* Багато корисної інформації ви можете знайти в «БТ», 2017, № 16, с. 20; № 22, с. 27; № 23, с. 36.
Чи обов’язково застосовувати РРО, якщо торгуємо складними побутовими товарами, але не новими, а б/в?
Зовсім нещодавно ми детально розглядали це питання і дійшли висновку, що обстояти своє право «без РРО» при продажу б/в-шної побутової техніки буде дуже проблематично**. І цей прогноз, на жаль, підтвердився.
** Подробиці можете знайти в статті «РРО-атака»: про запитання, які залишилися без відповіді» // «БТ», 2017, № 22, с. 27.
Днями податківці «розщедрилися» на декілька індивідуальних податкових консультацій (ІПК), у яких вказали, що «винятків стосовно можливості незастосування РРО для товарів, які були раніше у використанні, нормативно-правовими актами не передбачено» (ІПК ДФСУ від 18.05.17 р. № 242/Ч/99-99-14-05-01-14/ІПК, від 16.05.17 р. № 205/Б/99-99-14-05-01-14/ІПК).
Аналогічна за змістом консультація висить і в підкатегорії 109.02 ЗІР ДФСУ: «У разі торгівлі… технічно складними побутовими товарами, що були раніше у використанні, незалежно від їх гарантійного строку експлуатації, розрахунки мають проводитися із застосуванням реєстратора розрахункових операцій».
Причому податківці в ній прямо підкреслюють: закінчення гарантійного строку ролі не відіграє. Чого ми, власне, і побоювалися.
Ігнорувати податківців і розраховувати на судове оскарження? Тут, прямо скажемо, перспективи нерайдужні. Оскільки норми виписані вкрай неконкретно. До того ж практики в таких справах поки що немає. Ні позитивної, ні негативної.
Чи потрібно застосовувати РРО, якщо продаємо товар, який прямо не вказаний у Переліку № 231***, але має той же код за УКТ ЗЕД, що і товари, вказані в цьому Переліку?
ДФСУ намагалася відповісти на це запитання в ІПК від 16.05.17 р. № 206/Ч/99-99-14-05-01-14/ІПК, проте конкретної відповіді так і не надала. Питання стосувалося діодних ламп з цоколем на основі LED-технологій. Вони в Переліку № 231 не значаться, але мають той же код за УКТ ЗЕД, що детектори валют і металошукачі (8543 70 90 00), які вказані в Переліку № 231.
Податківці порадили уточнити код ламп у Торгово-промисловій палаті або Інституті судових експертиз. Але від цього немає ніякої користі, оскільки під цим кодом можуть значитися різні товари, адже він включає не лише детектори валют, але і будь-які інші електромашини й апаратуру, не вказані за іншими кодами.
На наш погляд, фіскали даремно є обережними. Насправді тут усе доволі просто. «РРО-імунітет» втрачається, якщо дотримуються відразу дві умови:
1) ви продаєте товар з кодом УКТ ЗЕД, указаним у Переліку № 231;
2) цей товар прямо названий у згаданому Переліку.
В описуваній ситуації друга умова не виконується (діодні лампи в Переліку № 231 не значаться), тому їх продаж не вимагає наявності РРО.
До речі, ГУ ДФС у Рівненській області підтвердило цей висновок (ІПК від 22.05.17 р. № 290/ІПК/17-00-14-04-10). Тож сміливіше!
Єдиноподатник групи 2 з оборотом менше 1 млн грн. торгує побутовою технікою й іншими товарами. Чи можна не проводити через РРО інші товари?
Це взагалі найпопулярніше запитання. Незважаючи на те, що ми неодноразово на нього відповідали, підприємці не втомлюються ставити його знову і знову, бо надія вмирає останньою. Але, на жаль, у цьому випадку сподіватися особливо нема на що.
Якщо у вас є в продажу товари з Переліку № 231, через РРО потрібно проводити все, що ви продаєте, у тому числі й інший товар.
Чому так?
Річ у тому, що звільнення від РРО для єдиноподатників з річним оборотом менше 1 млн грн. просто «не працює», якщо ви продаєте товар з Переліку № 231 (причому неважливо, продаєте його за готівку чи безготівково).
А раз звільнення («РРО-імунітету») немає, значить, ви зобов’язані застосовувати РРО, як і всі.
А правила для всіх однакові: через РРО проводять кожну розрахункову операцію (тобто кожен факт прийому готівкових або платіжних карт), а не тільки операції з продажу якоїсь групи товарів (ст. 3 Закону про РРО). Про це ще раз нагадала ДФСУ (ІПК від 16.05.17 р. № 206/Ч/99-99-14-05-01-14/ІПК).
А якщо складні побутові товари продаються на одній точці, а «безпечні» товари — на іншій точці?
Цьому запитанню податківці приділили увагу в підкатегорії 109.02 ЗІР ДФСУ. У цьому випадку, знову-таки, нічого не міняється. «Інша точка» не може продовжувати приймати готівку без РРО.
Причина та ж. У підприємця втрачений «РРО-імунітет» за всією його діяльністю. Так прописані норми ПКУ.
Єдиний вихід у цій ситуації — розділити діяльність між двома підприємцями: один торгуватиме виключно побутовою технікою (з РРО), а інший — рештою товарів (без РРО). Тоді податківці вже точно «не підкопаються».
Але, знову ж таки, мінімальні витрати на другого підприємця (ще один єдинник групи 2) — приблизно тисяча гривень на місяць (єдиний податок + ЄСВ).
Що вигідніше: купити й обслуговувати РРО або утримувати другого підприємця — вирішувати вам.
Ми поставили РРО. Чи потрібно подавати якусь додаткову звітність у зв’язку з наявністю РРО?
Користувач РРО не зобов’язаний подавати жодної іншої звітності про використання касових апаратів, окрім тієї, яка автоматично надходить до ДФСУ по дротових або бездротових каналах зв’язку (п. 7 ст. 3 Закону про РРО, категорія 109.12 ЗІР ДФСУ).
Існує думка, що якщо РРО поставили не з початку місяця або якщо РРО виходив з ладу / у вас тимчасово відключили електрику, потрібно подавати форму № ЗВР-1.
Ми із цим не згодні. Принцип один: якщо є обов’язок передавати інформацію в електронній формі — значить, немає обов’язку подавати форму № ЗВР-1.
Якщо ваш РРО деякий час не працював, ті обсяги готівки, які отримані за час роботи з використанням розрахункової книжки (якщо резервного РРО у вас немає), при відновленні роботи основного РРО потрібно провести через нього окремо за кожною ставкою ПДВ і виконати Z-звіт. Після цього відповідну інформацію про ці обсяги податківці отримають в електронній формі.
Жодної додаткової звітності (у тому числі Довідки про використані розрахункові книжки) подавати в такому разі не потрібно.
Якщо впродовж дня не було жодної розрахункової операції (РРО не вмикався), чи потрібно відправляти податківцям звіт про відсутність операцій?
Ні, жодних додаткових дій у цьому випадку робити не потрібно. Якщо РРО не вмикався, законодавство не передбачає відправлення звіту про відсутність операцій. Цю точку зору підтримують самі податківці (ІПК ГУ ДФСУ в Харківській області від 22.05.17 р. № 287/ІПК/20-40-14-10-17).
Якщо впродовж дня не було жодної розрахункової операції (але проводилися «службове внесення», «службова видача» або «нульовий чек»), чи потрібно друкувати звітний фіскальний чек?
Ні, податківці вважають, що в цьому випадку фіскальний чек (Z-звіт) можна не друкувати (ІПК ДФСУ від 17.05.17 р. № 226/6/00-09-14-05-01-15/ІПК).
І це насправді так. Адже якщо в підприємця впродовж дня не було жодної розрахункової операції (службове внесення або видача не є розрахунковою операцією за визначенням), то немає ні обов’язку друкувати фіскальний чек (п. 9 ст. 3 Закону про РРО), ні відповідальності за його нероздрукування (п. 9 ст. 17 Закону про РРО).
Що ще потрібно вести, окрім РРО?
Одночасно з РРО**** обов’язково потрібно зареєструвати Книгу обліку розрахункових операцій до нього з Розрахунковою книжкою. Мається на увазі Книга обліку розрахункових операцій на РРО (є ще Книга на господарську одиницю, так ось, вона вам не потрібна)*****.
**** «Новачкам» рекомендуємо ознайомитися зі статтею «РРО для початківців: правила реєстрації та використання» // «БТ», 2017, № 16, с. 23.
***** Ваш гід у цьому випадку — Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затверджений наказом Мінфіну від 14.06.16 р. № 547.
Використання Книги обліку розрахункових операцій на РРО при цьому передбачає:
• наявність цієї Книги на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО;
• підклеювання фіскальних звітних чеків до відповідних сторінок Книги;
• щоденне здійснення записів (у разі здійснення розрахункових операцій) про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо;
• у разі виходу з ладу РРО або відключення електроенергії — здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій;
• ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі Книги.
Яка сума готівки має бути в ящику РРО у підприємця-єдиноподатника? Вона повинна відповідати звіту чи необов’язково? Як можна впродовж дня взяти готівку на закупівлю товару?
Розпочнемо з того, що підприємець може вільно розпоряджатися своєю виручкою, тому взяти готівку з ящика РРО на закупівлю товару можна. Головне — не забути таку готівку оприбуткувати******. У цьому випадку (у випадку із застосуванням РРО) в день отримання готівки потрібно зробити запис про неї в Книзі обліку розрахункових операцій і в Книзі обліку доходів (і витрат).
****** Обов’язково прочитайте Тему тижня «Касові операції» // «БТ», 2017, № 9, с. 38.
Важливо! Запис має бути в обох книгах, інакше податківці вважатимуть готівку несвоєчасно або не повністю оприбуткованою, а це загрожує 5-кратним штрафом (лист ДПАУ від 05.05.10 р. № 8795/7/23-7017/538). На жаль, їх підтримує і НБУ (лист від 16.04.15 р. № 50-01015/25464).
Далі, якщо ви фізособа-підприємець-єдиноподатник без ПДВ (в інших таких привілеїв немає), важливо пам’ятати, що навіть на тлі втрати «РРО-імунітету» за вами зберігається ряд привілеїв із Закону про РРО.
На вас не поширюються такі вимоги:
• вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж тільки тих товарів (послуг), які відображені в такому обліку (п. 12 ст. 3 Закону про РРО).
Не буде і відповідного штрафу за ст. 20 Закону про РРО;
• забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка вказана в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а в разі використання розрахункової книжки — загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня (п. 13 ст. 3 Закону про РРО).
Не буде і відповідного штрафу (за розбіжність) за п. 1 ст. 17 Закону про РРО.
Відповідно якщо ви належите до таких щасливчиків, навіть якщо візьмете гроші з ящика РРО без операції «службова видача», нічого страшного статися не повинно.
А ось якщо ви до таких щасливчиків не належите чи просто не бажаєте вступати в диспути з податківцями, проводьте «вилучення» грошей з ящика РРО операцією «службова видача».
У такому разі суми готівки в ящику РРО й у звіті будуть однаковими.
