(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 16
  • № 15
  • № 14
  • № 13
  • № 12
  • № 11
  • № 10
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
12/27
Бухгалтерський тиждень
Бухгалтерський тиждень
Квітень , 2017/№ 17

Декларація з податку на прибуток за I квартал: задачка на кмітливість

Про новації 2017 року платники податку на прибуток уже чули*. І от після закінчення I кварталу виникло запитання: як втілити їх у декларації? Адже подавати її доведеться, судячи з усього, ще за старою формою (затвердженою наказом Мінфіну від 20.10.15 р. № 897), яка до новацій наразі не пристосована**. Поглянемо, як у ній це поєднати.

* Див. редакційний коментар до Закону України від 21.12.16 р. № 1797-VIII у «БТ», 2017, № 1-2, с. 29.

** Хоча вже є і проект змін до прибуткової звітності (http://sfs.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2017-rik/71677.html), але навряд чи з ним устигнуть до звітування за I квартал.

Хто подає декларацію за квартал

Спершу декілька слів про те, кому «світить» подання квартальної декларації. Звітують поквартально:

високодохідники (тобто платники з бухдоходом за минулий 2016 рік понад 20 млн грн.). Для них звітним періодом є квартал (п. 137.4 ПКУ);

лотерейники (суб’єкти, які здійснюють випуск і проведення лотерей). Вони повинні сплачувати податок на доходи з лотерейної діяльності щокварталу в порядку та у строки, установлені для квартального податкового (звітного) періоду, з поданням декларації з податку на прибуток (з 2017 року це закріплено в п. 137.8 ПКУ).

Крім того, декларацію за I квартал подаватимуть:

«прибутківці», які переходять з II кварталу на спрощенку (незалежно від розміру бухдоходу за минулий 2016 рік, у тому числі й ті малодохідники, які переходять на єдиний податок). Таким платникам потрібно відзвітувати за «прибутковий» період «до» моменту переходу, подавши декларацію за I квартал 2017 року в 40-денний строк (підкатегорія 102.23.01 ЗІР ДФСУ);

єдиноподатники, які виплатили дивіденди і сплатили з них згідно з п.п. 57.11.2 ПКУ дивідендний авансовий внесок з податку на прибуток. У такому разі контролери вимагають відзвітувати за квартал виплати дивідендів. Для цього єдиноподатнику потрібно подати декларацію з податку на прибуток із заповненими ряд. 20 — 22 і додатком АВ (див. підкатегорію 108.05 ЗІР ДФСУ, що діяла до 01.01.17 р., а також лист ДФСУ від 12.03.16 р. № 5383/6/99-99-19-02-02-15).

А от єдиноподатники, які виплачують дохід нерезидентам і утримують з них так званий податок на репатріацію, про це відзвітують аж за підсумками року (подадуть декларацію з податку на прибуток із заповненими ряд. 23 — 25 і додатком ПН). Тому квартальну декларацію їм подавати не потрібно. Для них на цей випадок звітний період — рік (див. підкатегорію 108.05 ЗІР ДФСУ, що діяла до 01.01.17 р.; лист ДФСУ від 07.04.16 р. № 7782/6/99-99-19-02-02-15; «Вісник. Право знати все про податки і збори», 2016, № 36, с. 47).

Майте на увазі (див. підкатегорію БЗ 102.12 ЗІР ДФСУ): колишні єдиноподатники, які перейшли з 01.01.17 р. «на прибуток», незважаючи на дохід минулого року, подають першу декларацію за рік.

І про «першоквартальні» строки. З урахуванням п.п. 49.18.2 і п. 57.1 ПКУ:

подати декларацію з податку на прибуток за I квартал 2017 року потрібно не пізніше 10 травня, а

сплатити податок на прибуток за I квартал — не пізніше 19 травня (оскільки граничний строк сплати 20 травня випадає на вихідний день — суботу і не переноситься).

Тепер детальніше про першоквартальну декларацію.

Що подаємо разом із квартальною декларацією

Додатки. Перш за все, звичайно, додатки (вважаються невід’ємною частиною декларації). Але якщо рядок декларації, до якої складають додаток, залишається незаповненим через відсутність операцій (показників), порожній додаток до нього не подають (підкатегорія 102.23.02 ЗІР ДФСУ).

Хоча можлива й інша ситуація: у рядку «з додатком» виявився прочерк з тієї причини, що значення того чи іншого показника після розрахунків дорівнює нулю. Тоді додаток до декларації з підтвердними розрахунками подати доведеться.

Фінзвітність (стала додатком). Звісно, квартальну декларацію супроводжує квартальна фінансова звітність. Причому врахуйте, що з 2017 року фінзвітність набула статусу додатка (!) до декларації і стала її невід’ємною частиною (абзац другий п. 46.2 ПКУ)***. Тому не забудьте у прикінцевій частині декларації поставити потрібні відмітки, які форми фінзвітності подаєте, щоб не було проблем з прийняттям декларації (п. 49.11 ПКУ). Адже інформація про додатки, що є невід’ємною частиною декларації, з 2017-го тепер є ще й обов’язковим реквізитом (п. 48.3 ПКУ)!

*** Всю необхідну інформацію про заповнення квартальної фінзвітності ви знайдете в «БТ», 2017, № 16, с. 10.

До речі, в існуючому проекті таблицю прикінцевої частини декларації (про наявність додатків) планують доповнити новим спецполем для фінзвітності «ФЗ».

«Пільговий» Звіт. До того ж не варто забувати про те, що «прибутківці» (і не тільки), які користуються в I кварталі пільгами з податку на прибуток (або з інших податків), повинні подати Звіт про суми податкових пільг. Його форма передбачена додатком до Порядку обліку сум податків і зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою КМУ від 27.12.10 р. № 1233. Тому нагадаємо, що перенесення минулорічних податкових збитків (у ряд. 3.2.4 «першоквартального» додатка РІ) податківці, як і раніше, вважають пільгою (п.п. 140.4.2 ПКУ). Код такої пільги «11020301».

«Пільговий» Звіт подають протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду. Тому подати його за I квартал 2017 року потрібно не пізніше 10 травня (тобто в ті самі строки, що й першоквартальну декларацію з податку на прибуток). Також зверніть увагу, що з 01.01.17 р. «пільговий» Звіт формально підпадає під визначення податкової декларації з п. 46.1 ПКУ.

Тому за його неподання / несвоєчасне подання вам загрожує відповідальність згідно з п. 120.1 ПКУ (тобто штраф у розмірі 170 грн. за кожне неподання або несвоєчасне подання). Про заповнення «пільгового» Звіту детальніше див. на с. 27 цього номера.

Заповнюємо декларацію

Почнемо з основної частини декларації, після чого поговоримо про її додатки.

Страховики і лотерейники. При складанні першоквартальної декларації у них напевно з’являться запитання. Адже з 01.01.17 р. розраховувати об’єкт оподаткування їм слід уже за новими правилами.

Зокрема:

страховикам — виключати страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами перестрахування з об’єкта оподаткування за «страховими» спецставками 3 % і 0 % (п.п. 141.1.2 ПКУ), а в додатку РІ по-новому відображати «страхові» різниці — згідно з оновленими пп. 141.1.3 і 141.1.4 ПКУ;

лотерейникам — по-новому розраховувати оподатковуваний дохід від лотерейної діяльності ( п.п. 14.1.271 ПКУ). У 2017-му оподатковується за ставкою 18 % (п. 47 підрозд. 4 розд. ХХ, п.п. 134.1.4, пп. 141.8 і 136.6 ПКУ). А далі щороку ставка підвищуватиметься (у 2018 році — 24 %, у 2019-му — 26 %, у 2020-му — 28 % і, нарешті, з 2021 року — 30 %).

Як ці новації врахувати у старих рядках декларації? Який рецепт?

Мабуть, нічого не залишається, як вчинити таким чином: «старі» рядки заповнювати по-новому і заносити до них показники, розраховані з урахуванням нових правил.

Тобто об’єкт оподаткування страховики (у ряд. 07) і лотерейники (у ряд. 09) повинні розрахувати по-новому (з урахуванням нових правил, введених з 01.01.17 р.). Ну і звичайно, супроводжувати все це поясненнями у прикінцевій частині декларації (у спецполі згідно з п. 46.4 ПКУ). Адже якщо форма декларації всупереч нормам ПКУ перекручує (збільшує/зменшує) податкові зобов’язання платника, він має право зазначити про це у спеціальному полі декларації, вписавши туди пояснення в довільній формі.

Додаток ЗП. Заповнюючи його, пам’ятайте, що не зараховані за підсумками 2016 року дивідендні аванси не пропадають, а переходять далі на наступний 2017 рік (лист ДФСУ від 11.10.16 р. № 33190/7/99-99-15-02-01-17). Тож не забудьте до ряд. 16.3 «першоквартального» додатка ЗП перенести значення ряд. 16.4.2 додатка до декларації за 2016 рік.

А от закордонні податки, що «не зіграли» у 2016-му, на наступний рік не переносяться — згоряють. Тому їх не вийде перенести на 2017 рік (листи ДФСУ від 24.05.16 р. № 11232/6/99-99-15-02-02-15 і від 29.06.16 р. № 14130/6/99-99-15-02-02-15).

Водночас урахуйте, що в першоквартальному додатку ЗП не потрібно заповнювати два останні рядки:

ряд. 16.5 — для податку на нерухомість. Оскільки з 01.01.17 р. скасовано «нерухомий» залік і податок з нежитлової нерухомості більше не зменшує (!) податок на прибуток («заліковий» п. 137.6 ПКУ вилучено). До того ж пам’ятайте: «нерухомий» податок, що не «зіграв» за підсумками 2016 року, на наступний рік не переноситься (згоряє). Тому його хвіст, що не «зіграв», не можна, скажімо, перенести до ряд. 16.5 декларації за I квартал. Отже, ряд. 16.5 востаннє заповнювали в декларації за 2016 рік;

ряд. 16.6 — для разового авансу «2/9». Оскільки він — уже минулорічна «історія». Нагадаємо: спочатку його разово розраховували в декларації за 3 квартали 2016 року, а далі разово зараховували з нарахованим податком у декларації за 2016 рік.

До речі, у проекті декларації ці останні два рядки додатка ЗП планують вилучити.

Додаток АМ. Тут може виникати запитання: що робити з «новими» ОЗ групи 4 «Машини та обладнання», купленими у 2017 році, якщо щодо них вирішили встановити мінімальний строк використання 2 роки і нараховувати прискорену амортизацію протягом 2 років?

Нагадаємо: цю можливість надав п. 43 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ. Причому для такого «прискорення» є і «свої» умови, за недотримання яких загрожують «податкові» наслідки у вигляді різниць (з якими наразі в «дебютному» I кварталі вам зіткнутися не доведеться).

Поки що прискорену амортизацію таких об’єктів доведеться відображати в ряд. А4 додатка АМ (разом із «звичайно амортизовуваними» об’єктами ОЗ групи 4). Ну а в проекті додатка АМ для них збираються відвести окремий «прискорений» ряд. А4.1.

Ну і про всяк випадок ще один момент стосовно амортизації. Нагадуємо: контролери послідовно роз’яснюють, що малоцінні необоротні матеріальні активи (МНМА), а також бібліотечні фонди, земельні ділянки, природні ресурси не належать у податковому обліку до основних засобів (див. п.п. 14.1.138 ПКУ). За ними не виникають «амортизаційні» різниці. Тому ані в додатку АМ, ані в «амортизаційних» ряд. 1.1.1, 1.2.1 додатка РІ їх відображати не потрібно (підкатегорії 102.05, 102.13 ЗІР ДФСУ, листи ДФСУ від 30.05.16 р. № 11769/6/99-99-15-02-02-15, від 02.03.17 р. № 4349/6/99-99-15-02-02-15, від 31.03.17 р. № 6607/6/99-99-15-02-02-15).

Додаток РІ. З ним найбільше головоломок. 2017-й приніс багато нових різниць, а з ними й запитань, куди «тулити» їх у додатку РІ. Ну що ж, почнемо розв’язувати задачку.

1. Невиробничі ОЗ і НМА. Для них з 2017 року з’явилися різниці при ремонтах/поліпшеннях, продажу, ліквідації (ст. 138 ПКУ). Ще пам’ятайте: «податковій» амортизації невиробничі ОЗ і НМА не підлягають (п.п. 138.3.2 ПКУ).

Тому бухамортизацію невиробничих ОЗ і НМА «знімаємо» через загальний «амортизаційний» ряд. 1.1.1 (+) додатка РІ (абзац перший п. 138.1 ПКУ). Ну а оскільки податкову амортизацію за ними не нараховуємо (п.п. 138.3.2 ПКУ), її не може бути ані в «амортизаційному» додатку АМ, ані в ряд. 1.2.1 (-) додатка РІ.

А от з іншими різницями за невиробничими ОЗ і НМА доведеться пристосовуватися. І нічого не залишається, як облікувати «невиробничі» різниці в рядках, відведених для ОЗ.

Тоді за невиробничими об’єктами:

при продажу — заповнимо ряд. 1.1.3 (+) і ряд. 1.2.3 (-) додатка РІ (тим самим у ряд. 1.2.3 додатка РІ зможемо облікувати витрати на їх купівлю/спорудження і ремонти/поліпшення, проте в розмірі, не більшому (!) за дохід від продажу);

при ліквідації — заповнимо тільки (!) ряд. 1.1.3 (+) додатка РІ (щоб ліквідація пройшла безслідно і ніяк не вплинула на податковий облік);

при ремонтах — заповнимо ряд. 1.1.3 (+) додатка РІ, хоча він для цього «не дуже» й підходить (або як варіант ремонт можна показати в ряд. 1.1.1 (+) додатка РІ, хоча від ремонтів він також далекий). Утім, до якого б рядка (1.1.3 (+) або 1.1.1 (+)) не потрапив ремонт, у будь-якому разі це доведеться пояснити у прикінцевому спецполі згідно з п. 46.4 ПКУ. Головне — відобразити (!) «збільшуючу» різницю, щоб ремонтні витрати не вплинули на об’єкт оподаткування.

А от щодо поліпшень зауважте: їх капіталізуємо (відносимо на збільшення первісної вартості) і амортизуємо. А отже, їх врахуємо (!) в «амортизаційній» різниці (у ряд. 1.1.1 (+) додатка РІ). Таким чином вони не вплинуть на об’єкт оподаткування. І більше нічого з ними робити не потрібно.

Детальніше про невиробничі об’єкти див. у «БТ», 2017, № 11, с. 21.

2. Резерви сумнівних боргів (РСБ). З 2017-го тут нарешті відкоригували різниці (п. 139.2 ПКУ) і дозволили зменшувати фінрезультат на всю (!) суму списаної безнадійної дебіторської заборгованості, що відповідає п.п. 14.1.11 ПКУ (як у межах РСБ, так і понад його розмір), а не тільки на суму «безнадії», що перевищує резерв (як це, на жаль, було до 01.01.17 р.). Тільки от біда: недоторканним залишився додаток РІ.

У зв’язку з цим до оновлення прибуткової звітності поки що всю суму списуваної безнадійної дебіторки (як «зарезервовану», так і понад резерв) доведеться відображати у «зменшуючому» ряд. 2.2.3 (-) додатка РІ.

Зауважимо, що в існуючому проекті додатка РІ для цього планують додати окремий рядок. А заразом відкоригувати формулювання «збільшуючої» різниці в ряд. 2.1.3 (+) додатка РІ. Адже наразі збільшувати фінрезультат потрібно на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму РСБ, незалежно від того, відповідає вона критеріям безнадійності з п.п. 14.1.11 ПКУ чи ні (п.п. 139.2.1 ПКУ). Детальніше про податковий облік РСБ з 2017 року див. «БТ», 2017, № 14, с. 13.

3. «Перехідні» повторні доходи і витрати (до/після 2015 року). Наступне запитання: як бути з «перехідними» повторними доходами/витратами?

Тобто, якщо до 01.01.15 р. їх уже урахували в податковому обліку, а після цієї дати вони стали виникати повторно за бухобліковими правилами. Адже усунути таке задвоєння з 2017 року закликає п. 42 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ і вимагає знімати повтори різницями. Як варіант коригування можна провести в «чужих» рядках додатка РІ і, наприклад:

• «перехідні» повторні витрати знімати в ряд. 4.1.15 (+) додатка РІ («збільшуюча» різниця), а

• «перехідні» повторні доходи знімати в ряд. 4.2.10 (-) додатка РІ («зменшуюча» різниця).

Ну і знову ж таки у такому разі не обійтися без пояснення ситуації у прикінцевому спецполі згідно з п. 46.4 ПКУ.

4. Нові «збільшуючі» різниці (пп. 140.5.10 — 140.5.12 ПКУ). Ще з 2017 року запровадили трійку нових «збільшуючих» (!) різниць: «фіндопомогово-безоплатну» (п.п. 140.5.10 ПКУ), «штрафну» (п.п. 140.5.11) і «колишньоєдиноподатну» (п.п. 140.5.12 ПКУ). Ну а поки що для них немає своїх спецрядків у додатку РІ, їх потрібно показати в якомусь «збільшуючому» рядку цього додатка. Ну, скажімо, усе в тому ж «чужорідному» ряд. 4.1.15 додатка РІ:

«Збільшуючі» різниці:

на суму безповоротної фіндопомоги (безоплатно переданих товарів, робіт, послуг) неплатникам податку на прибуток (крім фізосіб)

і платникам-«нульовикам» з п. 44 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ

(п.п. 140.5.10 ПКУ, детальніше див. у «БТ», 2017, № 15, с. 15)

4.1.15 РІ

(як варіант поки що можемо відображати в цьому рядку РІ)

на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих згідно з цивільним законодавством і ЦПД-договорами на користь неплатників податку на прибуток (крім фізосіб) і платників-«нульовиків» з п. 44 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ

(п.п. 140.5.11 ПКУ, детальніше див. «БТ», 2017, № 15, с. 15)(1)

при переході з ЄП на прибуток — на суму отриманої оплати за товари, роботи, послуги, відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування

(п.п. 140.5.12 ПКУ, детальніше див. «БТ», 2017, № 15, с. 15 )(2)

(1) Зауважте: під «штрафну» різницю не підпадають податкові штрафи та пеня (нараховані органами ДФС за порушення норм податкового та іншого законодавства), а також штрафи, нараховані на користь фізосіб, у тому числі фізосіб-підприємців (листи ДФСУ від 02.03.17 р. № 4347/6/99-99-15-02-02-15 і від 03.03.17 р. № 4486/6/99-99-15-02-02-15). Ну і звісно, «поза» таким коригуванням штрафи, пені, неустойки, нараховані за договорами із звичайними «прибутківцями». У всіх цих випадках «штрафне» коригування за п.п. 140.5.11 ПКУ не загрожує і фінрезультат не збільшують.

(2) На жаль, але чомусь у зворотній ситуації (коли оплату отримали на ЄП, а відвантаження здійснюємо, ставши «прибутківцями») «зменшуючої» різниці для усунення подвійного оподаткування ПКУ не передбачено.

З приводу останньої «колишньоєдиноподатної» різниці зауважимо, що контролери вимагають її рахувати починаючи з 01.01.17 р., тобто з моменту її появи в ПКУ. А ось за минулими періодами не розраховувати. Тому її не буде в разі, якщо оплату новоспечений «прибутківець», наприклад, отримав у 4 кварталі 2016 року за товари, відвантажені раніше на спрощенці (листи ДФСУ від 20.02.17 р. № 3452/6/99-99-15-02-02-15 і від 27.03.17 р. № 6083/6/99-99-15-02-02-15).

5. «Підконтрольні» різниці (пп. 140.5.1 і 140.5.2 ПКУ) і додаток ТЦ. Тут пам’ятайте, що «підконтрольні» різниці розраховують аж за підсумками року (коли все стане зрозуміло з «підконтрольністю»). З 2017-го про це йдеться в пп. 140.5.1 і 140.5.2 ПКУ. Тому щокварталу їх не розраховують. А отже, порожніми залишаються (не заповнюються) ряд. 3.1.3 і 3.1.4 у проміжних (квартальних) додатках РІ. А через це і проміжні (квартальні) додатки ТЦ не складають — він буде тільки річним. Адже для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітний період — календарний рік (п.п. 39.4.1 ПКУ). До речі, у проекті декларації в шапці додатка ТЦ збираються залишити тільки річний період.

І завершуючи розмову про «різничний» додаток РІ, про всяк випадок зауважимо: щодо всіх різниць, що з’явилися з 2017 року, можливий і альтернативний варіант (у дусі листа ДФСУ від 18.01.17 р. № 969/6/99-99-15-02-02-15). Оскільки поки що для них не з’явилося спеціальних рядків, то в додатку РІ взагалі їх можна не показувати, а ці різниці (з відповідним знаком «+» або «-») врахувати при заповненні ряд. 03 декларації з податку на прибуток. Ну а причини розбіжностей сум у додатку РІ і ряд. 03 розшифрувати і пояснити у прикінцевій частині декларації у спецполі згідно з п. 46.4 ПКУ. Хоча, зізнаємося, нам цей варіант подобається менше.

Додаток ЦП. За операціями з цінними паперами (ЦП) з 01.01.17 р. відкоригували порядок визначення «ціннопаперового» фінрезультату. Тепер його визначають з урахуванням (!) від’ємного загального результату переоцінки ЦП, не врахованого в попередніх податкових періодах (пп. 141.2.4 і 141.2.5 ПКУ).

У свою чергу, від’ємним загальним результатом переоцінки вважають перевищення загальної суми уцінок ЦП над загальною сумою їх дооцінок за податковий (звітний) період (п.п. 141.2.1 ПКУ). Отже, тепер ЦП-уцінки не пропадуть у податковому обліку, а зменшуватимуть фінрезультат від операцій з ЦП.

Зважайте на це, розраховуючи фінрезультат від операцій з цінними паперами в ряд. 4.1.3 додатка ЦП (при додатному значенні отриману суму переносять до ряд. 4.1.3 (+) додатка РІ). Ну і звичайно, доведеться супроводжувати всі деталі розрахунку поясненнями у прикінцевій частині декларації (у спецполі згідно з п. 46.4 ПКУ).

До речі, у проекті декларації додаток ЦП планують доповнити рядками для переоцінки, щоб урахувати її вплив на ЦП-фінрезультат.

Додаток ПН. На жаль, до змін-2017 він наразі не пристосований. У ньому ще немає спеціальних рядків для відображення нових «нерезидентських» процентів за позиками і фінансовими кредитами, що:

• оподатковуються за ставкою 5 % (згідно з п.п. 141.4.11 ПКУ);

• не оподатковуються — звільнені від оподаткування (згідно з пп. 46 і 47 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ).

Як бути? Як варіант:

• проценти, що оподатковуються за ставкою 5 %, можна показати в першому «процентному» рядку 1 таблиці 1 додатка ПН. Причому знижену ставку податку 5 % занести до «міжнародної» графи 5 таблиці 1 додатка ПН. Тоді сума податку у графі 6 вийде правильною;

• у «звільняючому» випадку не оподатковувані за пп. 46 і 47 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ проценти відобразити в будь-якому з неоподатковуваних ряд. 22, 23 або 24 таблиці 1 додатка ПН.

Ну і всі ці хитрощі доведеться пояснити у прикінцевій частині декларації у спецполі за п. 46.4 ПКУ.

Загалом, девіз першоквартальної декларації такий: спершу вирішуємо, до якого рядка суму «притулити». А далі пояснюватися! Пояснюватися! Пояснюватися!****

**** Щодо заповнення декларації також див. «БТ», 2017, № 6, с. 39 і № 7, с . 38

декларація з податку на прибуток, квартальна декларація додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті