Теми статей
Обрати теми

Реєстрація платником ПДВ: нюанси переходу

Кравченко Дар’я, податковий експерт, d.kravchenko@id.factor.ua
Ось і настала довгоочікувана дата, коли підприємство стало платником ПДВ. Що ж далі? Здається, жодних труднощів бути не повинно. Але! Лише у тих суб’єктів господарювання, які пройшли процедуру реєстрації в період створення самого підприємства. А що робити тим, у кого вона припала на розпал виконання договірних зобов’язань? Тут чимало запитань. Ось про них ми сьогодні й поговоримо.

Межу пройдено, що попереду

Нові обов’язки. З моменту реєстрації платником ПДВ підприємство починає «нове життя». Тепер воно повинно буде виконувати всі вимоги та користуватися всіма правами, передбаченими розд. V ПКУ, зокрема:

• нараховувати ПДВ-зобов’я­зання та складати електронні ПН (якщо підприємство виступає постачальником);

• формувати ПК (якщо підприємство виступає покупцем);

• подавати ПДВ-звітність;

• сплачувати ПДВ до бюджету тощо.

Інакше кажучи, новий статус підприємства впливатиме на всі його подальші операції. Однак про все по черзі.

Нараховуємо ПЗ, виписуємо ПН. Перехід до клубу платників ПДВ означає початок ПДВ-життя з «чистого аркуша».

Тепер при постачаннях товарів/послуг підприємство зобов’язане нараховувати ПЗ з ПДВ (п. 185.1 ПКУ), тобто в разі будь-якої передачі права на розпорядження товарами, у тому числі продажу, обміну або дарування такого товару (робіт, послуг), а також постачання товарів за рішенням суду (п.п. 14.1.191 ПКУ). При цьому момент придбання або виготовлення таких товарів (робіт, послуг) не має значення.

Наприклад, якщо підприємство випускає власну продукцію та на дату реєстрації платником ПДВ має залишки такої продукції, то при її подальшому продажу воно зобов’язане нарахувати ПЗ з ПДВ.

Базою обкладення ПДВ буде договірна вартість товарів/послуг (а в разі контрольованих операцій — не нижче за звичайні ціни, визначені згідно зі ст. 39 ПКУ) з урахуванням загальнодержавних податків і зборів (п. 188.1 ПКУ). Але! З 01.01.15 р. уже з урахуванням мінімальної межі, установленої ПКУ (детальніше у «БТ», 2015, № 9, с. 21 і № 11, с. 14):

• для товарів/послуг — не нижче за ціну придбання;

• для самостійно виготовлених товарів/послуг — не нижче за їх собівартість;

• для необоротних активів — не нижче за балансову (залишкову) вартість за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (за відсутності обліку необоротних активів — виходячи зі звичайної ціни).

Моментом же нарахування ПЗ з ПДВ стане дата, на яку відбулася перша з таких подій (п. 187.1 ПКУ):

• або дата зарахування коштів від покупця в рахунок оплати товарів/послуг, що підлягають постачанню;

• або дата відвантаження товарів, а для послуг — дата оформлення документа, що посвідчує факт постачання послуг платником податку.

Саме цього дня ви повинні скласти ПН. Крім того, її потрібно обов’язково зареєструвати в ЄРПН протягом 15 календарних днів, наступних за днем складання.

Нагадаємо, що з 01.02.15 р. почала роботу система електронного адміністрування ПДВ. Хоча лише в «тестовому» режимі (детальніше у «БТ», 2015, № 5, с. 13).

Тому на сьогодні всім платникам податків вже відкриті спеціальні ПДВ-рахунки. Однак до 01.07.15 р. їх необхідно використовувати лише для сплати задекларованих до бюджету податкових зобов’язань з ПДВ (детальніше про це читайте на с. 18).

ПДВ-рахунок вам відкриє Казначейство. Його реквізити ви отримаєте в податківців. Для «новачків», які реєструватимуться платниками ПДВ після 01.02.15 р., датою початку використання ПДВ-рахунка стане дата їх реєстрації платниками податку (лист ДФСУ від 19.01.15 р. № 1403/7/99-99-19-03-01-17).

І не забувайте, якщо до складу підприємства входять структурні підрозділи (філії), які самостійно здійснюють постачання товарів/послуг і проводять розрахунки з постачальниками, воно може делегувати такому структурному підрозділу право складати ПН. Для цього необхідно кожній такій структурній одиниці присвоїти окремий числовий номер і повідомити про це податковий орган (п. 1 Порядку № 957). Форма повідомлення міститься в додатку 2 до Порядку № 966. Але ПДВ-рахунок у підприємства буде один.

Формуємо ПК. Разом з набуттям статусу платника ПДВ підприємство отримує і право формувати ПК з ПДВ (п. 198.3 ПКУ). Однак пам’ятаєте: скористатися ним ви зможете, якщо суми ПДВ, сплачені у зв’язку з придбанням товарів/послуг, будуть підтверджені ПН, зареєстрованими в ЄРПН (п. 198.6 ПКУ).

Відповідно віднести до ПК не вдасться суми ПДВ за тими товарами/послугами, за якими:

• постачальник не склав ПН, адресовану саме вам;

• постачальник склав ПН, але не зареєстрував її в ЄРПН.

Наприклад, до реєстрації платником ПДВ підприємство придбало матеріали для виготовлення готової продукції. Постачальники йому ПН не виписували. А тому суму сплаченого ПДВ за такими матеріалами підприємство не може включити до ПК.

Для того щоб довідатися, чи зареєстрував ваш постачальник ПН в ЄРПН, достатньо направити електронний запит до податкової за допомогою бухгалтерського ПЗ. Якщо ваш продавець все зробив правильно, не пізніше операційного дня, наступного за днем надходження запиту, ви отримаєте не лише повідомлення про реєстрацію ПН в ЄРПН, а й електронну копію самої ПН.

Важливо. Датою виникнення права віднести суми ПДВ до складу ПК буде дата тієї події, яка відбулася раніше (п. 198.2 ПКУ):

• дата списання коштів з поточного рахунка для оплати товарів/послуг;

• дата отримання платником ПДВ товарів/послуг.

Зверніть увагу! Пункт 198.2 ПКУ говорить лише про момент виникнення права включати ПН до ПК і не обмежує це право якимись тимчасовими межами (детальніше у «БТ», 2015, № 5, с. 9). Уключати ПН до ПК суворо з місяця в місяць потрібно лише в разі несвоєчасної реєстрації ПН в ЄРПН.

Утім податківці з цього приводу мають свою думку. Вони вважають, що своєчасно зареєстровані в ЄРПН ПН необхідно включати до складу ПК того звітного періоду, на який припадає дата складання такої ПН (лист ДФСУ від 17.02.15 р. № 5292/7/99-99-19-03-02-17). Отже, будьте уважними.

Що стосується бюджетного відшкодування, то платники ПДВ — «новачки» зможуть на нього розраховувати лише в тому разі, якщо протримаються в цьому статусі протягом 12 календарних місяців, перш ніж подати відповідну заяву (п. 200.5 ПКУ).

Подаємо звітність. Якщо підприємство зареєстроване платником ПДВ в перший день календарного місяця (кварталу), проблем не буде. Цей період і стане для нього першим звітним.

Інша річ, якщо дата реєстрації не збіглася з першим днем календарного місяця (кварталу). Це трапляється лише при обов’язковій реєстрації платником ПДВ (п. 183.9 ПКУ). Тоді першим звітним періодом стане період, який почнеться з дня реєстрації платника ПДВ і закінчиться останнім днем повного звітного місяця (п. 202.1 ПКУ).

За цей «продовжений» звітний період ви повинні будете подати свою першу декларацію з ПДВ.

Увага! З 01.01.15 р. Реєстри виданих і отриманих ПН скасовано. Їх можна вести за бажанням і в довільній формі.

Для документів, що надають право на формування ПК без отримання ПН (транспортні квитки, готельні рахунки тощо), у ПКУ передбачено ведення спеціального реєстру цих документів (п.п. 201.111 ПКУ). На сьогодні його форму ще не розроблено. Конт­ролери рекомендують його вести за старою формою, затвердженою наказом Міндоходів України від 22.09.14 р. № 958 (ср. ), або в довільній формі (див. лист ДФСУ від 17.02.15 р. № 5292/7/99-99-19-03-02-17 // «БТ», 2015, № 8, с. 4). Однак, починаючи зі звітності за січень 2015 року ні «старі» реєстри, ні нові реєстри замінників ПН подавати разом з ПДВ-декларацією не потрібно.

 

Перехідні операції: порядок дій

Як ви розумієте, процес реєстрації підприємства платником ПДВ потребує часу. Тому можливі ситуації, коли момент набуття бажаного статусу припадає на період виконання договірних зобов’язань. Тобто в той момент, коли перша подія вже відбулася (до реєстрації), а друга — вже потрапляє до ПДВ-періоду. Чи потрібно в такому разі нараховувати ПЗ з ПДВ?

Згідно з п. 187.1 ПКУ дату виникнення ПЗ з ПДВ у продавця товарів/послуг визначають за правилом «першої події», тобто це дата тієї з подій, яке відбувається першою:

• або дата зарахування коштів від покупця;

• або дата відвантаження товарів (для послуг — дата оформлення документа, який свідчить про факт постачання послуг).

Але! Діє таке правило, лише якщо на дату виникнення ПЗ такий постачальник зареєстрований платником ПДВ (п. 201.8 ПКУ).

Якщо ж на дату першої події продавець ще не отримав статус платника ПДВ, обов’язок нарахувати ПЗ з ПДВ і виписати ПН у нього не виникне.

Визначати ПЗ з ПДВ на дату другої події не можна, оскільки це суперечить пп. 187.1 ПКУ і 198.2 ПКУ (навіть якщо підприємство на цей момент вже пройшло реєстрацію платником ПДВ). Такої самої позиції дотримуються і податківці (категорія 101.05 ЗІР ДФСУ).

Однак є й винятки. До них ми відносимо два випадки:

1) коли підприємство застосовує касовий метод для нарахування ПЗ з ПДВ. Перелік таких «щасливчиків» наведений у пп. 187.1 і 187.10 ПКУ.

Нагадаємо, що касовий метод передбачає виникнення ПЗ на дату зарахування (отримання) грошових коштів на банківський рахунок (до каси) платника податків або дату отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають постачанню) ним товарів (п.п. 14.1.266 ПКУ).

Відповідно, постачальник на дату отримання оплати за товари зобов’язаний буде нарахувати ПЗ з ПДВ;

2) коли оплата за товари здійснюється за рахунок бюджетних коштів (п. 187.7 ПКУ).

У цьому випадку датою виникнення ПЗ стане дата зарахування таких грошових коштів на банківський рахунок платника податків або дата отримання відповідної компенсації в будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості цього платника податків за його зобов’язаннями перед бюджетом (п. 187.7 ПКУ).

Відповідно цього дня платник ПДВ зобов’язаний буде нарахувати ПЗ з ПДВ і скласти ПН.

Детальніше випадки виникнення ПЗ і формування ПК з ПДВ наведемо на рисунку.

img 1

Виникнення ПЗ і формування ПК з ПДВ підприємством — платником ПДВ у перехідний період

Ціна в перехідній операції

Однак проблеми перехідного періоду для платника ПДВ — «новачка» на цьому не закінчуються. Перед підприємством постає запитання: з якої вартості нарахувати ПЗ з ПДВ?

При постачанні товарів/послуг базу для обкладення ПДВ визначають, виходячи з договірної вартості товарів/послуг з урахуванням мінімальної межі (п. 188.1 ПКУ). Однак уявіть ситуацію: покупець, підписуючи договір з вашим підприємством, яке не пройшло реєстрацію, погодився оплатити вартість товарів/послуг, зазначену в договорі. А вона на той момент була зафіксована без ПДВ! Після ПДВ-реєстрації продавець, дотримуючись вимог ПКУ, вимушений нарахувати ПДВ на вартість товарів/послуг, що поставляються. Яким чином він повинен це зробити?

Найоптимальніший варіант — унести зміни до раніше складеного договору (підписати додаткову угоду), якими погодити нову вартість товарів/послуг, яка включатиме суму ПДВ.

Якщо покупець не бажає змінювати ціну, то такий договір можна розірвати або змінити, подавши позов до господарського суду на підставі ст. 652 ЦКУ. Підстава для цього — істотна зміна обставин, якими сторони керувалися під час укладання договору. Але це крайня міра!

Якщо вам не підійшов жоден із запропонованих варіантів, можна скористатися й іншими. Однак попереджаємо, вони приховують у собі деякі ризики.

1. Продавець додає 20 % до ціни товару без погодження з покупцем (ризик конфлікту з покупцем).

Постачальник на підставі вимог ПКУ (п.п. 194.1.1) підвищує договірну вартість товарів/послуг на суму ПДВ. Якщо покупець не згоден платити за товар підвищену ціну, оплату покупцем вартості товарів без ПДВ продавець розцінює як частковий платіж. Відповідно, не сплативши всю суму, покупець залишається боржником продавця.

Попереджаємо: якщо ваш контрагент звернеться до суду, то відстояти свою позицію буде вкрай важко. Думка з цього приводу ВАСУ така: ціна договору може бути змінена лише за взаємною домовленістю сторін шляхом унесення відповідних змін до договору (ухвала ВАдСУ від 19.05.11 р. № К-14623/08). І поки вони не внесені, покупець повинен орієнтуватися на ціну, передбачену в договорі спочатку.

2. Продавець вважає суму ПДВ складовою частиною ціни, зазначеної в договорі (ризик конфлікту з податківцями).

У контролерів можуть бути претензії, якщо ціна товарів/послуг зафіксована в договорі. Адже погодьтеся, базою обкладення ПДВ за п. 188.1 ПКУ є договірна вартість товарів/послуг. А отже, нарахування ПДВ має здійснюватися «зверху». Інакше кажучи, суму ПДВ необхідно додавати до ціни товарів/послуг (категорія 101.03 ЗІР ДФСУ).

Крім того, якщо надати своєрідну «знижку» покупцю на суму ПДВ, база оподаткування може зменшитися нижче ціни придбання або собівартості таких товарів/послуг (збитковий продаж).

Тоді платник ПДВ буде вимушений виписати дві ПН (п. 20 Порядку № 957):

• першу ПН — на суму ПДВ, розраховану виходячи з договірної вартості товарів/послуг, тобто суму ПДВ виділяємо з договірної ціни. Така ПН знадобиться покупцю для формування ПК;

• другу ПН — на суму ПДВ, розраховану виходячи з різниці між ціною придбання / собівартістю та договірною вартістю. Про особливості заповнення такої ПН ви можете прочитати у «БТ», 2015, № 9, с. 21.

 

Документи та скорочення статті

Порядок № 966 — Порядок заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом МФУ від 23.09.14 р. № 966.

Порядок № 957 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом МФУ від 22.09.14 р. № 957, у редакції наказу МФУ від 14.11.14 р. № 1129.

ЄРПН — Єдиний реєстр податкових накладних.

ПН — податкова накладна.

ПЗ — податкове зобов’язання.

ПК — податковий кредит.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі