Інвалідний норматив: як уникнути санкцій

Виконуємо інвалідний норматив

Норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю встановлено у розмірі (ст. 19 Закону № 875*):

— одне робоче місце — для роботодавців, у яких працює від 8 до 25 осіб;

— 4 % середньооблікової кількості штатних працівників (далі — СКШП) — якщо кількість працівників 26 або більше.

* Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.91 № 875-XII.

Показник СКШП за рік розраховується просто: кількість штатних працівників, які включаються до розрахунку СКШП за кожен місяць року, ділять на кількість місяців у такому році (12 місяців).

Отриманий результат заокруглюють до цілого значення. Тобто якщо у ньому після коми буде стояти число 5 і більше, його заокруглюють у бік збільшення (наприклад, 0,5 ≈ 1 особа).

А отже, для виконання нормативу особа з інвалідністю не обов’язково має пропрацювати у роботодавця цілий рік. Достатньо, щоб вона була працевлаштована лише певний час.

Наприклад, для виконання нормативу на рівні 1 робочого місця особа з інвалідністю повинна пропрацювати на підприємстві хоча б 6 повних місяців.

Також зверніть увагу, що виконанням інвалідного нормативу вважається працевлаштування осіб з інвалідністю:

а) для яких місце роботи є основним. Відповідно сумісники до нормативу не враховуються;

б) інвалідність яких підтверджена:

— або копією довідки до акта огляду МСЕК;

— копією пенсійного посвідчення або посвідчення одержувача державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії.

При цьому на зарахування до інвалідного нормативу не впливає ані група інвалідності, яка встановлена особі; ані режим роботи такої особи на підприємстві (повний чи неповний робочий час); ані те, коли саме особі було встановлено інвалідність (до її працевлаштування на підприємство чи вже коли вона перебувала у трудових відносинах).

Шукаємо «особливих» працівників

Для пошуку осіб з інвалідності на вакантні місця роботодавцю достатньо лише заповнити і подати до центру зайнятості форму № 3-ПН*. А проводити роботу із працевлаштування осіб з інвалідністю вже буде сам центр зайнятості.

* Як заповнити таку форму, читайте у статті «Маєте вакансії? Подайте нову форму № 3-ПН» // «Оплата праці», 2022, № 15.

До речі, нещодавно на сайті СПО профспілок оприлюднено доопрацьований проєкт Порядку визначення осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані, та надсилання до Державного центру зайнятості інформації про таких осіб.

За цим документом Фонд соцзахисту осіб з інвалідністю в автоматизованому режимі сам визначатиме осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані, та надсилати інформацію про таких осіб до Державного центру зайнятості для їх працевлаштування. А центр зайнятості, у свою чергу, працевлаштовуватиме таких працівників на підприємства.

Подавати форму № 3-ПН роботодавцю потрібно:

— лише один раз (якщо місце, виділене для особи з інвалідністю, залишається незайнятим) — з дня виникнення потреби в підборі працівників з інвалідністю та/або з дати відкриття вакансії, на яку можливе працевлаштування осіб з інвалідністю;

— до центру зайнятості за своїм місцезнаходженням (п. 2 Порядку № 553*);

* Порядок надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, затверджений постановою КМУ від 02.06.2023 № 553 (набув чинності з 09.06.2023).

— в електронній (з накладенням чи без накладення ЕЦП або печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів) або в паперовій формі (із засвідченням підписом керівника/ФОП або уповноваженої ними особи).

До речі, радимо не нехтувати поданням такого документа, адже він стане у пригоді:

— при перевірках Держпраці щодо виконання інвалідного нормативу (входить до переліку документів, які можуть вимагати в ході такої перевірки);

— при оскарженні АГС у суді (див. статтю «Інвалідний норматив: увага на АГС» // «Оплата праці», 2024, № 7).