Добровільна виплата мобілізованому
З 19.07.2022 перелік гарантій, що встановлені ч. 3 ст. 119 КЗпП для працівників, призваних/прийнятих на військову службу, було урізано. Відтоді за ними зберігають лише посаду та місце роботи, а середню зарплату — вже ні.
З 24.12.2023 скасували обов’язок зберігати середній заробіток ще й за педагогами. Детальніше про це читайте у статті «Середня для мобілізованих педагогів: з 24.12.2023 виплату скасовано» // «Оплата праці», 2023, № 24.
Наразі середній заробіток зберігають тільки добровольцям тероборони на час виконання державних або громадських обов’язків згідно з приписом ч. 1 ст. 119 КЗпП.
Водночас ніхто не забороняє матеріально підтримувати захисників Батьківщини добровільно. Право на це дає припис ст. 91 КЗпП. Можливі різні варіанти, зокрема призначення виплат у розмірі середнього заробітку, або більше чи менше середньої, виплата матеріальної допомоги тощо. Детально про це йдеться у статті «Середня» мобілізованому: як продовжити виплату?» // «Оплата праці», 2022, № 16.
Раніше ми вже розповідали, як така виплата впливає на розрахунок відпускних, у статтях «Щомісячна матдопомога мобілізованому: як рахувати відпускні та компенсацію?» // «Оплата праці», 2023, № 20 та «Добровільна середня мобілізованому: рахуємо відпускні та компенсацію» // «Оплата праці», 2023, № 21. А сьогодні приділимо увагу обчисленню лікарняних.
Розрахунок лікарняних
У п. 3 Порядку № 1266 наведено вичерпний перелік поважних причин, період дії яких виключають із загальної кількості днів у розрахунковому періоді при обчисленні лікарняних.
Зокрема, таким періодом є час, протягом якого працівник проходив військову службу (строкову, за призовом осіб офіцерського складу, за призовом під час мобілізації, на особливий період, за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або за контрактом) під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення, і за ним не зберігався роботодавцем середній заробіток за такий період.
Таким чином, з розрахункового періоду виключають період, протягом якого працівник проходив військову службу й за ним не зберігався середній заробіток.
Причому не має значення, яку саме виплату було призначено: в розмірі середнього заробітку, у вигляді матеріальної допомоги тощо. І дні, і виплату виключаємо з розрахунку лікарняних
Такої думки дотримуються фахівці ПФУ у листі від 15.01.2024 № 1544-1895/К-03/8-2800/24. Так, вони зауважують, що період військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період без збереження роботодавцем середньої зарплати вважається поважною причиною та виключається із розрахунку середньої зарплати для обчислення лікарняних. Навіть у випадку, якщо за цей час мобілізованому роботодавцем здійснювались інші виплати в різних розмірах, у тому числі матеріальна допомога, оскільки чинним законодавством не передбачено збереження роботодавцем середньої заробітної плати на період мобілізації.
Отже, на думку фахівців ПФУ, будь-яка добровільна виплата захиснику України після 19.07.2022 не є тим збереженим середнім заробітком для «лікарняних» цілей. Тож причина нероботи є поважною. А тому апріорі і дні військової служби, і добровільна виплата за її час виключаються із розрахунку лікарняних. Сперечатись не будемо. Краще давайте розглянемо приклад.
Приклад. Працівник працює на підприємстві з 2015 року. З 20.03.2022 по 02.02.2023 він перебував на військовій службі, 05.02.2023 приступив до роботи. З серпня 2022 року по грудень 2023 року йому виплачувалась щомісячна матдопомога в сумі 5000 грн. З 20 по 24 лютого він хворів. Загальний страховий стаж більше 8 років. Посадовий оклад на початок хвороби — 12000 грн.
Розрахунковий період: лютий 2023 року — січень 2024 року. Усі дні розрахункового періоду працівник не працював з поважної причини — проходження військової служби без збереження середнього заробітку. Тож виключаємо і дні, і добровільну виплату. А розрахунок середньоденної зарплати проводимо з посадового окладу.
Нагадаємо, що згідно з п. 5 Порядку № 1266 в такій ситуації середньоденна зарплата визначається шляхом ділення посадового окладу (його частини) на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).
12000 : 30,44 = 394,22 грн.
Процент оплати лікарняного — 100 %. Тому денна виплата складає 394,22 грн.
Сума лікарняних за 5 календарних днів тимчасової непрацездатності становить:
394,22 грн х 5 к. дн. = 1971,10 грн.
Висновки
- Період, протягом якого працівник проходив військову службу під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення і за ним не зберігався роботодавцем середній заробіток за такий період, є поважною причиною нероботи для цілей обчислення лікарняних.
- Добровільна виплата працівникам, призваним/прийнятим на військову службу, виплачена після 19.07.2022, не є збереженим середнім заробітком. Отже, час служби і саму виплату виключають з розрахункового періоду при обчисленні лікарняних.
