Прогул і хвороба: коли можна звільнити працівника?

Коли відсутність на роботі є прогулом?

Прогулом вважається відсутність працівника на роботі, як протягом усього робочого дня, так і більше 3 годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

Якщо працівник відсутній на роботі з нез’ясованих причин, не варто відразу таврувати таку відсутність прогулом.

Роботодавець має з’ясувати, чи не були причини відсутності працівника поважними. Поважними причинами визнаються, зокрема, такі, що виключають вину працівника.

Ба більше, на території, де ведуться бойові дії, поважними є причини невиходу на роботу працівника через страх за своє здоров’я і життя.

До речі, оцінку «поважності» відсутності на роботі у працівника при виникненні спору із роботодавцем може визначити суд. І до кожної окремої ситуації вони мають індивідуальний підхід. Про практику судових рішень воєнного часу щодо поважності причин відсутності на роботі працівників ви можете прочитати у статті «Прогул під час війни: свіжа судова практика» // «Оплата праці», 2022, № 23.

Отже, якщо працівник надав пояснення своєї відсутності і роботодавець оцінив таку відсутність як поважну, то нез’ясована відсутність «НЗ» набуває статусу інші причини неявок, які роботодавець визнав поважними «І». В табелі «НЗ» змінюється на «І».

Зауважте, вичерпного переліку поважних причин відсутності на роботі в трудовому законодавстві не існує. Тому в кожному окремому випадку поважність причини відсутності на роботі оцінюється виходячи з конкретних обставин.

Якщо ж відсутність працівника визнана роботодавцем неповажною і належно оформлена роботодавцем як прогул, то в табелі маємо поставити «ПР». Проте варто нагадати, що звільнення працівника за прогул — право, а не обов’язок роботодавця. Тож звільняти прогульника не обов’язково.

Але якщо на цього працівника, який декілька днів був відсутнім, потім з’являється електронний лікарняний лист, то з дня хвороби у нього прогул припиняється і розпочинається вже з’ясована, до того ж поважна причина відсутності — тимчасова непрацездатність. Далі ви вже визначаєте, чи оплачувана ця тимчасова непрацездатність («ТН» у табелі), чи не оплачувана тимчасова непрацездатність («НН» у табелі). Про оплату такого лікарняного ви можете прочитати в наступній статті «Прогул і хвороба: доля лікарняних» цього випуску. А ми повернемось до процедури звільнення.

Чи можна звільнити хворого прогульника?

Прогул є однією з причин звільнення працівника за ініціативою роботодавця (п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП). Таке звільнення можливе, якщо причина відсутності встановлена і визнана роботодавцем неповажною. При цьому роботодавець має правильно зафіксувати і документально оформити сам факт прогулу і дотриматись процедури звільнення. Як не обпектися і врахувати всі нюанси такого звільнення, ви можете прочитати у статті «Звільняємо прогульника: дотримуємося процедури» // «ОП», 2020, № 20/1 (ср. ).

До речі, навіть під час війни, норми п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП щодо звільнення за прогул працюють. Але, як і раніше, не без нюансів. Серед них — заборона на звільнення під час лікарняного.

Отже, ця гарантія захищає, зокрема, і прогульника від звільнення у період тимчасової непрацездатності. Виняток — звільнення через нез’явлення на роботі протягом більш як чотирьох місяців підряд унаслідок тимчасової непрацездатності.

Проте якщо ви все-таки хочете звільнити прогульника, але йому відкрито лікарняний, то треба дочекатися закінчення лікарняного. Після цього можна буде звільнити працівника за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП. При цьому питання щодо оплати лікарняного треба вирішувати за загальними правилами.

До речі, якщо факт прогулу правильно задокументовано, то навіть у ситуації, коли дата звільнення припала на період хвороби прогульника (він не повідомив, що хворіє), то дату звільнення можна змінити. І таку практику підтримують суди (постанова ВС від 17.10.2019 у справі № 761/23477/16-ц).