Формула для розрахунку
Механізм розрахунку середньоденної зарплати прописаний у Порядку № 1266. Згідно з цим документом при обчисленні середньоденної зарплати (ЗПсер) слід керуватися простою формулою:
ЗПсер = ЗП : Крп,
де ЗП — нарахована в розрахунковому періоді сума заробітної плати, з якої сплачений ЄСВ;
Крп — кількість календарних днів у розрахунковому періоді.
Важливо! Застосовуючи цю формулу, пам’ятайте про такі моменти:
1) середньоденну зарплату обчислюють із розрахунку на 1 календарний день. Тому зайнятість працівника (повна, неповна), графік роботи, порядок оплати його праці (місячна/погодинна, відрядна) при розрахунку «середньої» не важливі;
2) для працівника-сумісника «лікарняну» середньоденну зарплату визначають окремо за кожним місцем роботи. Відповідно і розрахунковий період, і показники ЗП і Крп на кожному робочому місці будуть свої.
Тепер давайте перейдемо безпосередньо до самих показників формули. А для цього насамперед необхідно з’ясувати, що таке розрахунковий період і як його правильно визначити.
Розрахунковий період
У загальному випадку розрахунковий період (тобто період, за який здійснюють розрахунок середньої зарплати для оплати днів тимчасової непрацездатності) дорівнює 12 календарним місяцям роботи у цього роботодавця, що передують місяцю настання страхового випадку (п. 7 Порядку № 1266).
Тут важливо пам’ятати таке.
1. Місяцем настання страхового випадку є місяць, на який, згідно з лікарняним листом, припадає початок тимчасової непрацездатності. Його при визначенні розрахункового періоду не враховуємо.
2. У розрахунковий період потрапляють тільки повні календарні місяці перебування працівника в трудових відносинах, тобто з першого до першого числа місяця (див. лист ФСС з ТВП від 31.05.2016 р. № 5.2-32-880).
А якщо працівник не відпрацював 12 місяців? Тоді дотримуємося вказівок у табл. 1.
Таблиця 1. Правила визначення розрахункового періоду
| Стаж роботи на цьому підприємстві, в установі, організації | Правила визначення розрахункового періоду (пункт Порядку № 1266) |
| Більше 12 календарних місяців | 12 повних календарних місяців роботи (з 1-го до 1-го числа) у цього роботодавця, що передують місяцю настання страхового випадку (п. 25) |
| Приклад 1. Співробітник працює на підприємстві з 2017 року. З 13 квітня 2020 року він перебуває на лікарняному. Розрахунковий період: квітень 2019 року — березень 2020 року. | |
| Менше 12 календарних місяців | Фактична кількість повністю відпрацьованих календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю настання страхового випадку (п. 26) |
| Приклад 2. Працівниця прийнята на роботу з 16 січня 2020 року. З 6 квітня 2020 року вона перебуває на лікарняному. Розрахунковий період: лютий — березень 2020 року. | |
| Менше одного календарного місяця | Фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку (п. 27) |
| Приклад 3. Працівник прийнятий на роботу з 2 березня 2020 року, а вже 16 березня він захворів. Розрахунковий період: з 2 по 15 березня (включно). | |
А якщо працівник прийнятий на роботу з першого робочого, але не з першого календарного дня місяця? Чи можна включити такий місяць до розрахункового періоду?
Ні, при розрахунку лікарняних такий місяць не включається до розрахункового періоду (п. 25 Порядку № 1266).
Приклад 4. Працівник був прийнятий на роботу 2 грудня 2019 року. З 6 по 17 квітня він хворів, що підтверджується належним чином оформленим листком непрацездатності.
Розрахунковий період: січень — березень 2020 року.
Увага! Не всі місяці розрахункового періоду потраплять у розрахунок «непрацездатної» середньої зарплати.
Виключити з розрахункового періоду доведеться ті місяці, які повністю не відпрацьовані працівником із поважних причин (з 1-го до 1-го числа).
Вичерпний перелік таких причин наведений у п. 3 Порядку № 1266. Це:
• тимчасова непрацездатність;
• відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
• відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку або шестирічного віку за медичним висновком;
• відпустка без збереження заробітної плати.
Зараз у зв’язку з карантином на деяких підприємствах оформляється простій. Він може тривати весь місяць. Зверніть увагу: незалежно від того, як він оплачується, період простою з розрахункового періоду не виключайте.
Окремо на прикладі розглянемо порядок виключення з розрахункового періоду місяця, протягом якого працівник із поважних причин не працював.
Приклад 5. Працівник перебуває на лікарняному з 20 квітня 2020 року. У розрахунковому періоді квітень 2019 року — березень 2020 року він з 2 по 17 березня 2020 року — хворів, а з 18 по 31 березня 2020 року — перебував у відпустці за свій рахунок.
У березні працівник не відпрацював жодного дня з поважних причин (1 — вихідний день, з 2 по 17 — тимчасова непрацездатність, з 18 по 31 — відпустка без збереження зарплати). Отже, березень 2020 року повністю виключаємо з розрахункового періоду.
Зверніть увагу: навіть попри те, що в наведеному прикладі в період «поважної нероботи» потрапляє вихідний день (1 березня), березень виключаємо з розрахункового періоду. Адже цього місяця немає жодного відпрацьованого дня (див. лист ФСС від 08.10.2019 р. № 1993-11-1).
Що ж, із розрахунковим періодом розібралися, тепер визначимо кількість календарних днів у розрахунковому періоді (Крп).
Дні в розрахунку лікарняних
Після того, як із розрахункового періоду ми виключили місяці розрахункового періоду (з 1-го до 1-го числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, переходимо до виключення деяких календарних днів. Із місяців розрахункового періоду, що залишилися, слід «викинути» календарні дні, коли застрахована особа не працювала з поважних причин (див. табл. 2 нижче).
При цьому частина не відпрацьованих працівником днів візьме участь у підрахунку кількості календарних днів у розрахунковому періоді.
Визначити, які дні треба виключити з розрахункового періоду, а які, навпаки, залишити — допоможе табл. 2. У ній ми зібрали періоди, що найчастіше зустрічаються.
Таблиця 2. Які дні слід виключити/включити до розрахункового періоду
| ВИКЛЮЧАЄМО з розрахункового періоду: | ВКЛЮЧАЄМО до розрахункового періоду: |
| • дні тимчасової непрацездатності; • дні відпусток за свій рахунок, у тому числі на період карантину; • дні відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами; • дні відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3 (6) років; • дні МСЕК; • неоплачені дні лікарняного з відміткою про алкогольне, наркотичне сп’яніння, про порушення режиму; • календарні дні «дитячої» довідки; • календарні дні, протягом яких працівник був відсутній на роботі у зв’язку з участю у виборах на платній основі (лист Мінсоцполітики від 11.06.2019 р. № 311/0/247-19 // «ОП», 2019, № 12, с. 8) | • дні щорічної відпустки; • вихідні, святкові і неробочі дні; • неоплачені дні хвороби у зв’язку з невиправленою помилкою в лікарняному листі (лист ФСС з ТВП від 25.05.2016 р. № 5.2-32-812 // «ОП», 2017, № 16, с. 22); • дні прогулів; • дні простою незалежно від того, з чиєї вини він стався і як він оплачувався |
Приклад 6. Працівник хворів з 6 по 17 квітня 2020 року. Розрахунковий період: квітень 2019 року — березень 2020 року (366 к. дн.). У розрахунковому періоді:
• з 5 по 18 серпня 2019 року працівник перебував у щорічній відпустці (14 к. дн.);
• з 12 по 31 березня 2020 року — у відпустці без збереження заробітної плати згідно з п. 31 ст. 25 Закону про відпустки (20 к. дн.).
За працівником при підрахунку загальної кількості календарних днів у розрахунковому періоді дні відпустки за свій рахунок не враховуємо (20 к. дн.). А ось дні щорічної відпустки залишаємо.
Кількість календарних днів у розрахунковому періоді, яка візьме участь у розрахунку середньоденної зарплати:
366 - 20 = 346 (к. дн.).
Отже, кількість календарних днів, що беруть участь у розрахунку «непрацездатної» середньої, підрахували. Тепер визначимо суму заробітної плати, яка нарахована в розрахунковому періоді і візьме участь у розрахунку середньоденного заробітку.
Зарплата в розрахунковому періоді
У розрахунку середньоденної зарплати для оплати періоду непрацездатності бере участь нарахована в розрахунковому періоді заробітна плата, на яку був нарахований ЄСВ (див. пп. 3 і 32 Порядку № 1266).
При визначенні виплат, які візьмуть участь у розрахунку лікарняних, Порядок № 1266 рекомендує керуватися відомостями, відображеними у звітах з ЄСВ (у таблицях 6).
Проте тут слід врахувати декілька важливих нюансів.
Суму зарплати, яка візьме участь у розрахунку «середньої», визначаємо за кожним місцем роботи окремо (п. 30 Порядку № 1266).
Припустимо, захворів працівник, який раніше разово виконував для підприємства роботи за договором підряду. Винагороду за таким договором було включено до бази нарахування ЄСВ і відображено у Звіті з ЄСВ.
Але! Навіть якщо ця винагорода була нарахована в розрахунковому періоді, при визначенні суми зарплати, яка братиме участь у розрахунку лікарняних за основним місцем роботи, ми її не враховуємо (див. лист Мінсоцполітики від 11.06.2019 р. № 311/0/247-19). Дивимося тільки на виплати, нараховані за виконання роботи за основним місцем роботи.
До розрахунку показника ЗП включаються ті виплати, за якими одночасно виконуються дві умови:
• вони входять до фонду оплати праці згідно з Інструкцією № 5;
• на такі виплати нарахований ЄСВ.
Відповідно лікарняні і допомога по вагітності та пологах, нараховані в розрахунковому періоді, в розрахунку «середньої» брати участь не зможуть, оскільки не входять до фонду оплати праці.
Водночас у розрахунку середньої зарплати братимуть участь сума матеріальної допомоги на оздоровлення до відпустки (п.п. 2.3.3 Інструкції № 5) та сума оплати простою (п.п. 2.2.12 Інструкції № 5).
При розрахунку «середньої» зарплатні виплати «прив’язуємо» до того місяця, в якому вони фактично були нараховані і включені до бази нарахування ЄСВ.
Єдиним винятком із цього правила є сума «перехідних» відпускних. Вони при розрахунку лікарняних відносяться до місяців, за які вони нараховані, незалежно від того, в якому місяці вони були фактично відображені в бухобліку і включені до бази нарахування ЄСВ (листи Мінсоцполітики від 16.09.2015 р. № 528/18/99-15 і від 07.04.2016 р. № 101/18/99-16).
А як чинити у разі донарахування/сторнування зарплатних виплат? У цій ситуації суму донарахованої/сторнованої зарплати, а також суми відпускних враховуйте в тому місяці розрахункового періоду, в якому такі коригування були проведені (наказ Мінсоцполітики від 21.10.2015 р. № 1022 і листи ФСС з ТВП від 25.08.2015 р. № 5.2-32-1380 та Мінсоцполітики від 07.04.2016 р. № 101/18/99-16, лист ФСС від 24.12.2019 р. № 2626-03-07 // «ОП», 2020, № 4, с. 7).
Із загальної суми зарплати в розрахунковому періоді виключаємо виплати, нараховані в місяцях, повністю не відпрацьованих із поважних причин.
Приклад 7. Використовуючи умови прикладу 5, припустимо, що працівникові в періоді квітень 2019 року — березень 2020 року була нарахована зарплата в загальній сумі 53726 грн, у тому числі в березні (місяць, який не був відпрацьований із поважних причин) було нараховано винагороду за підсумками роботи за 2019 рік у сумі 2000 грн.
Оскільки березень виключений з розрахункового періоду, то і сума винагороди, нарахована цього місяця, не братиме участі в розрахунку лікарняних.
Таким чином, кількість календарних днів у розрахунковому періоді становитиме 335 к. дн. (366 - 31березень), сума зарплати, яка візьме участь у розрахунку лікарняних, — 51726 грн (53726 - 2000).
Якщо в розрахунковому періоді працівник із поважних причин не відпрацював жодного дня або страховий випадок настав у перший день роботи, то середньоденну зарплату розраховуємо виходячи з окладу.
Тарифну ставку (оклад) або її частину (якщо особа працює в режимі неповного робочого часу), встановлену працівникові на день настання страхового випадку, ділимо на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).
А якщо працівникові не встановлена тарифна ставка (оклад)? Тоді розрахунок здійснюємо виходячи з розміру мінімальної зарплати (чи її частини), встановленої законом на день настання страхового випадку, і середньомісячної кількості календарних днів (30,44).
А як бути, якщо працівник — почасовик? У такому разі розрахунковим шляхом «виводимо» його місячну тарифну ставку. Для цього годинну тарифну ставку множимо на норму робочого часу того місяця, на який, згідно з лікарняним листом, припадає початок тимчасової непрацездатності (див. лист Мінсоцполітики від 23.05.2017 р. № 262/0/86-17/273).
Ось ми і знайшли наш шуканий показник ЗП. Тепер, підставивши всі отримані дані (ЗП і Крп) у формулу (див. вище), ви зможете розрахувати «лікарняну» середньоденну заробітну плату. Але! Не забувайте про обмеження.
Врахуйте обмеження
Встановлено обмеження за максимальною сумою середньоденної зарплати. Згідно з п. 4 Порядку № 1266 при розрахунку лікарняних середньоденна заробітна плата не може перевищувати максимальну величину бази нарахування ЄСВ із розрахунку на один календарний день. Зауважте: є ще одне обмеження щодо суми денного заробітку, про яке піде мова в наступній статті «Страховий стаж: «менше 6-ти за 12» — обмежуємо лікарняні».
Величину обмеження знаходимо так: розмір максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановлений для останнього місяця розрахункового періоду, ділимо на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).
Виходить, що за страховими випадками, які настали або настануть у 2020 році, середньоденна зарплата не повинна перевищувати:
2327,37 грн (70845 грн : 30,44),
де 70845 грн — це розмір максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої для останнього місяця розрахункового періоду (4723 грн х 15).
Якщо ж фактична середньоденна зарплата перевищить обмеження, її доведеться «обрізати» до рівня обмеження.
Приклад 8. Працівник, який був прийнятий на роботу з 6 квітня 2020 року, захворів 13 квітня. Розрахунковий період: з 6 по 12 квітня 2020 року (7 к. дн.). Оклад працівника — 105100 грн. Премій, доплат, надбавок немає. Основна зарплата, нарахована виходячи з окладу за 5 робочих днів до початку хвороби, — 35033,33 грн.
Визначимо суму фактичної середньоденної зарплати:
35033,33 грн : 7 к. дн. = 5004,76 грн.
Фактична сума середньоденної зарплати (5004,76 грн) перевищує максимальну величину бази нарахування ЄСВ із розрахунку на один календарний день (2327,37 грн). Тому в розрахунку лікарняних братиме участь середньоденна зарплата в сумі 2327,37 грн.
Увага! Якщо працівник — сумісник (у тому числі внутрішній), то розрахунок лікарняних за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом проводимо окремо, виходячи з виплат, нарахованих за кожним місцем роботи. А порівнюємо з максимальною величиною бази нарахування ЄСВ загальну суму зарплати, нарахованої за всіма місцями роботи.
Тобто сумарна зарплата, з якої розраховують лікарняні, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ (п. 30 Порядку № 1266). У 2020 році — 70845 грн.
Щоб цю вимогу виконати при розрахунку лікарняних на роботі за сумісництвом, працівник повинен принести з основного місця роботи довідку про зарплату*, нараховану йому в місяцях розрахункового періоду.
* Якщо працівник працює на умовах сумісництва в декількох роботодавців, то він повинен надати довідки про зарплату з усіх своїх місць роботи.
