Не секрет, що КЗпП зобов’язав роботодавця виплачувати зарплату двічі на місяць з проміжком не більше 16 календарних днів. Усі подробиці ви знайдете в матеріалі на с. 32 цього номера.
Першу частину традиційно іменують авансом. А у зв’язку із застосуванням понижуючого коефіцієнта для ставки ЄСВ-нарахувань* виникло запитання: чи можна застосовувати понижуючий коефіцієнт при нарахуванні та виплаті авансу?
* Деталі ви можете знайти у «БТ», 2015, № 11, с. 4; № 12, с. 33; № 15, с. 15; № 16, с. 10.
Позиція податківців: якщо на момент нарахування та виплати зарплати за першу половину звітного місяця виконано всі умови для застосування понижуючого коефіцієнта, то вперед і з піснею — застосування коефіцієнта до авансу є правомірним. Але якщо при остаточному розрахунку виявиться, що умови не виконані, то й застосування коефіцієнта до авансу є неправомірним. І тут же податківці натякають на штраф за неповну сплату ЄСВ (10 % від суми недоплати згідно з п. 6 ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ).
Підхід податківців на подив ліберальний, однак він має один великий мінус: якщо зрештою виявиться, що права на понижуючий коефіцієнт ви не маєте, доведеться донараховувати ЄСВ.
Наша позиція: не слід лізти поперед батька в пекло та застосовувати понижуючий коефіцієнт до ЄСВ на суму авансу. Понижуючий коефіцієнт залежить від співвідношення середньомісячної бази нарахування ЄСВ у 2014 році на одну застраховану особу та бази нарахування ЄСВ на одну застраховану особу за місяць, за який нараховується зарплата. А оскільки база нарахування ЄСВ за звітний місяць буде відома лише після нарахування зарплати за весь місяць, радимо сплачувати ЄСВ з авансу за повною ставкою, а можливу суму переплати з ЄСВ у частині нарахувань врахувати при виплаті зарплати за другу половину місяця.
