Теми статей
Обрати теми

Лікарняні: розраховуємо без помилок

Кравченко Дар’я, експерт з оплати праці
Кінець зими — час, коли лікарняні питання знову виходять на перший план. Упевнені, у наших читачів листки непрацездатності вже заповнені за усіма правилами, а протоколи комісії із соцстрахування складені вчасно. Тобто саме час переходити до розрахунку «непрацездатної» середньої зарплати для визначення суми лікарняних. Про його нюанси ми нагадаємо в сьогоднішній статті.

«Лікарняна» формула

Порядок розрахунку суми лікарняних (як для оплати перших п’яти днів за рахунок роботодавця, так і починаючи з шостого дня за рахунок ФСС) регламентує Порядок № 1266.

Згідно з п. 2 цього документа для розрахунку суми лікарняних (Л) треба використовувати таку формулу:

Л = ДВ х К,

де ДВ — денна виплата, розрахована залежно від страхового стажу працівника;

К — кількість календарних днів хвороби, що підлягають оплаті. Цей показник беремо з протоколу комісії із соцстрахування.

А ось денну виплату (ДВ) визначають так:

ДВ = ЗПсер х С : 100,

де ЗПсер — розмір середньоденної зарплати;

С — відсоток оплати днів тимчасової непрацездатності залежно від загального страхового стажу або категорії працівника (50, 60, 70, 100 %).

Як бачите, базовим показником для обчислення лікарняних є середньоденний заробіток. Як його визначити — розповімо далі.

Середньоденна зарплата

Згідно з Порядком № 1266 при обчисленні середньоденної зарплати слід керуватися такою формулою:

ЗПсер = ЗП : Крп,

де ЗП — нарахована в розрахунковому періоді сума заробітної плати, з якої сплачений ЄСВ;

Крп — кількість календарних днів у розрахунковому періоді.

Застосовуючи цю формулу, пам’ятайте:

• середньоденну зарплату обчислюють з розрахунку на 1 календарний день. Тому зайнятість працівника (повна, неповна), графік роботи, порядок оплати його праці (місячна/почасова, відрядна) на розрахунок «середньої» не впливають;

• для працівника-сумісника «лікарняну» середньоденну зарплату визначають окремо за кожним місцем роботи. Відповідно і розрахунковий період, і показники ЗП і Крп на кожному робочому місці будуть свої.

Як розрахувати кожен із показників формули, розглянемо далі.

Але спершу з’ясуємо, що таке розрахунковий період і як його визначити.

Розрахунковий період

У загальному випадку розрахунковий період дорівнює 12 календарним місяцям роботи у цього роботодавця, що передують місяцю настання страхового випадку (п. 7 Порядку № 1266).

Зверніть увагу на таке.

1. Місяцем настання страхового випадку є місяць, на який згідно з лікарняним листом припадає початок тимчасової непрацездатності.

2. У розрахунковий період потрапляють тільки повні календарні місяці перебування працівника в трудових відносинах, тобто з першого до першого числа місяця (див. лист ФСС з ТВП від 31.05.2016 р. № 5.2-32-880).

А якщо працівник не відпрацював 12 календарних місяців? Тоді дотримуємося вказівок, наведених у табл. 1.

Таблиця 1. Правила визначення розрахункового періоду

Стаж роботи на цьому підприємстві, в установі, організації

Правила визначення розрахункового періоду (пункт Порядку № 1266)

Більше 12 календарних місяців

12 повних календарних місяців роботи (з 1-го до 1-го числа) у цього роботодавця, що передують місяцю настання страхового випадку (п. 25)

Приклад 1. Працівник працює на підприємстві з 2017 року. З 1 лютого 2021 року він перебуває на лікарняному. Розрахунковий період: лютий 2020 року — січень 2021 року.

Менше 12 календарних місяців

Фактична кількість повністю відпрацьованих календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю настання страхового випадку (п. 26)

Приклад 2. Працівник прийнятий на роботу з 6 липня 2020 року. 3 лютого 2021 року він захворів. Розрахунковий період: серпень 2020 року — січень 2021 року.

Менше одного календарного місяця

Фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку (п. 27)

Приклад 3. Працівник прийнятий на роботу 12 січня 2021 року, а 2 лютого він захворів. Розрахунковий період: з 12 січня по 1 лютого (включно).

А якщо працівник прийнятий на роботу з першого робочого, але не з першого календарного дня місяця? Чи можна включити такий місяць у розрахунковий період? Ні, при розрахунку лікарняних такий місяць не включається в розрахунковий період (п. 25 Порядку № 1266).

Приклад 4. Працівник прийнятий на роботу 2 листопада 2020 року (1 листопада — вихідний день). А 4 лютого 2021 року він захворів.

Розрахунковий період: грудень 2020 року — січень 2021 року.

Як бачимо, повністю відпрацьований місяць (листопад 2020 року) у розрахунковий період для визначення суми лікарняних не входить. Майте це на увазі і не плутайте з розрахунком середньої зарплати для визначення суми відпускних.

Увага! Не всі місяці і навіть дні розрахункового періоду потраплять у розрахунок «непрацездатної» середньої зарплати. Які періоди доведеться виключити — читайте далі.

Виключіть це негайно!

Виключаємо місяці. Передусім виключити з розрахункового періоду доведеться місяці, які повністю не відпрацьовані працівником з поважних причин (з 1-го до 1-го числа).

Вичерпний перелік таких причин наведений у п. 3 Порядку № 1266 (ср. ). Це:

• тимчасова непрацездатність;

• відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;

• відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку або шестирічного віку за медичним висновком;

• відпустка без збереження заробітної плати.

Приклад 5. Працівник перебуває на лікарняному з 1 лютого 2021 року. У розрахунковому періоді лютий 2020 року — січень 2021 року він:

хворів з 2 по 17 березня 2020 року;

перебував у «карантинній» відпустці за свій рахунок з 18 по 31 березня 2020 року.

У березні 2020 року працівник не відпрацював жодного дня з поважних причин (1 — вихідний день, з 2 по 17 — тимчасова непрацездатність, з 18 по 31 — відпустка без збереження зарплати). Отже, березень 2020 року повністю виключаємо з розрахункового періоду.

Зверніть увагу, навіть попри те, що в наведеному прикладі в період «поважної нероботи» потрапляє вихідний день (1 березня), березень виключаємо з розрахункового періоду. Адже цього місяця немає жодного відпрацьованого дня (див. лист ФСС від 08.10.2019 р. № 1993-11-1).

Виключаємо дні. З місяців розрахункового періоду, що залишилися, слід «викинути» дні, коли працівник не працював з поважних причин.

Водночас частина невідпрацьованих днів візьме участь у підрахунку кількості календарних днів у розрахунковому періоді. Визначити, які дні треба виключити з розрахункового періоду, а які, навпаки, залишити — допоможе табл. 2.

Таблиця 2. Які дні слід виключити/включити в розрахунковий період

ВИКЛЮЧАЄМО

з розрахункового періоду:

ВКЛЮЧАЄМО

в розрахунковий період:

• дні тимчасової непрацездатності, у тому числі дні огляду в МСЕК у разі встановлення працівникові інвалідності та календарні дні «дитячої» довідки;

• неоплачені дні лікарняного з відміткою про алкогольне, наркотичне сп’яніння, про порушення режиму;

• дні відпусток «за свій рахунок», у тому числі на період карантину;

• дні відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;

• дні відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3 (6) років;

• календарні дні участі у виборах на платній основі (лист Мінсоцполітики від 11.06.2019 р. № 311/0/247-19 // «ОП», 2019, № 12, с. 8)

• дні оплачуваних відпусток (щорічних, додаткових, навчальних і так далі);

• вихідні, святкові і неробочі дні;

• неоплачені дні хвороби у зв’язку з невиправленою помилкою в лікарняному листі (лист ФСС з ТВП від 25.05.2016 р. № 5.2-32-812 // «ОП», 2017, № 16, с. 22);

• дні прогулів;

• дні простоїв незалежно від винуватця і порядку оплати;

• дні неповної зайнятості;

• дні зупинки (скорочення) діяльності підприємства, за які виплачувалася допомога по частковому безробіттю (лист ФСС від 28.05.2020 р. № 1367-11-1 // «ОП», 2020, № 15, с. 7);

• дні участі у виборах на безоплатній основі

Приклад 6. Працівник хворів з 18 по 29 січня 2021 року. Розрахунковий період: січень — грудень 2020 року (366 к. дн.). У розрахунковому періоді працівник перебував:

у щорічній відпустці з 9 по 18 червня 2020 року (10 к. дн.);

у «карантинній» відпустці без збереження заробітної плати з 18 березня по 3 квітня 2020 року (17 к. дн.) і з 6 по 30 квітня 2020 року (25 к. дн.).

Попри те, що у квітні 2020 року «карантинні» відпустки «розірвані» вихідними днями (4 і 5 квітня), цей місяць виключаємо з розрахункового періоду (30 к. дн). Також при підрахунку загальної кількості календарних днів у розрахунковому періоді не враховуємо дні відпустки «за свій рахунок», які припали на березень (14 к. дн.). Дні щорічної відпустки залишаємо.

Кількість календарних днів у розрахунковому періоді, яка візьме участь у розрахунку середньоденної зарплати, складе 322 к. дн. (366 - 30 - 14).

Отже, кількість календарних днів, що беруть участь у розрахунку «непрацездатної» середньої (Крп), підрахували. Переходимо до виплат, які візьмуть участь у розрахунку середньоденного заробітку.

Рахуємо зарплату

У розрахунку середньоденної зарплати для оплати періоду непрацездатності бере участь нарахована в розрахунковому періоді заробітна плата, на яку був нарахований ЄСВ (пп. 3 і 32 Порядку № 1266).

При визначенні виплат, які візьмуть участь у розрахунку лікарняних, Порядок № 1266 рекомендує керуватися відомостями, відображеними у звітах з ЄСВ. Проте тут слід урахувати декілька нюансів.

img 1У розрахунок показника ЗП включаються ті виплати, щодо яких одночасно виконуються дві умови:

• вони входять до фонду оплати праці згідно з Інструкцією № 5;

• на такі виплати нарахований ЄСВ.

Відповідно лікарняні і допомога по вагітності та пологах, нараховані в розрахунковому періоді, у розрахунку «середньої» взяти участь не зможуть, оскільки не входять до фонду оплати праці.

Зате в розрахунку середньої зарплати візьмуть участь сума матеріальної допомоги на оздоровлення до відпустки (п.п. 2.3.3 Інструкції № 5) і оплата простою (п.п. 2.2.12 Інструкції № 5).

img 2При розрахунку «середньої» зарплатні виплати «прив’язуємо» до того місяця, в якому вони фактично нараховані і включені до бази нарахування ЄСВ.

Єдиний виняток із цього правила — сума відпускних. Вони при розрахунку лікарняних відносяться до місяців, ЗА які вони нараховані (лист Мінсоцполітики від 07.04.2016 р. № 101/18/99-16).

А як вчинити у разі донарахування/сторнування зарплатних виплат? Суму донарахованої/сторнованої зарплати враховуйте в тому місяці розрахункового періоду, в якому такі коригування були проведені (лист ФСС від 24.12.2019 р. № 2626-03-07 // «ОП», 2020, № 4, с. 7).

img 3Із загальної суми зарплати в розрахунковому періоді виключаємо виплати, нараховані в місяцях, повністю не відпрацьованих з поважних причин.

Приклад 7. Використовуючи умови прикладу 6, припустимо, що працівникові в періоді січень — грудень 2020 року була нарахована зарплата в загальній сумі 72770,11 грн, у тому числі у квітні (місяці, не відпрацьованому з поважних причин) було нараховано винагороду за підсумками роботи за 2019 рік у сумі 1500 грн.

Оскільки квітень виключений з розрахункового періоду, то й сума винагороди, нарахована цього місяця, не братиме участі в розрахунку лікарняних.

Таким чином, сума зарплати, яка візьме участь у розрахунку лікарняних, — 71270,11 грн

(72770,11 - 1500).

img 4Середньоденну зарплату розраховуємо виходячи з окладу, якщо:

• у розрахунковому періоді працівник з поважних причин не відпрацював жодного дня;

• страховий випадок настав у перший день роботи.

Тобто тарифну ставку (оклад) або її частину (якщо особа працює в режимі неповного робочого часу), встановлену працівникові на день настання страхового випадку, ділимо на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

А якщо працівникові не встановлена тарифна ставка (оклад)? Тоді розрахунок здійснюємо виходячи з розміру мінімальної зарплати (чи її частини), встановленої законом на день настання страхового випадку, і середньомісячної кількості календарних днів (30,44).

Ось ми і знайшли показник ЗП. Тепер залишилося підставити отримані дані (ЗП і Крп) у формулу і знайти «лікарняну» середньоденну заробітну плату. Визначивши її, ми зможемо розрахувати суму денної виплати.

Але! Не забувайте про обмеження. Про те, як їх потрібно виконувати, — читайте нижче.

Якщо стаж 6 місяців і більше

Якщо у працівника за останні 12 місяців перед настанням тимчасової непрацездатності страховий стаж дорівнює 6 місяцям або більше, то при розрахунку лікарняних треба пам’ятати про обмеження, встановлене п. 4 Порядку № 1266.

Важливо!

Середньоденна заробітна плата не може перевищувати максимальну величину бази нарахування ЄСВ з розрахунку на один календарний день.

Величину обмежувача знаходимо так: розмір максимальної величини бази нарахування ЄСВ, що діє в останньому місяці розрахункового періоду, ділимо на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

Виходить, що за страховими випадками, які настали або настануть:

• у січні 2021 року середньоденна зарплата не повинна перевищувати 2463,86 грн

(5000 грн х 15 : 30,44);

• з лютого по грудень 2021 року — 2956,64 грн

(6000 грн х 15 : 30,44).

Якщо ж фактична середньоденна зарплата перевищить межу, її доведеться «обрізати» до рівня межі.

Увага! Якщо працівник — сумісник (у тому числі внутрішній), то розрахунок лікарняних за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом проводимо окремо, виходячи з виплат, нарахованих за кожним місцем роботи. А порівнюємо з максимальною величиною бази нарахування ЄСВ загальну суму зарплати, нарахованої за усіма місцями роботи.

Якщо стаж менше 6 за 12

Якщо протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку працівник заробив страховий стаж менше 6 місяців, застосовують спеціальні обмеження за сумою лікарняних (п. 4 ст. 19 Закону про соцстрахування і п. 29 Порядку № 1266).

Увага!

Сума лікарняних не може перевищувати розміру допомоги, обчисленого виходячи з мінімальної зарплати (МЗП), встановленої на момент настання страхового випадку.

Величину обмежуючого показника знаходимо так: розмір МЗП, установлений у місяці настання страхового випадку, ділимо на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

Звертаємо вашу увагу, що розраховану таким чином суму обмежуючого показника порівнюємо саме з розміром денної виплати. Денна виплата — це середньоденна зарплата, але з урахуванням відсотка оплати лікарняного листа залежно від страхового стажу.

Виходить, що за страховими випадками, які настали або настануть:

• із січня по листопад 2021 року, денна виплата не повинна перевищувати 197,11 грн

(6000 грн : 30,44);

• у грудні 2021 року — 213,53 грн

(6500 грн : 30,44).

Якщо сума денної виплати не перевищує мінімальну виплату, то саме ця сума братиме участь у розрахунку лікарняних (множиться на кількість днів, що підлягають оплаті (К)).

Якщо сума денної виплати перевищить мінімальну виплату, то суму лікарняних слід розрахувати виходячи з мінімальної виплати (без урахування відсотка страхового стажу).

Приклад 8. Працівника прийняли на роботу 9 червня 2020 року. З 1 по 9 лютого 2021 року (9 к. дн.) він хворів. У розрахунковому періоді (липень 2020 року — січень 2021 року, 215 к. дн.) йому нарахована зарплата в сумі 55000 грн. З 1 вересня по 31 жовтня 2020 року працівник перебував у «карантинній» відпустці за свій рахунок (61 к. дн.). Загальний страховий стаж працівника — 3 роки і 2 місяці. Страховий стаж протягом останніх 12 місяців — менше 6 місяців.

Розрахуємо фактичну середньоденну зарплату:

55000 грн : (215 - 61) = 357,14 грн.

Денна виплата з урахуванням страхового стажу дорівнюватиме:

357,14 грн х 60 : 100 = 214,28 грн.

Денна виплата (214,28 грн) вища, ніж обмежуючий показник (197,11 грн). Тому застосовуємо обмежувач.

Оплата перших п’яти днів складе:

197,11 х 5 = 985,55 грн.

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності:

197,11 х 4 = 788,44 грн.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі