Ситуація, коли місяць повністю закритий як відпрацьований, а потім з’ясовується, що наприкінці цього місяця працівник захворів, притаманна здебільшого бюджетникам. Оскільки зарплата в них має бути розрахована, нарахована та виплачена ще до кінця місяця. Хоча і комерційні підприємства іноді стикаються з такими випадками.
Якщо місяць із проведеною «рокіровкою» (сторнування зарплати, а замість неї нарахування лікарняних) потрапить у розрахунковий період при наступній хворобі працівника, то виникає логічне запитання: до якого місяця включати сторновану зарплату?
Якщо така заміна сталася в середині розрахункового періоду, то до якого б місяця її не віднесли, на розрахунок середньої зарплати вона не вплине. А от якщо «рокіровка» проведена на межі розрахункового періоду, то це архіважливо, бо безпосередньо вплине на розмір середньої зарплати.
Перед тим як відповісти на поставлене запитання, нагадаємо ключові норми Порядку № 1266* та історію питання, адже з 01.01.2023 повноваження щодо виплати лікарняних передали від ФСС до ПФУ.
Розрахунок середньої зарплати для лікарняних
Відповідно до п. 3 Порядку № 1266 середньоденна зарплата розраховується діленням нарахованої в розрахунковому періоді суми заробітної плати, з якої сплачений ЄСВ, на кількість календарних днів у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, вичерпний перелік яких містить п. 3 Порядку № 1266.
Розрахунковим періодом для обчислення лікарняної середньої, в загальному випадку, є 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, починаючи з місяця, що передує місяцю настання страхового випадку.
Зарплата в розрахунковому періоді
Виплати, які мають потрапити у розрахунковий період, це виплати, які:
— включаються до бази нарахування ЄСВ. Тобто суми виплат, з яких сплачений ЄСВ (п. 3 Порядку № 1266), включаємо у розрахунок. При цьому лікарняні і допомога по вагітності та пологах, нараховані в розрахунковому періоді, у розрахунку «середньої» не беруть участі, оскільки не входять до фонду оплати праці;
— формуються на підставі відомостей, що включаються до Об’єднаного звіту (п. 32 Порядку № 1266). Фактично це виплати, які відображені в Податковому розрахунку і додатку Д1 до нього. Адже за даними Податкового розрахунку формується інформація в Державному реєстрі застрахованих осіб.
Заміна зарплати на лікарняні: процес «рокіровки»
Якщо працівнику, який був на лікарняному, помилково нарахували зарплату, то алгоритм виправлення такий.
Крок 1. У місяці, в якому роботодавець отримає належним чином оформлений лікарняний, він має зробити перерахунок. Сторнує зайву зарплату попереднього місяця за робочі дні, на які припала хвороба, і нараховує лікарняні.
Крок 2. При поданні квартального Податкового розрахунку таку «рокіровку» показує в місяці, в якому вона проведена в бухобліку. При цьому в Д1 за поточний місяць відсторновані суми зарплати зазначає зі знаком «мінус» у прив’язці до місяця, ЗА який вони сторнуються. І показує лікарняні з розбивкою за відповідні місяці*.
* Алгоритм дій роботодавця при заміні зарплати на лікарняні ви можете простежити у статті «Перетворення зарплати на лікарняні в Об’єднаному звіті» // «Оплата праці», 2023, № 4.
Але в реєстр застрахованих осіб ця інформація потрапить тільки після закінчення строку подання Об’єднаного звіту за відповідний квартал.
І от припустимо, що працівник, у якого була проведена заміна зарплати на лікарняні, потім знову захворів. І така «рокіровка» чіпляє розрахунковий період. В якому місяці при цьому враховувати сторновану зарплату? У цій ситуації може бути два варіанти: або у фактичному місяці сторнування, або у місяці, за який таке сторнування проведене.
Нагадаємо, як це питання вирішували до 01.01.2023 фахівці ФСС.
Як було до 01.01.2023
До 01.01.2023 фахівці ФСС притримувалися наступної думки.
Зарплатні сторнування у разі заміни зарплати на лікарняні мали відносити до місяця, в якому їх фактично здійснено. Тобто при розрахунку середньої зарплати для лікарняних сторновані суми зарплати впливали на суму зарплати поточного місяця (місяця, в якому оформлена бухдовідка) та не відносили до тих місяців, ЗА які вони сторновані (див. наказ Мінсоцполітики від 21.10.2015 № 1022, листи ФСС з ТВП від 25.08.2015 № 5.2-32-1380 і Мінсоцполітики від 07.04.2016 № 101/18/99-16).
Принцип був такий: з якої суми зарплати у поточному місяці сплатили ЄСВ (а це сума з урахуванням сторнування), таку суму і включали до розрахунку лікарняних.
Тобто при вирішенні цього питання фахівці ФСС спиралися на положення п. 3 Порядку № 1266 і не надавали привілеїв положенням п. 32 Порядку № 1266. Про це ви можете прочитати у статті «Була зарплата, а стали лікарняні: як оплатити тимчасову непрацездатність» // «Оплата праці», 2019, № 24 (ср. ).
А яка ж позиція зараз у фахівців ПФУ, які свої повноваження щодо виплати лікарняних та декретних отримали на початку 2023 року? Щоб це з’ясувати, ми звернулись до ПФУ.
Позиція ПФУ
Щоб наочніше передати суть запитання та проаналізувати відповідь, наведемо ситуацію, про яку ми запитували у пенсійників.
Працівник хворів з 17 по 26 липня. Розрахунковий період для обчислення середньої зарплати липень 2022 року — червень 2023 року.
На розрахунковий період припала хвороба з 26 червня по 5 липня 2023 року.
За весь червень 2023 року працівнику була нарахована зарплата, як за повністю відпрацьований місяць (10000 грн). У липні, тобто за межами розрахункового періоду, йому було:
— відсторновано зарплату 2272,73 грн за 5 днів червня, яка була нарахована за дні, що збіглися з хворобою;
— нараховані лікарняні за період хвороби з 26 червня по 5 липня 2023 року.
При розрахунку лікарняних за період хвороби з 17 по 26 липня за яким з варіантів зарплату за червень 2023 року слід уключати:
а) у фактично нарахованій сумі в червні, тобто 10000 грн?
б) чи з урахуванням суми, що відсторнована в липні за дні хвороби в червні, тобто 7727,27 грн (10000 - 2272,73)?
У наведеному прикладі на момент нарахування лікарняних строк звітування за 2 квартал ще не сплив, а за 3 квартал ще навіть не настав. Відповідно інформація про нараховану і про сторновану зарплату червня у Держреєстр застрахованих осіб ще не потрапила. І тільки після закінчення строку звітування за 3 квартал сторнована у липні за червень зарплата у Держреєстрі буде віднесена до червня, як це і має бути.
Пропонуємо до уваги відповідь ПФУ, яку ми отримали (див. лист від 11.08.2023 № 2800-030401-8/45106 наприкінці статті).
…при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування страхової виплати за липень 2023 року враховується заробітна плата червня 2023 року з урахуванням відсторнованої суми у липні 2023 року — 7727,27 грн
Як бачите, фахівці ПФУ у цьому випадку обрали варіант «б». Тобто сторно зарплати має відноситися до того місяця, ЗА який воно зроблено. Отже, можна сказати, що пенсійники зробили перевагу на користь положень п. 32 Порядку № 1266. І тут не має значення, чи зазначені такі коригування в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування (відображені в Об’єднаній звітності) на момент розрахунку суми лікарняних.
До речі, коли сторно зарплати було зроблено у першому місяці розрахункового періоду, але ЗА попередній місяць, який у розрахунковий період не входить, позиція ПФУ щодо цієї ситуації є аналогічною. Сторно зарплати відносимо до місяця, за який воно проведене (див. статтю «Середня зарплата для лікарняних: якщо міняли зарплату на лікарняні» // «Податки & бухоблік», 2023, № 58).
Висновок
- При обчисленні середньої зарплати для лікарняних сторновану зарплату (якщо була заміна зарплати на лікарняні) в розрахунковому періоді враховуємо у місяці, ЗА який таке сторно проведене.
