Зарплатні критерії для бронювання працівників: увага на Об’єднану звітність

Вимоги Порядку № 76

Нагадаємо, що більшість підприємств, які визнані критично важливими для функціонування економіки, мають дотримуватися таких умов:

— розмір нарахованої середньої зарплати застрахованих осіб — працівників підприємства за останній календарний квартал має становити не нижче 2,5 МЗП (у 2025 році — 20000 грн). Таку вимогу містить п.п. 6 п. 2 Критеріїв критичності*;

— щомісячна зарплата кожного заброньованого працівника підприємства протягом строку, на який надано бронювання, повинна бути не нижче 2,5 МЗП (у 2025 році — 20000 грн). Цього вимагає п. 8 Порядку № 76**.

* Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період, затверджені постановою КМУ від 27.01.2023 № 76.

** Порядок бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час, затверджений постановою КМУ від 27.01.2023 № 76.

Увага! Невиконання будь-якого з перелічених вище показників призводить до:

— втрати статусу критично важливого для економіки підприємства;

— анулювання відстрочки всім заброньованим ним військовозобов’язаним;

— неможливості повернути свій критично важливий для економіки статус протягом 6 місяців після його скасування.

Щомісячно орган, який прийняв рішення про визначення підприємства критично важливим, здійснює перевірку дотримання підприємством вимог щодо рівня зарплати заброньованих працівників (п. 6¹ Порядку № 76). А у разі потреби — проводить ще й перевірку відповідності підприємства критеріям критичності.

Така перевірка проводиться на підставі даних, вказаних самим підприємством у Об’єднаній звітності. На які її показники слід звернути увагу, аби не втратити можливість бронювати працівників, розкажемо далі.

Квартальна середня

На думку Мінекономіки*, середня зарплата за останній календарний квартал, визначається за таким алгоритмом.

* Див. лист Мінекономіки від 11.12.2024 № 2704-25/89101-01.

Крок 1. Сумуємо значення рядків 1.1 (суми нарахованої зарплати), 1.3 та 1.4 (лікарняні) розділу І Податкового розрахунку.

При цьому для розрахунку квартальної середньої у І кварталі 2025 року використовуємо дані, вказані в Об’єднаній звітності за ІV квартал 2024 року, у ІІ кварталі 2025 року — дані, вказані в Об’єднаній звітності за січень, лютий та березень 2025 року тощо. Адже з 2025 року звітним періодом для подання Об’єднаної звітності є календарний місяць*.

* Деталі — у статті «Об’єднаний звіт з ПДФО та ЄСВ: є нова форма!» // «Податки & бухоблік», 2025, № 11.

Звісно, чим більша сума буде вказана у рядках 1.1, 1.3 та 1.4, тим більшою вийде квартальна середня. Тому при заповненні цих рядків врахуйте наступне:

1) в рядок 1.1 потрапляє уся сума нарахованої («грязної») зарплати:

— за всіма видами виплат, які включають основну та додаткову зарплату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, склад яких визначається Інструкцією № 5*;

— без обмеження максимальною величиною бази нарахування ЄСВ;

— по усіх застрахованих працівниках, а не тільки військовозобов’язаних або тих, кого планують бронювати;

* Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 № 5.

2) у розрахунку квартальної середньої участі не беруть ані суми винагороди за договорами ЦПХ (ряд. 1.2), ані допомога по вагітності та пологах (ряд. 1.5);

3) перехідні виплати (лікарняні, відпускні) у розділі І Податкового розрахунку враховуються в місяці їх нарахування. Тому відпускні, нараховані у місяці їх виплати, наприклад у грудні 2024 року за січень 2025 року, потраплять до рядка 1.1 розділу І Податкового розрахунку за грудень 2024 року. А отже, сума зарплати за січень 2025 року може трохи не дотягнути до бажаного рівня. Те саме стосується і перехідних лікарняних, які нараховуються в наступному місяці за поточний місяць.

Крок 2. Рахуємо кількість застрахованих осіб, яким нараховано зарплату.

Для цього при визначенні квартальної середньої:

— у І кварталі 2025 року використовуємо дані, вказані у рядку 105 заголовної частини Податкового розрахунку за ІV квартал 2024 року;

— у ІІ кварталі 2025 року — дані, вказані у рядку 103 заголовної частини Податкового розрахунку за січень, лютий та березень 2025 року.

Пам’ятайте, що, на думку податківців*, в рядок 105 (рядок 103 місячної звітності) повинні потрапляти виключно працівники, з якими укладено трудові договори (контракти) та яким нараховано заробітну плату у звітному періоді.

* Деталі — у статті «Як зараз заповнювати рядок 105 Об’єднаної звітності?» // «Податки & бухоблік», 2025, № 5 (ср. ).

Відповідно у рядок 105 (рядок 103) не потраплять:

1) працівники, які були відсутні на роботі протягом звітного періоду.

Це працівники, стосовно яких у додатку Д1 зазначено тільки кількість днів перебування у трудових відносинах (їм не здійснювалося нарахування зарплати у звітному періоді), оскільки вони протягом звітного місяця перебували:

— у відпустці без збереження зарплати;

— на лікарняному, який фактично буде оплачений тільки в наступному звітному періоді;

— у відпустці (відпускні були нараховані в попередньому звітному періоді);

— були мобілізовані і за цей період їм не нараховувались виплати;

2) особи, що працюють за ЦПД (у тому числі за гіг-контрактами).

А ось якщо ЦПД (гіг-контракт) укладено з особою, яка ще й працює за трудовим договором на такому підприємстві, то таку особу треба враховувати при заповненні рядка 105 один раз;

3) особи, які отримують допомогу по вагітності та пологах (якщо зарплата таким особам не нараховувалася у звітному періоді).

Щодо працівників, в яких у поточному місяці є тільки лікарняні, то виходячи з позиції податківців, можна дійти висновку, що вони мають потрапити до рядка 105 (рядка 103). Оскільки контролери для цілей рядка 105 (рядка 103) готові розглядати лікарняні як зарплату.

Щодо працівників-сумісників, то їх у рядку 105 (рядку 103) враховуємо так:

— зовнішніх сумісників — як повноцінну одиницю. У зв’язку з цим врахуйте, що сума зарплати, нарахована таким працівникам (якщо вона менше 20000 грн), може знизити показник середньої зарплати. Те саме стосується і працівників, зайнятих на умовах неповного робочого часу;

— внутрішніх сумісників — один раз у числі застрахованих осіб.

Крок 3. Ділимо загальну суму зарплатних виплат (див. крок 1) на кількість застрахованих осіб (див. крок 2) та порівнюємо отриманий результат із сумою 20000 грн.

Якщо середня зарплата за квартал дорівнює або перевищує цей показник, вітаємо — критерій виконано.

Щомісячна зарплата

Чи відповідає зарплата заброньованих працівників рівню, встановленому п. 8 Порядку № 76, можна зрозуміти з додатка 4ДФ Об’єднаної звітності.

Разом з тим при визначенні щомісячної зарплати заброньованого працівника слід врахувати таке.

1. Враховуємо всю суму зарплати, фактично нарахованої заброньованому працівнику протягом місяця, в якому діяла відстрочка.

А отже, до неї увійдуть виплати, що належать до фонду оплати праці. Це основна, додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (розд. 2 Інструкції № 5). Наприклад, премії, надбавки, доплати, оплата праці під час відрядження тощо, а не лише оклад.

Що стосується лікарняних, то тут ситуація трохи заплутана. З одного боку, такі виплати не належать до фонду зарплати (див. Інструкцію № 5). Але з іншого, — на них нараховують ЄСВ, а в додатку 4ДФ їх зазначають разом із зарплатою. Тому, на наш погляд, вони також повинні враховуватися до загальної суми зарплати за місяць для порівняння з межею в 20000 грн. Хоча не зайвим буде дочекатися відповідних роз’яснень від Мінекономіки.

2. Дотримуватися розміру зарплати 20000 грн слід незалежно від зайнятості, фактично відпрацьованого часу, наявності відпустки чи хвороби.

Тобто навіть якщо заброньований займає 0,25 штатної одиниці (наприклад, зовнішній сумісник), його нарахована зарплата за місяць не повинна бути нижче 20000 грн.

3. Для внутрішніх сумісників, на наш погляд, слід ураховувати зарплату, нараховану такому працівнику як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, адже працівник отримує її від одного роботодавця.

4. Бажано слідкувати за перехідними виплатами (лікарняними, відпускним) та виплатами, що розраховуються виходячи із середньої зарплати. Вони можуть знижувати суму зарплати, нарахованої працівнику за звітний місяць. У такому разі дотягнути зарплату працівника до встановленої межі можна буде за допомогою інших виплат.