* Шукайте деталі у статті «Коли ставити РРО ППЄПам? Думка є несподівано лояльною, але напівофіційною» в журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 36.
Стисло розглянемо різні варіанти подорожі товару від ППЄПа до ППЄПа та визначимося, є сенс їх застосовувати чи ні.
1. «От сердца и почек дарю вам…». Причому дарую за письмовим договором!
Така «безкорисливість» пасуватиме далеко не всім. Варіант з договором дарування є розумним, лише коли ППЄП-одержувач зовсім «бідний» (тобто його дохід з урахуванням вартості отриманих товарів і їх подальшого продажу не перевищить 1 млн грн.). Плюс він мешканець групи 2 ЄП. Інакше доведеться з вартості отриманого сплатити ЄП. Ну і «багатий» ППЄП (дарувальник) має бути неплатником ПДВ.
Дивіться: товари, безоплатно отримані ППЄПом, за письмовим договором дарування та іншими письмовими договорами, які не передбачають компенсації вартості товарів, уключаються до доходу ППЄПа за звичайною ціною (категорія 107.04 ЗІР). Відповідно:
— у «бідного» ППЄПа групи 2 дохід збільшиться, але додаткові зобов’язання зі сплати ЄП не виникнуть;
— у «бідного» ППЄПа групи 3 і дохід збільшиться, і з доходу такого потрібно буде сплатити ЄП за ставкою 2 (4) %.
Визначення звичайної ціни міститься у п.п. 14.1.71 ПКУ.
Якщо ж «багатий» ППЄП є платником ПДВ, така операція «пограбує» його фактично на 40 %. Адже йому доведеться двічі нарахувати ПЗ з ПДВ на товар, безоплатно переданий «бідному» ППЄПу: 1) у зв’язку з безоплатною передачею товару — постачанням (база нарахування ПДВ — ціна придбання таких товарів) — п. 188.1 ПКУ; 2) у зв’язку з використанням товару не в госпдіяльності (база ПДВ та сама — купівельна вартість товарів) — п. 198.5 ПКУ**.
** Детальніше про це читайте у статтях «Негосподарські» купівлі у ПДВ-обліку» (журнал «Бухгалтер 911», 2015, № 33) і «ПН з ПДВ «на благодійність» (журнал «Бухгалтер 911», 2015, № 28).
2. «От сердца и почек дарю вам…». Без письмового договору!
Тут виникає запитання: а що коли передати товари за усним договором дарування? Оскільки у п. 292.3 ПКУ йдеться про безоплатну передачу за письмовим договором, то в одержувача ЄП-доходу не буде. Тобто порівняно з попереднім варіантом, ЄП-аспект буде цікавішим.
Насправді, усе не так весело. ЄП-доходу одержувач дійсно не матиме. Податківці згодні. Але! Вони підкреслюють, що дохід у нього (одержувача) виникає як у фізособи-громадянина. Отже, «привіт» ПДФО в розмірі 15 (20) % від вартості отриманого товару, визначеної за звичайними цінами (категорія 107.04 ЗІР).
3. Товарна позика. Позичити можна не лише гроші, а й речі (товари), визначені родовими ознаками (коли ми не вимагаємо від одержувача повернути нам саме ті наші речі, які ми йому передали) ( ст. 1046 ЦКУ).
Якщо вас «осяяв» такий варіант, забудьте про нього!
За договором позики речі передаються позичальнику у власність.
Товарна позика за своєю суттю — бартерна операція. Такі для платників ЄП заборонені. Тобто це «зліт» з ЄП з усіма подальшими наслідками.
4. Продати товар «бідному» ППЄПу за «дуже демократичною» ціною. Цей варіант кращий, ніж безоплатна передача товару. Ним можуть скористатися ППЄПи, які не пов’язані з ПДВ. У цьому випадку доходом ППЄПа-продавця буде сума, що фактично надійшла йому до каси або на поточний рахунок від покупця, — п.п. 1 п. 292.1 ПКУ (а у самого покупця взагалі жодних податкових наслідків не виникне). При цьому звичайні ціни цієї операції жодним чином не стосуються (що є важливим!).
Однак існує ризик того, що податківці можуть визнати такий продаж негоспдіяльністю ППЄПа-продавця. А отже:
1) дохід, отриманий від неї, обкладуть громадянським ПДФО (і що ще гірше — можуть підв’язати сюди звичайні ціни);
2) вимагатимуть від ППЄПа-продавця (якщо він є платником ПДВ) двічі нарахувати ПЗ з ПДВ на купівельну вартість товарів (як і у випадку з безоплатною передачею).
Утім, з приводу негоспдіяльності з податківцями можна посперечатися в суді. Як правило, суди стають на бік ФОП.
Суди визнають, що «дохідність кожної окремої операції не є обов’язковою ознакою господарської діяльності — вона може включати й окремі збиткові операції, здійснення яких спричинено об’єктивними причинами» (постанова ВАСУ від 12.12.2013 р. № К/800/12864/13, постанови Окружного адмінсуду м. Києва від 14.04.2015 р. № 826/8093/14 і від 28.09.2015 р. № 826/13445/15).
Однак зустрічаються і негативні судові рішення. Тому продаж за заниженою ціною потрібно обґрунтувати (наприклад, уцінити товар або надати знижку покупцю як маркетинговий хід щодо залучення нових клієнтів — усе це має бути оформлено документально з підписом ППЄПа-продавця).
Якщо ППЄП-продавець є платником ПДВ, то йому слід пам’ятати про те, що при продажу уціненого товару або товару зі знижкою ПЗ з ПДВ у будь-якому разі визначатиметься для нього на рівні не менше мінбази, тобто ціни придбання товарів ( п. 188.1 ПКУ).
5. Продати товар з оплатою у 2016 році — це наймудріший метод. Тут і чіплятися ні до чого. Отже, «багатий» ППЄП продає товар «бідному» за ціною, яка не відрізняється від ринкових цін, однак… плату за цей товар поки що не отримує. А раз йому не надходять гроші ні до каси, ні на поточний рахунок — ніякого доходу «багатий» ППЄП не має ( п.п. 1 п. 292.1 ПКУ).
При цьому у «бідного» ППЄПа-покупця також усе гаразд: товар він купив, оплатить його пізніше, тому жодного доходу від безоплатно отриманих товарів немає.
Що стосується плати за товар, то вона надійде «багатому» ППЄПу наступного року, коли його дохід для цілей застосування РРО «обнулиться»! Як ви пам’ятаєте, щороку обчислення починається наново. Можна взагалі отримувати оплату частинами — щороку помалу, або навіть зовсім обійтися без неї.
В останньому випадку протягом трьох років (1095 днів) все буде в порядку, а ось після їх закінчення «бідний» ППЄП повинен буде включити до доходу заборгованість, за якою сплинув строк позовної давності (і то тільки в тому випадку, якщо він є платником ПДВ, п. 292.3 ПКУ).
Майте на увазі: якщо до закінчення строку позовної давності «багатий» ППЄП спише «бідному» борг (простить), то вся вартість неоплаченого товару потрапить до доходу «бідного» ППЄПа-покупця (категорія 107.04 ЗІР).
Утім, за три роки у спрощенці точно щось змінять: або «верхня» межа для незастосування РРО, або взагалі умови роботи у групах 2 і 3, тим більше що останнім часом активно обговорюється кардинальна реформа цієї системи***.
*** Про неї ми говорили у статті «Усі брешуть! Цифри не брешуть» (ЄП-мінфінівська реформа в цифрах)» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 41.
Оформити передачу товару в цьому випадку можна або звичайним договором купівлі-продажу, або договором комісії, за яким «бідний» ППЄП виступатиме комісіонером (а оплату комітенту перерахує пізніше). І в тому, і в іншому випадку передача товару від платника ПДВ супроводжуватиметься виникненням у нього ПЗ.
Пам’ятайте: деякими товарами (наприклад, ювелірними виробами) ППЄП може торгувати тільки у групі 3. Так що, якщо «бідний» ППЄП працює в групі 2, будьте уважні, щоб не підставити його.
Відображення у формі № 1ДФ
Дохід, виплачений підприємцю, обов’язково має потрапити до форми № 1ДФ****. При цьому, навіть попри те, що «бідний» ППЄП не виплачує вам ані копійки грошей, він зобов’язаний заповнити форму № 1ДФ як тільки отримає від вас товар. У графі 3а (нарахований дохід) вказується вартість товару за договором, а у графі 3 — «0,00».
**** Про правила заповнення цієї форми ми писали у статті «Податковий розрахунок за ф. № 1ДФ по-новому» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 14.
Коли ж настане час оплати та ППЄП-покупець перерахує вам гроші за товар, він знову повинен буде подати форму № 1ДФ, заповнивши в ній графу 3 (виплачений дохід): вказується фактично виплачена сума.
При цьому у графах 4 і 4а ставляться нулі, оскільки ПДФО не справляється з доходу, що виплачується ППЄПу.
Якщо ж ППЄП-покупець своєчасно не подасть форму № 1ДФ, йому загрожує штраф у розмірі 510 грн. згідно з п. 119.2 ПКУ та адмінштраф у розмірі 34 — 51 грн. за ст. 1634 КУпАП.
