Відпустка мобілізованому: чи можна надати під час служби?

Одразу відповімо: прямої заборони законодавство не містить. Однак фахівці різних відомств та професійних видань доходять спільного висновку: цього робити не можна. Пояснимо чому. Але спочатку трохи про виплати захисникам України після 19.07.2022.

Середній заробіток захисникам

Нагадаємо: з 19.07.2022 за працівниками, які перебувають на військовій службі, слід зберігати лише місце роботи та посаду (ч. 3 ст. 119 КЗпП). А середній заробіток — ні. Таку виплату і донині зберігають тільки двом категоріям працівників.

1. Добровольцям тероборони. Аргумент — ч. 1 ст. 119 КЗпП. Саме за приписом цієї норми зберігається не тільки місце роботи (посади), а й середній заробіток за працівниками на час виконання ними державних або громадських обов’язків.

2. Педагогічним та науково-педагогічним працівникам. Аргумент — ч. 2 ст. 57 Закону про освіту*. Тут гарантовано збереження середнього заробітку за педагогами в разі проходження ними військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період. Це підтверджують Мінекономіки у листі від 21.08.2022 № 4711-06/60669-03 та МОН у листі від 06.09.2022 № 1/10241-22.

* Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII.

Решта роботодавців, працівники яких мобілізовані без збереження середнього заробітку, не зобов’язані, але можуть їх матеріально підтримувати. Законодавче підґрунтя дає припис ст. 9¹ КЗпП. Тож роботодавець може самостійно визначити назву, періодичність і розмір виплати.

Детально про це ми розповідали у статтях «Середня» мобілізованому: як продовжити виплату?» // «Оплата праці», 2022, № 16 та «Добровільні виплати солдатам підприємства: наслідки» // «Податки & бухоблік», 2022, № 59.

Відпустка під час служби

Як ми вже зауважили раніше, під час проходження військової служби працівник не може піти у відпустку у «цивільного» роботодавця, який зберігає за ним місце роботи і посаду.

І це не лише наша думка. Її підтверджують фахівці Мінекономіки та Держпраці.

Мінекономіки. Фахівці Мінекономіки вже неодноразово висловлювали свою позицію з цього питання. Зокрема, у листі від 01.09.2022 № 4712-06/62843-07 вони зауважили: оскільки у період проходження військової служби працівник фактично не працює, увільняючись від виконання обов’язків, передбачених трудовим договором, вважаємо недоцільним у період увільнення надавати такому працівнику невикористані дні щорічних відпусток або додаткової відпустки на дітей.

Після демобілізації та повернення до виконання своїх повноважень такий працівник може скористатися своїм правом на зазначені відпустки.

Можна, звісно, прочитати прискіпливо і поцікавитись: не надавати лише щорічні та додаткову соцвідпустку на дітей, а інші можна? Скоріше за все, у цьому листі фахівці Мінекономіки просто згадали найпоширеніші види відпусток. А для решти діє те ж саме правило.

Ще одне підтвердження цієї позиції знаходимо у листі Мінекономіки від 03.04.2023 № 4706-05/14490-07. Загалом він присвячений відпускному стажу за період служби мобілізованих педагогів**. Проте тут також можна побачити висновки, які нас цікавлять у розрізі ситуації, що сьогодні розглядаємо.

** Якщо вас цікавить це питання, то корисною буде стаття «Мобілізований педпрацівник: відпускний стаж за період служби» // «Оплата праці», 2023, № 16.

Отже, у листі від 03.04.2023 № 4706-05/14490-07 фахівці Мінекономіки відзначили: працівники, зазначені у ч. 3 ст. 119 КЗпП, у період проходження військової служби не набувають права на щорічну основну відпустку в роботодавця, в якого вони увільнені від виконання обов’язків, передбачених трудовим договором. Щорічна основна відпустка надається працівнику як компенсація за виконання посадових обов’язків протягом відпрацьованого періоду часу. Тому працівник має право на щорічну основну відпустку після демобілізації і повернення до виконання своїх повноважень.

Держпраці. Питанню відпустки працівника-військовослужбовця присвячена консультація фахівця Управління інспекційної діяльності у Кіровоградській області Південно-Східного Міжрегіонального управління Держпраці (див. за посиланням). Тут, зокрема, зазначено, що ст. 119 КЗпП не містить норми щодо збереження в період військової служби щорічної основної відпустки. При цьому згідно зі ст. 6 Закону про відпустки*** така відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору. І знову ж таки фахівець зауважує, що працівник має право на щорічну основну відпустку після демобілізації і повернення до виконання своїх повноважень.

*** Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР.

Отже, працівник не може одночасно бути увільненим від виконання обов’язків та перебувати у відпустці. А от після звільнення з військової служби та повернення до роботи йому можна надати відпустку.

Звісно, якщо він її заробив. Нагадаємо, що для більшості працівників період військової служби з 19.07.2022 , не враховується в стаж для щорічної основної відпустки (п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки). Далі у таблиці наведено категорії осіб — захисників України, яким законодавчо передбачено збереження середнього заробітку та відповідно зарахування такого періоду до відпускного стажу.

Середній заробіток та відпускний стаж захисникам України

**** Детальніше про це читайте у статті «Відпускний стаж мобілізованого педагога: роз’яснення від Держпраці» // «Оплата праці», 2023, № 18.