«Пустий» місяць у розрахунку відпускних

Вимоги Порядку № 100

Нагадаємо, що розрахунок середнього заробітку для обчислення суми відпускних проводиться відповідно до вимог Порядку № 100*.

* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 № 100.

Згідно з цим документом у загальному випадку* розрахунковим періодом для оплати днів щорічної відпустки є останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю, в якому працівник іде у таку відпустку.

* Як визначити розрахунковий період в інших випадках, читайте у статті «Особливості розрахункового періоду при обчисленні відпускних» // «Оплата праці», 2023, № 11.

Водночас Порядок № 100 вимагає із розрахункового періоду виключати:

а) святкові і неробочі дні (п. 7 Порядку № 100).

Нагадаємо: у період дії воєнного стану норми ст. 73 КЗпП не застосовуються (ч. 6 ст. 6 Закону № 2136*). Тому святкові й неробочі дні, передбачені ст. 73 КЗпП, є звичайними днями (робочими чи вихідними відповідно до графіка роботи працівника). А тому виключати їх із розрахункового періоду не треба;

* Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX.

б) час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково (абз. 7 п. 2 Порядку № 100). Зокрема, дні відпустки без збереження зарплати (як у ситуації, що розглядається);

в) час, за який відсутні дані про нараховану зарплату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану (абз. 7 п. 2 Порядку № 100).

Зверніть увагу! У вказаних нормах ідеться про виключення із розрахунку саме календарних днів.

Вимоги про виключення з розрахунку місяця, повністю не відпрацьованого працівником з причин, перелічених вище, Порядок № 100 не містить.

Тому у прикладі, що розглядається, із розрахункового періоду працівника (березень 2023 року — лютий 2024 року) маємо виключити календарні дні, на які припала його відпустка без збереження зарплати (див. рисунок).

Дні квітня 2023 року, які візьмуть участь у розрахунку відпускних

А саме:

— 14 к. дн. (за період з 1 по 14 квітня 2023 року);

— 12 к. дн. (за період з 17 по 28 квітня 2023 року).

Вихідні дні (15, 16, 29 та 30 квітня 2023 року) виключати із розрахунку середньоденної зарплати для оплати днів щорічної відпустки не можна (це не передбачено Порядком № 100).

Відповідно кількість календарних днів, що візьме участь у розрахунку відпускних, становить:

366 - 26 = 340 к. дн.,

де 366 — загальна кількість календарних днів у розрахунковому періоді (березень 2023 року — лютий 2024 року);

26 — кількість календарних днів відпустки без збереження зарплати у розрахунковому періоді (14 к. дн. + 16 к. дн.).

Проте, як відомо, полум’я без вогню не буває. Звідки ж пішла думка про виключення з розрахунку повністю не відпрацьованого місяця? Відповідь проста — із розрахунку… лікарняних.

«Пустий» місяць & лікарняні

Нагадаємо, що середню зарплату для оплати днів тимчасовій непрацездатності розраховують відповідно до вимог Порядку № 1266*.

* Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 № 1266.

До 01.01.2023 у ч. 2 п. 3 цього документа було зазначено, що місяці розрахункового періоду (з 1-го до 1-го числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин*, виключаються з розрахункового періоду.

* Перелік поважних причин наведено у п. 3 Порядку № 1266. Це: тимчасова непрацездатність; відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами; відпустка для догляду до 3 (6) років; відпустка без збереження зарплати; призупинення дії трудового договору; проходження військової служби без збереження середнього заробітку.

Тобто якщо місяць розрахункового періоду був не відпрацьований з поважних причин, його повністю виключали із розрахунку (незважаючи на те, що періоди поважних причин могли бути «розірвані» вихідними днями).

Але попереджаємо! З 01.01.2023 ця норма виключена з Порядку № 1266.

Тепер (за страховими випадками, які почалися після 01.01.2023) у п. 3 Порядку № 1266 йдеться про виключення тільки днів, які не відпрацьовані з поважних причин. Тому якщо у розрахунковому періоді є повністю не відпрацьовані місяці, то:

— дні такого місяця, не відпрацьовані з поважних причин, — виключаються з розрахунку лікарняних;

— дні місяця, не покриті поважними причинами (наприклад, вихідні дні), — залишаються у розрахунку середньоденної зарплати.

Це підтвердив ПФУ у своєму листі від 21.03.2023 № 10344-8077/У-03/8-2800/23 // «Оплата праці», 2023, № 6.

Відповідно якщо у розрахунковому періоді працівника є місяць, повністю не відпрацьований з поважних причин (при цьому поважними причинами покриті всі календарні дні такого місяця), такий місяць повністю виключають із розрахунку.

Якщо у розрахунковому періоді працівника є місяць, повністю не відпрацьований ним з поважних причин і такі поважні причини «розірвані» вихідними днями, то такі вихідні дні залишаться в розрахунковому періоді (лист ПФУ від 21.03.2023 № 10344-8077/У-03/8-2800/23). Повністю викидати із розрахунку такий місяць не можна. Деталі — у статті «Лікарняні: у розрахунковому періоді «пустий» місяць» // «Оплата праці», 2023, № 17.

А отже, перш ніж виключати із розрахунку відпускних/лікарняних повністю не відпрацьований місяць, потрібно з’ясувати, чому працівник не працював у такому місяці. І тільки в тому разі, якщо причина такого «невідпрацювання» дозволяє виключити із розрахунку всі дні такого місяця, його можна не брати до розрахунку відпускних/лікарняних.