Зміни 2022 року
Нагадаємо: 06.11.2022 набрав чинності Закон № 2682*, яким викладено у новій редакції ст. 19 Закону № 875.
Це саме та норма, яка встановлює для роботодавців (підприємств, установ, організацій та ФОП) норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Як наслідок, скасовано:
— звіт про працевлаштування осіб з інвалідністю (форму № 10-ПОІ) (його подавали щорічно до 1 березня, наступного за звітним року);
— реєстрацію у Фонді соцзахисту осіб з інвалідністю (зазвичай проводилася у період з 1 січня до 1 лютого — лист Фонду соцзахисту інвалідів від 25.09.2013 № 1/6-296/09).
Після цього роботодавці зітхнули з полегшенням. Але не надовго. Оскільки вони й досі зобов’язані:
— виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця;
— створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством.
А отже, виконувати інвалідний норматив доведеться і надалі. Хто саме повинен виконувати такий норматив у 2023 році та чи змінився розмір нормативу? Про це далі.
Інвалідний норматив
Хто зобов’язаний виконувати. Як і раніше, виконувати інвалідний норматив повинні всі роботодавці. А саме: підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об’єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю. Причому незалежно від їх форми власності та системи оподаткування.
Не потрібно виконувати норматив лише:
— роботодавцям з кількістю найманих працівників до 8 осіб (тобто 7 чоловік і менше);
— представництвам іноземних компаній, які не є юрособами (роз’яснення Фонду соцзахисту інвалідів від 17.04.2006 № 06ю-75/667).
Розмір нормативу. Норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю встановлено у розмірі:
— одне робоче місце — якщо у роботодавця працює від 8 по 25 осіб;
— 4 % середньооблікової кількості штатних працівників (далі — СКШП) — якщо кількість працівників перевищує 25 осіб (тобто 26 і більше).
Дивлячись на це розмежування, здається, що у роботодавця, в якого кількість працівників досягла 26 осіб (тобто більше ніж 25), інвалідний норматив становитиме вже два робочих місця. Проте це не так.
Навіть якщо у роботодавця працює 37 працівників, йому достатньо працевлаштувати одну особу з інвалідністю (4 % СКШП = 1,48). І тільки якщо кількість працівників досягне 38 осіб — тоді потрібно буде працевлаштовувати вже дві особи з інвалідністю (4 % СКШП = 1,52). Але це ще не всі нюанси.
Для розрахунку інвалідного нормативу слід використовувати показник СКШП. Визначити, які категорії працівників включаються до нього, вам допоможе стаття «Кількість штатних працівників: рахуємо правильно» // «Оплата праці», 2022, № 21.
Зверніть увагу, що такий показник розраховують не на певну дату, а за конкретний період (місяць, квартал, рік). Так от, для обчислення інвалідного нормативу береться до уваги саме СКШП за рік.
Він розраховується просто: кількість штатних працівників, які включаються до розрахунку СКШП за кожен місяць року, ділять на кількість місяців у такому році (12 місяців).
Отриманий результат заокруглюють до цілого значення. Тобто якщо у ньому після коми буде стояти число 5 і більше, його заокруглюють у бік збільшення (наприклад, 0,5 ≈ 1 особа).
Звідси випливає наступна особливість: для виконання нормативу особа з інвалідністю не повинна працювати у роботодавця цілий рік. Достатньо, щоб вона була працевлаштована у такого роботодавця лише певний час.
Наприклад, для виконання нормативу на рівні 1 робочого місця особа з інвалідністю повинна пропрацювати на підприємстві хоча б 6 місяців.
Умови зарахування у норматив. Зверніть увагу, що виконанням інвалідного нормативу вважається працевлаштування осіб з інвалідністю:
а) для яких місце роботи є основним. Відповідно сумісники до нормативу не враховуються (внутрішні сумісники зараховуються у виконання інвалідного нормативу лише за основним місцем роботи);
б) інвалідність яких підтверджена:
— або копією довідки до акта огляду МСЕК (форма № 157-1/о, затверджена наказом МОЗ від 30.07.2012 № 577);
— копією пенсійного посвідчення або посвідчення одержувача державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії.
Водночас на зарахування до інвалідного нормативу не впливає:
— ані група інвалідності, яка встановлена особі;
— ані режим роботи такої особи на підприємстві (повний чи неповний робочий час);
— ані те, коли саме особі було встановлено інвалідність (до її працевлаштування на підприємство чи вже коли вона перебувала у трудових відносинах).
Якщо норматив не виконано
До 06.11.2022 про виконання/невиконання роботодавцем інвалідного нормативу Фонд соцзахисту осіб з інвалідністю дізнавався зі Звіту (форми № 10-ПОІ). Але на сьогодні цю форму звітності скасовано.
Тепер всю необхідну інформацію Фонд соцзахисту осіб з інвалідністю отримуватиме від Пенсійного фонду (ст. 19 Закону № 875). А саме дані:
— про створення роботодавцями робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю (ряд. 102 заголовної частини Об’єднаної звітності, додатки Д1 та Д5);
— необхідні для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавцями відповідно до інвалідного нормативу (скоріш за все, мова йде про показник СКШП — ряд. 101 заголовної частини Об’єднаної звітності).
Якщо отримана від Пенсійного фонду інформація свідчитиме про невиконання роботодавцем інвалідного нормативу, це буде підставою для проведення перевірки роботодавця. Її проводитиме Держпраці.
Зі свого боку, Фонд соцзахисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня:
— визначатиме роботодавців, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, в автоматизованому режимі*;
* На підставі даних Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності.
— надсилатиме їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій (далі — АГС), що підлягають сплаті у зв’язку з невиконанням інвалідного нормативу.
Розрахунок АГС буде надіслано роботодавцям-порушникам у формі електронного документа через їх кабінети на порталі ПФУ. Форму цього документа та порядок його направлення ще повинен визначити Фонд соцзахисту осіб з інвалідністю спільно з ПФУ.
Виняток — підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів (ст. 20 Закону № 875). Їм сплачувати АГС не потрібно.
Всім іншим роботодавцям-порушникам доведеться сплатити АГС у розмірі:
— середньої річної зарплати на відповідному підприємстві, в установі, організації за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю (ст. 20 Закону № 875) — для роботодавців з чисельністю 15 і більше працівників;
— половини середньої річної заробітної плати — для роботодавців з численністю від 8 до 15 працівників.
Суму АГС роботодавці розраховують самостійно та сплачують до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу. Тобто граничний термін сплати АГС за 2022 рік — 14 квітня 2023 року.
Строк сплати санкції порушено? Доведеться сплатити ще й пеню у розмірі 120 % річних облікової ставки НБУ на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Санкції чи пеню не сплачено? За рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації.
Ну й, звичайно, не забувайте про адмінвідповідальність. У разі невиконання інвалідного нормативу на посадових осіб підприємства-порушника (осіб, які мають право укладати та розривати трудові договори з працівниками), буде накладено адмінштраф у розмірі від 170 до 340 грн (ст. 1881 КпАП).
Як уникнути санкцій
Уникнути АГС можна не тільки контролюючи чисельність працівників на підприємстві, установі, організації, але й заздалегідь шукаючи «особливих» працівників.
Для цього слід:
— по-перше, виділити робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю (це може бути вакантна посада або заміна тимчасово відсутнього працівника);
— по-друге, розпочати пошук осіб з інвалідністю (самостійно або через центр зайнятості).
Увага! Якщо роботодавець має вакантну посаду та шукає на неї особу з інвалідністю, то він зобов’язаний буде звернутися за допомогою до центру зайнятості (п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону про зайнятість*).
* Закон України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI.
І це, до речі, найвигідніший варіант для роботодавця. Зараз пояснимо чому.
1. Обов’язок роботодавця зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов’язком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування. Тому чому б не передати ці функції центру зайнятості.
2. Для пошуку осіб з інвалідності на вакантні місця слід лише заповнити і подати до центру зайнятості форму № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» (затверджена наказом Мінекономіки від 12.04.2022 № 827-22).
У додатку «Відомості про вакансію» до цієї форми:
— у ряд. 1.14 розд. 1 поставити позначку у відповідній клітинці (особи з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку);
— у розд. 2 зазначити доступність робочого місця для осіб з інвалідністю.
Більше про заповнення форми шукайте у статті «Маєте вакансії? Подайте нову форму № 3-ПН» // «Оплата праці», 2022, № 15.
Причому подати заповнену форму достатньо:
— лише один раз (якщо місце, виділене для особи з інвалідністю, залишається незайнятим) — з дня виникнення потреби в підборі працівників та/або з дати відкриття вакансії, але не пізніше ніж через три робочих дні з дати відкриття вакансії;
— до будь-якого центру зайнятості, незалежно від місцезнаходження роботодавця.
3. Подання звіту за формою 3-ПН у разі невиконання інвалідного нормативу може врятувати роботодавця-порушника від сплати АГС. Оскільки в такому разі вважатиметься, що роботодавець вжив усіх необхідних дій для працевлаштування інвалідів (див. постанову Верховного Суду від 25.06.2018 у справі № 806/1368/17).
