Безоплатно отримано майно від іншої установи: який вартісний критерій застосовувати

Питання безоплатної передачі-отримання майна ми вже розглядали на сторінках нашої газети як минулого року, так і цьогоріч. Нагадаємо, де ви можете переглянути ці матеріали:

— «Передача-отримання майна за рішенням суб’єкта управління» (2017, № 11);

— «Облік матеріальних цінностей, отриманих у результаті централізованих постачань» (2017, № 23);

— «Безоплатне отримання основних засобів: як відобразити в обліку» (2017, № 34);

— «Вибуття ОЗ та МНМА: розглядаємо на числових прикладах» (2017, № 37);

— «Безоплатна передача малоцінних активів: як показати в обліку» (2017, № 46);

— «Безоплатна передача-отримання майна між різними розпорядниками» (2018, № 12);

— «Безоплатне отримання ОЗ в межах одного розпорядника: який критерій застосовувати» (2018, № 17).

До речі, в останньому матеріалі ми розглядали ситуацію, коли операція з передачі-отримання майна була здійснена між бюджетними установами, які підпорядковуються різним суб’єктам господарювання. Зокрема, у цій консультації ви знайдете всі нюанси відображення в бухобліку операцій з передачі-отримання майна між такими установами.

У цьому ж матеріалі розглянемо ще один момент, з яким стикаються зазначені бюджетні установи при передачі-отриманні майна. А конкретно, мова піде про те, на який вартісний критерій слід орієнтуватися установі-отримувачу при оприбуткуванні такого майна. Власне, чому виникає таке запитання?

Річ у тому, що бюджетні установи для розмежування ОЗ та МНМА застосовують вартісний критерій. Так, до 10.05.2016 р. установи відносили до ОЗ об’єкти, вартість придбання яких перевищувала 2500 грн. (без ПДВ) та строк використання становить більше одного року.

З огляду на це, при придбанні об’єкта вартістю 4200 грн. установа зарахувала його до складу ОЗ.

А ось починаючи з 10.05.2016 р. бюджетні установи орієнтуються вже на новий вартісний критерій — 6000 грн. (без ПДВ). Його закріплено в п.п. 3.2.3 п. 3 розд. II НП(С)БО 121 та в абз. 5 п.п. 1.2 п. 1 розд. II Методрекомендацій.

Що стосується установ, які придбали ОЗ до 10.05.2016 р., вартість яких не перевищує 6000 грн. (без ПДВ), то вони й досі продовжують їх обліковувати на відповідних субрахунках рахунка 10 «Основні засоби». Це пов’язано з тим, що не існує законодавчих підстав для їх переведення до складу МНМА. До речі, на цей момент ми звертали увагу в матеріалі «Зміна вартості основного засобу: чи є підстави для перенесення на субрахунок 1113» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2018, № 7). Такі об’єкти установи продовжують обліковувати у складі ОЗ, поки вони не втратять свою первісну якість, стануть непридатними до подальшого використання з тієї чи іншої причини.

Тому бюджетні установи при передачі таких об’єктів (придбаних до 10.05.2016 р., вартістю 6000 грн. і менше, але які обліковуються у складі ОЗ) відображають такі операції, як стандартне вибуття ОЗ. Далі на числовому прикладі розглянемо порядок відображення операцій для установи, що передає ОЗ.

Але, як бачимо із запитання читача, при передачі-отриманні ОЗ найбільша кількість запитань все ж таки виникає в установ, які отримують такі об’єкти. Тож далі й поговоримо детальніше про них.

1. Насамперед у таких ситуаціях необхідно чітко розмежувати операції, які здійснюють установи, підпорядковані різним головним розпорядникам.

Також варто пам’ятати: при визначенні процедури передачі майна слід виходити із правового статусу як суб’єкта, майно якого передають, та суб’єкта, якому передають державне майно, так і об’єкта державної власності, що є предметом передачі. Центральні органи виконавчої влади наділені відповідними повноваженнями щодо управління об’єктами державної власності відповідно до Закону України «Про управління об’єктами державної власності» від 03.03.1998 № 147/98-ВР.

Порядок безоплатної передачі об’єктів права державної власності із сфери управління міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, Фонду державного майна, інших державних органів, які відповідно до законодавства здійснюють функції з управління державним майном, об’єднань підприємств, яким делеговано функції з управління майном підприємств і організацій, заснованих на державній власності, Національної академії наук, галузевих академій наук, інших установ та організацій, яким державне майно передано в безоплатне користування, до сфери управління інших органів, уповноважених управляти державним майном, або самоврядних організацій визначено Положенням № 1482.

Згідно з цим Положенням об’єктами передачі є, зокрема, інше окреме індивідуально визначене майно (крім нерухомого). Підставою для передачі зазначеного майна між різними головними розпорядниками бюджетних коштів державного бюджету є відповідні рішення органів, уповноважених управляти державним майном.

2. Тепер щодо відображення в бухобліку надходжень у натуральній формі в результаті безоплатної передачі майна, що відноситься до сфери управління іншого центрального органу виконавчої влади.

Як зазначено в листі Мінфіну від 05.01.2018 р. № 35200-02-2/609, при отриманні майна від бюджетних установ, підвідомчих іншим суб’єктам управління, операції здійснюють у порядку звичайного безоплатного отримання майна. Тобто установа, яка отримує таке майно, визнає доходи від безоплатно отриманого майна.

Відповідно до п. 11.17 Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого наказом Мінфіну від 24.12.2012 р. № 1407, розпорядники бюджетних коштів проводять операції в натуральній формі в межах планових показників та відображають їх у бухгалтерському обліку виконання державного бюджету. При цьому не пізніше останнього робочого дня місяця необхідно скласти і подати до органів Казначейства Довідку про надходження у натуральній формі. Типову форму останньої наведено у додатком 36 до зазначеного Порядку.

Таким чином, розпорядники бюджетних коштів забезпечують законність та достовірність проведених операцій у натуральній формі згідно із законодавством.

3. При відображенні в бухгалтерському обліку господарських операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями бюджетні установи керуються передусім Типовою кореспонденцією з урахуванням змісту таких операцій.

Так, при отриманні зазначених об’єктів установи визнають доходи від безоплатно отриманих ОЗ як доходи від необмінних операцій. Згідно з п. 1.11 Типової кореспонденції при надходженні таких ОЗ застосовують субрахунок 7511.

Крім того, при визнанні доходів від безоплатно отриманих об’єктів (доходів від необмінних операцій) бюджетні установи одночасно збільшують внесений капітал за кредитом субрахунку 5111, а також відображають касові видатки за дебетом субрахунку 2313 (п. 1.11 Типової кореспонденції).

4. Також варто нагадати, що бюджетні установи у разі потреби можуть застосовувати в бухгалтерському обліку для відображення операцій кореспонденцію субрахунків, не передбачену Типовою кореспонденцією. Але при цьому установі необхідно:

— забезпечити дотримання єдиних методологічних засад, визначених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі та іншими нормативно-правовими актами з бухгалтерського обліку в державному секторі,

— передбачити таку кореспонденцію субрахунків у своєму розпорядчому документі про облікову політику.

У нашій же ситуації установі, яка отримала майно від бюджетної установи, підвідомчої іншому суб’єкту господарювання, якраз таки й доведеться скористатися можливістю використання власної кореспонденції субрахунків. І насамперед це стосуються відображення в бухобліку суми зносу, раніше нарахованого на такі ОЗ.

У цій ситуації раніше нарахований знос на безоплатно отримані ОЗ доцільно відображати такими записами: Дт 5111 — Кт 1411.

Також варто зазначати декілька слів про облікову політику.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо облікової політики суб’єкта державного сектору, затверджених наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11, суб’єкт державного сектору самостійно на основі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі та інших нормативно-правових актів з бухобліку в державному секторі визначає облікову політику та зміни до неї. При цьому обов’язковим є погодження засад облікової політики з головним розпорядником бюджетних коштів. Це обумовлено потребою застосування єдиних підходів до облікової політики в межах головного розпорядника (п. 4 розд. І вищезгаданих Методрекомендацій).

У свою чергу, головні розпорядники самостійно затверджують облікову політику на підставі розпорядчого документа керівника. Саме в цьому документі необхідно врахувати галузеві особливості діяльності бюджетної установи.

5. Бюджетна установа-отримувач майна визначає його вартість з урахуванням таких правил.

Зокрема, первісна вартість ОЗ, отриманих безоплатно від суб’єктів державного сектору, дорівнює первісній (переоціненій) вартості ОЗ суб’єкта державного сектору, що їх передав. Водночас враховують витрати, передбачені п. 5 розд. ІІ НП(С)БО 121, а також наводять суми нарахованого зносу (п. 8 розд. ІІ НП(С)БО 121).

Зауважимо: ОЗ передають установі разом з первинними документами (їх копіями), або обліковими регістрами (їх копіями), або іншими документами, в яких зазначено вартість придбання (створення) таких об’єктів (п. 5 розд. ІІІ Методрекомендацій).

Для оформлення господарських операцій з безоплатного отримання та передачі ОЗ застосовують Акт приймання-передачі основних засобів за типовою формою, затвердженою наказом Мінфіну від 13.09.2016 р. № 818. Що стосується безоплатної передачі ОЗ, які є об’єктами права державної та комунальної власності, то такі операції оформлюють відповідно до Положення № 1482. При цьому застосовують форму Акта прийманні-передачі, наведену у додатку до зазначеного Положення.

В Акті наводять детальну інформацію про ОЗ із зазначенням: назви об’єкта, інвентарного (номенклатурного) номера, первісної (переоціненої) вартості, року випуску (побудови), номера паспорта, короткої характеристики об’єкта та інших відомостей. Якщо об’єкт ОЗ був в експлуатації, тоді в акті також наводять суму зносу. Такий акт складають у двох примірниках (по одному примірнику для кожної сторони, що приймає та передає об’єкт основних засобів).

Таким чином, при надходженні (оприбуткуванні) об’єкта установа насамперед використовує інформацію, наведену в первинних документах, регістрах та інших документах, які отримала від установи, що передає об’єкти ОЗ.

Тепер розглянемо порядок відображення зазначених операцій у бухгалтерському обліку на прикладі.

У бухгалтерському обліку ці операції відображено установами такими записами:

Тепер розглянемо подальший шлях безоплатно отриманого ОЗ. А саме визначимо, на яку вартість установі-отримувачу слід нараховувати амортизацію на отримане майно та за яким методом (прямолінійним чи 50/50).

Так, основні правила нарахування амортизації на ОЗ та ІНМА визначено НП(С)БО 121 та Методрекомендаціями.

Тож на яку вартість слід нараховувати амортизацію? З цього приводу як в НП(С)БО 121, так і в Методрекомендаціях чітко визначено, що об’єктом амортизації є вартість, яка амортизується. У свою чергу, за таку вартість приймають первісну або переоцінену вартість основних засобів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

З огляду на це, базою для нарахування амортизації є первісна (або переоцінена) вартість об’єкта основних засобів, але аж ніяк не його залишкова (тобто балансова) вартість. Тому для нарахування амортизації бухгалтер має орієнтуватися на первісну вартість ОЗ, зазначену в Акті приймання-передачі (у нашому випадку — 4200 грн.).

При цьому нараховувати амортизації на об’єкт ОЗ слід за прямолінійним методом.

Отже, у нашому випадку сума амортизації за квартал становить 105 грн. (4200 грн. х 10 % : 12 міс. х 3 міс.)

З урахуванням даних вищенаведеного числового прикладу розглянемо порядок відображення в бухобліку нарахування амортизації.

Тепер з’ясуємо, чи обов’язково у такому випадку установі встановлювати справедливу вартість на отриманий об’єкт ОЗ.

Для цього варто звернутися до п. 8 розд. ІІ НП(С)БО 121, у якому зазначено таке:

«Первісна вартість основних засобів, отриманих безоплатно від суб’єктів державного сектору, дорівнює первісній (переоціненій) вартості основних засобів суб’єкта державного сектору, що їх передав, з урахуванням витрат, передбачених пунктом 5 цього розділу, з наведенням нарахованої суми зносу.

У разі якщо відсутня достовірна інформація щодо первісної вартості основних засобів, первісна вартість визначається на рівні справедливої вартості на дату отримання, оцінка якої проводиться відповідно до законодавства».

Отже, підсумуємо. Якщо установа отримала ОЗ з первинними документами, оприбутковувати їх необхідно за первісною вартістю, зазначеною у документації. При цьому обов’язково враховуємо і суму нарахованого зносу. Справедливу ж вартість безоплатного отриманих ОЗ визначаємо лише у разі, якщо на таке майно відсутні первинні документи.

Нормативні документи та скорочення

НП(С)БО 121 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 12.10.2010 р. № 1202.

Методрекомендації — Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектору, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11.

Типова кореспонденція — Типова кореспонденція субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами, затверджена наказом Мінфіну від 29.12.2015 р. № 1219.

Положення № 1482 — Положення про порядок передачі об’єктів права державної власності, затверджене постановою КМУ від 21.09.98 р. № 1482.

ОЗ — основні засоби.

ІНМА — інші необоротні матеріальні активи.