Коли не можна організувати роботу працівників так, щоб було дотримано денну або тижневу тривалість робочого часу, запроваджується підсумований облік робочого часу. При ньому законодавчо установлена щоденна або щотижнева норма робочого часу може не дотримуватися. Водночас загальна тривалість робочого часу за обліковий період не повинна перевищувати нормальної кількості робочих годин. Особливості застосування підсумованого обліку робочого часу визначено Методрекомендаціями № 138*.
Обліковий період установлюють у колективному договорі, і він може дорівнювати, зокрема, місяцю, кварталу, півріччю, року тощо (п. 6 Методрекомендацій № 138). Після закінчення облікового періоду роботодавець визначає правові наслідки проведеного обліку: дотримання встановленої норми робочого часу в обліковому періоді, наявність годин, відпрацьованих понад установлену норму.