Між звільненням / прийняттям «і муха не пролетить»: нюанси в розрахунку середньої зарплати

Кадрові процедури

Ситуації, в яких працівника звільняють, а на наступний день приймають на роботу у того ж роботодавця, виникають при зміні основної роботи на сумісництво чи навпаки. Можливо, працівник просто передумав звільнятися, але механізм звільнення вже було запущено. Трапляються навіть випадки, коли до звільнення та прийняття на наступний день вдаються для отримання відпускної компенсації.

При використанні такої схеми звільнення й одразу прийняття на роботу у цього ж роботодавця пам’ятайте, що:

— звільнення має відбуватися на загальних підставах з виплатою звільненому працівнику всіх коштів, які належать йому від підприємства у день звільнення (у тому числі компенсації невикористаних відпусток), а також надання всіх необхідних документів щодо цього (зокрема, копії наказу про звільнення, письмового повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні);

— прийняття на роботу відбувається за загальними правилами. Тобто, крім заяви на прийняття на роботу, працівник також подає й інші необхідні документи. Їх перелік закріплений у ст. 24 КЗпП, і він не є вичерпним. Також роботодавець має подати Повідомлення про прийняття на роботу до податкової, сформувати особову справу працівника, присвоїти табельний номер тощо;

— звільнення і прийняття на роботу роботодавець має відобразити у Д5 Податкового розрахунку.

З часом прийнятий після звільнення працівник може піти у відпустку, захворіти тощо. Іноді у бухгалтерів виникають питання щодо обчислення середньої зарплати у таких ситуаціях.

Щорічні відпустки

У день звільнення роботодавець повинен провести всі розрахунки з працівником, у тому числі виплатити компенсацію за дні невикористаних ним відпусток (ч. 1 ст. 116 КЗпП). Зауважте, просто не нарахувати компенсацію в день звільнення працівника і надати відпустку пізніше не можна, оскільки до звільнення і після прийняття діють різні трудові договори. Тому з новим трудовим договором починається накопичення відпускного стажу з нуля.

Робочий рік для надання щорічних відпусток відлічується з дня укладання трудового договору між працівником та роботодавцем (ч. 1 ст. 6 Закону про відпустки*). І в межах дії одного трудового договору дата (число та місяць) не змінюється.

* Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР.

Отже, новий трудовий договір — новий відлік робочого року. І ця дата буде незмінною до кінця дії цього трудового договору.

Право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на цьому підприємстві за новим трудовим договором (ч. 5 ст. 10 Закону про відпустки).

Це загальне правило працює й у випадку, коли працівник після звільнення одразу прийнятий на роботу в того самого роботодавця.

Отже, відпустка йому надається за загальними правилами, як для новачка.

Однак роботодавець може надати відпустку працівнику до відпрацювання 6 місяців, але її тривалість має бути пропорційна відпрацьованому часу (ч. 6 ст. 10 Закону про відпустки), якщо працівник не є пільговиком.

Відпускна середня

Обчислення середньої зарплати для розрахунку суми відпускних починається з визначення розрахункового періоду. І саме тут бухгалтери іноді припускаються помилки, якщо після прийняття на роботу не минуло ще року. Пояснимо на прикладі.

У загальному випадку розрахунковий період для обчислення середньоденної зарплати становить 12 календарних місяців роботи у цього роботодавця, що передують місяцю, на який припадає початок відпустки (п. 2 Порядку № 100*).

* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 № 100.

І саме тут можна помилитися, забувши про звільнення / прийняття.

Запам’ятайте, за новим трудовим договором буде і новий розрахунковий період. Новий трудовий договір почався з 18.07.2024.

Отже, виходить, працівник за новим трудовим договором працює у цього роботодавця менше року. В такому випадку розрахунковим періодом буде фактична кількість повністю відпрацьованих (з 1-го до 1-го числа) календарних місяців, що передують місяцю, на який припадає початок відпустки.

У наведеній ситуації розрахунковим періодом буде серпень 2024 — березень 2025 року.

Середньоденну зарплату знаходимо діленням нарахованої суми зарплати та інших виплат за розрахунковий період, що беруть участь у розрахунку середньоденної зарплати, на загальну кількість календарних днів у розрахунковому періоді (без урахування святкових і неробочих днів, передбачених ст. 73 КЗпП, що припали на розрахунковий період, та часу, протягом якого працівник відповідно до чинного законодавства не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково).

До речі, про механізм розрахунку відпускної середньої зарплати ви можете почитати у статті «Як розрахувати суму відпускних?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 33.

Припустимо, що сума нарахованої зарплати, яка включається до розрахунку відпускних, за серпень 2024 — березень 2025 року становить 280000 грн.

Кількість календарних днів розрахункового періоду — 243 (святкових і неробочих днів на період дії воєнного стану немає). Припустимо, що також не було невідпрацьованого працівником часу, який виключається з розрахунку.

Обчислимо середньоденну зарплату:

280000 : 243 = 1152,26 (грн).

Сума відпускних за 10 днів відпустки становитиме 11522,60 грн (1152,26 х 10).

«Інша» середня зарплата

При визначенні середньої зарплати виходячи з двомісячного розрахункового періоду будьте уважними. Розрахунковим періодом будуть останні два календарних місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата (абз. 3 п. 2 Порядку № 100)*.

* Все про обчислення іншої середньої зарплати ви знайдете у статті «Середня зарплата для оплати відрядження, вихідної допомоги, донорських…» // «Податки & бухоблік», 2024, № 70.

Зауважте: ця норма не містить вимоги про повністю відпрацьовані місяці двомісячного періоду.

Визначати розрахунковий період тут також маємо тільки за останнім укладеним трудовим договором, не чіпаючи попередній. Пояснимо на прикладі.

За день здачі крові, а також наступний за ним додатковий день відпочинку за працівником зберігається його середній заробіток.

Для оплати цих днів донорства необхідно обчислити середню зарплату виходячи з двомісячного розрахункового періоду. Знову звертаємо увагу на те, що не треба брати до розрахунку дні роботи за попереднім трудовим договором.

Повних двох місяців перед місяцем, у якому відбулася подія (донація крові), у працівника немає. Новий трудовий договір розпочатий 14.03.2025. Тому в розрахунку візьмуть участь фактично відпрацьовані дні у двомісячному розрахунковому періоді (абз. 3 п. 2 Порядку № 100). За умовами наведеної ситуації з 14 по 31 березня — 12 робочих днів.

Розрахуємо середньоденну зарплату. Для цього поділимо заробіток розрахункового періоду на відпрацьовані в ньому дні:

12000,00 : 12 = 1000,00 (грн).

Розрахуємо оплату за два дні донорства (день донації і день відпочинку):

1000,00 х 2 = 2000,00 (грн).

Лікарняні

При обчисленні допомоги по тимчасовій непрацездатності звільненого / прийнятого працівника для розрахунку середньоденної зарплати також пам’ятаємо про «нову» дату прийняття на роботу, від якої й «танцюємо». Не спокушайтеся взяти до розрахунку середньої період роботи за попереднім трудовим договором.

Середня зарплата для лікарняного розраховується виходячи з 12-місячного розрахункового періоду, що передує початку хвороби. А якщо працівник пропрацював менше місяця після прийняття на роботу, то в розрахунок беремо фактичний період роботи (календарні дні) з дати прийняття на роботу до дати початку хвороби (п. 27 Порядку № 1266*).

* Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 № 1266.

Про деталі розрахунку лікарняних читайте у статті «Лікарняні: механізм розрахунку» // «Податки & бухоблік», 2024, № 98.

Наочніше цей нюанс покажемо на прикладі.

Припустимо, що загальний страховий стаж працівника — понад 8 років, а спеціальний — більше 6 місяців за останні 12 місяців перед хворобою.

Для розрахунку лікарняних розрахунковим періодом буде фактично відпрацьований час (календарні дні) перед хворобою: 25.02.2025 — 23.03.2025.

Розрахуємо середньоденну зарплату. Для цього поділимо нараховану в розрахунковому періоді зарплату на кількість календарних днів у такому періоді (4 дні лютого + 23 дні березня):

(4200,00 + 15000,00) : (4 + 23) = 711,11 (грн).

Денна виплата при страховому стажі працівника понад 8 років дорівнює 100 % середньоденної зарплати. Тобто — 711,11 грн. Також обмеження за спеціальним стажем не застосовуємо, оскільки він більший за 6 місяців протягом останнього року. Розрахуємо суму оплати лікарняних за 5 днів хвороби за рахунок роботодавця:

711,11 х 5 = 3555,55 (грн).

Обчислимо суму допомоги по тимчасовій непрацездатності від ПФУ:

711,11 х 3 = 2133,33 (грн).