«Лікарняна» формула
Порядок розрахунку суми лікарняних (як для оплати перших п’яти днів за рахунок роботодавця, так і починаючи з шостого дня за рахунок ФСС) регламентує Порядок № 1266.
Згідно з п. 2 цього документа для розрахунку суми лікарняних (Л) треба використовувати таку формулу:
Л = ДВ х К,
де ДВ — денна виплата, розрахована залежно від страхового стажу працівника;
К — кількість календарних днів хвороби, що підлягають оплаті. Цей показник беремо з протоколу комісії із соцстрахування.
А ось денну виплату (ДВ) визначають так:
ДВ = ЗПсер х С : 100,
де ЗПсер — розмір середньоденної зарплати;
С — відсоток оплати днів тимчасової непрацездатності залежно від загального страхового стажу або категорії працівника (50, 60, 70, 100 %).
Як бачите, базовим показником для обчислення лікарняних є середньоденний заробіток. Як його визначити — розповімо далі.
Середньоденна зарплата
Згідно з Порядком № 1266 при обчисленні середньоденної зарплати слід керуватися такою формулою:
ЗПсер = ЗП : Крп,
де ЗП — нарахована в розрахунковому періоді сума заробітної плати, з якої сплачений ЄСВ;
Крп — кількість календарних днів у розрахунковому періоді.
Застосовуючи цю формулу, пам’ятайте:
• середньоденну зарплату обчислюють з розрахунку на 1 календарний день. Тому зайнятість працівника (повна, неповна), графік роботи, порядок оплати його праці (місячна/почасова, відрядна) на розрахунок «середньої» не впливають;
• для працівника-сумісника «лікарняну» середньоденну зарплату визначають окремо за кожним місцем роботи. Відповідно і розрахунковий період, і показники ЗП і Крп на кожному робочому місці будуть свої.
Як розрахувати кожен із показників формули, розглянемо далі.
Але спершу з’ясуємо, що таке розрахунковий період і як його визначити.
Розрахунковий період
У загальному випадку розрахунковий період дорівнює 12 календарним місяцям роботи у цього роботодавця, що передують місяцю настання страхового випадку (п. 7 Порядку № 1266).
Зверніть увагу на таке.
1. Місяцем настання страхового випадку є місяць, на який згідно з лікарняним листом припадає початок тимчасової непрацездатності.
2. У розрахунковий період потрапляють тільки повні календарні місяці перебування працівника в трудових відносинах, тобто з першого до першого числа місяця (див. лист ФСС з ТВП від 31.05.2016 р. № 5.2-32-880).
А якщо працівник не відпрацював 12 календарних місяців? Тоді дотримуємося вказівок, наведених у табл. 1.
Таблиця 1. Правила визначення розрахункового періоду
| Стаж роботи на цьому підприємстві, в установі, організації | Правила визначення розрахункового періоду (пункт Порядку № 1266) |
| Більше 12 календарних місяців | 12 повних календарних місяців роботи (з 1-го до 1-го числа) у цього роботодавця, що передують місяцю настання страхового випадку (п. 25) |
| Приклад 1. Працівник працює на підприємстві з 2017 року. З 1 лютого 2021 року він перебуває на лікарняному. Розрахунковий період: лютий 2020 року — січень 2021 року. | |
| Менше 12 календарних місяців | Фактична кількість повністю відпрацьованих календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю настання страхового випадку (п. 26) |
| Приклад 2. Працівник прийнятий на роботу з 6 липня 2020 року. 3 лютого 2021 року він захворів. Розрахунковий період: серпень 2020 року — січень 2021 року. | |
| Менше одного календарного місяця | Фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку (п. 27) |
| Приклад 3. Працівник прийнятий на роботу 12 січня 2021 року, а 2 лютого він захворів. Розрахунковий період: з 12 січня по 1 лютого (включно). | |
А якщо працівник прийнятий на роботу з першого робочого, але не з першого календарного дня місяця? Чи можна включити такий місяць у розрахунковий період? Ні, при розрахунку лікарняних такий місяць не включається в розрахунковий період (п. 25 Порядку № 1266).
Приклад 4. Працівник прийнятий на роботу 2 листопада 2020 року (1 листопада — вихідний день). А 4 лютого 2021 року він захворів.
Розрахунковий період: грудень 2020 року — січень 2021 року.
Як бачимо, повністю відпрацьований місяць (листопад 2020 року) у розрахунковий період для визначення суми лікарняних не входить. Майте це на увазі і не плутайте з розрахунком середньої зарплати для визначення суми відпускних.
Увага! Не всі місяці і навіть дні розрахункового періоду потраплять у розрахунок «непрацездатної» середньої зарплати. Які періоди доведеться виключити — читайте далі.
Виключіть це негайно!
Виключаємо місяці. Передусім виключити з розрахункового періоду доведеться місяці, які повністю не відпрацьовані працівником з поважних причин (з 1-го до 1-го числа).
Вичерпний перелік таких причин наведений у п. 3 Порядку № 1266 (ср. ). Це:
• тимчасова непрацездатність;
• відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
• відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку або шестирічного віку за медичним висновком;
• відпустка без збереження заробітної плати.
Приклад 5. Працівник перебуває на лікарняному з 1 лютого 2021 року. У розрахунковому періоді лютий 2020 року — січень 2021 року він:
• хворів з 2 по 17 березня 2020 року;
• перебував у «карантинній» відпустці за свій рахунок з 18 по 31 березня 2020 року.
У березні 2020 року працівник не відпрацював жодного дня з поважних причин (1 — вихідний день, з 2 по 17 — тимчасова непрацездатність, з 18 по 31 — відпустка без збереження зарплати). Отже, березень 2020 року повністю виключаємо з розрахункового періоду.
Зверніть увагу, навіть попри те, що в наведеному прикладі в період «поважної нероботи» потрапляє вихідний день (1 березня), березень виключаємо з розрахункового періоду. Адже цього місяця немає жодного відпрацьованого дня (див. лист ФСС від 08.10.2019 р. № 1993-11-1).
Виключаємо дні. З місяців розрахункового періоду, що залишилися, слід «викинути» дні, коли працівник не працював з поважних причин.
Водночас частина невідпрацьованих днів візьме участь у підрахунку кількості календарних днів у розрахунковому періоді. Визначити, які дні треба виключити з розрахункового періоду, а які, навпаки, залишити — допоможе табл. 2.
Таблиця 2. Які дні слід виключити/включити в розрахунковий період
| ВИКЛЮЧАЄМО з розрахункового періоду: | ВКЛЮЧАЄМО в розрахунковий період: |
| • дні тимчасової непрацездатності, у тому числі дні огляду в МСЕК у разі встановлення працівникові інвалідності та календарні дні «дитячої» довідки; • неоплачені дні лікарняного з відміткою про алкогольне, наркотичне сп’яніння, про порушення режиму; • дні відпусток «за свій рахунок», у тому числі на період карантину; • дні відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами; • дні відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3 (6) років; • календарні дні участі у виборах на платній основі (лист Мінсоцполітики від 11.06.2019 р. № 311/0/247-19 // «ОП», 2019, № 12, с. 8) | • дні оплачуваних відпусток (щорічних, додаткових, навчальних і так далі); • вихідні, святкові і неробочі дні; • неоплачені дні хвороби у зв’язку з невиправленою помилкою в лікарняному листі (лист ФСС з ТВП від 25.05.2016 р. № 5.2-32-812 // «ОП», 2017, № 16, с. 22); • дні прогулів; • дні простоїв незалежно від винуватця і порядку оплати; • дні неповної зайнятості; • дні зупинки (скорочення) діяльності підприємства, за які виплачувалася допомога по частковому безробіттю (лист ФСС від 28.05.2020 р. № 1367-11-1 // «ОП», 2020, № 15, с. 7); • дні участі у виборах на безоплатній основі |
Приклад 6. Працівник хворів з 18 по 29 січня 2021 року. Розрахунковий період: січень — грудень 2020 року (366 к. дн.). У розрахунковому періоді працівник перебував:
• у щорічній відпустці з 9 по 18 червня 2020 року (10 к. дн.);
• у «карантинній» відпустці без збереження заробітної плати з 18 березня по 3 квітня 2020 року (17 к. дн.) і з 6 по 30 квітня 2020 року (25 к. дн.).
Попри те, що у квітні 2020 року «карантинні» відпустки «розірвані» вихідними днями (4 і 5 квітня), цей місяць виключаємо з розрахункового періоду (30 к. дн). Також при підрахунку загальної кількості календарних днів у розрахунковому періоді не враховуємо дні відпустки «за свій рахунок», які припали на березень (14 к. дн.). Дні щорічної відпустки залишаємо.
Кількість календарних днів у розрахунковому періоді, яка візьме участь у розрахунку середньоденної зарплати, складе 322 к. дн. (366 - 30 - 14).
Отже, кількість календарних днів, що беруть участь у розрахунку «непрацездатної» середньої (Крп), підрахували. Переходимо до виплат, які візьмуть участь у розрахунку середньоденного заробітку.
Рахуємо зарплату
У розрахунку середньоденної зарплати для оплати періоду непрацездатності бере участь нарахована в розрахунковому періоді заробітна плата, на яку був нарахований ЄСВ (пп. 3 і 32 Порядку № 1266).
При визначенні виплат, які візьмуть участь у розрахунку лікарняних, Порядок № 1266 рекомендує керуватися відомостями, відображеними у звітах з ЄСВ. Проте тут слід урахувати декілька нюансів.
У розрахунок показника ЗП включаються ті виплати, щодо яких одночасно виконуються дві умови:
• вони входять до фонду оплати праці згідно з Інструкцією № 5;
• на такі виплати нарахований ЄСВ.
Відповідно лікарняні і допомога по вагітності та пологах, нараховані в розрахунковому періоді, у розрахунку «середньої» взяти участь не зможуть, оскільки не входять до фонду оплати праці.
Зате в розрахунку середньої зарплати візьмуть участь сума матеріальної допомоги на оздоровлення до відпустки (п.п. 2.3.3 Інструкції № 5) і оплата простою (п.п. 2.2.12 Інструкції № 5).
При розрахунку «середньої» зарплатні виплати «прив’язуємо» до того місяця, в якому вони фактично нараховані і включені до бази нарахування ЄСВ.
Єдиний виняток із цього правила — сума відпускних. Вони при розрахунку лікарняних відносяться до місяців, ЗА які вони нараховані (лист Мінсоцполітики від 07.04.2016 р. № 101/18/99-16).
А як вчинити у разі донарахування/сторнування зарплатних виплат? Суму донарахованої/сторнованої зарплати враховуйте в тому місяці розрахункового періоду, в якому такі коригування були проведені (лист ФСС від 24.12.2019 р. № 2626-03-07 // «ОП», 2020, № 4, с. 7).
Із загальної суми зарплати в розрахунковому періоді виключаємо виплати, нараховані в місяцях, повністю не відпрацьованих з поважних причин.
Приклад 7. Використовуючи умови прикладу 6, припустимо, що працівникові в періоді січень — грудень 2020 року була нарахована зарплата в загальній сумі 72770,11 грн, у тому числі у квітні (місяці, не відпрацьованому з поважних причин) було нараховано винагороду за підсумками роботи за 2019 рік у сумі 1500 грн.
Оскільки квітень виключений з розрахункового періоду, то й сума винагороди, нарахована цього місяця, не братиме участі в розрахунку лікарняних.
Таким чином, сума зарплати, яка візьме участь у розрахунку лікарняних, — 71270,11 грн
(72770,11 - 1500).
Середньоденну зарплату розраховуємо виходячи з окладу, якщо:
• у розрахунковому періоді працівник з поважних причин не відпрацював жодного дня;
• страховий випадок настав у перший день роботи.
Тобто тарифну ставку (оклад) або її частину (якщо особа працює в режимі неповного робочого часу), встановлену працівникові на день настання страхового випадку, ділимо на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).
А якщо працівникові не встановлена тарифна ставка (оклад)? Тоді розрахунок здійснюємо виходячи з розміру мінімальної зарплати (чи її частини), встановленої законом на день настання страхового випадку, і середньомісячної кількості календарних днів (30,44).
Ось ми і знайшли показник ЗП. Тепер залишилося підставити отримані дані (ЗП і Крп) у формулу і знайти «лікарняну» середньоденну заробітну плату. Визначивши її, ми зможемо розрахувати суму денної виплати.
Але! Не забувайте про обмеження. Про те, як їх потрібно виконувати, — читайте нижче.
Якщо стаж 6 місяців і більше
Якщо у працівника за останні 12 місяців перед настанням тимчасової непрацездатності страховий стаж дорівнює 6 місяцям або більше, то при розрахунку лікарняних треба пам’ятати про обмеження, встановлене п. 4 Порядку № 1266.
Важливо!
Середньоденна заробітна плата не може перевищувати максимальну величину бази нарахування ЄСВ з розрахунку на один календарний день.
Величину обмежувача знаходимо так: розмір максимальної величини бази нарахування ЄСВ, що діє в останньому місяці розрахункового періоду, ділимо на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).
Виходить, що за страховими випадками, які настали або настануть:
• у січні 2021 року середньоденна зарплата не повинна перевищувати 2463,86 грн
(5000 грн х 15 : 30,44);
• з лютого по грудень 2021 року — 2956,64 грн
(6000 грн х 15 : 30,44).
Якщо ж фактична середньоденна зарплата перевищить межу, її доведеться «обрізати» до рівня межі.
Увага! Якщо працівник — сумісник (у тому числі внутрішній), то розрахунок лікарняних за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом проводимо окремо, виходячи з виплат, нарахованих за кожним місцем роботи. А порівнюємо з максимальною величиною бази нарахування ЄСВ загальну суму зарплати, нарахованої за усіма місцями роботи.
Якщо стаж менше 6 за 12
Якщо протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку працівник заробив страховий стаж менше 6 місяців, застосовують спеціальні обмеження за сумою лікарняних (п. 4 ст. 19 Закону про соцстрахування і п. 29 Порядку № 1266).
Увага!
Сума лікарняних не може перевищувати розміру допомоги, обчисленого виходячи з мінімальної зарплати (МЗП), встановленої на момент настання страхового випадку.
Величину обмежуючого показника знаходимо так: розмір МЗП, установлений у місяці настання страхового випадку, ділимо на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).
Звертаємо вашу увагу, що розраховану таким чином суму обмежуючого показника порівнюємо саме з розміром денної виплати. Денна виплата — це середньоденна зарплата, але з урахуванням відсотка оплати лікарняного листа залежно від страхового стажу.
Виходить, що за страховими випадками, які настали або настануть:
• із січня по листопад 2021 року, денна виплата не повинна перевищувати 197,11 грн
(6000 грн : 30,44);
• у грудні 2021 року — 213,53 грн
(6500 грн : 30,44).
Якщо сума денної виплати не перевищує мінімальну виплату, то саме ця сума братиме участь у розрахунку лікарняних (множиться на кількість днів, що підлягають оплаті (К)).
Якщо сума денної виплати перевищить мінімальну виплату, то суму лікарняних слід розрахувати виходячи з мінімальної виплати (без урахування відсотка страхового стажу).
Приклад 8. Працівника прийняли на роботу 9 червня 2020 року. З 1 по 9 лютого 2021 року (9 к. дн.) він хворів. У розрахунковому періоді (липень 2020 року — січень 2021 року, 215 к. дн.) йому нарахована зарплата в сумі 55000 грн. З 1 вересня по 31 жовтня 2020 року працівник перебував у «карантинній» відпустці за свій рахунок (61 к. дн.). Загальний страховий стаж працівника — 3 роки і 2 місяці. Страховий стаж протягом останніх 12 місяців — менше 6 місяців.
Розрахуємо фактичну середньоденну зарплату:
55000 грн : (215 - 61) = 357,14 грн.
Денна виплата з урахуванням страхового стажу дорівнюватиме:
357,14 грн х 60 : 100 = 214,28 грн.
Денна виплата (214,28 грн) вища, ніж обмежуючий показник (197,11 грн). Тому застосовуємо обмежувач.
Оплата перших п’яти днів складе:
197,11 х 5 = 985,55 грн.
Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності:
197,11 х 4 = 788,44 грн.
