Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

«Лікарняна» середньоденна зарплата

Кравченко Дар’я, експертка з питань оплати праці
Оплата праці Травень, 2020/№ 9
В обраному У обране
Друк
У період карантину найбільш затребуваною стає «лікарняна» тема. Тут важливо все: і щоб листок непрацездатності був правильно оформлений, і вчасно складений протокол комісії із соцстрахування. Але якщо ці документи вже у вас на руках, на перший план виходить розрахунок лікарняних. А тут головне — правильно визначити середньоденну заробітну плату. Про нюанси розрахунку такої «непрацездатної» середньої зарплати ми сьогодні й поговоримо.

Формула для розрахунку

Механізм розрахунку середньоденної зарплати прописаний у Порядку № 1266. Згідно з цим документом при обчисленні середньоденної зарплати (ЗПсер) слід керуватися простою формулою:

ЗПсер = ЗП : Крп,

де ЗП — нарахована в розрахунковому періоді сума заробітної плати, з якої сплачений ЄСВ;

Крп — кількість календарних днів у розрахунковому періоді.

Важливо! Застосовуючи цю формулу, пам’ятайте про такі моменти:

1) середньоденну зарплату обчислюють із розрахунку на 1 календарний день. Тому зайнятість працівника (повна, неповна), графік роботи, порядок оплати його праці (місячна/погодинна, відрядна) при розрахунку «середньої» не важливі;

2) для працівника-сумісника «лікарняну» середньоденну зарплату визначають окремо за кожним місцем роботи. Відповідно і розрахунковий період, і показники ЗП і Крп на кожному робочому місці будуть свої.

Тепер давайте перейдемо безпосередньо до самих показників формули. А для цього насамперед необхідно з’ясувати, що таке розрахунковий період і як його правильно визначити.

Розрахунковий період

У загальному випадку розрахунковий період (тобто період, за який здійснюють розрахунок середньої зарплати для оплати днів тимчасової непрацездатності) дорівнює 12 календарним місяцям роботи у цього роботодавця, що передують місяцю настання страхового випадку (п. 7 Порядку № 1266).

Тут важливо пам’ятати таке.

1. Місяцем настання страхового випадку є місяць, на який, згідно з лікарняним листом, припадає початок тимчасової непрацездатності. Його при визначенні розрахункового періоду не враховуємо.

2. У розрахунковий період потрапляють тільки повні календарні місяці перебування працівника в трудових відносинах, тобто з першого до першого числа місяця (див. лист ФСС з ТВП від 31.05.2016 р. № 5.2-32-880).

А якщо працівник не відпрацював 12 місяців? Тоді дотримуємося вказівок у табл. 1.

Таблиця 1. Правила визначення розрахункового періоду

Стаж роботи на цьому підприємстві, в установі, організації

Правила визначення розрахункового періоду

(пункт Порядку № 1266)

Більше 12 календарних місяців

12 повних календарних місяців роботи (з 1-го

до 1-го числа) у цього роботодавця, що передують місяцю настання страхового випадку (п. 25)

Приклад 1. Співробітник працює на підприємстві з 2017 року. З 13 квітня 2020 року він перебуває на лікарняному.

Розрахунковий період: квітень 2019 року — березень 2020 року.

Менше 12 календарних місяців

Фактична кількість повністю відпрацьованих календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю настання страхового випадку (п. 26)

Приклад 2. Працівниця прийнята на роботу з 16 січня 2020 року. З 6 квітня 2020 року вона перебуває на лікарняному.

Розрахунковий період: лютий — березень 2020 року.

Менше одного календарного місяця

Фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку (п. 27)

Приклад 3. Працівник прийнятий на роботу з 2 березня 2020 року, а вже 16 березня він захворів.

Розрахунковий період: з 2 по 15 березня (включно).

А якщо працівник прийнятий на роботу з першого робочого, але не з першого календарного дня місяця? Чи можна включити такий місяць до розрахункового періоду?

Ні, при розрахунку лікарняних такий місяць не включається до розрахункового періоду (п. 25 Порядку № 1266).

Приклад 4. Працівник був прийнятий на роботу 2 грудня 2019 року. З 6 по 17 квітня він хворів, що підтверджується належним чином оформленим листком непрацездатності.

Розрахунковий період: січень — березень 2020 року.

Увага! Не всі місяці розрахункового періоду потраплять у розрахунок «непрацездатної» середньої зарплати.

Виключити з розрахункового періоду доведеться ті місяці, які повністю не відпрацьовані працівником із поважних причин (з 1-го до 1-го числа).

Вичерпний перелік таких причин наведений у п. 3 Порядку № 1266. Це:

• тимчасова непрацездатність;

• відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;

• відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку або шестирічного віку за медичним висновком;

• відпустка без збереження заробітної плати.

Зараз у зв’язку з карантином на деяких підприємствах оформляється простій. Він може тривати весь місяць. Зверніть увагу: незалежно від того, як він оплачується, період простою з розрахункового періоду не виключайте.

Окремо на прикладі розглянемо порядок виключення з розрахункового періоду місяця, протягом якого працівник із поважних причин не працював.

Приклад 5. Працівник перебуває на лікарняному з 20 квітня 2020 року. У розрахунковому періоді квітень 2019 року — березень 2020 року він з 2 по 17 березня 2020 року — хворів, а з 18 по 31 березня 2020 року — перебував у відпустці за свій рахунок.

У березні працівник не відпрацював жодного дня з поважних причин (1 — вихідний день, з 2 по 17 — тимчасова непрацездатність, з 18 по 31 — відпустка без збереження зарплати). Отже, березень 2020 року повністю виключаємо з розрахункового періоду.

Зверніть увагу: навіть попри те, що в наведеному прикладі в період «поважної нероботи» потрапляє вихідний день (1 березня), березень виключаємо з розрахункового періоду. Адже цього місяця немає жодного відпрацьованого дня (див. лист ФСС від 08.10.2019 р. № 1993-11-1).

Що ж, із розрахунковим періодом розібралися, тепер визначимо кількість календарних днів у розрахунковому періоді (Крп).

Дні в розрахунку лікарняних

Після того, як із розрахункового періоду ми виключили місяці розрахункового періоду (з 1-го до 1-го числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, переходимо до виключення деяких календарних днів. Із місяців розрахункового періоду, що залишилися, слід «викинути» календарні дні, коли застрахована особа не працювала з поважних причин (див. табл. 2 нижче).

При цьому частина не відпрацьованих працівником днів візьме участь у підрахунку кількості календарних днів у розрахунковому періоді.

Визначити, які дні треба виключити з розрахункового періоду, а які, навпаки, залишити — допоможе табл. 2. У ній ми зібрали періоди, що найчастіше зустрічаються.

Таблиця 2. Які дні слід виключити/включити до розрахункового періоду

ВИКЛЮЧАЄМО з розрахункового періоду:

ВКЛЮЧАЄМО до розрахункового періоду:

• дні тимчасової непрацездатності;

• дні відпусток за свій рахунок, у тому числі на період карантину;

• дні відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;

• дні відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3 (6) років;

• дні МСЕК;

• неоплачені дні лікарняного з відміткою про алкогольне, наркотичне сп’яніння, про порушення режиму;

• календарні дні «дитячої» довідки;

• календарні дні, протягом яких працівник був відсутній на роботі у зв’язку з участю у виборах на платній основі (лист Мінсоцполітики від 11.06.2019 р. № 311/0/247-19 // «ОП», 2019, № 12, с. 8)

• дні щорічної відпустки;

• вихідні, святкові і неробочі дні;

• неоплачені дні хвороби у зв’язку з невиправленою помилкою в лікарняному листі (лист ФСС з ТВП від 25.05.2016 р. № 5.2-32-812 // «ОП», 2017, № 16, с. 22);

• дні прогулів;

• дні простою незалежно від того, з чиєї вини він стався і як він оплачувався

Приклад 6. Працівник хворів з 6 по 17 квітня 2020 року. Розрахунковий період: квітень 2019 року — березень 2020 року (366 к. дн.). У розрахунковому періоді:

з 5 по 18 серпня 2019 року працівник перебував у щорічній відпустці (14 к. дн.);

з 12 по 31 березня 2020 року — у відпустці без збереження заробітної плати згідно з п. 31 ст. 25 Закону про відпустки (20 к. дн.).

За працівником при підрахунку загальної кількості календарних днів у розрахунковому періоді дні відпустки за свій рахунок не враховуємо (20 к. дн.). А ось дні щорічної відпустки залишаємо.

Кількість календарних днів у розрахунковому періоді, яка візьме участь у розрахунку середньоденної зарплати:

366 - 20 = 346 (к. дн.).

Отже, кількість календарних днів, що беруть участь у розрахунку «непрацездатної» середньої, підрахували. Тепер визначимо суму заробітної плати, яка нарахована в розрахунковому періоді і візьме участь у розрахунку середньоденного заробітку.

Зарплата в розрахунковому періоді

У розрахунку середньоденної зарплати для оплати періоду непрацездатності бере участь нарахована в розрахунковому періоді заробітна плата, на яку був нарахований ЄСВ (див. пп. 3 і 32 Порядку № 1266).

При визначенні виплат, які візьмуть участь у розрахунку лікарняних, Порядок № 1266 рекомендує керуватися відомостями, відображеними у звітах з ЄСВ (у таблицях 6).

Проте тут слід врахувати декілька важливих нюансів.

img 1Суму зарплати, яка візьме участь у розрахунку «середньої», визначаємо за кожним місцем роботи окремо (п. 30 Порядку № 1266).

Припустимо, захворів працівник, який раніше разово виконував для підприємства роботи за договором підряду. Винагороду за таким договором було включено до бази нарахування ЄСВ і відображено у Звіті з ЄСВ.

Але! Навіть якщо ця винагорода була нарахована в розрахунковому періоді, при визначенні суми зарплати, яка братиме участь у розрахунку лікарняних за основним місцем роботи, ми її не враховуємо (див. лист Мінсоцполітики від 11.06.2019 р. № 311/0/247-19). Дивимося тільки на виплати, нараховані за виконання роботи за основним місцем роботи.

img 2До розрахунку показника ЗП включаються ті виплати, за якими одночасно виконуються дві умови:

• вони входять до фонду оплати праці згідно з Інструкцією № 5;

• на такі виплати нарахований ЄСВ.

Відповідно лікарняні і допомога по вагітності та пологах, нараховані в розрахунковому періоді, в розрахунку «середньої» брати участь не зможуть, оскільки не входять до фонду оплати праці.

Водночас у розрахунку середньої зарплати братимуть участь сума матеріальної допомоги на оздоровлення до відпустки (п.п. 2.3.3 Інструкції № 5) та сума оплати простою (п.п. 2.2.12 Інструкції № 5).

img 3При розрахунку «середньої» зарплатні виплати «прив’язуємо» до того місяця, в якому вони фактично були нараховані і включені до бази нарахування ЄСВ.

Єдиним винятком із цього правила є сума «перехідних» відпускних. Вони при розрахунку лікарняних відносяться до місяців, за які вони нараховані, незалежно від того, в якому місяці вони були фактично відображені в бухобліку і включені до бази нарахування ЄСВ (листи Мінсоцполітики від 16.09.2015 р. № 528/18/99-15 і від 07.04.2016 р. № 101/18/99-16).

А як чинити у разі донарахування/сторнування зарплатних виплат? У цій ситуації суму донарахованої/сторнованої зарплати, а також суми відпускних враховуйте в тому місяці розрахункового періоду, в якому такі коригування були проведені (наказ Мінсоцполітики від 21.10.2015 р. № 1022 і листи ФСС з ТВП від 25.08.2015 р. № 5.2-32-1380 та Мінсоцполітики від 07.04.2016 р. № 101/18/99-16, лист ФСС від 24.12.2019 р. № 2626-03-07 // «ОП», 2020, № 4, с. 7).

img 4Із загальної суми зарплати в розрахунковому періоді виключаємо виплати, нараховані в місяцях, повністю не відпрацьованих із поважних причин.

Приклад 7. Використовуючи умови прикладу 5, припустимо, що працівникові в періоді квітень 2019 року — березень 2020 року була нарахована зарплата в загальній сумі 53726 грн, у тому числі в березні (місяць, який не був відпрацьований із поважних причин) було нараховано винагороду за підсумками роботи за 2019 рік у сумі 2000 грн.

Оскільки березень виключений з розрахункового періоду, то і сума винагороди, нарахована цього місяця, не братиме участі в розрахунку лікарняних.

Таким чином, кількість календарних днів у розрахунковому періоді становитиме 335 к. дн. (366 - 31березень), сума зарплати, яка візьме участь у розрахунку лікарняних, — 51726 грн (53726 - 2000).

img 5Якщо в розрахунковому періоді працівник із поважних причин не відпрацював жодного дня або страховий випадок настав у перший день роботи, то середньоденну зарплату розраховуємо виходячи з окладу.

Тарифну ставку (оклад) або її частину (якщо особа працює в режимі неповного робочого часу), встановлену працівникові на день настання страхового випадку, ділимо на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

А якщо працівникові не встановлена тарифна ставка (оклад)? Тоді розрахунок здійснюємо виходячи з розміру мінімальної зарплати (чи її частини), встановленої законом на день настання страхового випадку, і середньомісячної кількості календарних днів (30,44).

А як бути, якщо працівник — почасовик? У такому разі розрахунковим шляхом «виводимо» його місячну тарифну ставку. Для цього годинну тарифну ставку множимо на норму робочого часу того місяця, на який, згідно з лікарняним листом, припадає початок тимчасової непрацездатності (див. лист Мінсоцполітики від 23.05.2017 р. № 262/0/86-17/273).

Ось ми і знайшли наш шуканий показник ЗП. Тепер, підставивши всі отримані дані (ЗП і Крп) у формулу (див. вище), ви зможете розрахувати «лікарняну» середньоденну заробітну плату. Але! Не забувайте про обмеження.

Врахуйте обмеження

Встановлено обмеження за максимальною сумою середньоденної зарплати. Згідно з п. 4 Порядку № 1266 при розрахунку лікарняних середньоденна заробітна плата не може перевищувати максимальну величину бази нарахування ЄСВ із розрахунку на один календарний день. Зауважте: є ще одне обмеження щодо суми денного заробітку, про яке піде мова в наступній статті «Страховий стаж: «менше 6-ти за 12» — обмежуємо лікарняні».

Величину обмеження знаходимо так: розмір максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановлений для останнього місяця розрахункового періоду, ділимо на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

Виходить, що за страховими випадками, які настали або настануть у 2020 році, середньоденна зарплата не повинна перевищувати:

2327,37 грн (70845 грн : 30,44),

де 70845 грн — це розмір максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої для останнього місяця розрахункового періоду (4723 грн х 15).

Якщо ж фактична середньоденна зарплата перевищить обмеження, її доведеться «обрізати» до рівня обмеження.

Приклад 8. Працівник, який був прийнятий на роботу з 6 квітня 2020 року, захворів 13 квітня. Розрахунковий період: з 6 по 12 квітня 2020 року (7 к. дн.). Оклад працівника — 105100 грн. Премій, доплат, надбавок немає. Основна зарплата, нарахована виходячи з окладу за 5 робочих днів до початку хвороби, — 35033,33 грн.

Визначимо суму фактичної середньоденної зарплати:

35033,33 грн : 7 к. дн. = 5004,76 грн.

Фактична сума середньоденної зарплати (5004,76 грн) перевищує максимальну величину бази нарахування ЄСВ із розрахунку на один календарний день (2327,37 грн). Тому в розрахунку лікарняних братиме участь середньоденна зарплата в сумі 2327,37 грн.

Увага! Якщо працівник — сумісник (у тому числі внутрішній), то розрахунок лікарняних за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом проводимо окремо, виходячи з виплат, нарахованих за кожним місцем роботи. А порівнюємо з максимальною величиною бази нарахування ЄСВ загальну суму зарплати, нарахованої за всіма місцями роботи.

Тобто сумарна зарплата, з якої розраховують лікарняні, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ (п. 30 Порядку № 1266). У 2020 році — 70845 грн.

Щоб цю вимогу виконати при розрахунку лікарняних на роботі за сумісництвом, працівник повинен принести з основного місця роботи довідку про зарплату*, нараховану йому в місяцях розрахункового періоду.

* Якщо працівник працює на умовах сумісництва в декількох роботодавців, то він повинен надати довідки про зарплату з усіх своїх місць роботи.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно