Підвищення окладу під час простою: чи впливає на розмір «простійної» виплати?

Оплата періоду простою

Нагадаємо, що простоєм вважається призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою чи іншими обставинами (ст. 34 КЗпП). На період оголошення простою працівників не звільняють. Вони залишаються у трудових відносинах із роботодавцем. Крім того, трудове законодавство встановлює для них на цей період певні «оплатні» гарантії.

Загальні правила оплати часу простою наведені у ст. 113 КЗпП. Час простою не з вини працівника оплачують з розрахунку не нижче від 2/3 посадового окладу (тарифної ставки). Таке формулювання дає роботодавцям певну свободу дій. А саме — можливість оплачувати період простою в більшому розмірі. Наприклад, оплату простою у розмірі середньої зарплати для працівників закладів освіти рекомендує забезпечувати п.п. 8.3.3 Галузевої угоди між МОН та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2021 — 2025 роки.

Окремо звертаємо увагу на те, що наразі продовжує діяти постанова № 221*. Цим нормативним документом передбачено право керівників бюджетних установ до припинення чи скасування воєнного стану в межах фонду заробітної плати, передбаченого в кошторисі, самостійно визначати розмір оплати часу простою, але не нижче від 2/3 окладу.

* Постанова КМУ «Деякі питання оплати праці працівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, в умовах воєнного стану» від 07.03.2022 № 221.

Отже, якщо фонд оплати праці дозволяє, керівник установи може ухвалити рішення про оплату простою у більшому розмірі, зокрема у розмірі середньої зарплати. Від того, який саме варіант оплати простою передбачено у наказі (розпорядженні) про його запровадження, залежить, чи потрібно з 1 січня 2024 року у зв’язку з підвищенням окладів переглядати розмір «простійної» виплати. Детальніше про це поговоримо далі.

Нюанси обчислення «простійних» виплат від окладу

Під час розрахунку оплати простою у розмірі 2/3 окладу враховуємо такі моменти.

1. До розрахунку беремо «чистий» оклад, установлений працівникові у тому місяці, за який проводиться нарахування «простійної» виплати. При цьому не беремо до уваги жодні доплати, надбавки, премії. Водночас якщо працівник має право на підвищення посадового окладу (педагоги, тренери-викладачі тощо), то таке підвищення є елементом формування нового окладу працівника, розмір якого встановлюється в штатному розписі. Відповідно для розрахунку оплати простою слід брати оклад з наявними підвищеннями.

2. Працівникам з неповною зайнятістю час простою оплачують виходячи із окладу, розрахованого пропорційно зайнятості.

3. Якщо під час простою оклад підвищено, то з моменту такого підвищення оплату простою розраховуємо уже виходячи з нового розміру окладу. Для нашого випадку, якщо оплата простою здійснюється у розмірі 2/3 окладу, то новий розмір «простійної» виплати слід обчислити з 1 січня 2024 року. Адже саме з цієї дати були підвищені оклади для працівників.

До речі, усі вищезазначене стосується і того випадку, коли керівником установи прийнято рішення проводити оплату простою виходячи з посадового окладу (а не 2/3 від окладу). Так, на практиці серед бюджетних установ такі випадки непоодинокі.

Розрахунок «простійних» виплат від середньої

Оплата простою за середньою зарплатою розраховується шляхом множення середньоденної зарплати на кількість днів за графіком роботи працівника, які припали на період простою. Середню обчислюємо згідно з Порядком № 100*. Для цього обираємо двомісячний розрахунковий період. Тобто беремо виплати за два календарних місяці, що передують місяцю уведення простою. Немає відпрацьованих днів у цих місяцях? Беремо попередні два місяці.

* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 № 100.

Якщо розрахунковий період відсутній чи в ньому немає виплат, то розрахунок проводимо виходячи зі встановленої працівникові тарифної ставки, посадового окладу. У разі, коли він менший за МЗП, до розрахунку беремо мінімальну зарплату.

Але в будь-якому випадку при оплаті простою в розмірі середньої розрахунок розміру середньоденної зарплати проводимо на момент (дату) запровадження простою.

Так, якщо простій був запроваджений 01.09.2023 з оплатою у розмірі середньоденної зарплати, то розрахунковий період для обчислення середньої сформують липень — серпень 2023 року. Відповідно якщо оклади працівникам підвищено з 01.01.2024, то ця подія не впливає на розмір середньої зарплати, яка була розрахована у вересні 2023 року. Підстав для того, щоб розраховувати новий розмір середньої зарплати, у цьому випадку немає, якщо простій не переривався. Отже, середньоденний заробіток не потрібно переобчислювати.

І тільки якщо простій буде перервано або скасовано і потім знову запроваджено, то будемо мати нову дату його початку. Відповідно потрібно буде обчислити нову середньоденну зарплату. Більше інформації з приводу розрахунку «простійних» виплат ви знайдете у статті «Розрахунок виплат за час простою: практичні приклади» // «Оплата праці», 2022, № 8.