Працівника прийняли в перший робочий день місяця: чи враховувати цей місяць при розрахунку лікарняних?

Визначаємо розрахунковий період

Розрахунок середньоденної зарплати для оплати днів тимчасової непрацездатності регламентує Порядок № 1266*.

* Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 № 1266.

Відповідно до цього документа у загальному випадку розрахунковим періодом для обчислення «лікарняної» середньої є 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок* (п. 25 Порядку № 1266).

* Місяцем настання страхового випадку є місяць, на який згідно з лікарняним листом припадає початок тимчасової непрацездатності.

Проте у ситуації, що розглядається, працівник:

— пропрацював на підприємстві менше 1 року (до того як захворів);

— прийнятий на роботу не з 1-го календарного числа місяця (1 липня 2023 року — суботу), а з першого робочого дня місяця (3 липня 2023 року — у понеділок).

Відповідно до п. 26 Порядку № 1266, якщо працівник пропрацював на підприємстві менше 12 календарних місяців, то його розрахунковим періодом є фактично відпрацьовані календарні місяці, що передують місяцю, у якому настав страховий випадок. Ба більше, це мають бути тільки повні календарні місяці перебування працівника в трудових відносинах, тобто з першого до першого числа місяця.

Виходячи з цього, доходимо висновку:

Інакше кажучи, липень 2023 року не візьме участі у розрахунку лікарняних для нашого працівника*. Його розрахунковим періодом буде серпень 2023 (!) — лютий 2024.

* Те, що ЄСВ за липень 2023 року може бути сплачений у розмірі не менше мінімального, жодним чином не вплине на визначення розрахункового періоду працівника.

Проте пам’ятайте, що місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких працівник не працював з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду. Такі поважні причини перелічені у п. 3 Порядку № 1266. Це:

— тимчасова непрацездатність;

— відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;

— відпустка для догляду до 3 (6) років;

— відпустка без збереження зарплати;

— призупинення дії трудового договору;

— проходження військової служби без збереження середнього заробітку.

Усі інші дні, не відпрацьовані у розрахунковому періоді з якихось причин, а також вихідні, святкові та неробочі дні, що припадають на розрахунковий період, не виключають із розрахункового періоду (вони беруть участь у підрахунку кількості календарних днів у розрахунковому періоді).

Попереджаємо: якщо працівник не працював протягом місяця не тільки через поважні причини, але й з інших причин (які не є поважними відповідно до п. 3 Порядку № 1266), то повністю виключати такий місяць із розрахункового періоду не можна.

Подробиці — у статті «Лікарняні: у розрахунковому періоді «пустий» місяць» // «Оплата праці», 2023, № 17.

І наостанок хочемо попередити про важливе. Не плутайте порядок розрахунку «лікарняної» середньої із порядком обчислення середньої для оплати часу відпусток.

Не плутаємо з відпускними

При розрахунку середнього заробітку для оплати часу відпусток керуються нормами іншого документа — Порядку № 100*.

* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 № 100.

Відповідно до п. 2 Порядку № 100 у загальному випадку «відпускна» середня обчислюється виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю, у якому почалася відпустка.

Якщо працівник пропрацював на підприємстві менше року, для нього розрахунковим періодом буде фактичний час роботи (з 1-го числа місяця після оформлення на роботу до 1-го числа місяця, в якому йому надається відпустка). Тобто до уваги також беруться повні місяці (абзац другий п. 2 Порядку № 100). Водночас в абз. 2 п. 2 Порядку № 100 чітко зазначено:

Це означає, що місяць, у якому працівника прийнято на роботу з першого робочого дня місяця, потрапляє до розрахункового періоду при обчисленні «відпускної» середньої.

Наприклад, якщо нашого працівника прийняли на роботу 03.07.2023 (1 та 2 липня — вихідні дні), а 29 квітня 2024 року він піде у щорічну відпустку, то розрахунковим періодом для нього буде липень 2023 (!) — березень 2024.

Проте не забувайте, що із розрахункового періоду слід виключати:

а) святкові і неробочі дні. Нагадаємо: у період дії воєнного стану норми ст. 73 КЗпП не застосовуються (ч. 6 ст. 6 Закону № 2136*). Тому святкові й неробочі дні, передбачені ст. 73 КЗпП, є звичайними днями (робочими чи вихідними відповідно до графіка роботи працівника). А отже, виключати їх із розрахункового періоду наразі не треба;

* Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX.

б) час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково;

в) час, за який відсутні дані про нараховану зарплату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану.

Правильно визначити кількість календарних днів у розрахунковому періоді при розрахунку відпускних вам допоможе стаття «Пустий» місяць у розрахунку відпускних» // «Оплата праці», 2024, № 5.