Відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами
У загальному випадку відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами надається жінці на 126 календарних днів: 70 днів до пологів і 56 днів — після пологів (ч. 1 ст. 179 КЗпП). При народженні двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів жінці замість 56 післяпологових днів надається 70 (ч. 1, 2 ст. 179 КЗпП). Тоді відпустка триває не 126, а 140 днів.
Відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами надається на підставі листка непрацездатності (паперового чи електронного), сформованого на підставі медичного висновку. Чи потрібно складати наказ про надання відпустки? На наш погляд, так. У такому наказі слід чітко зазначити період, на який надається декретна відпустка. Детальніше про це читайте у статті «Декретна відпустка: як оформити і відобразити у Д5» // «Оплата праці», 2023, № 5.
У більшості випадків за декретною відпусткою одразу йде відпустка для догляду за дитиною до 3 років. Але це не наш випадок. У ситуації, що розглядається, працівниця одразу після відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами вирішила звільнитися за власним бажанням (ст. 38 КЗпП). Так, вона має на це повне право.
Утім пам’ятаємо, що за час декретної відпустки роботодавець нараховує допомогу по вагітності та пологах. І ось тут виникає питання: чи враховувати таку виплату при обчисленні середньої для оплати відпускної компенсації? Відповідь — далі.
Відпускна компенсація
При розрахунку відпускних та компенсації за невикористану відпустку керуємося нормами Порядку № 100*.
* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 № 100.
Сума відпускної компенсації обчислюється шляхом множення кількості календарних днів невідгуляної відпустки на середньоденну зарплату.
Розрахунковий період. У загальному випадку для обчислення середньоденної зарплати розрахунковим періодом є 12 місяців, які передують відповідній події (місяцю виплати компенсації за невикористані дні відпустки).
Працівникові, який пропрацював менше року, середню зарплату обчислюємо виходячи з виплат за фактичний час роботи з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому виплачується відпускна компенсація
У нашому випадку працівниця відпрацювала на підприємстві менше 12 календарних місяців. Тому середню обчислюємо за фактичний час роботи з 1-го до 1-го числа, що передує місяцю виплати компенсації. Тож розрахунковим періодом буде лютий — травень 2023 року.
Після того, як визначили розрахунковий період, підраховуємо кількість днів у ньому, що візьмуть участь у розрахунку середньої зарплати. Для цього від загальної кількості календарних днів у розрахунку віднімаємо:
1) кількість святкових та неробочих днів, що були такими в період дії ст. 73 КЗпП, та припали на розрахунковий період (за наявності);
2) час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково (відпустки за свій рахунок, призупинення дії трудового договору, простою, оплаченого частково тощо).
У запитанні, що розглядається, про такі періоди не зазначено, тому загальна кількість днів у розрахунковому періоді становить 120 к. дн. (28лютий + 31березень + 30квітень + 31травень).
Виплати у розрахунку. При розрахунку середньоденної зарплати враховуємо:
1) усі виплати, що входять до складу заробітної плати, за винятком тих, що перелічені в п. 4 Порядку № 100;
2) виплати за час, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов’язків, відрядження, вимушеного прогулу тощо), та допомогу по тимчасовій непрацездатності.
Як бачимо, до розрахунку середньої зарплати включають суму оплати періоду тимчасової непрацездатності. Натомість стосовно допомоги по вагітності та пологах Порядок № 100 не містить прямої норми. Проте це зовсім не означає, що її не слід враховувати при обчисленні середньої. Така допомога компенсує втрату зарплати за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами. Отже, вона підпадає під поняття виплат «за час, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток» (абз. 4 п. 3 Порядку № 100).
Відповідно її слід включати до розрахунку середньої зарплати (див. листи Мінсоцполітики від 25.12.2015 № 1675/13/84-15 та Мінекономіки від 06.01.2021 № 4709-06/524-07). Але! Тільки у частині, що припадає на місяці розрахункового періоду. Це випливає зі змісту абз. 2 п. 3 Порядку № 100.
Суми нарахованої зарплати, лікарняні та допомогу по вагітності та пологах враховуємо у тому місяці, ЗА який вони нараховані
Проводимо розрахунок за умовами запитання
Приклад. Працівниця звільняється після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами. Остання припадала на період з 16.02.2023 по 21.06.2023 включно (126 к. дн.). При звільненні працівниці має бути виплачено відпускну компенсацію за 10 к. дн.
Припустимо, що сума зарплати за розрахунковий період (за відпрацьовані дні з 01.02.2023 по 15.02.2023) становить 6630 грн. А загальна сума допомоги по вагітності та пологах — 49644 грн, у тому числі за червень 2023 року — 8274 грн.
Середньоденна зарплата дорівнює:
(6630 + 41370) : 120 = 400 (грн).
Майте на увазі: у розрахунку середньоденної зарплати бере участь тільки частина допомоги по вагітності та пологах, що припадає на місяці розрахункового періоду, у розмірі 41370 грн (49644 - 8274).
Визначимо суму відпускної компенсації:
400 x 10 = 4000 (грн).
До речі, більше інформації з приводу обчислення стажу для щорічної відпустки ви можете знайти у статті «Відпускний стаж: періоди, які «заробляють» відпустку» // «Оплата праці», 2023, № 2.
Висновки
- Якщо працівниця перед звільненням пропрацювала на підприємстві менше 12 місяців, то середню зарплату слід обчислювати за фактичний час роботи з 1-го до 1-го числа, що передує місяцю виплати відпускної компенсації.
- До розрахунку середньої зарплати включається частина допомоги по вагітності та пологах, що припадає на місяці розрахункового періоду.