали на період хвороби, не враховуємо.
Приклад 1. Працівникові надана щорічна основна відпустка: з 27 травня по 9 червня 2019 року.
Але працівник під час відпустки захворів (лікарняний: з 30 травня по 3 червня 2019 року). Відпустку було вирішено (за взаємною згодою) подовжити.
Відпустка в цьому випадку подовжується на кількість календарних днів, що збіглися з хворобою, тобто на 5 календарних днів. При цьому подовжена відпустка розпочинається з дня, коли працівник повинен був стати до роботи, тобто з 10 червня.
Приклад 2. Працівникові надана щорічна основна відпустка: з 3 по 27 червня 2019 року. При цьому на період з 14 по 18 червня 2019 року припав лікарняний (5 днів). Відпустку вирішено подовжити.
У цьому випадку відпустка подовжується всього на 4 календарні дні. Оскільки на період хвороби припав неробочий день — 16 червня (Трійця). При подовженні щорічної відпустки його не враховуємо. Але цей день оплачується як період тимчасової непрацездатності.
Якщо працівник захворів до початку відпустки
У цьому випадку відпустка підлягає перенесенню на інший період. Тобто повинні дотримуватися усі правила оформлення, зазначені в попередньому розділі (для перенесення відпустки). Тільки в цьому випадку не частини відпустки, а її «повного» перенесення. Зверніть увагу! Працівник не має права самовільно приймати рішення про перенесення відпустки на інший період, а роботодавець — не має права в односторонньому порядку приймати рішення про відміну відпустки, що не почалася (наприклад, відкликати наказ // детальніше про це читайте в консультації «Хвороба перед відпусткою — НЕ привід для відміни наказу «на відпустку» // «ОП», 2018, № 13). Мінсоцполітики наполягає на тому, що нова дата початку відпустки встановлюється за взаємною згодою між працівником і роботодавцем (див. лист Мінсоцполітики від 11.07.2018 р. № 1213/0/101-18/284 // «ОП», 2018, № 15):
Цитата
Надання невикористаної частини відпустки відразу після одужання працівника або перенесення її на інший період здійснюється шляхом видання керівником відповідного наказу, на підставі листка тимчасової непрацездатності працівника і його заяви.
Працівник захворів під час соцвідпустки на дітей
Як уже було сказано, хвороба працівника під час соцвідпустки на дітей — така ж підстава для перенесення/подовження відпустки, як і у випадку із захворюванням під час щорічної відпустки, але є нюанси. Соцвідпустка на дітей завжди надається повної тривалості. Так, дійсно — правила розділення відпустки на частини, встановлені ч. 1 ст. 12 Закону про відпустки, стосуються лише щорічних відпусток.
Відпустка на дітей віднесена до соціальних відпусток і не підлягає діленню на частини. Як же подовжувати/переносити таку відпустку через хворобу, якщо ділити її на частини не можна?
Відповідь знаходимо в ч. 7 ст. 20 Закону про відпустки: соцвідпустки на дітей переносяться на інший період або подовжуються в порядку, визначеному ст. 11 цього Закону (тобто за правилами, встановленими для щорічної відпустки). Не заперечує проти такого перенесення-подовження і Мінсоцполітики (лист від 05.08.2016 р. № 435/13/116-16). Вибір подовжувати або переносити, знову ж таки, робимо узгоджено: пишемо заяву → складаємо наказ.
Оплачуємо дні хвороби
Тимчасова непрацездатність оплачується за календарні дні хвороби згідно з Порядком № 1266. Причому оплаті підлягають усі календарні дні тимчасової непрацездатності — робочі, вихідні, неробочі або святкові. Проте не з усіма видами відпусток (див. табл. 2).
Таблиця 2. Шпаргалка з оплати лікарняного під час відпусток
| Лікарняний оплачуємо, якщо він припав на: | Лікарняний не оплачуємо, якщо він припав на: |
| 1) щорічну відпустку: • основну відпустку (ст. 6 Закону про відпустки); • додаткову відпустку за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці (ст. 7 Закону про відпустки); • додаткову відпустку за особливий характер праці (ст. 8 Закону про відпустки); • інші додаткові відпустки, передбачені чинним законодавством; 2) додаткову соціальну відпустку працівникам з дітьми | 1) відпустку без збереження арплати; 2) творчу відпустку; 3) додаткову відпустку у зв’язку з навчанням; 4) додаткову «чорнобильську» відпустку; 5) відпустку, надану учасникам бойових дій; 6) за період перебування в щорічній відпустці і в додатковій соціальній відпустці на дітей у разі хвороби дитини |
Оплачуємо відпустку
Середньоденну зарплату для визначення суми відпускних розраховують згідно з Порядком № 100 — виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки (п. 2 цього Порядку). У разі, коли відпустку подовжують/переносять у зв’язку з хворобою працівника, можливі дві ситуації — див. схему.
Далі для цілей правильного оподаткування (застосування податкової соціальної пільги, нарахування ЄСВ) відпускні потрібно розподілити за місяцями, на які вони припадають. Про те, як відображати різні ситуації «хвороби у відпустці» в ЄСВ-звіті, читайте в наступному матеріалі.
